ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року Справа № 902/25/24(902/562/26)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Дехтярук І.А.
за участю представників:
від позивача: Сніцаренко А.А. (адвокат),
від відповідача: Оверковський К.В. (адвокат)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 31.07.2026 суддею Нешик О.С. у м. Вінниця (повний текст ухвали складено 31.07.2026) у справі № 902/25/24(902/562/26)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд"
до фізичної особи ОСОБА_1
про визнання недійсними договорів про надання поворотної фінансової допомоги та відсутнім права вимоги за договорами
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31.07.2026 у даній справі, серед іншого, призначено комплексну судову експертизу (почеркознавчу та технічну експертизу); проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; на розгляд судової почеркознавчої експертизи в справі № 902/25/24(902/562/24) доручено поставити відповідні питання (згідно переліку); зобов`язано відповідача протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали виконати п. 9 резолютивної частини ухвали від 29.04.2026 в справі № 902/25/24(902/562/26) (надати Господарському суду Вінницької області оригінали зазначених документів у п. 3 резолютивної частини цієї ухвали); витрати за проведення судової експертизи покладено на позивача; провадження у справі № 902/25/24(902/562/26) зупинено на час проведення експертизи.
До Північно-західного апеляційного господарського суду 10.08.2026 надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.07.2026 у даній справі, відповідно до якої останній просив вказану ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у ПП "Юридична компанія Лекс Г.С.", АТ "Ощадбанк" та АТ "ОТП Банк" в обсязі, викладеному у відповідних клопотаннях від 28.07.2026 та від 30.07.2026; направити справу до Господарського суду Вінницької області для продовження розгляду.
Аргументуючи доводи скарги відповідач вказав, що зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи без попереднього вирішення питання про витребування доказів є передчасним, оскільки не забезпечує повноти доказової бази, на підставі якої має бути вирішено спір по суті. Крім того, скаржник зауважує, що позивач у своєму клопотанні визначив експертну установу одноособово, без попереднього погодження цього питання з відповідачем, що суперечить ст. 99 ГПК України. На думку відповідача, клопотання позивача про зупинення провадження у справі на весь час проведення експертизи може призвести до тривалого зупинення розгляду цієї справи, що прямо впливає на строки її розгляду.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 31.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.07.2026 у справі № 902/25/24(902/562/26); призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого товариство просило суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.
В судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу просив задовольнити повністю, а оскаржувану ухвалу скасувати відповідно до аргументів, викладених у апеляційній скарзі.
Представники позивача скаргу заперечив, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
В силу ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану місцевим господарським судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2026 до Господарського суду Вінницької області звернулось ТзОВ "Вінницяагропроектбуд" з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 03.01.2020, № 1 від 20.08.2020, б/н від 06.11.2020, № 3 від 12.01.2021; договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги б/н від 20.06.2022, № 28/10/2 від 28.10.2022, б/н від 31.10.2022, б/н від 04.11.2022, б/н від 16.11.2022, б/н від 16.12.2022, а також визнання відсутнім обов`язку позивача за вказаними договорами.
Ухвалою суду першої інстанції від 29.04.2026 відкрито провадження у справі № 902/25/24(902/562/26); вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; призначено по справі судове засідання.
Згодом, ТзОВ "Вінницяагропроектбуд" подало до суду клопотання про призначення судової комплексної експертизи документів. В обґрунтування необхідності призначення експертизи позивач зазначив, що предметом позову в цій справі є матеріально-правова вимога щодо недійсності договорів про надання поворотної фінансової допомоги та договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, а також визнання відсутнім обов`язку позивача за вказаними договорами. Позивач оскаржувані договори не укладав, кошти за прибутковими касовими ордерами не отримував, а підпис від імені директора товариства підроблено. Крім того, на наданих відповідачем копіях квитанцій відсутній підпис головного бухгалтера, а міститься лише підпис касира ОСОБА_2 . Позивач переконаний, що оскаржувані договори були підроблені (підпис від імені директора йому не належить), а квитанції підписувались ОСОБА_2 , яка мала доступ до печатки, пізніше вказаної дати без фактичного отримання коштів, з метою штучного створення заборгованості для ініціювання банкрутства.
Судова колегія зазначає, що згідно ч. 1 ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за умови якщо: - для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; - жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відтак, експертиза у справі призначається для з`ясування обставин, зокрема, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, за умови якщо для цього необхідні спеціальні знання.
Як зазначено вище, позивач обґрунтував свої вимоги тим, що укладення договорів належить до виключних повноважень директора товариства, який оскаржувані правочини не підписував та не укладав. Товариство повністю заперечує факт реального отримання коштів за прибутковими касовими ордерами та зазначає про відсутність цих операцій у своєму обліку. Переконаний, що для з`ясування питань щодо давності складання договорів та документів про їх виконання необхідні спеціальні знання.
