УХВАЛА
01 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/542/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ"
про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач),Волковицька Н. О., Случ О. В.
у справі № 916/542/18
за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державного підприємства "Адміністрація морських портів України",
про стягнення 1 438 952,58 грн, розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов`язання повернути майно
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ";
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях;-прокуратури Одеської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України",
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,
В С Т А Н О В И В:
Заступник прокурора Одеської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (наразі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі - РВ ФДМУ; позивач) звернувся до суду з позовною заявою про:
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхт клуб "Одеса-2009" (наразі Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський Клуб ТЦФ"; далі-відповідач) 1 162 880,45 грн заборгованості та 276 072,13 грн пені;
- розірвання договору оренди державного нерухомого майна, укладеного 20.09.2005 між РВ ФДМУ і ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009";
- зобов`язання ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" повернути державі в особі РВ ФДМУ передане у строкове платне користування за договором оренди від 20.09.2005 державне нерухоме майно, перелік якого наведено у прохальній частині позовної заяви.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2024, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025, позов Прокурора задоволено. Стягнуто з ТОВ "Морський клуб ТЦФ" на користь Державного бюджету України 1 162 880,45 грн заборгованості, 276 072,13 грн пені за договором оренди нерухомого майна від 20.09.2005. Розірвано договір оренди державного нерухомого майна, укладений 20.09.2005 між РВ ФДМУ і ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009". Зобов`язано ТОВ "Морський клуб ТЦФ" повернути державі в особі РВ ФДМУ передане за договором оренди від 20.09.2005 державне нерухоме майно, перелік якого наведено в резолютивній частині рішення суду першої інстанції. Здійснено розподіл судового збору.
Верховний Суд ухвалою від 02.09.2025 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі №916/542/18 закрив на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.
До Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд рішення у справі № 916/542/18 за нововиявленими обставинами.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 14.01.2026, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026, відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 916/542/18. Рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 залишив в силі.
Постановою Верховного Суду від 22.05.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 у справі № 916/542/18 - без змін.
30.05.2026 ОСОБА_1 подав до Господарського суду Одеської області заяву про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі №916/542/18 заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 у справі №916/542/18 повернуто заявнику без розгляду.
Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 10.09.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 у справі №916/542/18 залишив без змін.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 14.09.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі № 916/542/18.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.09.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" 29.09.2026 подало до суду касаційної інстанції заяву про відвід колегії суддів: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.
У вказаній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" посилається на п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Заявник зазначає, що вказана колегія суддів здійснювала розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.01.2026 у справі № 916/542/18, за результатами чого було ухвалено постанову від 22.05.2026, в якій сформовано категоричні висновки щодо застосування інституту нововиявлених обставин саме в цій справі. Тобто саме цим складом суду повторно розглядалась справа 22.05.2026, а предметом розгляду була саме процедура перегляду рішення у справі № 916/542/18 за нововиявленим обставинами. Згодом на розгляд того самого складу суду передано нову касаційну скаргу, яка знову стосується застосування інституту нововиявлених обставин у цій справі. Результати перегляду цієї справи безпосередньо визначають майнові права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ".
Статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників справи, в тому числі, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
В силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
За змістом статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які би свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття рішення у цій справі.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Крім цього, як неодноразово зазначав Верховний Суд, судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із частиною 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені в судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону в поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Незгода Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" із судовими рішеннями Верховного Суду у цій справі, в яких судді Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В. у складі колегій суддів Касаційного господарського суду висловили свою правову позицію, не може бути підставою для відводу суддів у справі № 916/542/18 без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення зазначеними суддями саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні судових рішень на користь однієї з сторін.
З аналізу заяви про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В. убачається, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" мотиви зводяться саме до незгоди з висновками та правовими позиціями, висловленими цими суддями в судових рішеннях, водночас, не містять обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицької Н. О., Случа О. В. при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.07.2026 у справі № 916/542/18.
При цьому доводи заявника щодо необхідності відводу вказаної колегії суддів у справі №916/542/18 лише з наведених вище підстав прямо порушують один із найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" відводу.
За змістом частин першої-третьої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки, Суд вважає заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" відвід необґрунтованим, то питання про відвід суддів має бути вирішено суддею, визначеним відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" про відвід колегії суддів у складі:Могил С.К. - головуючий (доповідач),Волковицька Н. О., Случ О. В. у справі № 916/542/18 визнати необґрунтованою.
2. Матеріали справи № 916/542/18 передати на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" про відвід колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.