Судові рішення

Ухвала № 141262183 у справі № 908/1495/25 від 05.11.2026

Ухвала від 05.11.2026 у господарській справі № 908/1495/25 (категорія «Справи про банкрутство»). Суд: Центральний апеляційний господарський суд, суддя Чередко Антон Євгенович.

Справа№ 908/1495/25 (у рішенні: 908/1495/25 (908/1380/26))
СудЦентральний апеляційний господарський суд
СуддяЧередко Антон Євгенович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяСправи про банкрутство
Дата ухвалення05.11.2026
Надійшло до реєстру06.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141262183

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

05.11.2026 м. Дніпро Справа № 908/1495/25 (908/1380/26)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Кощеєва І.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс"

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.) від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26)

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича (адреса для направлення кореспонденції: 01103, м. Київ, а/с 24 e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" (адреса місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, оф. 216, код ЄДРПОУ 44477735)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Злагода" (адреса місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, оф. 5-3, код ЄДРПОУ 45522165)

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" (адреса місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 30217001)

про визнання договору про відступлення права вимоги від 21.03.2025 за Договором поставки № 2021/102084/Є-П від 05.01.2022 недійсним на підставі ст. 42 КУзПБ

в межах справи № 908/1495/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" (адреса місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, оф. 216, код ЄДРПОУ 44477735), -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26):

- позов ліквідатора ТОВ «Опт-Системс» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича задоволено;

- визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги від 21.03.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Торгова Дистрибуційна Компанія» (нова назва ТОВ «Опт-Системс»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Злагода» та Товариством з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія «Європлюс»;

- застосовано наслідки недійсності правочину шляхом повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Злагода» права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія «Європлюс» щодо оплати вартості поставленого, але не оплаченого товару за Договором поставки № 2021/102084/Є-П від 05.01.2022;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" (адреса місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, оф. 216, код ЄДРПОУ 44477735) на користь арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича (адреса для направлення кореспонденції: 01103, м. Київ, а/с 24 e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн 94 коп. витрат зі сплати судового збору;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Злагода» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, офіс 5-3; код ЄДРПОУ 45522165) на користь арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича (адреса для направлення кореспонденції: 01103, м. Київ, а/с 24 e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн 93 коп. витрат зі сплати судового збору;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія «Європлюс» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; код ЄДРПОУ 30217001) на користь арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича (адреса для направлення кореспонденції: 01103, м. Київ, а/с 24 e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26) та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" арбітражного керуючого Шимана Є.О. до ТОВ "Опт-Системс", ТОВ "Українська Злагода", ТОВ ОТК "ЄВРОПЛЮС" про визнання договору про відступлення права вимоги від 21.03.2025 за Договором поставки № 2021/102084/Є-П від 05.01.2022 недійсним на підставі ст. 42 КУзПБ.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2026р. апеляційну скаргу залишено без руху, скаржнику наданий строк - 10 днів з дня отримання копії ухвали - для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного господарського суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Апеляційна скарга на вказане рішення, повний текст якого складено 20.08.2026р., подана через систему «Електронний суд» 08.10.2026р., тоді як останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі є 09.09.2026 року. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2026р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26) повернуто заявникові на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.

При повторному поданні апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яке обгрунтовано повторним зверненням до суду з даною апеляційною скаргою після повернення апеляційним господарським судом первісно поданої апеляційної скарги заявникові у зв`язку із неподанням документів на підтвердження сплати судового збору.

Апелянт звертає увагу, що воєнний стан, запроваджений на території України, та повітряні тривоги значно ускладнили для ТОВ Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" реалізувати право на подання апеляційної скарги та сплати судового збору у визначений законом строк, у зв`язку з чим строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин, зокрема:

- з 14.07.2026 р. по 20.08.2026 р. - у зв`язку зі складанням місцевим судом повного тексту судового рішення та відсутності розуміння його змісту в ТОВ Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс";

- з 08.09.2026 р. по 08.10.2026 р. - у зв`язку з розглядом апеляційним судом первинно поданої апеляційної скарги ТОВ Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" від 08.09.2026 р.;

- інший період часу на який припадав двадцятиденний строк на апеляційне оскарження неможливо було використати ТОВ Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" в повній мірі для підготовки й подання апеляційної скарги від 08.09.2026р., оскільки значну тривалість робочого часу працівники ТОВ Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" та установи банків не працювали, а перебували в укритті у зв`язку з оголошеними повітряними тривогами та ракетно-дроновими ударами.

Тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів він повторно звертається до суду апеляційної інстанції та просить визнати поважними причини пропуску строків на апеляційне оскарження, враховуючи вищенаведені обставини.

