ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
30.09.2026 Справа № 905/389/26
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Лавриш О.В.,
розглянувши матеріали справи
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест», м.Київ
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед», м.Київ
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс», Донецька обл., Краматорський р-н, селище Олександрівка
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест Трейдінг», м.Київ
про визнання відсутнім права застави, припинення зареєстрованого обтяження
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс», Донецька обл., Краматорський р-н, селище Олександрівка
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед», м.Київ
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест», м.Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест Трейдінг», місто Київ
про визнання укладеними правочинів, визнання права застави, зобов`язання вчинити певні дії
Представники учасників справи:
від ТОВ «Укрдонінвест» (в режимі відеоконференції): Шох С.М. - на підставі ордеру;
від ТОВ «Брухт Лімітед» (в режимі відеоконференції): Кикіш С.-М.Р. - на підставі ордеру;
від ТОВ «Автобас Сервіс» (в режимі відеоконференції): Кулібаба О.О. - на підставі ордеру;
від ТОВ «Укрдонінвест Трейдінг»: не з`явились
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест», м.Київ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед», м.Київ та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс», Донецька обл., Краматорський р-н, селище Олександрівка з вимогами:
- визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» право застави, що виникло на підставі Договору застави транспортних засобів №166/20-3-1 від 15.12.2020, укладеного між Акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та зареєстрованого в реєстрі за №1620, щодо належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» транспортних засобів, перелік яких визначено у Додатку №1 до Договору застави транспортних засобів №166/20-3-1 від 15.12.2020;
- визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» право застави, що виникло на підставі Договору застави транспортних засобів №166/20-3-1 від 15.12.2020, укладеного між Акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та зареєстрованого в реєстрі за №1620, щодо належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» транспортних засобів, перелік яких визначено у Додатку №1 до Договору застави транспортних засобів №166/20-3-1 від 15.12.2020;
- припинити зареєстроване забезпечувальне обтяження у вигляді застави рухомого майна за Договором застави транспортних засобів №166/20-3-1 від 15.12.2020, укладеним між Акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та зареєстрованим у реєстрі за №1620, щодо належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» транспортних засобів, перелік яких визначено у Додатку №1 до Договору застави транспортних засобів №166/20-3-1 від 15.12.2020, зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за номером обтяження 28387130, у якому обтяжувачем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед».
Ухвалою суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/389/26; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.07.2026 об 11:00год.
Ухвалою суду від 21.07.2026 задоволено клопотання представників позивача та відповідача 1, відкладено підготовче засідання на 19.08.2026 о 13:30 год.
21.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» надійшов зустрічний позов б/н від 20.07.2026.
22.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» надійшло клопотання про повернення зустрічного позову.
Ухвалою суду від 22.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» про повернення зустрічного позову. Прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №905/389/26 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс», Донецька обл., Краматорський р-н, селище Олександрівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед», м.Київ та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест», м.Київ з вимогами про:
- про визнання укладеним договору про відступлення прав вимоги за Кредитним договором №166/20 у запропонованій позивачем редакції;
- про визнання укладеним договору про відступлення прав вимоги за Договором застави №166/20-3-1 у запропонованій позивачем редакції;
- про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» прав заставодержателя за Договором застави №166/20-3-1;
- про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» передати документи, що підтверджують права кредитора і заставодержателя.
Ухвалою суду від 19.08.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/389/26 на 30 (тридцять) днів, відкладено підготовче засідання на 16.09.2026 об 11:00год.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» у підготовчому засіданні 16.09.2026 заявлено усне клопотання про відкладення судового засідання з метою надання йому можливості підготувати та подати у письмовій формі заяву з процесуального питання - про залишення зустрічного позову без розгляду.
Ухвалою суду від 16.09.2026 усне клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» про відкладення підготовчого засідання задоволено; відкладено підготовче засідання на 30.09.2026 о 10:00 год.
24.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» отримано клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду.
Обґрунтовуючи клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» посилається на пункти 1, 2 частини першої ст. 226 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що зустрічна позовна заява була подана представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» способом, який, на думку заявника, не передбачений чинним процесуальним законодавством.
За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед», представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс», надіслав до Господарського суду Донецької області документ, сформований із застосуванням вбудованого текстового редактора підсистеми «Електронний суд», із назвою «Клопотання» зі змісту якого вбачається, що він не є зустрічним позовом та не містить належного обґрунтування предмету та підстав зустрічних позовних вимог, а є лише супровідним листом, в якому заявник вказав про надсилання до суду зустрічного позову. Проте сам зустрічний позов не був сформований за допомогою підсистеми «Електронний суд», а доданий до супровідного листа як додаток, який не містить електронного підпису, в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.
Посилаючись на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та положення Інструкції з використання підсистеми «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» вважає, що процесуальний документ, який подається до суду, має бути створений засобами підсистеми «Електронний суд» та підписаний кваліфікованим електронним підписом, в той час як поданий на розгляд Господарського суду Донецької області та створений у підсистемі «Електронний суд» документ фактично має характер супровідного листа, тоді як повний текст зустрічного позову доданий у вигляді окремого PDF-додатка, що не відповідає вимогам до формування процесуального документа в ЄСІТС. Такий спосіб подання свідчить про недотримання вимог щодо оформлення зустрічного позову. Тому подача процесуальних документів, зокрема, зустрічного позову через систему «Електронний суд» як додатку у PDF форматі суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки фактично процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додатки до зустрічного позову лише засвідчує їхню справжність оригіналу, але не звільняє заявника від обов`язку належним чином сформувати та підписати сам процесуальний документ.
На переконання заявника, зустрічна позовна заява подана способом, що не передбачений чинним процесуальним законодавством, що в свою чергу свідчить про подання зустрічної позовної заяви особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, наявні підстави для залишення зустрічного позову без розгляду.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» 30.09.2026 отримано заперечення на клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду (дата формування документа в підсистемі «Електронний суд» 29.09.2026), у якому зазначено, що зустрічний позов подано через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, а його повний текст у форматі PDF було додано до сформованого в системі супровідного документа та підписано КЕП представника. При цьому сам текст зустрічного позову містить власноручний підпис представника, а його повноваження підтверджені належними документами. На думку заявника, відповідно до пунктів 24-27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС доданий файл є складовою єдиного електронного відправлення та охоплюється КЕП, а технічний спосіб формування документа не свідчить про його непідписання. Посилається на актуальну практику Верховного Суду та Північного апеляційного господарського суду щодо аналогічного способу подання процесуальних документів, а також зазначає, що всі учасники отримали зустрічний позов, мали можливість ознайомитися з його змістом та реалізувати право на захист. Вважає, що відсутні передбачені пунктами 1, 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підстави для залишення зустрічного позову без розгляду, а задоволення клопотання з наведених мотивів матиме ознаки надмірного формалізму.
Також, 30.09.2026 судом отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» правову позицію щодо залишення зустрічного позову без розгляду. Так, ТОВ «Укрдонінвест» вважає заяву ТОВ «Брухт Лімітед» про залишення зустрічного позову без розгляду необґрунтованою.
У підготовчому засіданні 30.09.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» підтримав клопотання про залишення без розгляду зустрічного позову.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» заперечував проти задоволення вказаного клопотання.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» наголошував на необґрунтованості клопотання про залишення без розгляду зустрічного позову.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» про залишення без розгляду зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс», заслухавши доводи представників сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Як убачається з матеріалів справи, 20.07.2026 (дата отримання судом 21.07.2026) Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» звернулося до Господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» про визнання укладеними договорів, визнання прав заставодержателя та зобов`язання вчинити дії.
Відповідно до частини п`ятої статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини шостої статті 42 Господарського процесуального кодексу України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини першої статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю (частини 4, 12 статті 6 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Приписами частини восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відтак процесуальне законодавство передбачає можливість подання процесуальних документів як у паперовій, так і в електронній формі, причому в електронній формі вони подаються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Відповідно до пункту 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Пунктом 26 Положення передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Згідно з пунктом 27 Положення до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Таким чином, саме Положення прямо передбачає можливість додавання до створеного в підсистемі «Електронний суд» документа інших файлів. При цьому пункт 27 Положення визначає, що відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Вирішуючи питання щодо правових наслідків особливостей формування та подання процесуального документа в електронній формі, суд враховує висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладені в ухвалі від 02.02.2026 у справі № Б29/59/04 (904/4989/23).
У зазначеній справі Верховний Суд розглядав доводи про те, що касаційна скарга є непідписаною, оскільки в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС касаційна скарга не була сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», а була додана до супровідного листа як окремий файл.
Верховний Суд зазначив, що частинами першою та третьою статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга подається у письмовій формі та підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно з частиною восьмою статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» унормовано, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №Б29/59/04 (904/4989/23) було встановлено, що процесуальний документ подано через підсистему «Електронний суд» шляхом формування заяви (супровідного листа) та долучення окремим файлом процесуального документа, підписаного кваліфікованим електронним підписом представника. Зважаючи на викладене, Верховний Суд зазначив, що доводи про те, що процесуальний документ вважається непідписаним, підлягають відхиленню, оскільки документ був поданий через підсистему «Електронний суд» з накладенням кваліфікованого електронного підпису представника скаржника відповідно до вимог законодавства.
При цьому Верховний Суд вважав за доцільне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом» (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції», заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; «ТОВ «Фріда» проти України», заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998).
З огляду на наведене, Верховний Суд у справі № Б29/59/04 (904/4989/23) дійшов висновку про відсутність підстав для повернення скарги.
Суд має оцінити не лише технічний спосіб подання документа, а й те, чи було фактично реалізовано відповідне процесуальне право, чи можливо достовірно встановити особу заявника, його волевиявлення щодо вчинення відповідної процесуальної дії, зміст поданої заяви та наявність належного підпису.
У цій справі судом встановлено, що зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» надійшов до суду через підсистему «Електронний суд» разом із сформованим у цій підсистемі електронним документом.
При цьому саме по собі зазначення у сформованому через підсистему «Електронний суд» документі назви «Клопотання» та викладення в ньому стислого повідомлення про направлення зустрічного позову не може бути відірване від змісту доданого до цього документа - «файла», який містить повний текст відповідної процесуальної заяви.
Зміст поданих матеріалів дає можливість встановити, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» було реалізовано намір звернутися до суду саме із зустрічною позовною заявою, а не з клопотанням із іншим процесуальним змістом.
Саме по собі те, що повний текст зустрічного позову було завантажено до підсистеми «Електронний суд» окремим файлом, не свідчить про відсутність волевиявлення на подання зустрічного позову або про те, що такий документ не був поданий до суду.
У цьому випадку суд також враховує, що електронний документ, сформований у підсистемі «Електронний суд», містив безпосереднє посилання на зустрічний позов та був поданий представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс», а доданий до нього файл містив саме той документ, який заявник мав намір подати до суду як зустрічну позовну заяву.
Отже, за встановлених у цій справі обставин відсутні підстави ототожнювати особливості технічного формування поданого через підсистему «Електронний суд» документа з відсутністю самого звернення до суду із зустрічною позовною заявою.
Щодо доводів про відсутність підпису на зустрічній позовній заяві суд зазначає окремо.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, передбачений пунктом 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальний наслідок пов`язаний саме з встановленням факту відсутності підпису на позовній заяві або підписання її неналежною особою.
При цьому частиною восьмою статті 42 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено, що у разі подання документів до суду в електронній формі на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи або його представника.
Як зазначалося вище, відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Разом з тим судом встановлено, що доданий до електронного документа файл, який містить повний текст зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс», містить власноручний підпис представника такого товариства.
Положеннями пункту 2.7 Інструкції користувача «Електронний суд», затвердженої Наказом ДП «ЦСС» №74-ОД від 22 вересня 2021 року, передбачено, що відповідні додані файли (додатки) до створених в Електронному суді документів підписуються кваліфікованими електронними підписами Користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного кваліфікованого електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс, вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20.
Суд звертає увагу на те, що зустрічна позовна заява сформована у вигляді додатку до клопотання (супровідного листа), проте становить, своєю чергою, єдиний документ, створений у системі «Електронний суд» з використанням кваліфікованого електронного підпису представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс».
Таким чином, у матеріалах справи наявні як безпосередній підпис представника на самому тексті зустрічної позовної заяви - адвоката Кулібаби Олександра Олександровича, так і електронне подання відповідних матеріалів через підсистему «Електронний суд» із використанням його кваліфікованого електронного підпису.
За таких обставин твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» про те, що зустрічна позовна заява не містить підпису, не відповідає фактичним обставинам її подання та змісту документа, наявного в матеріалах справи.
При цьому відсутні й обставини, які б свідчили про те, що зустрічна позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, наведені заявником обставини не свідчать про наявність передбаченої пунктом 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України підстави для залишення зустрічного позову без розгляду.
Так само встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про наявність передбаченої пунктом 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України підстави, оскільки зустрічний позов подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» як юридичною особою через її представника, а доводів та доказів на підтвердження відсутності у позивача процесуальної дієздатності заявником не наведено.
Відтак, посилання заявника на пункт 26 Положення та положення Інструкції саме по собі не є достатньою правовою підставою для застосування пунктів 1, 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Суд може достовірно встановити особу, яка звернулася із зустрічним позовом, її волевиявлення щодо вчинення саме цієї процесуальної дії, зміст зустрічної позовної заяви, а також наявність підпису на самій позовній заяві та кваліфікованого електронного підпису при її поданні через підсистему «Електронний суд».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» фактично ототожнює недотримання, на його думку, визначеного Положенням та Інструкцією технічного порядку формування електронного документа з обставинами, передбаченими пунктами 1, 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при вирішенні питання про прийняття процесуального документа, поданого через підсистему «Електронний суд», суди повинні виходити не лише з формальних ознак документа, а й з необхідності забезпечення особі реального доступу до правосуддя та недопущення надмірного процесуального формалізму.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 травня 2026 року у справі № 753/26173/21 зазначив, що подання процесуального документа через підсистему «Електронний суд» із накладенням кваліфікованого електронного підпису на сформований у системі документ підтверджує автентичність походження документа, ідентифікує особу заявника та засвідчує її волевиявлення щодо звернення до суду. Особливості технічної реалізації функціонування ЄСІТС, зокрема спосіб формування та збереження файлів електронного підпису щодо доданих документів, не можуть покладати на учасника справи ризик негативних процесуальних наслідків. Особа, яка подала апеляційну скаргу, належним чином реалізувала передбачений процесуальним законом спосіб подання скарги в електронній формі через ЄСІТС. При цьому електронний документ, створений у системі «Електронний суд» та скріплений кваліфікованим електронним підписом, у сукупності з доданими файлами становить єдиний електронний пакет документів, який надсилається суду та підтверджує волевиявлення особи на вчинення відповідної процесуальної дії. Сам по собі факт того, що текст апеляційної скарги був викладений у доданому PDF-файлі, а не безпосередньо в полі електронної форми, не свідчить про відсутність кваліфікованого електронного підпису на апеляційній скарзі чи про неподання такого процесуального документа.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 лютого 2026 року у справі №320/47840/23.
Наведені висновки Верховного Суду підлягають врахуванню у цій справі, оскільки підтверджують юридичне значення факту подання документа через підсистему «Електронний суд» та використання кваліфікованого електронного підпису, а тому сам по собі спосіб технічного формування документа або розміщення його тексту в окремому файлі не може автоматично свідчити про відсутність належного електронного підпису.
Водночас, висновки, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21 та від 21.07.2021 у справі № 9901/76/21, на які посилається заявник клопотання, не є релевантними до цієї справи оскільки в них розглядалось питання щодо подачі документів на електронну пошту суду, а не через підсистему «Електронний суд».
Суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).
Отже суд враховує правові висновки Верховного Суду, визначені в цій ухвалі, а не зазначені представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» в клопотанні про залишення без розгляду зустрічного позову.
При цьому суд враховує, що застосування пунктів 1, 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України має наслідком залишення позову без розгляду, тобто істотний процесуальний наслідок для особи, яка звернулася до суду із відповідною заявою.
З огляду на наведене, не допускаючи ні надмірного формалізму, ні зайвої гнучкості, суд доходить висновку, що технічний спосіб формування та подання зустрічної позовної заяви у цій справі не може бути ототожнений із її неподанням, а наявність власноручного підпису на тексті зустрічної позовної заяви та кваліфікованого електронного підпису при її поданні виключає висновок про її непідписання.
Таким чином, відсутні передбачені пунктами 1, 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України підстави для залишення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» без розгляду.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» про залишення без розгляду зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» та відмовляє у його задоволенні.
Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» надати оцінку процесуальної поведінки представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед», суд зазначає наступне.
У відповідності до частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Проте, чинний Господарський процесуальний кодекс України не містить визначення цього поняття, а визначає у статті 43 лише перелік дій, які можуть трактуватися суддею за суб`єктивною чи об`єктивною думкою в кожному конкретному випадку як зловживання процесуальними правами.
Зловживання процесуальними правами - це правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників господарського процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку господарського судочинства.
У цій справі представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» після вирішення судом його клопотань про закриття провадження у справі та про зупинення провадження у справі, звернувся до суду з клопотанням відкласти підготовче засідання з метою надання йому можливості підготувати та подати у письмовій формі заяву з процесуального питання - про залишення зустрічного позову без розгляду. Подання такої заяви є реалізацією наданого учаснику справи процесуального права. Водночас судом не встановлено обставин, які б свідчили про умисну недобросовісну мету відповідача, спрямовану на безпідставне затягування розгляду справи, перешкоджання здійсненню правосуддя або досягнення іншого результату, що виходить за межі реалізації його процесуальних прав. За таких обставин підстави для кваліфікації дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед» як зловживання процесуальними правами відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України відсутні.
Керуючись статтями 6, 42, 46, 170, 174, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Брухт Лімітед», м.Київ про залишення без розгляду зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобас Сервіс» - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
У судовому засіданні 30.09.2026 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.10.2026.
Суддя Г.Є. Курило