УХВАЛА
24 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/542/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В. від розгляду справи № 916/542/18
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2026
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.07.2026
у справі №916/542/18
за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державного підприємства "Адміністрація морських портів України",
про стягнення 1 438 952,58 грн, розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов`язання повернути майно
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1
до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ";
-Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях;-прокуратури Одеської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України",
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,
В С Т А Н О В И В:
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 14.09.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі № 916/542/18.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.09.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.
ОСОБА_1 23.09.2026 подав до суду касаційної інстанції заяву про відвід колегії суддів Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В. У вказаній заяві ОСОБА_1 посилається на п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зокрема вказує, що весь визначений для нового касаційного перегляду склад суду раніше вже досліджував та оцінював у цій самій справі фактичні та правові питання, які суттєво перетинаються з питаннями нової касаційної скарги. Адже в цьому випадку заявнику фактично пропонується повторно доводити перед тим самим складом суду питання пов`язані з нововиявленими обставинами у справі №916/542/18, після того, як цей же склад суду декілька місяців тому сформулював правову оцінку щодо істотної частини відповідних обставин. Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що особливе значення має, що касаційну скаргу 14.09.20206 передано не новому складу суду, а раніше визначеному.
Перевіривши вказані доводи Верховний Суд зазначає наступне.
Заступник прокурора Одеської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (наразі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі - РВ ФДМУ; позивач) звернувся до суду з позовною заявою про:
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхт клуб "Одеса-2009" (наразі Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський Клуб ТЦФ"; відповідач) на користь Державного бюджету України 1 162 880,45 грн заборгованості та 276 072,13 грн пені;
- розірвання договору оренди державного нерухомого майна, укладеного 20.09.2005 між РВ ФДМУ і ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009";
- зобов`язання ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" повернути державі в особі РВ ФДМУ передане у строкове платне користування за договором оренди від 20.09.2005 державне нерухоме майно, перелік якого наведено у прохальній частині позовної заяви.
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), як третя особа, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову), в якому просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.
Господарськими судами справа розглядалася неодноразово.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2024, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025, позов Прокурора задоволено. Стягнуто з ТОВ "Морський клуб ТЦФ" на користь Державного бюджету України 1 162 880,45 грн заборгованості, 276 072,13 грн пені за договором оренди нерухомого майна від 20.09.2005. Розірвано договір оренди державного нерухомого майна, укладений 20.09.2005 між РВ ФДМУ і ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009". Зобов`язано ТОВ "Морський клуб ТЦФ" повернути державі в особі РВ ФДМУ передане за договором оренди від 20.09.2005 державне нерухоме майно, перелік якого наведено у резолютивній частині рішення суду першої інстанції. Здійснено розподіл судового збору.
Верховний Суд ухвалою від 02.09.2025 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі № 916/542/18 закрив на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.
До Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд рішення у справі № 916/542/18 за нововиявленими обставинами.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 14.01.2026, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026, відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 916/542/18. Рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 залишив в силі.
Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 та ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Постановою Верховного Суду від 22.05.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 у справі № 916/542/18 - без змін.
30.05.2026 ОСОБА_1 подав до Господарського суду Одеської області заяву про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2026 заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення недоліків шляхом подання відомостей щодо дати встановлення нововиявлених обставин, а також надання безпосередньо листа Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 29.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі №916/542/18 заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 у справі №916/542/18 із додатками повернуто заявнику без розгляду.
Вказана ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник звернувся 01.06.2026, тобто з пропуском встановленого строку та без клопотання про поновлення строку на вчинення відповідної процесуальної дії.
Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 10.09.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 у справі №916/542/18 залишив без змін.
Не погодившись із ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 у справі №916/542/18 ОСОБА_1 11.09.2026 звернувся до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані ухвалу та постанову та передати матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами до Господарського суду Одеської області.
ОСОБА_1 23.09.2026 подав до суду касаційної інстанції заяву про відвід колегії суддів Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В, сформовану в підсистемі "Електронний суд" 23.09.2026.
