Ухвала № 141385941 у справі № 346/1670/26 від 22.10.2026

Справа № 346/1670/26

Провадження № 22-ц/4808/1403/26

Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.

Суддя-доповідач Максюта

У Х В А Л А

22 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Василишин Л.В., Баркова В.М.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю особи, яка подала апеляційну скаргу адвоката Рогалевича А.Б. в інтересах відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання адвоката Рогалевича А.Б про зупинення апеляційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

У провадженні Івано-Франківського апеляційного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів.

Представником відповідача адвокатом Рогалевичем А.Б. заявлено клопотання про зупинення провадження в справі у зв`язку з перебуванням у провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільної справи №346/1253/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорення батьківства щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Результат розгляду справи №346/1253/26, на його думку, має істотне значення для правильного та об`єктивного вирішення цієї справи, оскільки встановлення та спростування факту батьківства ОСОБА_1 безпосередньо впливає на наявність, зміст та обсяг взаємних прав і обов`язків сторін, у тому числі на виникнення, зміну або припинення аліментних зобов`язань. Тому вважає, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи, оскільки обставини, що встановлюються у межах справи 346/1253/26 мають преюдиційне значення для рішення у цій справі.

Вислухавши думку особи, яка подала апеляційну скаргу в інтересах відповідача ОСОБА_1 , адвоката Рогалевича А.Б., дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини 1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених статтею 251 ЦПК України, а за наявності підстав, визначених статтею 252 ЦПК України, має право як на зупинення, так і на відмову в зупиненні провадження у справі.

До того ж, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Суд зупиняє провадження у справі лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01.02.2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Колегія суддів звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження в справі порушує розумні строки судового розгляду, а відтак, і права учасників процесу. Питання про розумність строку провадження в справі вирішується з урахуванням права особи на справедливий суд у контексті положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, з урахуванням дійсних обставин справи, критеріїв складності справи, поведінки заявника та компетентних органів, а також важливості предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» та ін.).

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на час розгляду спору зазначений батьком дітей у відповідних актових записах цивільного стану. Відомості про нього як батька у встановленому законом порядку не виключені, судового рішення про задоволення позову щодо оспорювання батьківства не ухвалено.

За таких обставин факт звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про оспорювання батьківства не змінює його правового статусу як батька дітей та не припиняє покладеного на нього статтею 180 СК України обов`язку щодо їх утримання.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що предметом судового розгляду у справі №346/1253/26 є оспорювання батьківства, тоді як у даній справі вирішується питання про зміну способу стягнення аліментів. Відтак, незважаючи взаємозв`язок між цими правовідносинами, предмети доказування у зазначених справах є різними.

Зокрема, для вирішення спору про зміну способу стягнення аліментів суд повинен надати оцінку обставинам, які характеризують матеріальне та сімейне становище сторін, стан їхнього здоров`я, наявність інших утриманців, розмір і стабільність доходів та іншим обставинам, що мають істотне значення для визначення належного способу стягнення аліментів.

Встановлення зазначених обставин не залежить від результату розгляду справи про оспорювання батьківства, оскільки на час вирішення цього спору правовий статус відповідача як батька дітей є чинним та породжує відповідні правові наслідки.

Крім того, представник відповідача, обгрунтовуючи необхідність зупинення провадження, фактично посилається на можливість ухвалення в майбутньому рішення про задоволення позову щодо оспоревання батьківства та на потенційний вплив такого рішення на аліментні правовідносини сторін.

Можливість настання певних правових наслідків у майбутньому не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для розгляду справи на даний час.

Крім того, представником відповідача не наведено конкретних обставин та не зазначено доказів, які суд позбавлений можливості дослідити або оцінити в межах цього провадження без попереднього вирішення справи № 346/1253/26.

Слід врахувати, що рішення про стягнення аліментів з відповідача на утримання усіх трьох дітей ухвалено 11 вересня 2018 року, яке набрало законної сили 12 жовтня 2018 року. Це рішення ухвалено судом в загальному позовному провадженні і не є заочним, не оскаржувалося відповідачем, по що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 252 ЦПК України не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.

У цьому випадку слід врахувати цю норму процесуального закону, що навіть у разі стягнення аліментів не може бути зупинено провадження у справі у разі спору про батьківство. Предметом спору у цій справі є збільшення розміру аліментів, при цьому під час розгляду спору про їх стягнення батьківство відповідачем не оспорювалось.

Колегія суддів також враховує, що зупинення провадження у справі про збільшення розміріу аліментів з метою очікування результатів розгляду іншого спору, строк вирішення якого є невизначеним, призведе до відкладення вирішення питання, безпосередньо пов`язаного із забезпеченням утримання неповнолітніх дітей, та може негативно вплинути на дотримання принципу розумності строків судового розгляду. При цьому у разі ухвалення в подальшому судового рішення у справі про оспорення батьківства таке рішення матиме відповідні правові наслідки згідно із законом, проте сама можливість його ухвалення не є підставою для зупинення розгляду цієї справи.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що розгляд справи № 346/1253/26 не є необхідною передумовою для вирішення спору про зміну способу стягнення аліментів, а обставини, які мають значення для правильного вирішення цього спору, можуть бути встановлені судом самостійно на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

За таких обставин наведені представником апелянта обставини не підтверджують об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення цивільної справи № 346/1253/26, а тому передбачені пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України підстави для зупинення провадження відсутні. Відтак клопотання адвоката Рогалевича А.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 346/1253/26 задоволенню не підлягає.

Керуючись п.6 ст. 251 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Рогалевича А.Б., поданого в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про зупинення апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.М. Барков

Повний текст ухвали складено 09 листопада 2026 року.