В силу ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отриманні в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Експертиза - це науковий дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта про фактичні обставини справи.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Згідно п. 1.2 глави 1 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджено наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, на вирішення судової почеркознавчої експертизи може бути поставлено питання: "Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім`я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?".
З огляду на той факт, що питання, які просив поставити позивач на вирішення судової експертизи відповідають обґрунтуванню заявлених позовних вимог та заперечень, а також потребують спеціальних знань, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання товариства про призначення у справі комплексної судової експертизи документів, яка необхідна для повного, об`єктивного і всебічного встановлення обставин справи та для правильного вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Статтею ст. 99 ГПК України обумовлено, що експерт або експертна установа при призначенні експертизи судом обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Відтак, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, а в даному випадку - суду, з урахуванням думок та пропозицій учасників справи, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи зону регіонального обслуговування відповідної експертної установи.
Стосовно доводів скаржника про те, що позивач у своєму клопотанні визначив експертну установу одноособово, без попереднього погодження цього питання з відповідачем, колегія суддів констатує, що скаржник ані у суді першої інстанції, ані у прохальній частині апеляційної скарги не ставив питання про зміну експертної установи, якій доручено проведення експертизи.
З огляду на вказане, судова колегія вважає обґрунтованим доручення судом першої інстанції проведення відповідної експертизи у даній справі Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Згідно ст. ст. 228, 229 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи. Провадження у справі зупиняється на час її проведення.
Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції вмотивовано зупинив провадження у даній справі.
Суд констатує, що апеляційна скарга відповідача не містить аргументів про відсутність у суду першої інстанції законних та обґрунтованих доводів щодо призначення у справі судової експертизи. Відповідач лише вважає, що незаконним є саме зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням експертизи.
Щодо доводів скаржника про незаконність висновків суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотань останнього від 28.07.2026 та від 30.07.2026 про витребування доказів, апеляційний господарський суд зазначає слідуюче.
Зі змісту оскаржуваної ухвали від 31.07.2026 вбачається, що протокольною ухвалою від 29.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача від 28.07.2026 та від 30.07.2026 про витребування доказів у зв`язку з тим, що такі клопотання подані останнім без дотримання положень ст. 81 ГПК України.
Водночас, зі змісту апеляційної скарги відповідача слідує, що останній не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотань про витребування доказів, а також з доводами про наявність підстав для зупинення провадження у справі на час проведення в ній судової експертизи, тоді як законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції в частині наявності підстав для призначення комплексної судової експертизи відповідачем не оскаржується.
В силу 2 ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів, тоді як можливість апеляційного оскарження ухвали про відмову у витребуванні доказів окремо від рішення суду ГПК України не передбачено.
При цьому, частиною 3 ст. 255 ГПК України передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Тлумачення та застосування положень ст. 255 ГПК України має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. Разом з цим, будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду.
Суд зауважує, що законодавець розмежовує ухвали суду першої інстанції про витребування доказів та про забезпечення доказів. Якщо подається клопотання про забезпечення доказів шляхом їх витребування, тобто, за наявності підстав для забезпечення доказів та сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів, то ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні такого клопотання може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ГПК України.
Суд констатує, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів у переліку, визначеному п. 2 ч. 1 ст. 255 ГПК України, відсутня.
При цьому, особа, яка подає апеляційну скаргу, не позбавлена можливості поновити свої права в інший спосіб - шляхом оскарження в апеляційному порядку такої ухвали разом із рішенням суду першої інстанції.
Такі процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал суду першої інстанції окремо від рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються взагалі права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал суду першої інстанції, їх право лише відтерміновується до винесення рішення у справі.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд не надає оцінки доводам апеляційної скарги відповідача щодо неправомірності відмови суду першої інстанції у витребуванні доказів, оскільки така відмова оформлена протокольною ухвалою від 29.07.2026, яка відповідно до статті 255 ГПК України не належить до ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду. Відтак зазначені доводи не можуть бути предметом перегляду судом апеляційної інстанції в межах апеляційного провадження на ухвалу від 31.07.2026 про зупинення провадження у справі.
При цьому суд зауважує, що заперечення щодо правомірності відмови у витребуванні доказів не позбавляють відповідача права заявити їх під час оскарження рішення суду, ухваленого за результатами розгляду справи по суті, у порядку та з підстав, визначених ГПК України
Згідно ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 судова колегія дійшла висновку про те, що остання не підлягає задоволенню, оскільки наведені відповідачем аргументи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, відтак, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.07.2026 року у справі № 902/25/24(902/562/26) слід залишити без змін.
В силу ст. 129 ГПК України, понесені скаржником судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на останнього.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31 липня 2026 року у справі № 902/25/24(902/562/26) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Справу № 902/25/24(902/562/26) повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складено "29" вересня 2026 року.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Саврій В.А.