Судові рішення

Постанова № 140949795 у справі № 910/8992/25 від 22.10.2026

Постанова від 22.10.2026 у господарській справі № 910/8992/25 (категорія «Кредитування»). Суд: Північний апеляційний господарський суд, суддя Ткаченко Б.О.

Справа№ 910/8992/25
СудПівнічний апеляційний господарський суд
СуддяТкаченко Б.О.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяКредитування
Дата ухвалення22.10.2026
Надійшло до реєстру27.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140949795

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. Справа№ 910/8992/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТ ЛІМІТЕД" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2025

у справі №910/8992/25 (суддя - Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція Технологічних Свердловин"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брухт Лімітед"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОБАС СЕРВІС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Комінбанк"

про визнання припиненими договорів від 15.12.2020 №166/20, від 16.08.2021 №113/21 і від 16.08.2021 №114/21 та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

15.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТ ЛІМІТЕД" надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного перегляду справи № 910/8992/25.

У зазначеній заяві представник заявника просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОНІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКОНСТРУКЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СВЕРДЛОВИН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТ ЛІМІТЕД" понесені витрати на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи № 910/8992/25 у розмірі 123 000,00 грн.

Письмові заперечення на заяву

25.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Узагальнені доводи зводяться до того, що під час розгляду справи адвокат відповідача неодноразово ініціював подання явно необґрунтованих процесуальних документів (зокрема, клопотання про зупинення провадження, клопотання про закриття провадження, заяви про відвід), у задоволенні яких судом було повністю відмовлено. Вчинення адвокатом таких процесуальних дій не мало підстав, призвело до штучного затягування розгляду справи та призначення додаткових судових засідань, участь у яких адвокат тепер протиправно намагається компенсувати за рахунок Позивача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Обставини справи

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 у справі № 910/8992/25 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОНІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКОНСТРУКЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СВЕРДЛОВИН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТ ЛІМІТЕД", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі № 910/8992/25 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОНІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКОНСТРУКЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СВЕРДЛОВИН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТ ЛІМІТЕД" 70 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОНІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКОНСТРУКЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СВЕРДЛОВИН" залишено без задоволення, змінено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Заява була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» та перебування суддів у відрядженні.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Розподіл судом інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 наголошено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. З ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 1 статті 1312 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Колегією суддів встановлено, що 24.07.2025 між ТОВ «БРУХТ ЛІМІТЕД», як Клієнтом, та Адвокатським об`єднанням «БІ ЕНД ЕЛ ГРУП», як виконавцем, було укладено договір про надання правової допомоги № 44/24/07/2025 (надалі - Договір № 44/24/07/2025) (копія додавалася в додатках до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції).

Відповідно до пункту 1.1. Договору № 44/24/07/2025 Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати Клієнту за його зверненням комплексну та довгострокову правову допомогу, вчиняти від імені та за рахунок Клієнта юридичні дії, здійснювати представництво інтересів і захист Клієнта та надавати інші види правової допомоги у спорі про визнання припиненими кредитних договорів та зобов`язання вчинити дії щодо обтяженого рухомого майна, а Клієнт бере на себе зобов`язання здійснювати оплату наданої правової допомоги та витрат, понесених Виконавцем при наданні правової допомоги на умовах та в розмірах, передбачених даним Договором.

Згідно з пунктом 2.1. Договору № 44/24/07/2025, правова допомога, передбачена умовами даного Договору, що надається Виконавцем, оплачується Клієнтом у залежності від обсягу часу, що його витрачено Адвокатом (Адвокатами) Адвокатського об`єднання на надання правової допомоги за Договором.

Пунктом 2.2. Договору № 44/24/07/2025 Сторони погодили, що винагорода за правову допомогу, що надається Виконавцем, (гонорар) оплачується Клієнтом за ставкою 4100 грн. за 1 годину, витрачену Адвокатом (Адвокатами) Виконавця на надання правової допомоги, якщо інше не визначено додатковою угодою, укладеною між Сторонами до даного Договору.

Пунктом 2.6. Договору № 44/24/07/2025 передбачено, що факт надання правової допомоги за Договором підтверджується актами про надану правову допомогу, що підписуються повноважними представниками Сторін, і є первинними обліковими документами. Акти про надану правову допомогу готуються Виконавцем і передаються Клієнту разом із рахунком для оплати.

Таким чином, за супроводження справи № 910/8992/25 в Північному апеляційному господарському суді розмір витрат на професійну правничу допомогу був погоджений Сторонами у сумі 4 100 грн. за 1 годину, витрачену Адвокатами.

Під час апеляційного перегляду справи № 910/8992/25 в Північному апеляційному господарському адвокатами АО «БІ ЕНД ЕЛ ГРУП» було надано наступну професійну правничу допомогу:

1) Акт № 195 від 27.02.2026:

- Підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу по справі № 910/8992/25 про визнання припиненими договорів кредиту та зобов`язання вчинити дії (06 лютого 2026 року) - 4,5 год.;

- Підготовка та представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді по справі № 910/8992/25 про визнання

припиненими договорів кредиту та зобов`язання вчинити дії (26 лютого 2026 року) - 2,5 год.