Від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Системс" арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26), в яких позивач заперечує проти задоволення клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження та відповідно проти відкриття апеляційного провадження, та спростовує доводи апелянта, посилаючись на те, що:

- надана скаржником статистика повітряних тривог з порталу послуг Києва «Київ Цифровий» не доводить неможливість здійснення відповідної оплати, а внутрішня інструкція щодо дій працівників підприємства у разі оголошення повітряної тривоги та необхідності перебування в укритті підтверджує лише порядок дій під час тривоги;

- додані скаржником повідомлення банків не доводять неможливість платежу;

- невикористання скаржником дистанційних способів платежу;

- наступна доплата скаржником судового збору не підтверджує поважність пропуску.

За результатами розгляду вказаного клопотання, апеляційний суд ухвалою від 13.10.2026р. визнав наведені апелянтом доводи щодо несвоєчасного оскарження рішення місцевого господарського суду неповажними та залишив апеляційну скаргу без руху із зазначенням недоліків апеляційної скарги, які необхідно було усунути скаржнику.

21.10.2026р. апеляційним господарським судом отримано від скаржника заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду, згідно з якою апелянт просить суд:

- визнати поважними причини пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26);

- поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26).

Апеляційний суд, розглянувши обґрунтування причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, дійшов висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважатися поважними з огляду на таке.

Як зазначено вище, первісно подану апеляційну скаргу апеляційний господарський суд повернув заявникові у зв`язку із неусуненням ним недоліків апеляційної скарги в повному обсязі у визначений апеляційним господарським судом строк на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції вважає, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, оскільки усунення недоліків шляхом подання апеляційної скарги вдруге не може вважатися поважною причиною.

Окрім того, сам факт повернення першої апеляційної скарги не є поважною підставою пропуску процесуального строку на подачу скарги.

Суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду, наведені у постанові суду від 08.07.2021 по справі №910/17790/19, ухваленої у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, відповідно до яких сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку; а при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №280/4682/19, від 18.06.2020 у справі №400/524/19, від 17.06.2020 у справі №280/4951/19, від 15.05.2020 у справі №820/1212/17).

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

У пункті 41 рішення від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998р., Reports 1998 -VIII, с. 3255, §45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, №17160/06 та №35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21.12.2010р.).

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21.10.2010р.).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004р.).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018р. у справі №5/452/06).

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.

Таким чином, вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин.

За приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми убачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд зазначає, що існування обставини повернення апеляційної скарги, яка не позбавляє скаржника на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обв`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.

Законом України №3200-IX від 29.06.2023 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Вказані зміни набрали чинності з 18.10.2023.

Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (абзаци 2,3 частини 8 статті 6 ГПК України).

Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до частини одинадцятої статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 242 ГПК України).

З матеріалів даної справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" повідомлялося про розгляд справи шляхом надсилання процесуальних рішень у справі до його зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Так, рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26) надіслано та доставлено до зареєстрованого Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" у підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 20.08.2026р. о 13:20, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Окрім того, відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Судом апеляційної інстанції досліджено, що електронна копія рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26) відправлена до Єдиного державного реєстру судових рішень для оприлюднення 20.08.2026р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/139111378), забезпечено надання загального доступу, а тому скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із оскаржуваним судовим рішенням і в такій електронній формі вчасно.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2026р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія "Європлюс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026 у справі № 908/1495/25(908/1380/26) залишено без руху та надано апелянту 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення допущених при поданні апеляційної скарги недоліків, зокрема, подання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 1 597, 44 грн.

Оскільки скаржник не виконав вимог суду та не подав відповідних доказів сплати судового збору, апеляційну скаргу було повернуто заявникові ухвалою від 08.10.2026р.

З матеріалів даної справи вбачається, що ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2026 р. у справі № 908/1495/25(908/1380/26) про повернення апеляційної скарги надіслано та доставлено до зареєстрованого Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія "Європлюс" у підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 08.10.2026р. о 14:50, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Слід відзначити, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників господарського судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Господарським процесуальним кодексом України певних процесуальних дій.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зробив висновок (постанова Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21), що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

• первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

• повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

• скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

• доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;

• наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Колегія суддів не вбачає перешкод для поширення такої правозастосовчої практики Верховного Суду й у випадку про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки норми процесуального закону, якими це питання регламентовано на стадії апеляційного чи касаційного оскарження судових рішень є близькими за змістом і однаково врегульовують це питання.

Колегія суддів також звертається до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №756/11081/20:

« 48. Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

49. Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

50. У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

51. Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

52. Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

53. Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

54. Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»)».

Звертаючись вдруге з апеляційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія "Європлюс" заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обгрунтовує повторним зверненням до суду з даною апеляційною скаргою після повернення апеляційним господарським судом первісно поданої апеляційної скарги заявникові у зв`язку із неподанням документу на підтвердження сплати судового збору.

