Судові рішення

Ухвала № 141302332 у справі № 911/2904/25 від 04.11.2026

Ухвала від 04.11.2026 у господарській справі № 911/2904/25 (категорія «Оренди»). Суд: Північний апеляційний господарський суд, суддя Крижний О.М.

Справа№ 911/2904/25
СудПівнічний апеляційний господарський суд
СуддяКрижний О.М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяОренди
Дата ухвалення04.11.2026
Надійшло до реєстру10.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141302332

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"04" листопада 2026 р. Справа№ 911/2904/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Крижного О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Іванова В.П.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Веско Інвест" про забезпечення позову

у справі за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Веско Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС Україна"

на рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2026 (повний текст складено 27.05.2026)

та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС Україна"

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2026

у справі № 911/2904/25 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веско Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС Україна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна логістична компанія"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.01.2026 у справі №911/2904/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веско Інвест» (далі - ТОВ «Веско Інвест», позивач, заявник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС Україна» (далі - ТОВ «ТІС Україна», відповідач) задоволено частково: стягнуто з відповідача 1 612 328,84 грн неустойки за несвоєчасне повернення об`єкта суборенди за договором суборенди приміщення № 270723-01 від 27.07.2023 та 38 695,89 грн судового збору; у решті позову відмовлено. Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 27.01.2026.

На зазначене рішення апеляційні скарги подали обидві сторони. ТОВ «Веско Інвест» просить скасувати рішення та стягнути неустойку в заявленому розмірі 3 224 657,68 грн; ТОВ «ТІС Україна» просить скасувати рішення в частині задоволення позову та відмовити в позові. Апеляційні скарги об`єднано в одне провадження; розгляд справи призначено на 04.11.2026.

Від ТОВ «Веско Інвест» надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить:

- накласти арешт на транспортний засіб, що належить ТОВ «ТІС Україна»: LAND ROVER DISCOVERY SPORT, легковий, сірого кольору, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 (далі - транспортний засіб);

- до набрання законної сили постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/2904/25 заборонити ТОВ «ТІС Україна» вчиняти будь-які дії щодо відчуження транспортного засобу.

Заява обґрунтована тим, що після знищення 19.07.2026 внаслідок ракетного обстрілу операційної бази відповідача у с. Білогородка відповідач у справі № 910/3502/26 просив відстрочити виконання рішення на один рік, посилаючись на фактичне припинення надходження коштів від господарської діяльності. На думку заявника, це свідчить про тривалу неплатоспроможність відповідача; кошти на його рахунках відсутні; транспортний засіб є єдиним майном, за рахунок якого може бути виконане рішення; арешт, накладений на нього приватним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, знято 27.10.2026; у разі невжиття заходів відповідач може відчужити транспортний засіб. Орієнтовну ринкову вартість транспортного засобу заявник визначає в 1 347 800 грн з посиланням на оголошення про продаж аналогічних автомобілів.

01.11.2026 від ТОВ «ТІС Україна» надійшли заперечення проти заяви. Відповідач зазначає, що загрозу невиконанню рішення не доведено: рішення у справах № 910/3502/26 та № 910/3507/26 виконано в повному обсязі, а виконавчі провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням. Транспортний засіб перебуває в заставі з обмеженням відчуження за погодженням з обтяжувачем, тому, на думку відповідача, ризику його відчуження немає, а арешт не може призвести до задоволення вимог заявника з огляду на частину першу статті 51 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідач також посилається на неспівмірність заходу, недоведеність вартості транспортного засобу та на те, що заявник сам є боржником відповідача на 995 407,87 грн за рішенням у справі №911/3177/25, яке набрало законної сили 21.10.2026, і просить розстрочити його виконання. Відповідач просить відмовити в задоволенні заяви, а в разі вжиття заходів - скасувати їх.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та заперечення проти неї, дослідивши додані до них документи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (частина друга статті 136 ГПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має оцінити розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками судового процесу (постанови Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 915/249/24, від 21.02.2024 у справі № 201/9686/23).

