Ухвала № 141385940 у справі № 346/1670/26 від 22.10.2026

Справа № 346/1670/26

Провадження № 22-ц/4808/1403/26

Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.

Суддя-доповідач Максюта

У Х В А Л А

22 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Василишин Л.В., Баркова В.М.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю особи, яка подала апеляційну скаргу адвоката Рогалевича А.Б. в інтересах відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання адвоката Рогалевича А.Б про зупинення апеляційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

У провадженні Івано-Франківського апеляційного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Рогалевичем А.Б. заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, яке обгрунтоване тим, що відповідач ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України та 10 липня 2026 року під час виконання бойового завдання зник безвісти за особливих обставин, що підтверджується сповіщенням командира військової частини НОМЕР_1 № 206 від 11 липня 2026 року. У зв`язку із цим відповідач позбавлений можливості особисто або через представника брати участь у судовому розгляді, висловлювати свою позицію, подавати докази, пояснення та заявляти клопотання.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на пункт 2 частини першої статті 251, статтю 252 ЦПК України, а також правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 відповідно до яких за наявності передбачених законом підстав суд зобов`язаний зупинити провадження у справі за участю військовослужбовця. Зазначає, що зупинення провадження спрямоване на забезпечення процесуальних прав відповідача та можливості реалізувати право на судовий захист.

Просить зупинити апеляційне провадження у даній справі до припинення обставин, передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, зокрема до встановлення місцеперебування відповідача або припинення його статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Вислухавши думку особи, яка подала апеляційну скаргу в інтересах відповідача ОСОБА_1 , адвоката Рогалевича А.Б., дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов до такого висновку.

Положеннями статей 251, 252 ЦПК України встановлено обов`язок та право суду зупинити провадження у справі.

Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених статтею 251 ЦПК України, а за наявності підстав, визначених статтею 252 ЦПК України, має право як на зупинення, так і на відмову в зупиненні провадження у справі.

До того ж, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Разом із тим, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі з цієї підстави, суд повинен ураховувати не лише сам факт проходження стороною військової служби, а й конкретні обставини, які свідчать про можливість або неможливість такої особи реалізувати свої процесуальні права, зокрема за допомогою представника, а також характер спірних правовідносин та необхідність забезпечення ефективного і своєчасного захисту прав та інтересів дітей.

У цій справі інтереси відповідача представляє адвокат, договір з яким № 03/26 від 06.02.2026 року укладено самим відповідачем (а.с.57), що забезпечує можливість реалізації відповідачем права на професійну правничу допомогу та участь у процесі через представника. Тому права ОСОБА_1 щодо участі у справі не порушуються.

Колегія суддів також бере до уваги, що предметом спору є зміна способу стягнення аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей. Зупинення провадження у такій категорії справ без установлення реальної неможливості участі відповідача у процесі на невизначений час може призвести до затягування вирішення питання про належне матеріальне забезпечення дітей та негативно позначитися на своєчасності захисту їхніх прав та законних інтересів.

При цьому право дітей на належне утримання має забезпечуватися своєчасно, а їхні найкращі інтереси повинні враховуватися судом під час вирішення процесуальних питань, які можуть вплинути на тривалість судового розгляду, тим паче якщо грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця виплачується членам його сім`ї за правилами ч.6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30листопада 2016 року № 884. Факт проходження відповідачем військової служби і факт зникнення його безвісти, за наявності можливості брати участь у справі через представника, не може бути підставою для висновку про необхідність відкладення захисту майнових прав дітей на невизначений строк.

Такий підхід узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23, відповідно до якого під час вирішення питання про зупинення провадження у справі про стягнення аліментів у зв`язку з проходженням відповідачем військової служби необхідно враховувати конкретні обставини проходження служби, можливість реалізації ним процесуальних прав, наявність професійного представництва та необхідність дотримання найкращих інтересів дитини.

Отже, з огляду на наявність у відповідача об`єктивної неможливості реалізувати свої процесуальні права через представника, а також зважаючи на предмет спору та необхідність забезпечення своєчасного захисту прав дітей, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у цій справі підстав для зупинення провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Керуючись ст. 251 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Рогалевича А.Б., поданого в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про зупинення апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.М. Барков

Повний текст ухвали складено 09 листопада 2026 року.