2) Акт № 213 від 29.04.2026:

- Підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 910/8992/25 про визнання припиненими договорів кредиту та зобов`язання вчинити дії (06 квітня 2026 року) - 1 год.;

- Підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження по справі № 910/8992/25 про визнання припиненими договорів кредиту та зобов`язання вчинити дії (10 квітня 2026 року) - 3 год.;

- Підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду заперечень на заяву ТОВ «Автобас Сервіс» про вступ у справу третьої особи по справі № 910/8992/25 про визнання припиненими договорів кредиту та зобов`язання вчинити дії (15 квітня 2026 року) - 2,5 год.;

- Підготовка до представництва інтересів Клієнта в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді по справі № 910/8992/25 про визнання припиненими договорів кредиту та зобов`язання вчинити дії (16 квітня 2026 року) - 1,5 год.

3) Акт № 225 від 28.05.2026:

- Підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду додаткових пояснень по справі № 910/8992/25 про визнання припиненими договорів кредиту та зобов`язання вчинити дії (27 травня 2026 року) - 2 год.;

- Підготовка та представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді по справі № 910/8992/25 про визнання припиненими договорів кредиту та зобов`язання вчинити дії (28 травня 2026 року) - 2 год.

4) Акт № 233 від 26.06.2026:

- Підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду заяви про відвід колегії суддів по справі № 910/8992/25 про визнання припиненими договорів кредиту та зобов`язання вчинити дії (05 червня 2026 року) - 2,5 год.;

- Підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду повідомлення про надіслання копії документів залученій третій особі по справі № 910/8992/25 про визнання припиненими договорів кредиту та зобов`язання вчинити дії (09 червня 2026 року) - 1 год.

5) Акт № 253 від 26.08.2026:

- Підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду клопотання про закриття провадження у справі № 910/8992/25 про визнання припиненими договорів кредиту та зобов`язання вчинити дії (29 липня 2026 року) - 2 год.;

- Підготовка та представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді по справі № 910/8992/25 про визнання припиненими договорів кредиту та зобов`язання вчинити дії (30 липня 2026 року) - 2,5 год.

6) Акт № 256 від 10.09.2026:

- Підготовка та представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді по справі № 910/8992/25 про визнання припиненими договорів кредиту та зобов`язання вчинити дії (10 вересня 2026 року) - 3 год.

Таким чином, за доводами заявника, загалом адвокатами АО «БІ ЕНД ЕЛ ГРУП» при правовому супроводі справи в суді апеляційної інстанції витрачено 30 годин 00 хвилин, що є повністю співмірно з сумою 123 000 грн. (4100 грн./год * 30 год).

Факт надання професійної правничої допомоги підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін Актом № 195 від 27.02.2026, Актом № 213 від 29.04.2026, Актом № 225 від 28.05.2026, Актом № 233 від 26.06.2026, Актом № 253 від 26.08.2026, Актом № 256 від 10.09.2026.

Окрім того на виконання Договору № 44/24/07/2025 АО «БІ ЕНД ЕЛ ГРУП» виставляло ТОВ «БРУХТ ЛІМІТЕД» рахунки загалом на суму 137 350 грн., а саме:

- № 195 від 27.02.2026 на суму 28 700 грн.;

- № 213 від 29.04.2026 на суму 32 800 грн.;

- № 225 від 28.05.2026 на суму 16 400 грн.;

- № 233 від 26.06.2026 на суму 18 450 грн. (з яких 14 350 грн. щодо супроводу справи № 910/8992/25);

- № 253 від 26.08.2026 на суму 18 450 грн.;

- № 256 від 10.09.2026 на суму 12 300 грн.;

ТОВ «БРУХТ ЛІМІТЕД» здійснену повну оплату послуг, наданих відповідно до Договору № 44/24/07/2025 у справі № 910/8992/25, що підтверджується платіжними інструкціями (копії додаються), а саме:

1. Платіжна інструкція № 2088 від 10.03.2026 на суму 28 700,00 грн. (оплата рахунку № 195);

2. Платіжна інструкція № 2306 від 26.05.2026 на суму 32 800,00 грн. (оплата рахунку № 213);

3. Платіжна інструкція № 2397 від 26.06.2026 на суму 16 400,00 грн. (оплата рахунку № 225);

4. Платіжна інструкція № 2439 від 20.07.2026 на суму 18 450,00 грн. (з яких 14 350 грн. щодо супроводу справи № 910/8992/25) (оплата рахунку № 233);

5. Платіжна інструкція № 2537 від 04.09.2026 на суму 18 450,00 грн. (оплата рахунку № 253);

6. Платіжна інструкція № 2551 від 10.09.2026 на суму 12 300,00 грн. (оплата рахунку № 256).

