ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
провадження № ЗД/380/27/26
У Х В А Л А
з питань забезпечення доказів
15 жовтня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви , -
в с т а н о в и в :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви , у якій просить суд:
- забезпечити докази до подання адміністративного позову шляхом їх витребування у військової частини НОМЕР_1 ;
- витребувати у військової частини НОМЕР_1 та зобов`язати надати суду належним чином засвідчені копії документів щодо проходження військової служби ОСОБА_1 , а саме: усіх додаткових угод, змін, доповнень та інших документів, якими змінювалися або доповнювалися умови Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 02.08.2024 року, якщо такі документи укладалися або оформлювалися; наказу (витягу з наказу) про прийняття ОСОБА_1 на військову службу, а також інших документів, на підставі яких було оформлено його прийняття на військову службу; наказу (витягу з наказу) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та інших документів, що підтверджують дату і підстави такого зарахування; усіх наказів, розпоряджень, додаткових угод, рапортів, рішень та інших документів, на підставі яких строк дії Контракту від 02.08.2024 року міг бути продовжений після 02.08.2025 року; документів, які підтверджують правову та фактичну підставу продовження строку дії Контракту після 02.08.2025 року, якщо таке продовження мало місце; документів, які підтверджують чинність Контракту на теперішній час, або документів, які підтверджують припинення його дії; документів, що підтверджують прийняття, реєстрацію та розгляд рапорту ОСОБА_1 від 01.07.2026 року, у тому числі реєстраційного номера, дати реєстрації, відомостей про внесення рапорту до журналу, системи електронного документообігу або іншої системи обліку, відомостей про посадову особу, яка здійснила його реєстрацію, а також резолюції командира та інших документів, що підтверджують результати його розгляду; у разі якщо рапорт від 01.07.2026 року не був зареєстрований або не був прийнятий до розгляду - документів, які містять відомості про причини та правові підстави його незареєстрації, неприйняття або нерозгляду;
- встановити для військової частини НОМЕР_1 строк виконання ухвали суду про забезпечення доказів - 7 днів з дня її отримання;
- у разі неможливості надати будь-який із витребуваних документів -зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повідомити суд про причини його відсутності, зазначивши, чи існував такий документ, ким, коли і на якій підставі він створювався/приймався, а також де він зберігається на теперішній час.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, укладеного 02.08.2024 строком на один рік, у зв`язку з чим визначений ним строк дії контракту закінчився 02.08.2025. Водночас заявнику не надано документів, які б підтверджували наявність додаткових угод, змін чи доповнень до контракту, рішення про продовження строку його дії, а також правові підстави подальшого перебування заявника на військовій службі та у списках особового складу військової частини. З метою отримання зазначених документів та інформації заявник 17.08.2026 подав до командування військової частини НОМЕР_1 рапорт, у якому просив надати, зокрема, копії документів щодо умов та строку дії контракту, його прийняття на військову службу, зарахування до списків особового складу та можливого продовження строку Контракту, а також інформацію щодо реєстрації та розгляду рапорту від 01.07.2026. Рапорт доведено до командування та на ньому проставлено відповідні резолюції посадових осіб військової частини. Однак станом на день звернення до суду запитувані документи та інформація заявнику не надані. Водночас зазначені документи та відомості мають істотне значення для встановлення обставин майбутньої справи, у зв`язку з чим виникла необхідність у забезпеченні доказів до подання адміністративного позову.
Сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання; участь уповноважених представників не забезпечили; заяви про проведення засідання без їх участі чи іншого змісту не подали.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.
Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Суд вирішив продовжити розгляд заяви за наявними матеріалами в письмовому провадженні.
Розглядаючи заяву, суд керується таким.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Положеннями статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Положеннями статті 80 КАС України передбачено право учасників процесу у разі неможливості самостійно надати докази подати клопотання про витребування доказів судом.
Водночас відповідно до частини 1 статті 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно з частиною 2 статті 114 КАС України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні (пункт 4); обґрунтування необхідності забезпечення доказів (пункт 5); спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази (пункт 6).
Відповідно до частини 4 статті 117 КАС України суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи: 1) у невідкладних випадках; 2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами; 3) якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.
Згідно з статтею 115 КАС України Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Отже, інститут забезпечення доказів в адміністративному судочинстві спрямований на забезпечення здійснення процесу доказування шляхом збирання і закріплення доказів, якщо існують обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
Тобто, суд за заявою учасника справи має забезпечити докази, зокрема, шляхом їх витребуванням та оглядом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Аналізуючи викладені положення та вимоги заявника, суд дійшов висновку , що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений з метою отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах, і тільки у сукупності усіх зазначених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18.
Таким чином, забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
Відтак, суд зазначає, що заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
Саме це відрізняє заяву про забезпечення доказів від клопотання про витребування доказів.
Однак суд звертає увагу, що заява позивача не містить ані обґрунтувань, ані доказів таких обставин. Позивач обґрунтовує подану заяву тим, що з метою отримання документів та інформації заявником 17 серпня 2026 року було подано рапорт до командування військової частини НОМЕР_1 . У вказаному рапорті заявник, зокрема, просив надати належним чином засвідчені копії усіх додаткових угод, змін, доповнень та інших документів, якими змінювалися умови контракту; документи, що підтверджують дату та правову підставу прийняття на військову службу; наказ про зарахування до списків особового складу; документи щодо можливого продовження строку дії контракту, а також письмову інформацію про дату закінчення строку його дії та правову підставу можливого продовження. Однак станом на день звернення до суду заявнику запитувані документи та інформація не надані.
Отже, із зміст заяви суд дійшов висновку, що викладені обставини та вимоги позивача по суті є лише клопотанням про витребування доказів.
Слід зазначити, що сама по собі неможливість однією зі сторін отримати ті чи інші докази не є самостійною підставою для задоволення заяви про забезпечення доказів.
Крім того, відповідно статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений частиною 2 та 3 статті 79 цього Кодексу.
Згідно з частиною 5 статті 117 КАС України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Керуючись статтями 72-80, 114-117, 248, 256, 294 КАС України, суд -
у х в а л и в :
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Брильовський Р.М.