За змістом поданого клопотання апелянт також посилається на запровадження воєнного стану на території України, термін дії якого і досі продовжується, зокрема, пов`язаними з цим чисельними повітряними тривогами у місті.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд в свою чергу в ухвалі звернув увагу апелянта на те, що:

- посилаючись на запровадження воєнного стану на території України, термін дії якого і досі продовжується, апелянт не наводить конкретних підстав і обставин з відповідними доказами, які у зв`язку із таким запровадженням вплинули на виконання ним у строк відповідних процесуальних дій, що само по собі не є підставою для відновлення строку;

- скаржник не скористався дистанційними способами платежу для фінансових операцій, у даному випадку для сплати судового збору; скаржник не подав доказів технічної неможливості онлайн-оплати протягом усього наданого строку.

На виконання вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2026р. апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду, згідно з якою апелянт просить суд:

- визнати поважними причини пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26);

- поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26).

За змістом поданого клопотання апелянт наводить причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які пов`язані з тим, що запроваджений воєнний стан та оголошені повітряні тривоги, а також знищення потужностей підприємства, зробили неможливим для ТОВ Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" реалізувати право на подання апеляційної скарги та сплату судового збору у визначений законом строк та у встановленому розмірі.

Зокрема, апелянт звертає увагу суду, що вказані обставини порушили звичний виробничий процес підприємства, а саме, втрата запасів та основних засобів позбавили підприємство можливості наповнювати рахунки обіговими коштами, а працівників підприємства використовувати облікові записи та мережу-інтернет для виконання робочих функцій, зокрема вони були позбавлені можливості доступу до онлайн-систем клієнт-банк, підсистеми "Електронний суд" та скриньок електронної пошти. Вказані перешкоди тривають й по сьогодні. Починаючи з серпня місяця і по сьогодні місто Київ та Київська область піддається щоденним дроново-ракетним ударам з боку країни агресора - російської федерації. Вказані обставини супроводжуються ударами по дата-центрах, внаслідок яких зникає інтернет-з`єднання. А щоденні повітряні тривоги та ракетно-дронові удари змушують підприємства та банківські установи переривати роботу, а також убезпечувати працівників шляхом їх направлення в укриття. В період з 01 серпня по 08 жовтня в місті Києві щодня оголошували повітряні тривоги, всього їх було 272, а сумарна тривалість склала 291 год. 28 хв., що дорівнює 12 добам і 28 хвилинам. Наведені факти є загальновідомими, на підтвердження яких додаються численні повідомлення засобів масової інформації, а також статистика повітряних тривог з порталу послуг Києва «Київ Цифровий», скріншоти інформаційних повідомлень банківських установ в яких відкриті рахунки ТОВ ОТК "ЄВРОПЛЮС".

Наведене Товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та просить його поновити.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Апелянт додатково посилається на ракетно-дронові удари 01.08.2026 і 05.08.2026, пошкодження автомобілів, знищення запасів, обладнання та комп`ютерів.

Однак ці події передували складенню повного тексту рішення 20.08.2026 та первісному зверненню 08.09.2026. Тому твердження заявника стосовно того, що названі удари відбулися в період строку апеляційного оскарження не відповідає встановленій судом хронології.

Додані довідки, матеріали інвентаризації, акт про пожежу, витяги з ЄРДР і постанова про визнання потерпілою особою стосуються пошкодження майна та кримінальних проваджень, але не підтверджують залишків на банківських рахунках, блокування платежів, втрати доступу до всіх засобів оплати або неможливості доплатити 1 597,44 грн. до 05.10.2026. Адже сума майнових втрат не є доказом відсутності коштів для конкретного платежу.

До того ж, скаржник вжив заходів з підготовки подання первісної апеляційної скарги та здійснив первісну сплату судового збору вже після означених подій. Отже, самі серпневі події не пояснюють, чому виконання аналогічної платіжної операції стало неможливим після отримання ухвали від 23.09.2026. Заявник не надав виписок або інших фінансових документів, які підтверджували б відсутність необхідної суми в релевантний період. Повідомлення ЗМІ про пошкодження дата-центрів доводять описані в них події, але не встановлюють провайдера заявника, адресу недоступного робочого місця, тривалість відключення та його вплив на можливість платежу, адже загальновідомість обстрілів не поширюється на індивідуальний факт неможливості виконання цим товариством конкретного процесуального обов`язку.

Тому, посилання скаржника на нестабільну роботу інтернету в умовах воєнного стану не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. Така обставина не ґрунтується на приписах процесуального законодавства і не змінює перебігу процесуальних строків.

