УХВАЛА
08 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/3426/24 (904/2623/25)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025
у справі № 904/3426/24 (904/2623/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича
до ОСОБА_1 ,
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ,
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 ,
про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів,-
в межах справи №904/3426/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА",
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича надійшла касаційна скарга на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 у справі № 904/3426/24 (904/2623/25).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/3426/24 (904/2623/25) визначено колегію суддів у складі: Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2026.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 9 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) касаційної скарги на ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність); про результати розгляду грошових вимог кредиторів; рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подання позову) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Законом України "Про судовий збір" встановлено ставки судового збору за подання до господарського суду: - позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4);
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір за майнову та немайнову вимоги у розмірі 16 137,80 грн. (1 142 950,00 грн- (ринкова вартість автомобіля) + 3 028,00 грн - (визнання недійсним договору).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 3 028 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 у справі № 904/3426/24 (904/2623/25) про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів, скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 32275,60 грн ((3 028) + (1 142 950,00 х 1,5%)) х 200% х 0,8).
Однак, до касаційної скарги не додано докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване складністю сплати судового збору з огляду на те, що касатор перебуває в стані ліквідації в межах справи про банкрутство, не здійснює господарську діяльність, а кошти підлягають негайному спрямуванню на погашення вимог кредиторів.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.
Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).
Разом з цим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Надавши оцінку наведеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ" доводам, колегія суддів дійшла висновку, що вони не доводять об`єктивної неможливості сплатити судовий збір на момент звернення з касаційною скаргою, оскільки не містять жодних доказів на своє підтвердження.
Частиною третьою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Верховний Суд акцентує, що при зверненні з вимогою про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідним є надання комплексної інформації про фактичний майновий стан заявника, зокрема, актуальної фінансової звітності (балансу) за останні звітні періоди, відомостей про наявність/відсутність майна, дебіторської заборгованості чи інших активів товариства тощо.
Сам факт перебування юридичної особи у процедурі ліквідації не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Це питання вирішується з урахуванням конкретних, належно підтверджених обставин, що свідчать про реальну фінансову неспроможність боржника сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.
Однак, у цій справі ліквідатором Товариства не надано жодних доказів скрутного фінансового стану Товариства і неспроможності сплатити судовий збір на момент звернення з касаційною скаргою. Крім цього ліквідатором боржника не надано доказів вжиття заходів для отримання коштів на сплату судового збору.
Крім цього, звертаючись до Верховного Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не надано доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуального строку розгляду касаційної скарги до ухвалення відповідного судового рішення.
У зв`язку з наведеним, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.
Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, вирішуючи питання щодо наслідків відмови суду в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, висловленого в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, дійшла висновку, що прийнявши рішення про відмову у звільненні від сплати судового збору, суд має постановити ухвалу про залишення скарги без руху, направити її заявнику та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.
Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- надати суду оригінал документа про сплату судового збору у розмірі визначеному ухвалою;
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291 ГПК України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 у справі № 904/3426/24 (904/2623/25).
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 у справі № 904/3426/24 (904/2623/25) залишити без руху.
3. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Васьковський