29.09.26
22-з/812/114/26
Єдиний унікальний номер судової справи: 484/2092/26
Номер провадження: 22-з/812/114/26 Суддя - доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого - Крамаренко Т.В.,
суддів: Муругова В.В., Ямкової О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи заяву представника Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 - Вовк Діани Олексіївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2026 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 травня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1343,60 грн за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , інфляційні втрати - 329,84 грн, 3% річних - 88,26 грн, а всього 1761, 69 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 по 665, 60 грн судового збору з кожної.
Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах яких діяв адвокат Шалару О.І., подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просили рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подану в їх інтересах адвокатом Шалару О.І. залишено без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 травня 2026 року залишено без змін.
21 вересня 2026 року, ОСОБА_4 , яка діє від імені ФОП ОСОБА_1 подала через систему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 4000 грн.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 23 вересня 2026 року справу з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду 29 вересня 2026 року без повідомлення учасників справи відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України.
Заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення від відповідачів не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо ним не вирішено питання про судові витрати.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).
З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 754/14704/19-ц (провадження № 61-15221св20).
Згідно положень частини першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподіл судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (надання послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що представник ФОП Галкіна Г.О. у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заявляв про те, що очікує понести витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4000 грн, документальне підтвердження понесених витрат буде подано в строки та в порядку, передбаченому ч.8 ст. 141 ЦПК України.
21 вересня 2026 року, представник ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала до Миколаївського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесені ФОП ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до заяви додано копії таких документів: Договір про надання професійної правничої допомоги № 01 від 19 березня 2026 року, додаток № 01 від 19 березня 2026 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 01 від 19 березня 2026 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3976, Акт № 570 здачі - приймання документів від 20 липня 2026 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 1 від 19 березня 2026 року, Акт № 570 здачі - приймання документів від 21 вересня 2026 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 1 від 19 березня 2026 року.
З Договору про надання професійної правничої допомоги № 01 від 19 березня 2026 року вбачається, що він укладений між Адвокатським бюро «Юлії Біжко» та ФОП ОСОБА_1 та за яким Адвокатське бюро зобов`язується надати Замовнику - ФОП ОСОБА_1 професійну правничу допомогу у формі надання усних та письмових правових консультацій і роз`яснень; аналіз наданих Замовником документів; складання, підготовка та оформлення процесуальних документів, у тому числі, але не виключно: позовних заяв, заперечень, претензій (вимог), повідомлень, додаткових пояснень, відзивів, відповідей на відзиви, апеляційних та касаційних скарг, заяв, клопотань; підготовка та направлення адвокатських запитів до відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також фізичних осіб з метою отримання інформації та документів, необхідних для захисту інтересів Замовника; здійснення інших дій, необхідних для належного захисту прав та законних інтересів Замовника, пов`язаних із захистом прав та інтересів Замовника щодо стягнення дебіторської заборгованості за житлово-комунальні послуги, право вимоги якої набуто Замовником на підставі електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута по лоту № 4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456), акту про придбання майна на аукціоні від 09 лютого 2026 року та договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09 лютого 2026 року.
Вартість послуг та порядок розрахунків встановлено розділом 8 вказаного Договору, де зазначено, що за послуги, що надаються відповідно до цього Договору, ФОП ОСОБА_1 зобов`язується сплачувати Адвокатському бюро гонорар (винагороду).
Сума гонорару (винагороди) за послуги, що надаються Адвокатським бюро, та порядок проведення розрахунків між сторонами визначається Додатком № 1 до цього Договору.
На визначення розміру гонорару (винагороди) Адвокатського бюро впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання адвокатських послуг (правової допомоги).
Факт надання послуг підтверджується Актом здачі - прийняття наданих послуг, який підписуються Сторонами та є разом з наданим Адвокатським бюро рахунком - підставою для перерахування суми гонорару (винагороди).
Крім цього, як убачається зі змісту додатку № 01 від 19 березня 2026 року до Договору, сторони погодили, що професійна правнича допомога за договором про надання професійної правничої допомоги № 01 від 19 березня 2026 року буде надаватись адвокатом Біжко Юлією Олександрівною із розрахунку, що година праці адвоката складатиме 2 000 грн.