Незадовільна робота інтернету в умовах воєнного стану, як і сам по собі факт запровадження на території України воєнного стану, не зупиняє та не перериває процесуальних строків для учасника справи - юридичної особи. Тим більше, така обставина в умовах триваючого воєнного стану має сприйматися можливою та бути прогнозованою і очікуваною, оскільки в таких умовах працюють всі суб`єкти господарювання.

Господарський процесуальний кодекс України не ставить можливість та обов`язок подання апеляційної скарги в залежність від роботи інтернету; закон пов`язує початок перебігу строку апеляційного оскарження з моментом отримання судового рішення або з моментом, коли особа дізналася чи могла дізнатися про його ухвалення.

Як зазначалось та з`ясовано судом, оскаржуване рішення апелянт отримав у свій Електронний кабінет 20.08.2026р. о 13:20 год. і саме з цієї дати для юридичної особи розпочався відлік процесуального строку на оскарження судового рішення.

Неналежна організація своєї роботи є суб`єктивною обставиною, а не є об`єктивно непереборною обставиною, яка унеможливлювала б своєчасне подання апеляційної скарги. Зокрема, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Отже, апелянт фактично не наводить жодних інших нових обставин в обґрунтування підстав пропуску строку.

Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Підсумовуючи викладене, надаючи оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності, апеляційний суд не вважає їх такими обставинами, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення та подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного виконання вимог суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником, не надано доказів на їх підтвердження, а відносяться до професійно-організаційних аспектів діяльності юридичної особи (її представника), що вказує на допущене необ`єктивне зволікання апелянта з поданням апеляційної скарги протягом встановленого законом строку.

Приймаючи до уваги усе вищенаведене та аналогічне первісному обґрунтування апелянтом причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені підстави для поновлення строку не можуть вважатися поважними з огляду на вчасне надіслання та доставку оскаржуваного судового рішення до зареєстрованого Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" у підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС, відсутність доказів неможливості своєчасної доплати судового збору, що не обумовлено наявністю конкретних непереборних обставин, що завадили йому вчасно подати апеляційну скаргу в межах строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, виконавши вимоги суду апеляційної інстанції, а тому є невиправденими.

З вищенаведеного слідує, що скаржник був обізнаний вчасно про прийняття оскаржуваного рішення у справі, та, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав та обов`язків передбачених ст. 42 ГПК України, якими він як сторона по справі повинен користуватися добросовісно на рівні з іншими сторонами, мав вчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.

Відтак, з огляду на доводи апелянта, апеляційний суд вважає наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необгрунтованими, які пов`язані з обставинами суб`єктивного характеру, а не об`єктивними обставинами, у зв`язку з чим визнаються судом неповажними, адже процесуальна бездіяльність апелянта не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

Таким чином, апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26), пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду не підтверджений ним належними та допустимими доказами, а отже не усунено недоліків апеляційної скарги.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тому, негативні наслідки у вигляді неможливості поновлення процесуального строку (у зв`язку з відсутністю об`єктивних обставин його пропуску) покладаються на апелянта.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26).

Керуючись ст.ст. 234, 235, 258, ч. 4 ст. 260, п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26).

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана Торговельна Компанія" "Європлюс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026р. у справі № 908/1495/25 (908/1380/26) - повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Кощеєв

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.11.2026 Ухвала № 141458465 Господарський суд Запорізької області
29.10.2026 Ухвала № 141135765 Центральний апеляційний господарський суд
27.10.2026 Ухвала № 140950654 Господарський суд Запорізької області
13.10.2026 Постанова № 141460017 Касаційний господарський суд Верховного Суду
13.10.2026 Ухвала № 140565985 Центральний апеляційний господарський суд
08.10.2026 Ухвала № 140457498 Касаційний господарський суд Верховного Суду
08.10.2026 Ухвала № 140423132 Центральний апеляційний господарський суд
08.10.2026 Ухвала № 140423130 Центральний апеляційний господарський суд
06.10.2026 Ухвала № 140567669 Господарський суд Запорізької області
29.09.2026 Ухвала № 140307633 Господарський суд Запорізької області
23.09.2026 Ухвала № 139977026 Центральний апеляційний господарський суд
23.09.2026 Ухвала № 139977025 Центральний апеляційний господарський суд
21.09.2026 Ухвала № 139921772 Центральний апеляційний господарський суд
17.09.2026 Судовий наказ № 139822013 Господарський суд Запорізької області
17.09.2026 Судовий наказ № 139822012 Господарський суд Запорізької області
15.09.2026 Рішення № 139859259 Господарський суд Запорізької області
14.09.2026 Ухвала № 139787204 Касаційний господарський суд Верховного Суду
11.09.2026 Ухвала № 139669143 Господарський суд Запорізької області
10.09.2026 Ухвала № 139631411 Центральний апеляційний господарський суд
10.09.2026 Ухвала № 139631403 Центральний апеляційний господарський суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 30217001. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг