ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
іменем України
28 серпня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 736/1003/24
Головуючий у першій інстанції - Пархомчук Т. В.
Апеляційне провадження № 22-з/4823/86/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Мамонової О. Є.,
суддів Луговця О. А., Супруна О. П.,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп»,
відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,-
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2026 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та на додаткове рішення цього ж суду від 17 березня 2026 року,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 15.08.2024 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до нього та ОСОБА_2 про стягнення 85 889,73 грн, що складаються з інфляційних втрат та 3% річних, за період з 01.05.2017 по 23.02.2022 за прострочення виконання грошового зобов`язання, відмовити.
Ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 11.02.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання - відмовлено.
Додатковим рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 17.03.2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дніпрофінансгруп» 2 000 грн витрат на правову допомогу.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11.08.2026 апеляційні скарги ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 11.02.2026 - залишено без змін.
Додаткове рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 17.03.2026 - залишено без змін.
20.08.2026 ТОВ «Дніпрофінансгруп» через систему «Електронний суд» звернулося до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткової постанови у справі, якою стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дніпрофінансгруп» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
В обґрунтування заяви зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Дніпрофінансгруп» указувався (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), які товариство понесло і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що складає 5 000 грн. Також зазначалось, що докази понесених витрат будуть надані відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Указує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката складає 5 000 грн, який розрахований за складання відзиву на апеляційну скаргу.
Наголошує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Таким чином суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши заяву ТОВ «Дніпрофінансгруп», дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 11.08.2026 питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не вирішувалось.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009, в якому зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 268).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Як зазначалось вище, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що поніс позивач під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд виходить з наступного.
У відзивах на апеляційні скарги ТОВ «Дніпрофінансгруп» просило стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу.
Надання правничої допомоги ТОВ «Дніпрофінансгруп» у суді апеляційної інстанції адвокат Чміль Ю. В. здійснювала згідно із ордером на надання правничої допомоги серії АЕ № 1416159 від 12.01.2026 (том 3 а.с. 36), виданим на підставі договору про надання правової допомоги №01/01-26 від 12.01.2026 (том 3 а.с. 37-38).
Згідно з п. 1.1. Договору від 01.01.2026, укладеного між Адвокатським бюро «Юлії Чміль» (бюро) та ТОВ «Дніпрофінансгруп» (клієнт), бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;
- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;
- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);
- представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах всіх форм та у всіх інстанціях під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
Відповідно до п. 2.1. Договору від 01.01.2026 клієнт надає бюро наступні повноваження: бути представником клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, з питань, пов`язаних із захистом прав, у тому числі право: пред`явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення; отримувати, підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених договором; ознайомлюватися з матеріалами справи, з матеріалами виконавчого провадження - при звернення виконавчого документа до виконання; отримувати належне клієнтові майно та грошові суми; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, обов`язкові збори та інші необхідні платежі; користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку бюро, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених цим договором.
Безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Чміль Ю. В. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності (п. 2.2. договору від 01.01.2026).
Вартість наданих юридичних послуг бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, відповідно до тарифів вказаних в додатку № 1 до договору та виставляє клієнту відповідний рахунок (п. 3.1 договору від 01.01.2026).
За результатами надання юридичної допомоги співробітником (адвокатом) бюро складається акт, що підписується представником кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту бюро факсимільним зв`язком або поштою (п. 3.2. договору від 01.01.2026).
Відповідно до п. 6.1., 6. 2. договору від 01.01.2026 цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору. Дія договору припиняється через один рік після його укладення.
Згідно з актом про надання правничої допомоги №2008-26 до договору про надання правової допомоги №01/01-26 від 20.08.2026 бюро відповідно до договору про надання правової допомоги №01/01-26 від 01.01.2026 надав клієнту юридичні послуги у справі №736/1003/24, що розглядається у Чернігівському апеляційному суді, а клієнт прийняв надані послуги.
Вартість послуг за надані послуги, зазначені в п. 1 цього акту, ґрунтується на тарифах, погоджених сторонами в додатку №1 до договору про надання правової допомоги №01/01-26 від 01.01.2026 та становить суму в розмірі 5 000 грн, яка включає в себе: складання відзиву на апеляційну скаргу - 5 000 грн.
Жодних претензій по якості, повноти, строках та обсягу послуг клієнт до бюро не має (том 3 а.с. 41).
Так, при розгляді даної справи у суді апеляційної інстанції адвокатом Чміль Ю. В. в інтересах ТОВ «Дніпрофінансгруп» складено відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 11.02.2026 та відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення цього ж суду від 17.03.2026.
Розподіляючи понесені ТОВ «Дніпрофінансгруп» витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу є розумними та такими, що відображають реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
Отже, аналізуючи обсяг правової допомоги адвоката у суді апеляційної інстанції та надані на його підтвердження належні, допустимі та достатні докази, у законодавчо встановлені спосіб та строки колегія суддів вважає, що вказані витрати є документально підтвердженими, а їх сума детально описана та обґрунтована адвокатом у наданих документах.
Ураховуючи викладене, зважаючи на характер виконаної адвокатом роботи (складення відзивів на апеляційні скарги), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, відсутність заперечень іншої сторони, апеляційний суд дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката Чміль Ю. В. у суді апеляційної інстанції підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 141, 127, 270, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп» 5 000 грн 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча О. Є. Мамонова
Судді: О. А. Луговець
О. П. Супрун