Перевіривши заяву про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідача), Волковицька Н. О., Случ О. В., від розгляду справи №916/542/18, колегія суддів дійшла таких висновків.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
За змістом статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з частинами 1 - 3, 11 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
За змістом частин 1 - 3 статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
За приписами частини 8 статті 32 ГПК України суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.
Частиною 13 статті 32 ГПК України передбачено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Правове регулювання визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду здійснюється відповідно до ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (далі - Положення), Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 (далі - Засади), та Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, затверджених рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 № 6 (далі - Особливості).
За змістом підпункту 2.3.2. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: - автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; - пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; - розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; - визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); - повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, що вводяться в дію з 01.04.2025.
Згідно із приписами пункту 1. 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, збори суддів касаційного суду для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають особливості застосування Положення відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
Рішення зборів суддів касаційних судів та зборів суддів Великої Палати, а також видані на їх виконання внутрішні організаційно-розпорядчі документи касаційних судів та Великої Палати діють в частині, що не суперечить цим Засадам (пункт 1.4).
Відповідно до пункту 2.11 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді у разі надходження до суду касаційної інстанції касаційної скарги після закінчення касаційного розгляду справи таку касаційну скаргу АСДС розподіляє в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами, якщо інше не встановлено зборами суддів.
Згідно із приписами пункту 2.12 Засад у разі коли відповідно до Положення передбачається передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду), під раніше визначеним суддею-доповідачем (складом суду) слід розуміти суддю-доповідача (склад суду) відповідного касаційного суду.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 №6 затверджено Особливості визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, згідно із підпунктом 1 пункту 4 яких передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів)) касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.
Отже, за загальним правилом після визначення судді-доповідача у справі касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду, передаються раніше визначеному для розгляду справи складу суду, у тому числі і ті, що надійшли після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.
Таким чином, передбачено формування колегії суддів для розгляду справ виключно автоматизованої системи документообігу суду. Тому судді не впливають на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що сприяє забезпеченню реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.07.2025 касаційну скаргу у справі № 916/542/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі № 916/542/18 закрито ухвалою Суду від 02.09.2025.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.04.2026 вказану касаційну скаргу у справі № 916/542/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.
Верховний Суду постановою від 22.05.2026 за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 у справі № 916/542/18 залишив змін.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.09.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.
Тобто для розгляду справи № 916/542/18 визначено склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та визначено суддю доповідача.
Враховуючи викладене, касаційні скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду після визначення судді-доповідача у цій справі передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду відповідно до підпункту 2.3.39.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 № 119), пункту 2.12 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді та підпункту 1 пункту 4 Особливостей.
З огляду на наведене, визначення колегії суддів у складі: Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В., для здійснення касаційного провадження у цій справі відбулося у цілковитій відповідності із зазначеними нормами ГПК України, а також приписами Положення та Засад.
Відповідно до частини 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Положеннями частини 4 статті 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Доводи ОСОБА_1 щодо наявності підстав для відводу колегії суддів: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В. від справи №916/542/18 також зводяться до незгоди з ухваленими за їх участю судовими рішеннями, що відповідно до вимог частини 4 статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Висновки або позиції судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку суддя позбавляється можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Таким чином, сама по собі незгода учасника справи із рішенням судді, його припущення з тих чи інших питань не свідчать про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість судді та не є підставою для відводу останнього відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.
Отже, зазначені заявником доводи зводяться до незгоди з судовими рішеннями прийнятими за участі членів колегії суддів, та не є підставою для відводу суддів від розгляду вказаної справи згідно з наведеною нормою ГПК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що наведені доводи ОСОБА_1 свідчать про заявлення необґрунтованого відводу.
За змістом частин 1-3 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ураховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому заява ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 3 статті 39 ГПК України підлягає передачі на автоматизований розподіл з метою вирішення питання щодо поданої заяви у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючого (доповідача), Волковицької Н. О., Случа О. В. від справи №916/542/18 визнати необґрунтованою.
2. Справу №916/542/18 передати на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючого (доповідача), Волковицької Н. О., Случа О. В.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.