ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року місто Київ.
Справа № 759/2641/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11550/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого судді: Желепи О.В.,
суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2026 року (у складі судді Мартиненко В. С.) про повернення заяви про забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини
ВСТАНОВИВ
До Святошинського районного суду міста Києва з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 .
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва справа за підсудністю була передана Києво-Святошинському районному суду Київської області.
Позивач подав заяву про забезпечення позову, сформовану в системі «Електронний суд» 08.06.2026, в якій просив:забезпечити щотижневий відеодзвінок між скаржником та сином тривалістю не менше 90 хвилин у визначений день і час (наприклад, субота i неділя, 11:00-12:30). 2. Не перешкоджати та не маніпулювати дитиною під час відеодзвінків: не бути присутньою в полі зору камери з метою тиску, не коментувати розмову, не переривати без поважної причини. 3. Повідомляти скаржника не пізніше ніж за 48 годин про будь-які заплановані медичні втручання, госпіталізації, операції, щеплення. 4. Повідомляти скаржника про участь дитини у важливих подіях (перший день у школі, свята, змагання, виступи) з можливістю батька бути присутнім або долучитися дистанційно.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2026 року повернуто заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач через систему «Електронний суд» 25 червня 2026 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судовий збір було сплачено позивачем належним чином та у встановленому розмірі, а підтверджуючі документи було додано до заяви в системі «Електронний суд». Суд першої інстанції або не перевірив вкладені до заяви матеріали в повному обсязі, або безпідставно їх відхилив, чим порушив право позивача на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 6 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) віднесена до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржена ухвала вказаним нормам цивільного процесуального права відповідає.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення заяви про забезпечення позову мотивував своє рішення тим, що всупереч ч. 6 ст. 151 ЦПК України, заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі., що обумовило застосування наслідків, передбачених ч. 9 статті 153 ЦПК України.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормою ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України: заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розміру.
Згідно із ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Проаналізувавши виділені матеріали та електронну справу у системі «Елекронний суд», апеляційний суд констатує відсутність доказів, що підтверджують сплату ОСОБА_1 судового збору при поданні повернутої заяви від 08.06.2026 року.
Так, у заяві за вихідним номером 35218/26 «Про уточнення позовних вимог» ОСОБА_1 просив суд, зокрема, забезпечити позов, шляхом зобов`язання боржника: забезпечити щотижневий відеодзвінок між скаржником та сином тривалістю не менше 90 хвилин у визначений день і час (наприклад, субота i неділя, 11:00-12:30). Не перешкоджати та не маніпулювати дитиною під час відеодзвінків: не бути присутньою в полі зору камери з метою тиску, не коментувати розмову, не переривати без поважної причини. Повідомляти скаржника не пізніше ніж за 48 годин про будь-які заплановані медичні втручання, госпіталізації, операції, щеплення. Повідомляти скаржника про участь дитини у важливих подіях (перший день у школі, свята, змагання, виступи) з можливістю батька бути присутнім або долучитися дистанційно.
Додатками у даній заяві позивачем зазначено: 1. passport_ukr_main.jpg. 2. Свідоцтво про народження дитини.pdf. 3. Розвиток_дитини_0-12_ОСОБА_2 (4).pdf. 4. Наукова_база_ОСОБА_2 (4).pdf. 5. Аналітична_довідка_ОСОБА_2 (4).pdf. 6. Statii.zip. 7. Квитанція про надсилання стороні ОСОБА_2 [номер приховано].pdf.
Зазначений перелік відповідає наданим позивачем суду документам. Варто зазначити, що документи «Statii.zip.» є файлом заархівованих даних, в якому містяться наукові та публіцистичні статті щодо ролі батьків, та батька зокрема, у вихованні та розвитку дитини.
Наведеним спростовується твердження позивача щодо надання доказів сплати судового збору суду першої інстанції при поданні заяви від 08.06.2026 року.
Таким чином, судом першої інстанції не було порушено норми ЦПК України.
Оскільки посилання апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України .
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова