Справа № 303/5709/26
Провадження № 2/303/2614/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді Мирошниченка Ю. М., розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 про заміну заходу забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Відділ державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги неукладеним, визнання відсутності права вимоги та стягнення безпідставно отриманих коштів,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа № 303/5709/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Відділ державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги неукладеним, визнання відсутності права вимоги та стягнення безпідставно отриманих коштів.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 липня 2026 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт у межах суми позовних вимог - 125 104 грн - на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належать ОСОБА_1 .
Крім того, зазначеною ухвалою заборонено приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області Ярошевському Дмитру Андрійовичу здійснювати перерахування на користь ОСОБА_1 грошових коштів, що надійшли та надходитимуть у виконавчих провадженнях № 78221725 та № 79552953, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
07 жовтня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про заміну заходу забезпечення позову.
У клопотанні відповідач зазначає, що на виконання ухвали суду від 02 липня 2026 року державним виконавцем у виконавчому провадженні № 81987725 накладено арешт на його кошти, рухоме та нерухоме майно. Вказує, що фактично арешт поширено на кошти, що перебувають на його банківських рахунках, а також на все рухоме та нерухоме майно.
На підтвердження зазначених обставин відповідач подав, зокрема, постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, арешт коштів, арешт майна, відновлення та закінчення виконавчого провадження.
Відповідач просить замінити застосований ухвалою суду від 02 липня 2026 року захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту у межах суми позовних вимог на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно на арешт належної йому 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідачу ОСОБА_1 належить 1/3 частка у праві спільної часткової власності на квартиру загальною площею 66,7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності зареєстровано 20 червня 2024 року на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер 240, виданого 20 червня 2024 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Овчинніковою Іриною Василівною.
Відповідно до наданої відповідачем довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 07 жовтня 2026 року оціночна вартість квартири становить 3 759 181,79 грн. Оцінка від 07.10.2026 року
Вирішуючи клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Отже, закон прямо передбачає можливість заміни застосованого заходу забезпечення позову за ініціативою учасника справи. При цьому предметом судової оцінки є не питання правомірності дій виконавця під час виконання попередньої ухвали, а наявність підстав для заміни застосованого судом заходу іншим заходом, який належним чином забезпечуватиме мету забезпечення позову.
За змістом пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому забезпечення позову має на меті гарантувати реальне виконання можливого рішення суду, а не створити для відповідача обмеження, обсяг яких перевищує необхідний для досягнення цієї мети.
У даному випадку ухвалою суду від 02 липня 2026 року було застосовано арешт одночасно щодо грошових коштів, рухомого та нерухомого майна відповідача у межах суми позовних вимог - 125 104 грн.
Як убачається з матеріалів клопотання, виконання цієї ухвали на практиці призвело до накладення арештів на різні категорії майна та грошові кошти відповідача. Зокрема, постановами державного виконавця у виконавчому провадженні № 81987725 накладалися арешти на кошти та майно відповідача. При цьому у постановах державного виконавця від 16 вересня 2026 року зазначено суму 15 104 грн, тоді як ухвалою суду від 02 липня 2026 року визначено суму 125 104 грн. У подальшому виконавче провадження було відновлено, а 06 жовтня 2026 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів у межах суми позовних вимог 125 104 грн.
Сам відповідач у клопотанні вказує на фактичне блокування його банківських рахунків та накладення арешту на належне йому майно.
Суд при цьому не встановлює неправомірності дій державного виконавця, оскільки питання законності постанов державного виконавця може бути предметом самостійного оскарження у передбаченому законом порядку. Разом з тим фактичні наслідки виконання ухвали від 02 липня 2026 року є обставиною, яку суд має врахувати при вирішенні питання про доцільність заміни заходу забезпечення позову.
Суд також бере до уваги правову позицію Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що накладення арешту одночасно на грошові кошти та майно відповідача окремо щодо кожного виду майна у повній сумі позову фактично призводить до подвійного забезпечення одних і тих самих позовних вимог. Верховний Суд виходив із необхідності конкретизації заходів забезпечення позову та їх співмірності із заявленими вимогами.
З огляду на наведене суд вважає, що запропонована відповідачем заміна заходу забезпечення позову дозволяє зберегти забезпечувальну функцію арешту, водночас визначивши один конкретний об`єкт, на який поширюватиметься відповідне обмеження.
При цьому суд бере до уваги, що відповідач пропонує для забезпечення позову належну йому 1/3 частку у праві спільної часткової власності на конкретно визначену квартиру. Належність зазначеної частки відповідачу підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суд також враховує, що вартість зазначеної частки за наданими відповідачем документами істотно перевищує розмір заявлених позовних вимог. Водночас ця обставина сама по собі не є підставою для відмови у заміні заходу забезпечення позову, оскільки відповідач не просить зменшити обсяг забезпечення або звільнити своє майно від обтяження, а, навпаки, пропонує конкретний об`єкт належного йому майна для збереження забезпечувального заходу.
При цьому заміна заходу забезпечення позову не змінює розміру заявлених позовних вимог, не створює для позивача права на звернення стягнення на майно у розмірі його вартості та не вирішує спір по суті. Арешт зазначеної частки має виключно забезпечувальний характер і спрямований на збереження можливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Таким чином, запропонований відповідачем захід має безпосередній зв`язок із майновим характером заявлених позовних вимог, стосується майна самого відповідача, є конкретно визначеним та забезпечує можливість збереження майна до вирішення спору по суті.
За таких обставин суд доходить висновку, що заміна застосованого ухвалою суду від 02 липня 2026 року заходу забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів, рухомого та нерухомого майна на арешт конкретно визначеної 1/3 частки квартири відповідає меті забезпечення позову та є обґрунтованою.
При цьому суд зазначає, що заміні підлягає саме захід забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів, рухомого та нерухомого майна. Інший захід забезпечення позову, застосований ухвалою суду від 02 липня 2026 року, а саме заборона приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області Ярошевському Дмитру Андрійовичу здійснювати перерахування на користь ОСОБА_1 грошових коштів, що надійшли та надходитимуть у виконавчих провадженнях № 78221725 та № 79552953, відповідачем не оскаржується та предметом його клопотання про заміну заходу забезпечення позову не є.
З огляду на викладене клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149, 150, 156, 157, 258-261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про заміну одного заходу забезпечення позову іншим - задовольнити.
Скасувати захід забезпечення позову у вигляді арешту у межах суми позовних вимог - 125 104 (сто двадцять п`ять тисяч сто чотири) гривні - на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належать ОСОБА_1 ;
Накласти арешт у межах суми позовних вимог - 125 104 (сто двадцять п`ять тисяч сто чотири) гривні - на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2957986621040.
Заборону приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області Ярошевському Дмитру Андрійовичу здійснювати перерахування на користь ОСОБА_1 грошових коштів, що надійшли та надходитимуть у виконавчих провадженнях № 78221725 та № 79552953, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, залишити без змін.
Копії цієї ухвали направити учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Примірник цієї ухвали невідкладно направити Мукачівському відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО