ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"08" вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 5/58
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Вин Еталон» від 27.08.2026 (вх. №02.3.1-02/8439/26 від 27.08.2026)
про відвід судді Лучка Романа Михайловича від розгляду справи №5/58
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд», м. Рівне
до боржника Закритого акціонерного товариства «Котнар», с. Мужієво Берегівського району Закарпатської області
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №5/58, порушена за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд» до боржника - Закритого акціонерного товариства «Котнар» про банкрутство останнього.
27 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Вин Еталон» від 27.08.2026, за змістом якої заявник заявляє відвід судді Лучко Р.М. з підстав наявності обставин, які у своїй сукупності викликають об`єктивно обґрунтований сумнів щодо неупередженості, об`єктивності та належного здійснення судового контролю у цій справі.
У зв`язку з перебуванням судді в період з 04.08.2026 по 04.09.2026 включно у відпустці, розгляд заяви здійснюється після виходу судді з відпустки.
Розглядаючи означену заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Вин Еталон», судом враховується наступне.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до статті 4 ГПК України та ст. 7 КУзПБ забезпечення права на звернення до суду та у визначених законом випадках - на звернення з позовом у межах справи про банкрутство є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Приписами ч. 2 ст. 38 ГПК України право заявити відвід судді з підстав, зазначених у ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України надано учасникам справи.
За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Сторонами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як вбачається із матеріалів справи №5/58, заявник - ТОВ «Карпат-Вин Еталон» не є учасником у справі про банкрутство ЗАТ «Котнар», ухвалою від 30.05.2025 заявлені грошові вимоги даного Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Вин Еталон» до боржника Закритого акціонерного товариства «Котнар» на загальну суму 6 167 005,00 грн були відхилені судом.
Вказана обставина унеможливлює реалізацію прав та обов`язків учасника справи про банкрутство, у тому числі, подання заяви про відвід судді, позаяк таке право у ТОВ «Карпат-Вин Еталон», - відсутнє, а відсутність у заявника статусу сторони у справі про банкрутство та учасника справи про банкрутство, обмежує його у реалізації ним права на звернення до суду саме у справі про банкрутство, що випливає з наступного.
Як визначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пелевін проти України» від 20.05.2010, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» від 28.05.1985).
Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (рішення ЄСПЛ у справі «Беллє проти Франції» від 04.12.1995). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд.
Водночас право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини» від 12.07.2001).
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Отже, реалізація права на подання відповідних заяв та клопотань у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими ст. 4 ГПК України, з урахуванням особливостей статусу сторін та учасників у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.
Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
У рішенні ЄСПЛ «Sunday Times v. United Kingdom» вказано, що прописаний у Конвенції термін «передбачено законом» передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін «передбачено законом» передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, відноситься і судова практика.
Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом» зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ «Steel and others v. The United Kingdom»).
Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010).
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників господарського обороту в Україні.
Водночас, суд враховує також, що перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 31.05.2022 у справі №923/719/17 (910/618/21)).
Позатим, за обставинами цієї справи ТОВ «Карпат-Вин Еталон», окрім участі у позовних провадженнях, які мали місце в межах цієї справи (№5/58 (907/314/21), №5/58 (907/527/24), №5/58 (907/1408/25)) та подання заяви про визнання грошових вимог, які були відхилені судом жодної іншої участі у справі не приймало, а внаслідок наявності вирішеного судом спору про право оренди земельних ділянок означене Товариство учасником цієї справи в розумінні КУзПБ стати не може, позаяк виступало виключно учасником позовного провадження у цій справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи вищенаведене та відсутність у заявника - ТОВ «Карпат-Вин Еталон» статусу сторони у справі №5/58 про банкрутство (конкурсного кредитора, забезпеченого кредитора, боржника), а також статусу учасника у справі про банкрутство (сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника), заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Вин Еталон» від 27.08.2026 (вх. №02.3.1-02/8439/26 від 27.08.2026) про відвід судді Лучка Романа Михайловича від розгляду справи №5/58, - підлягає поверненню без розгляду.
При цьому, враховуючи, що заява про відвід подана в електронному вигляді, така заява у паперовому вигляді заявнику не повертається.
Керуючись ст. ст. 32, 35, 38, 39, 42, 170, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Вин Еталон» від 27.08.2026 (вх. №02.3.1-02/8439/26 від 27.08.2026) про відвід судді, - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 08 вересня 2026 року.
Суддя Р.М. Лучко