Колегія суддів звертає увагу, що у своїй першій заяві по суті, а саме у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «БРУХТ ЛІМІТЕД» при попередньому розрахунку суми судових витрат зазначалося, що конкретний розмір та докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані відповідачем після ухвалення постанови Північним апеляційним господарським судом. В той же час, попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи був визначений у розмірі 200 000 грн.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява №19336/04, §268)).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Суд зазначає, що існування обставин, які є підставами для зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, зацікавлена сторона (в даному випадку - позивач/скаржник) доводить суду належними та допустимими доказами при поданні заяви про зменшення розміру адвокатських витрат.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, в постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача-2 були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Колегія суддів, надаючи правову оцінку заяві про ухвалення додаткового рішення, у контексті заперечень позивача, зазначає, що з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду апеляційної інстанції відповідачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, колегія суддів констатує, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах.

Зокрема, колегія суддів погоджується із доводами позивача, що подання відповідачем клопотань було підставою призначення додаткових засідань. Під час розгляду справи адвокат відповідача неодноразово ініціював подання процесуальних документів (зокрема, клопотання про зупинення провадження, клопотання про закриття провадження, заяви про відвід), у задоволенні яких колегією суддів було повністю відмовлено.

На переконання колегії суддів, вчинення представником відповідача таких процесуальних дій призвело до затягування розгляду справи та призначення додаткових судових засідань, участь у яких представник відповідача тепер хоче компенсувати за рахунок позивачів. Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 129 ГПК України, така поведінка сторони враховується колегією суддів, а витрати на участь у засіданнях, що виникли внаслідок подання безпідставних заяв/клопотань, не підлягають покладенню на іншу сторону.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, зокрема Касаційного господарського суду та Великої Палати Верховного Суду (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22), вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд обов`язково оцінює їх процесуальну необхідність та доцільність. Процесуальні дії сторони, які виявилися безпідставними та у задоволенні яких судом було відмовлено, не можуть вважатися такими, що спрямовані на ефективний захист прав та інтересів клієнта. Витрати на підготовку заяв чи клопотань, які судом відхилено або залишено без розгляду, не підлягають компенсації за рахунок іншої сторони, оскільки вони не були необхідними (доцільними) для розгляду справи по суті.

Таким чином, стягнення заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника відповідача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, Тобто не є розумно обґрунтованим і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно понесені заявником (справедлива сатисфакція).

З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів констатує про невідповідність витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі вимогам щодо співмірності та обґрунтованості та доходить висновку про зменшення цієї суми, у зв`язку із чим із позивача на користь відповідача підлягає стягненню 30 000,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

З огляду на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТ ЛІМІТЕД" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8992/25 підлягає частковому задоволенню у розмірі 30 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТ ЛІМІТЕД" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8992/25 - задовольнити частково.

2. Стягнути в рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг" (вул. Хмельницького Богдана, буд. 64, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 42879748) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція Технологічних Свердловин" (вул. Титова, буд. 13, м. Кремінна, Кремінський р-н, Луганська обл., 92905; ідентифікаційний код 33264159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брухт Лімітед" (вул. Шепелєва Миколи, буд. 6, приміщення 105/2, м. Київ, 03061; ідентифікаційний код 45549401) витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп., по 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. з кожного.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/8992/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.10.2026 Ухвала № 140793088 Касаційний господарський суд Верховного Суду
05.10.2026 Окрема думка № 140306982 Північний апеляційний господарський суд
16.09.2026 Ухвала № 139790499 Північний апеляційний господарський суд
10.09.2026 Постанова № 139976823 Північний апеляційний господарський суд
10.09.2026 Ухвала № 139976822 Північний апеляційний господарський суд
10.09.2026 Ухвала № 139976821 Північний апеляційний господарський суд
30.07.2026 Ухвала № 138678390 Північний апеляційний господарський суд
29.06.2026 Ухвала № 137759515 Північний апеляційний господарський суд
24.06.2026 Ухвала № 137687068 Північний апеляційний господарський суд
22.06.2026 Ухвала № 137645524 Північний апеляційний господарський суд
28.05.2026 Ухвала № 137066471 без тексту Північний апеляційний господарський суд
20.04.2026 Ухвала № 135801997 без тексту Північний апеляційний господарський суд
07.04.2026 Ухвала № 135475981 без тексту Північний апеляційний господарський суд
13.03.2026 Ухвала № 134799557 без тексту Північний апеляційний господарський суд
26.02.2026 Ухвала № 134495793 без тексту Північний апеляційний господарський суд
24.02.2026 Ухвала № 134303875 без тексту Північний апеляційний господарський суд
21.01.2026 Ухвала № 133485392 без тексту Північний апеляційний господарський суд
22.12.2025 Рішення № 132827178 без тексту Господарський суд міста Києва
15.12.2025 Рішення № 132827177 без тексту Господарський суд міста Києва
15.12.2025 Рішення № 132827175 без тексту Господарський суд міста Києва

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 33264159. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг