УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №380/13148/26
адміністративне провадження №К/990/42971/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року
у справі №380/13148/26
за позовом Головного управління ДПС у Львівській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР СГ Продукт», фізичної особи ОСОБА_1
про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України,-
ВСТАНОВИВ:
18 вересня 2026 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі №380/13148/26.
Під час перевірки касаційної скарги в цій частині встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Частиною четвертою статті 330 КАС України установлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.
У касаційній скарзі скаржник зазначив, що звільнений від сплати судового збору, посилаючись на пункт 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальні органи - у справах щодо стягнення сум податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Разом із тим Суд зазначає, що предмет цього спору не стосується стягнення сум податкового боргу чи заборгованості зі сплати єдиного внеску, а тому передбачена пунктом 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» пільга щодо сплати судового збору у цій справі не застосовується.
Отже, скаржник зобов`язаний сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі № 380/13148/26 та надати Суду документ, що підтверджує його сплату.
За правилами підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу скаржника, що у зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 вказаного Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 гривень, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі №380/13148/26, складає 2662,40 гривень.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу скаржника, що у випадку посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі необхідно послідовно викласти обґрунтування підстави касаційного оскарження із зазначенням:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами;
- постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено;
- висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду;
- обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому Суд вказує на те, що касаційна скарга обов`язково повинна містити всі зазначені вище елементи, відсутність хоча б одного елемента позбавить Суд можливості відкрити провадження у цій справі.
Суд наголошує на тому, що зазначене обґрунтування у касаційній скарзі відсутні.
Суд звертає увагу на те, що у випадку, якщо скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, скаржник зобов`язаний обґрунтувати зазначене порушення з відповідним посиланням на абзац шостий частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Касаційна скарга у справі №380/13148/26 не містить посилання та обґрунтування абзацу шостого частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як підстави касаційного оскарження у цій справі.
Крім того, встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом апеляційної інстанції 28 липня 2026 року, а дана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 18 вересня 2026 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на її подачу, визначеного КАС України.
Водночас скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження, зазначаючи, що первинну касаційну скаргу подано в межах установленого законом строку, а повторне звернення здійснено в розумний строк після її повернення. Також скаржник наголошує, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторно звернутися до Верховного Суду.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом надсилання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, документу про сплату судового збору та уточненої касаційної скарги через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 243, 330, 332 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі №380/13148/26 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено або касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Р. Ф. Ханова
Л. І. Бившева
В.В. Хохуляк