Захід забезпечення позову є співмірним, якщо при його застосуванні забезпечується збалансованість інтересів сторін, можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача без безпідставного обмеження прав інших учасників справи, а також можливість виконання судового рішення в разі задоволення вимог (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17). Адекватність заходу визначається, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту (постанова Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (постанова Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 916/4159/23). Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення цього питання, за загальними правилами статей 73, 74 ГПК України; при цьому закон не визначає вичерпного переліку таких доказів, і суд оцінює їх на предмет належності, допустимості, достовірності та достатності (постанови Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 910/6192/24, від 04.09.2024 у справі № 915/249/24). Саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17).

Обґрунтованість позовних вимог під час вирішення питання про забезпечення позову не досліджується, оскільки є предметом розгляду справи по суті (постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Надаючи оцінку доводам заявника, колегія суддів виходить з такого.

Щодо доводів про неплатоспроможність відповідача та ухилення від виконання судових рішень. Ці доводи спростовуються документами, доданими самим заявником та відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 у справі № 910/3502/26 виконання рішення відстрочено лише в частині 70 749,14 грн до 10.12.2026, оскільки, як установив суд, 545 615,86 грн уже було стягнуто з рахунків відповідача. Того ж дня відповідач сплатив залишок (платіжна інструкція № 339656412 від 17.08.2026), а постановою приватного виконавця від 17.08.2026 виконавче провадження № НОМЕР_4 закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі. З цієї ж ухвали вбачається, що заявник заперечував проти відстрочення, зазначаючи, що відповідач не довів незадовільного фінансового стану та відсутності коштів на рахунках. Натомість у заяві про забезпечення позову заявник посилається на ту саму заяву відповідача про відстрочення як на доказ його тривалої неплатоспроможності.

За наказом Господарського суду міста Києва від 05.10.2026 у справі № 910/3507/26 виконавче провадження № НОМЕР_3 відкрито 07.10.2026; того ж дня виконавець наклав арешт на кошти відповідача в сумі 304 733,42 грн. 27.10.2026 відповідач сплатив 304336,93 грн (платіжна інструкція № 507226261 від 27.10.2026), і постановою приватного виконавця від 27.10.2026 виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі.

Отже, у липні - жовтні 2026 року відповідач виконав на користь заявника два судові рішення на загальну суму 892 877,97 грн, а кошти на його рахунках були наявні. Твердження заявника про відсутність коштів у відповідача та його небажання виконувати судові рішення не підтверджені доказами.

Щодо тверджень про те, що транспортний засіб є єдиним майном відповідача і може бути відчужений. Доказів відсутності в відповідача іншого майна заявник не подав. Доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на відчуження транспортного засобу, матеріали заяви також не містять. Арешт, на зняття якого посилається заявник, припинено у зв`язку з повним виконанням відповідачем іншого судового рішення, що свідчить не про ухилення, а про належну поведінку боржника.

Згідно з поданим відповідачем витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з 02.05.2026 транспортний засіб перебуває в заставі на забезпечення зобов`язання фізичної особи, за яким відповідач є майновим поручителем; відчуження транспортного засобу можливе лише за погодженням з обтяжувачем. Заявник не посилався на цю заставу як на обставину, що свідчить про намір відповідача ухилитися від виконання рішення, і не подав доказів такого зв`язку. Суд вирішує заяву в межах наведених заявником підстав і поданих доказів (статті 14, 74 ГПК України). При цьому заявник не позбавлений права подати заяву про забезпечення позову з інших підстав. Застава існувала понад шість місяців до звернення із заявою, і протягом цього часу відповідач належно виконав два судові рішення на користь заявника.

