Ухвала № 141145149 у справі № 917/777/20 від 27.10.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

27.10.2026 року Справа № 917/777/20

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за заявою Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 43316700

про надання дозволу на звернення стягнення на рухоме майно боржника по справі № 917/777/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна", вул. Данила Щербаківського, 58, м. Київ, ідент. код 34014304

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Чорновола, 22а, м. Полтава, 36039, ідент. код 32017261

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/777/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.05.2021 року відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; визнано кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" в розмірі 839 378,49 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та призначено розпорядником майна Стадника Тараса Романовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1896 від 22.12.2018 р.) з наданням йому повноважень відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 року справу № 917/777/20 розподілено судді Білоусову С.М.

Ухвалою суду від 26.06.2023 року прийнято справу № 917/777/20 до свого провадження.

08.10.2026 року від Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.10.2026 року (вх. № 13540) про надання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України дозволу на реалізацію описаного та арештованого державним виконавцем рухомого майна боржника, а саме автотранспортних засобів.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.10.2026 року прийнято заяву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання дозволу на звернення стягнення на рухоме майно боржника у справі № 917/777/20 до розгляду в судове засідання на 27.10.2026 року на 10:50 та запропоновано учасникам справи надати свої міркування щодо поданої заяви Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання дозволу на звернення стягнення на рухоме майно боржника у справі № 917/777/20.

Боржник - Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" направив до суду через систему "Електронний суд" заперечення на заяву щодо надання дозволу на звернення стягнення на рухоме майно боржника від 24.10.2026 року (вх. № 14353 від 26.10.2026 року), в яких зазначає, що задоволення поданої заяви та подальші дії боржника та розпорядника майна призведуть до порушень законодавства та притягнення винних осіб до відповідальності.

Від Головного управління ДПС у Полтавській області надійшли до суду заперечення на заяву щодо надання дозволу на звернення стягнення на рухоме майно боржника від 26.10.2026 року (вх. № 14403), в яких просить суд врахувати, що розрахунки із кредиторами повинні здійснюватися лише із рахунків боржника, що є безумовним свідченням того, що така реалізація може бути здійснена виключно в межах справи про банкрутство.

Розпорядник майна - Скрипник В.Л. через систему "Електронний суд" направив до суду заперечення на заяву щодо надання дозволу на звернення стягнення на рухоме майно боржника № 213/01-33/26 від 26.10.2026 року (вх. № 14437 від 27.10.2026 року), в яких вказує на те, що продаж майна боржника поза межами процедури розпорядження майном станом на даний час суперечить принципу черговості та конкурсного імунітету, задоволення вимог заявника матиме наслідком як порушення балансу інтересів кредиторів і боржника, так і перешкоджання веденню боржником своєї господарської діяльності, що, в свою чергу, унеможливить відновлення його платоспроможності.

Розглянувши подану заяву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та наявні у справі письмові докази, суд встановив наступне.

В обгрунтування поданої заяви заявник вказує на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження перебуває зведене виконавче провадження № 34007292, до складу якого входять 158 виконавчих проваджень, про стягнення з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на загальну суму 37 818 781,85 грн.

У складі зведеного виконавчого провадження № 34007292 перебувають 27 виконавчих документів на загальну суму заборгованості із заробітної плати 1 267 509,87 грн.

Згідно відповіді ДФС встановлено, що в боржника наявні відкриті рахунки в банківських установах, на які постановами державного виконавця накладено арешт.

Для перевірки майнового стану боржника до реєструючих право власності установ державним виконавцем направлені запити.

Як встановлено заявником, за боржником на праві власності зареєстровані транспортні засоби, які перелічені у відповіді на запит № 371555473 від 28.09.2026 року (наявний в матеріалах справи).

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий.

Заявник зазначає, що протягом 2021 - 2026 років арбітражним керуючим заборгованість по заробітній платі не сплачувалась.

Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено: Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

А тому, заявник вважає, що виконати рішення судів щодо стягнення з боржника Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованості по заробітній платі шляхом звернення стягнення на кошти на рахунках боржника неможливо у зв`язку з їх відсутністю.

У зв`язку з даними обставинами у заявника виникла необхідність звернути стягнення на майно боржника, а саме на описані та арештовані транспортні засоби.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав і обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону).

При цьому, статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавцю надано широке коло прав для реалізації покладених на нього обов`язків. Серед прав виконавця зазначено, крім іншого, право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

Крім того, виконавець має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті та статтею 94 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні (ч. 2 ст. 41 КУзПБ).

Як зазначено вище, ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.05.2021 року відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; визнано кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" в розмірі 839 378,49 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та призначено розпорядником майна Стадника Тараса Романовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1896 від 22.12.2018 р.) з наданням йому повноважень відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 вчергове наголосив, що «з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі т№918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).».

Так, Кодекс України з процедур банкрутства, як спеціальний нормативно-правовий акт, має пріоритет у регулюванні відносин, пов`язаних із банкрутством юридичних осіб та неплатоспроможністю фізичних осіб, перед іншими законодавчими актами України, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. З огляду на це, положення Закону України «Про виконавче провадження» у правовідносинах, пов`язаних із банкрутством, підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з нормами КУзПБ, окремі положення якого визначають особливий правовий режим майна боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а також встановлюють відповідні обмеження щодо розпорядження таким майном.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах (ч. 3 ст. 41).

Виключення із зазначеного вище передбачено ч. 5 ст. 41 Кодексу, відповідно до якої дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

З матеріалів справи вбачається, що на даний час, розпорядником майна не проведено повну інвентаризацію майна боржника, не встановлено майно, яке належить боржнику.