Також, замовником додатково сплачується винагорода у формі гонорар успіху, яка визначається у розмірі 20% від ціни позову Замовника до Боржників, зазначених у Додатку №1 від 09.02.2026р. до Договору відступлення права вимоги банкрута від 09.02.2026 року (а.с.180-181).
Крім цього, сторонами також погоджено, що гонорар (винагорода) Адвокатського бюро оплачується з відстрочкою платежу, а саме: оплачується замовником протягом 30 днів з дня набрання чинності рішення суду, а винагорода у формі гонорару успіху оплачується замовником протягом 90 днів з дня набрання чинності рішення суду (а.с.181 зворот).
Згідно Акту № 570 здачі - приймання документів до договору про надання професійної правничої допомоги № 01 від 19 березня 2026 року, Адвокатське бюро «Юлії Біжко» надало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв професійну правничу допомогу у вигляді: аналізу наданою замовником апеляційної скарги та складанні відзиву на апеляційну скаргу по справі № 484/2092/26, тривалістю - 2 години, вартістю 4000 грн (2000 грн х 2) (а.с.182 зворот).
Також до заяви про ухвалення додаткового рішення додано копію Акту № 570 приймання - передачі документів до Договору про надання професійної правничої допомоги, з якого вбачається, що 20 липня 2026 року Адвокатське бюро «Юлії Біжко» передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв процесуальні документи задля подальшого подання до відповідного суду, а саме: відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 травня 2026 року (а.с.183).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, представник ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 понесені ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у Миколаївському апеляційному суді в розмірі 4000 грн, що складаються з витрат за підготовку Адвокатським бюро «Юлії Біжко» відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Між тим, колегія суддів вважає, що такі витрати не підлягають стягненню, оскільки не доведено, що вказану правову допомогу було надано саме адвокатом Адвокатського бюро «Юлії Біжко».
Так, за матеріалами справи, відзив на апеляційну скаргу був підписаний та поданий до Миколаївського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» представником ФОП ОСОБА_1 - Вовк Д.О. 15 червня 2026 року, а зареєстрований апеляційним судом 16 червня 2026 року (а.с.122).
Натомість, як убачається з Акту № 570 приймання - передачі документів до Договору про надання професійної правничої допомоги, відзив на апеляційну скаргу був переданий Адвокатським бюро «Юлії Біжко» ФОП ОСОБА_1 20 липня 2026 року (а.с.183).
Отже, оскільки відзив на апеляційну скаргу, підготовлений адвокатом Біжко Ю.О. був переданий ФОП ОСОБА_1 для подальшого подання до суду лише 20 липня 2026 року, відзив поданий представником ОСОБА_4 за місяць до цього (15 червня 2026 року) не є правовою допомогою, що надана адвокатом Біжко Ю.О. в межах Договору про надання професійної правничої допомоги № 01 від 19 березня 2026 року.
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України (див. пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).
Таким чином, оскільки наявні розбіжності, які викликають об`єктивній сумнів щодо того, що правова допомога в суді апеляційної інстанції була надана саме адвокатом Біжко Ю.О., а не представником за довіреністю - Вовк Д.О., яка не є адвокатом, у позивача не виникло підстав для відшкодування витрат, понесених за надання таких послуг.
За таких обставин, колегія суддів, урахувавши конкретні обставини справи та принцип диспозитивності цивільного судочинства, встановивши, що позивачем належним чином не обґрунтовано і не доведено, що правничу допомогу з підготовки відзиву на апеляційну скаргу в суді апеляційної інстанції надано саме адвокатом Біжко Ю.О., дійшла висновку про відсутність підстав для відшкодування ФОП ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу під час апеляційного перегляду у розмірі 4000 грн, а відтак у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 381-384, 389 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
У задоволенні заяви представника Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 - Вовк Діани Олексіївни про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Т.В. Крамаренко
Судді: В.В. Муругов
О.О. Ямкова