16.09.26
22-ц/812/1403/26
Єдиний унікальний номер судової справи: 484/2092/26
Номер провадження 22-ц/812/1403/26 Суддя - доповідач апеляційного суду Крамаренко Т.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого - Крамаренко Т.В.,
суддів: Муругова В.В., Ямкової О.О.,
із секретарем судового засідання - Коростієнко Н.С.,
за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні справи цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
подану в їх інтересах адвокатом Шалару Олексієм Іллічем
на рішення Первомайського міськрайонного Миколаївської області від 21 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді - Медведєвої Н.А., в приміщенні того ж суду по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
в с т а н о в и л а:
У квітні 2026 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі -ФОП ОСОБА_3 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що постановою Господарського суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року у справі № 915/28/24 КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради визнано банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура.
02 лютого 2026 року відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута по лоту №4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості вказаного підприємства станом на 31 березня 2025 року та згідно з протоколом про результати аукціону ФОП ОСОБА_3 є його переможцем.
09 лютого 2026 року на підставі електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415, між КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_3 укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, а Продавець передав (відступив) Покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості КП «Первомайськводоканал» на загальну суму 11 205 697,58 грн, в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8 294 061,14 грн, заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2 911 636,44 грн.
09 лютого 2026 року між КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_3 укладено Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні (далі за текстом - «Договір») за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги дебіторської заборгованості Первісного кредитора до контрагентів (боржників/солідарних боржників) за надані послуги, зазначених у Додатку №1 до цього договору, та право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань та сплати Боржниками грошових коштів у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.
Отже, позивач є новим кредитором до боржників за комунальними платіжами КП «Первомайськводоканал», зокрема й до відповідачів, які є власниками квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до вказаного особового рахунку за період з вересня 2021 року до січня 2024 року розмір заборгованості за надані послуги становить 1 343,60 грн.
Відповідачі в добровільному порядку заборгованість перед ФОП ОСОБА_3 , який є правонаступником КП «Первомайськводоканал» не погасили.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 1761,69 грн, яка складається із заборгованості в сумі 1343,60 грн за житлово-комунальні послуги за період з вересня 2021 року до січня 2024 року, 329,84 грн інфляційних витрат та 88,25 грн 3% річних. Крім того, просив вирішити питання про судові витрати у розмірі 8331,20 грн.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Шалару О.І. надіслав відзив на позов, в якому вказав, що з огляду на позовну заяву та додатки до неї, заборгованість за надані послуги з 01 вересня 2021 року по 09 лютого 2026 року виникла через покази лічильника 457 та наступні 570 (30 березня 2022 року), різниця склала 113 кубів, з якої й виникла заборгованість. На підтвердження таких показників позивач не надає жодних доказів, окрім комп`ютерної роздруківки від КП «Первомайськводоканал». 23.09.2019 року відповідачі за нотаріально посвідченим договором купівлі продажу придбали квартиру.
Відповідно до Акту приймання передачі квартири, який є додатком до договору, показник водяного лічильника склав 570 кубів. Більше того 12.11.2018 року попередньою власницею Банніковою було зроблено Акт розпломбування та пломбування. Відповідно до зазначеного акту показники лічильника складали 540 кубів. Отже, відповідачі сплачували за водопостачання та водовідведення у вказаній квартирі виходячи з показника 570 кубів, а не 457 кубів, і саме тому у відповідачів відсутня заборгованість з водопостачання та водовідведення. Натомість можливий борг, який утворився, повинна сплачувати попередня власниця та користувач ОСОБА_4 .
Новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майно, тому за відсутності відповідної умови в договорі про відчуження нерухомого майна, вимоги до нового власника про стягнення заборгованості за отриманими комунальними послугами попереднього власника є безпідставними. Вищевказаний договір купівлі-продажу квартири не містить відповідних застережень про повернення боргу попередніх власників, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні), тому вимоги позивача, сформульовані у позовній вимозі, скеровані до відповідачів як нових власників, є безпідставними.
14 травня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача наполягала на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, вказуючи, що відповідачі як власники майна, є належними відповідачами у справі, оскільки заборгованість виникла саме з 2021 року.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 травня 2026 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_3 заборгованість в сумі 1343,60 грн за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 , інфляційні втрати - 329,84 грн, 3% річних - 88,26 грн, а всього 1761, 69 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_3 по 665, 60 грн судового збору з кожної.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено письмовими доказами наявність заборгованості відповідачів за житлово-комунальні послуги у сумі 1 343,60 грн і право вимоги ФОП ОСОБА_3 щодо стягнення цієї заборгованості, а також право на нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат у розмірі 418,10 грн.
Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах яких діяв адвокат Шалару О.І., подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просили рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не встановлено беззаперечних доказів того, що у відповідачів наявний борг по оплаті за житлово-комунальні послуги.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
У судове засідання сторони не з`явилися, про місце й час розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача. Колегія вважає за можливе з урахуванням вимог ст. 372 ЦПК України розглянути справу у відсутність учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02 лютого 2026 року відбувся електронний аукціон № BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута КП «Первомайськводоканал» по лоту № 4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості вказаного підприємства станом на 31 березня 2025 року. Відповідно до протоколу про результати аукціону від 02 лютого 2026 року позивач є його переможцем.
Згідно протоколу про результати аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02 лютого 2026 року переможцем визначено ФОП ОСОБА_3
09 лютого 2026 року на підставі електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415, між КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (далі за текстом - «Продавець») та ФОП ОСОБА_3 (далі за текстом - «Покупець») складено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, а Продавець передав (відступив) Покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) на загальну суму 11 205 697,58 грн, в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8 294 061,14 грн, заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2 911,636,44 грн.
09 лютого 2026 року між КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_3 укладено Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні (далі за текстом - «Договір»).
Згідно з пунктом 1 Договору на умовах даного Договору та на підставі Протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026 року, надалі Протокол, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги дебіторської заборгованості Первісного кредитора до контрагентів (боржників/солідарних боржників) за надані послуги, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - Боржники. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Загальна сума вимог (дебіторської заборгованості) за цим Договором складає: 11 205 697,58 грн, обтяження відсутні.
Пунктом 2 Договору передбачено, що за цим Договором Новий кредитор в день укладання цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань та сплати Боржниками грошових коштів. Розмір Права вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права Первісного кредитора переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги.
Продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора (пункт 5 Договору).
Відповідно до Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги банкрутів на аукціоні від 09 лютого 2026 року переможцю аукціону передано право вимоги за надані послуги до боржників КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради, зокрема, за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 в сумі 1343,60 грн.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власницями у рівних часках квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23 вересня 2019 року за р/№ 4383 приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Цихонєю В.А.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
З таким висновком суду колегія погоджується з огляду на наступне.
Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
Як на підставу задоволення своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідачів за житлового комунальні послуги.
За змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Як встановлено судом, за результатами проведення електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 02 лютого 2026 року між КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради та ФОП ОСОБА_3 укладено Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні, за умовами якого первісний кредитор передав (відступив), а новий кредитор набув право грошової вимоги (портфель заборгованості) до боржників за комунальними платежами, зокрема за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_4 в сумі 1343,60 грн, що підтверджується Додатком №1 до вказаного.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власницями у рівних частках квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23 вересня 2019 року за р/№ 4383 приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Цихонєю В.А.
Отже, позивач є новим кредитором до боржників за комунальними платежами КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради, зокрема й відповідачів, які є власниками квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.
Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
За положеннями статей 66-68 ЖК України власник або наймач житлового приміщення та повнолітні члени його сім`ї, що мешкають разом з ним, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі вносити оплату за надані житлово-комунальні послуги.
Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №2189-VIII) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За змістом ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Положеннями частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до частини 2 статті 7, частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
З огляду на зазначене можна зробити висновок, що незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на водопостачання та водовідведення, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати отриманих послуг з водопостачання та водовідведенню.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Згідно із ч.1 ст. 10 Закону № 2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 12 червня 2020 року № 205 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал», які введені в дію з 01 липня 2020 року, на послуги з централізованого водопостачання для населення, бюджетних установ і організацій, інших споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері центрального водопостачання 27,30 грн за один кубічний метр, з податком на додану вартість, що підтверджено у відомостях про послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , а саме відображено, що 1 кубічний метр води за лічильником обраховується за ціною 27,30 грн.
Рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 12 червня 2020 року № 205 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал» розміщено на сайті Первомайської міської ради та виконкому за посиланням http://akts.pervomaisk.mk.ua/showdoc/12329/ та знаходиться в публічному доступі для всіх користувачів послуг.
Відповідно до нарахувань за послуги за період з 01 вересня 2021 року по 09 лютого 2026 року розмір заборгованості становить 1 343,60 грн.
Заперечуючи проти позову, представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Шалару О.І. стверджував про те, що заборгованість, яка виникла, є заборгованістю попередніх власників квартири, оскільки на час придбання квартири відповідачами, показники лічильника дорівнювали 570 м3 про що свідчить наданий ним Акт приймання-передачі за договором купівлі-продажу квартири від 23 вересня 2019 року.
Разом з тим, як вбачається з Акту змін показників лічильника, складеного ліквідатором КП «Первомайськводоканал», 01 жовтня 2021 року встановлений лічильник №1122364, який опломбований пломбою №21750240, з показниками 457 м3.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що Акт приймання-передачі за договором купівлі-продажу квартири від 23 вересня 2019 року є неналежним доказом та не може свідчити про те, що саме на час придбання відповідачами квартири показники лічильника з водопостачання становили 570 куб.м, скільки складений у відсутність представника КП «Первомайськводоканал» та попереднього власника квартири на яку відкрито особовий рахунок.
Крім того, судом вірно не взято до уваги надану відповідачами копію акту розпломбування та опломбування від 15 листопада 2018 року, в яких вказано, що показники лічильника, який опломбований пломбою №18304584, дорівнюють 540м3, оскільки Акт повірки №2419 від 15 листопада 2018 року, який є додатком до вказаного Акту в матеріалах справи відсутній, а крім того, як зазначено повірку буде проведено у 2022 році.
Разом з тим, як вбачається з Акту змін показників лічильника, складеного ліквідатором КП «Первомайськводоканал», 31 березня 2022 року були внесені показники лічильника 570м3, різниця складала 113 м3 (570 куб м. - 457 куб.м. ). За період з 31 травня 2022 року по 21 грудня 2022 року здійснювалось нарахування споживачам як таким, що не передали, покази. 21 грудня 2022 року були внесені покази лічильника як 623м3, 31 січня 2023 року - 633м3, 28 лютого 2023 року - 637м3. У березні 2022 була нарахована вартість за надані послуги із розрахунку 113м3 у сумі 5373,15 грн, та саме з цього часу виникла заборгованість.
Водночас слід зазначити, що оплата житлово-комунальних послуг підтверджується розрахунковими та фінансовими документами, що містять інформацію про дату, суму, призначення платежу та реквізити сторін: паперовими чи електронними квитанціями банків, касовими чеками, платіжними інструкціями або виписками з карткових рахунків.
Такими письмовими доказами можуть бути: паперова квитанція або чек з каси банку чи поштового відділення з відміткою про виконання платежу; електронна квитанція (у форматі PDF або цифрова довідка), сформована інтернет-банкінгом (Приват24, Monobank тощо) чи платіжними сервісами (Portmone, iPay); виписка з банківського карткового рахунку, яка деталізує рух коштів та успішне списання суми на користь надавача послуг; розрахунковий (касовий) чек або квитанція терміналів самообслуговування (I-Box, ПриватБанк тощо).
Разом з тим, доказів на підтвердження оплати за послуг водопостачання за період з жовтня 2021 року, в яких були б зазначені показники лічильника відповідачами не надано.
Як встановлено, за послуги надані КП «Первомайськводоканал», нараховувались кошти до лютого 2023, оплата споживачами послуги здійснювалась до січня 2024 року, зокрема й на погашення заборгованості, яка виникла з березня 2022 року та становить 1 343,60 грн.
До того ж, заперечуючи проти позову та стверджуючи про відсутність заборгованості, відповідачами свого контррозрахунку на підтвердження вказаних обставин та спростування спірної заборгованості не надано.
За такого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 1 343,60 грн.
Доводи апеляційної скарги про відсутність заборгованості на теперішній час за послуги водопостачання КП «Первомайське управління водопровідно-каналізаційне господарство» не заслуговують на увагу, оскільки заборгованість, яку просить стягнути позивач виникла до лютого 2023 року.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Пунктом 5 Договору про відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09 лютого 2026 року, крім продажу дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма прив`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі, правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, а також процесуальними правами кредитора.
Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.
З огляду на викладене правовідносини, що склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Відповідно до вказаної правової норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на викладене до позивача, як до нового кредитора, перейшло право вимоги, виникло право на стягнення визначених статтею 625 ЦК України нарахувань на прострочену заборгованість за надані послуги, що передбачено ЦК України та договором про відступлення права вимоги, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив і ці вимоги.
Відповідно до розрахунку наданого позивачем заборгованість за послуги з водопостачання становить 1 343,60 грн, за період 01 січня 2024 року по 10 квітня 2026 року інфляційна складова боргу - 329,84 грн та 3% річних - 88,25 грн.
Розрахунок заборгованості відповідачами не спростовано та контр розрахунку заборгованості не надано.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідачів заборгованість з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних.
Доводи в апеляційній скарзі зводяться до заперечень на позов та які були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким суд надав відповідну правову оцінку з урахуванням всіх фактичних обставин справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, і з якою погоджується колегія суддів.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, а тому апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, яке ухваленням з додержанням норм матеріального та процесуального права - залишенню без змін.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану в їх інтересах адвокатом Шалару Олексієм Іллічем залишити без задоволення.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Т.В. Крамаренко
Судді: В.В. Муругов
О.О. Ямкова
Повний текст складено 18 вересня 2026 року.