Також, згідно поданих до справи заперечень, згідно даних бухгалтерського обліку підприємством боржника в 2025 році сплачено заробітну плату у розмірі 10 805,0 тис. грн., єдиний соціальний внесок у розмірі 1 254,5 тис. грн., та в 2026 році сплачено заробітну плату в розмірі 6 309,0 тис. грн. та єдиного соціального внеску в розмірі 1 493,00 тис.грн.

Звернення стягнення у виконавчому провадженні на основні фонди боржника може ускладнити в цілому проведення боржником погашення як конкурсної, так і поточної заборгованості перед кредиторами, відтак, при вирішенні питання щодо обгрунтованості надання Сумському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України дозволу на реалізацію майнових активів боржника у виконавчому провадженні необхідно враховувати інтереси усіх кредиторів у справі про банкрутство.

Суд вважає, що на даному етапі провадження у справ про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надання дозволу державному виконавцю на реалізацію майна боржника саме в межах виконавчого провадження буде суперечити не лише приписам Кодексу України з процедур банкрутства, але й принципу справедливості, оскільки порушить майнові права та законні інтереси визнаних судом конкурсних кредиторів, вимоги яких могли б бути погашеними в тому числі за рахунок такого майна.

А тому, розрахунки із кредиторами повинні здійснюватися лише із рахунків боржника, що є безумовним свідченням того, що така реалізація може бути здійснена виключно в межах справи про банкрутство.

Пунктом 5 частини 8 статті 48 КУзПБ визначено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута.

Отже, здійснення будь-яких дій щодо майна Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у процедурі банкрутства без згоди комітету кредиторів - заборонено.

Проте, з матеріалів справи також не вбачається, що заявник звертався до арбітражного керуючого для узгодження з розпорядником майна питання про стягнення грошових коштів з рахунків боржника.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Звертаючись до суду з заявою про звернення стягнення на майно боржника, зазначеного у заяві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виконавець має довести суду, що ним вчинені у процесі здійснення виконавчого провадження усі заходи примусового виконання та неможливим є виконання вимог про стягнення, які перебувають на виконанні, не інакше, як шляхом продажу майна, зазначеного у заяві.

Отже, за відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів щодо недостатності коштів у боржника для погашення заборгованості, доказів вчинення державним виконавцем дій щодо опису та арешту запропонованого боржником майна, як і відсутності доказів неможливості його реалізації, відсутності доказів встановлення державним виконавцем факту наявності/відсутності майна боржника, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо), відсутності визначеного переліку майна, відносно якого державний виконавець просить суд надати згоду на звернення стягнення, суд вважає подання державного виконавця про надання згоди на реалізацію рухомого майна боржника передчасним, оскільки державним виконавцем не доведено суду дотримання послідовності, визначеної законом для виконання зведеного виконавчого провадження щодо боржника.

Виконуючи покладені на державного виконавця обов`язки, визначені у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", з метою повного, ефективного та своєчасного вчинення виконавчих дій державний виконавець має реалізовувати надані йому законом права. Проте заява Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та додані матеріали не містять документальних доказів про те, що державним виконавцем були вчинені усі необхідні дії, передбачені законом, не доведено суду дотримання послідовності, визначеної законом для виконання зведеного виконавчого провадження щодо боржника, та не обґрунтовано співмірність вартості майна боржника, щодо якого він просить надати дозвіл на реалізацію, та сумою боргу.

Крім того, також судом встановлено, що згідно статуту ДП "Полтавський облавтодор", засновником підприємства є Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 100% акцій якого належать державі. Правовий статус майна також визначено статутом підприємства, згідно якого все майно, що знаходиться на балансі підприємства, належить ДП "Полтавський облавтодор" на праві господарського відання. Право власності зареєстровано за засновником дочірнього підприємства - Акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

А тому, реалізація транспортних засобів у спосіб визначений органом ДВС, призведе до порушення законних прав та інтересів держави в особі Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Верховний Суд у постанові від 22.06.2022, здійснюючи розгляд справи № 913/849/14, звертає увагу на те, що судами неодноразово зазначалося, що Державне агентство автомобільних доріг України є органом, уповноваженим управляти державним майном щодо майна дочірніх підприємств ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", зокрема, в інших справах про банкрутство дочірніх підприємств - АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" - у справі № 904/5292/19 ДП "Дніпропетровський облавтодор", № 909/995/19 ДП "Івано-Франківський облавтодор", № 906/1318/19 ДП "Житомирський облавтодор", № 913/849/14 ДП "Луганський облавтодор", № 44/258-6 ДП "Київське обласне дорожнє управління", № 908/671/18 ДП "Запорізький облавтодор", № 921/574/20 ДП "Тернопільський облавтодор", № 904/6344/20 ДП "Дніпропетровський облавтодор", № 925/1630/20 ДП "Черкаський облавтодор", № 917/777/20 ДП "Полтавський облавтодор", № 915/1489/20 ДП "Миколаївський облавтодор".

Отже, підсумовуючи зазначене, дослідивши наявні документальні докази, господарський суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви про надання дозволу на реалізацію описаного та арештованого державним виконавцем рухомого майна боржника - Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", оскільки це порушує права всіх кредиторів, боржника та його засновника.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви Сумському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України від 07.10.2026 року (вх. № 13540 від 08.10.2026 року) про звернення стягнення на майно боржника, а саме на описані та арештовані транспортні засоби.

Керуючись нормами Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233-235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.10.2026 року (вх. № 13540 від 08.10.2026 року) про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника у справі № 917/777/20 відмовити.

2. Ухвалу надіслати учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

3. Повідомити учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: pl.arbitr.gov.ua.

У відповідності до ч. 4 ст. 9 КУзПБ, ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З врахуванням положень ст. ст. 253-257 ГПК України, ухвала суду підлягає апеляційному оскарженню, апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Ухвалу складено та підписано 02.11.2026 року.

Суддя Білоусов С. М.