Ухвала № 141348005 у справі № 351/249/18 від 09.11.2026

УХВАЛА

09 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 351/249/18

провадження № 61-13432ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2026 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня 2026 року, за заявою ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересована особа, - приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачук Любомир Михайлович про визнання дублікату виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

1. У лютому 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 117 000 грн.

2. Снятинський районний суд Івано-Франківської області рішенням від

03 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовив.

3. Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 13 лютого 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задовольнив частково. Рішення Снятинського районного суду від 03 жовтня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення. Позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 06 лютого 2013 року в розмірі 12 973, 36 грн - заборгованість за тілом кредиту, витрати по оплаті судового збору у розмірі 193, 82 грн за подання позовної заяви та 193, 82 грн судового збору за подання апеляційної скарги. В частині позову щодо стягнення 104 026,64 грн заборгованості по процентам за користування кредитом відмовив.

4. В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання дублікату виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

5. Снятинський районний суд Івано-Франківської області ухвалою від

20 серпня 2026 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського від

13 лютого 2020 року, заяву ОСОБА_1 про визнання дубліката виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнив. Визнав дублікат виконавчого листа, виданий 25 травня 2026 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області у цивільній справі № 351/249/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Капіталресурс» заборгованості за кредитним договором № б/н від 06 лютого 2013 у розмірі 117 000,00 грн та судового збору в розмірі 1 762,00 грн, таким, що не підлягає виконанню. Стягнув з

ТОВ «Капіталресурс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

6. 20 жовтня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Петричка О. Є. через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2026 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня 2026 року.

7. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

9. Згідно з частино першою статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є:

1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

10. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України

не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

11. Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України

(є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

12. Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом

на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

13. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

15. Зі змісту судових рішень у цій справі встановлено, що ціна позову становить 117 000 грн, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн * 250 = 832 000 грн) станом на 01 січня 2026 року.

16. Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

17. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення,

а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

18. Касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі

зціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібпідлягає касаційному оскарженню.

19. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

20. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

21. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судом у системі судоустрою України, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

22. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

23. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

24. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня

1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

25. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

26. Оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано, а судом не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.

27. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2026 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня 2026 року.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді А. А. Калараш

Є. В. Петров

В. В. Пророк