Відповідно до Висновку Верховного Суду у постанові КГС ВС від 18.06.2025 у справі № 918/73/25 Крім того, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 міститься висновок про те, що вжиття заходів забезпечення позову передбачає доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

При цьому, наведений у зазначеній постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підхід передбачає необхідність доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування такого заходу забезпечення позову, обґрунтування позивачем відомих останньому обставин або тих обставин, про які він об'єктивно може дізнатися, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову. Крім того, наведений зміст вказаної постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду засвідчує, що у ній взагалі відсутні правові висновки про те, що у питанні застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та/або грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача/зацікавленої особи, позивач (заявник) звільняється від доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування такого заходу забезпечення позову (з таких мотивів виходила об'єднана палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, повертаючи справу № 917/1610/23 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду ухвалою від 01.04.2025)

Верховний Суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, в якій Суд дійшов висновку, що при вирішенні питання про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Щодо балансу інтересів сторін. Рішенням Господарського суду Київської області від 12.05.2026 у справі № 911/3177/25, яке набрало законної сили 21.10.2026, з ТОВ «Веско Інвест» на користь ТОВ «ТІС Україна» стягнуто 995 407,87 грн за тим самим договором суборенди. Доказів виконання цього рішення немає. 28.10.2026 заявник звернувся до суду із заявою про розстрочення його виконання на шість місяців, посилаючись на залишок коштів на рахунку 9417,28 грн станом на 05.10.2026 та неможливість негайного виконання рішення.

Отже, між сторонами існують зустрічні грошові зобов`язання.

За таких обставин обмеження права власності відповідача, який виконує судові рішення, на прохання заявника, який не надав доказів виконання судового рішення на користь відповідача, при цьому посилається на відсутність коштів, не забезпечувало б збалансованості інтересів сторін, яку вимагає практика Верховного Суду.

Також суд звертає увагу, що Північним апеляційним господарським судом 04.11.2026 прийнято постанову за результатами розгляду апеляційних скарг. Постанова набрала законної сили з дня її прийняття. Отже, при виконанні постанови державний чи приватний виконавець може вчинити дії, які заявник просить як заходи забезпечення позову.

Таким чином, доводи заявника ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені належними доказами, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Відповідач просив розглянути заперечення як клопотання про скасування заходів забезпечення позову в разі їх вжиття; оскільки заходи не вживаються, вирішення цього клопотання не потрібне.

Отже суд апеляційної інстанції доходить висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Веско Інвест» про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Веско Інвест" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 287- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Крижний

Судді А.Г. Майданевич

В.П. Іванов

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
04.11.2026 Постанова № 141302358 Північний апеляційний господарський суд
04.11.2026 Постанова № 141302355 Північний апеляційний господарський суд
05.10.2026 Ухвала № 140497887 Північний апеляційний господарський суд
30.09.2026 Ухвала № 140228317 Північний апеляційний господарський суд
28.09.2026 Ухвала № 140125838 Північний апеляційний господарський суд
02.09.2026 Ухвала № 139473996 Північний апеляційний господарський суд
03.07.2026 Ухвала № 137955220 Північний апеляційний господарський суд
03.07.2026 Ухвала № 137955219 Північний апеляційний господарський суд
22.06.2026 Ухвала № 137759376 Північний апеляційний господарський суд
22.06.2026 Ухвала № 137645537 Північний апеляційний господарський суд
22.06.2026 Ухвала № 137645536 Північний апеляційний господарський суд
05.03.2026 Рішення № 136865961 без тексту Господарський суд Київської області
13.02.2026 Ухвала № 134067746 без тексту Господарський суд Київської області
27.01.2026 Рішення № 136865960 без тексту Господарський суд Київської області
18.12.2025 Ухвала № 132785354 без тексту Господарський суд Київської області
17.12.2025 Ухвала № 132643629 без тексту Господарський суд Київської області
11.11.2025 Ухвала № 131939974 без тексту Господарський суд Київської області
14.10.2025 Ухвала № 131318443 без тексту Господарський суд Київської області
09.10.2025 Ухвала № 130858419 без тексту Господарський суд Київської області
12.09.2025 Ухвала № 130157501 без тексту Господарський суд Київської області