Постанова № 141388737 у справі № 910/12285/25 від 20.10.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. Справа№ 910/12285/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іванова В.П.

суддів: Крижного О.М.

Чапляна С.Є.

за участю секретаря судового засідання: Ліщук М.Ю.

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 20.10.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026,

апеляційні скарги Державного підприємства "Сетам" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026

у справі № 910/12285/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіма"

до Державного підприємства "Сетам"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича

2) ОСОБА_1

про визнання недійсним електронного аукціону та зобов`язання повернути гарантійний внесок в сумі 1 002 950,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіма" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Сетам" (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати електронний аукціон від 08.09.2025 за лотом № 583445 (аукціон № 578811), проведений ДП "Сетам", таким, що не відбувся;

- зобов`язати ДП "Сетам" повернути на користь ТОВ "Аларіма" сплачений гарантійний внесок в сумі 1 002 950,00 грн.

Заявою про зміну предмета позову, прийнятою судом першої інстанції до розгляду, позивач змінив першу позовну вимогу та просив визнати електронний аукціон від 08.09.2025 за лотом № 583445 (аукціон № 578811), проведений Державним підприємством "Сетам", недійсним.

В обгрунтування позовних вимог ТОВ «Аларіма» зазначає, що ним було прийнято участь в електронному аукціоні №578811 (лот №583445), організатор якого ДП «СЕТАМ» у межах виконавчого провадження НОМЕР_2, яке перебуває у провадженні приватного виконавця Білецького І.М. Так, предметом продажу було нежитлове приміщення площею 128,5 кв.м. у АДРЕСА_1. Позивач сплатив гарантійний внесок у сумі 1 002 950,00 грн згідно платіжної інструкції №3 від 05.09.2025, а в подальшому згідно з протоколом №645814 від 08.09.2025 був визнаний переможцем торгів. 08.09.2025 Верховний Суд ухвалою у справі №461/3008/24 зупинив виконання судових рішень у частині звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі нежитлове приміщення площею 128,5 кв.м. розташоване у АДРЕСА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах.

Отже, правомірне проведення та завершення торгів було об`єктивно неможливим, у зв`язку з чим позивач діючи добросовісно не підписав протокол і не вніс остаточний платіж. Всупереч приписам ухвали Верховного Суду приватний виконавець виніс постанову про зупинення виконання лише 11.09.2025, а також не повідомив організатора торгів про судову заборону, а 19.09.2025 направив на адресу ДП «СЕТАМ» повідомлення про несплату остаточної вартості лоту.

Листом від 19.09.2025 №585/11351-12-25/17 відповідач відмовився повернути гарантійний внесок, пославшись на п. 3 розділу X Порядку реалізації арештованого майна №2831/5. На думку позивача така відмова є безпідставною, оскільки норма п. 3 розділу X про неповернення внеску переможцю не застосовується, коли реалізація неможлива через судову заборону, а не з вини переможця. У такому разі торги вважаються такими, що не відбулися, і за п. 2 розділу X Порядку гарантійний внесок має бути повернутий учаснику протягом трьох робочих днів. Цей підхід відповідає позиції КГС ВС, викладеній у постанові від 01.06.2022 у справі №910/13104/20, та доктрині легітимних очікувань. Відтак утримання відповідачем 1 002 950,00 грн за відсутності правової підстави є безпідставним набуттям майна, а сума підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 1212, 1214 ЦК України з урахуванням ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 129-1 Конституції України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіма" задоволено частково. Зобов`язано Державне підприємство "Сетам" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Аларіма" гарантійний внесок у розмірі 1 002 950,00 грн. Стягнуто з Державного підприємства "Сетам" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіма" витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 044,25 грн. В іншій частині позову відмовлено. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн покладено на позивача.

Рішення суду мотивовано тим, що набуття майна на електронних торгах є договором купівлі-продажу, який оформлюється актом про проведені електронні торги, проте за результатами спірних торгів такий акт не складався, а 19.09.2025 ДП «Сетам» сформувало протокол №646402 про те, що торги не відбулися. Отже, правочин з продажу майна не укладено, і визнавати недійсним нічого, що також свідчить про те, що такий спосіб захисту не відновив би прав позивача. Щодо вимоги про повернення гарантійного внеску у сумі, то місцевий господарський суд зазначив, що хоча позивач став переможцем торгів, проте відмовився платити за лот, оскільки ухвала Верховного Суду від 08.09.2025 у справі №461/3008/24 зупинила звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу майна на прилюдних торгах, на підставі якої приватний виконавець 11.09.2025 зупинив виконання рішення, проте аукціон зупинено не було. Тобто об`єктивна перешкода набути право власності виникла вже після того, як позивач узяв участь у торгах і сплатив внесок. У свою чергу завершення торгів суперечило б ухвалі Верховного Суду від 08.09.2025.

Суд застосував абз. 16 п. 1 розділу X Порядку №2831/5, яким передбачено, що у випадку, якщо аукціон зупинено після його завершення, переможець має право відмовитися від оплати і йому повертається гарантійний внесок. Підставою для зупинення, за п. 2 розділу XI Порядку, є зокрема рішення суду про зупинення реалізації майна. Суд також урахував доктрину легітимних очікувань у світлі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та практику ЄСПЛ («Пономарьов проти України», «Гайдук та інші проти України», «Копецький проти Словаччини»). Також суд першої інстанції зауважив, що положення п. 3 розділу X Порядку про неповернення внеску переможцю, який не розрахувався, у даній справі не підлягає застосуванню.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 частково задоволено заяву третьої особи-2 ОСОБА_1 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, при цьому суд керувався пунктом 3 частини 1 та частиною 3 статті 244, статтями 123, 126 і 129 ГПК України. Третьою особою було заявлено 42 000,00 грн за договором від 30.10.2025 укладеним з адвокатом Поліщуком С.В. (погодинна ставка 4 000,00 грн) та актом від 06.04.2026. Під час ухвалення додаткового рішення суд виходив з того, що рішенням від 01.04.2026 питання про вказані витрати не вирішено.

Згідно з частиною 13 статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи без самостійних вимог стягуються залежно від того, чи підтримувала вона позов, чи заперечувала, в свою чергу ОСОБА_1 , за висновком суду першої інстанції, позовні вимоги підтримувала.

Суд також урахував, що обов`язковим для нього є не договір між адвокатом і клієнтом, а фактичність і необхідність понесених витрат, а налогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. Місцевий господарський суд відмовив у відшкодуванні 20 000,00 грн за ознайомлення з процесуальними документами інших учасників справи та надання консультацій з посиланням на постанову Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 824/152/21 і при цьому зазначив, що аналіз документів є складовою підготовки процесуальних документів, а не самостійною правничою допомогою з окремою грошовою оцінкою. Також суд першої інстанції відмовив у відшкодуванні 8 000,00 грн за участь у підготовчих засіданнях 19.11.2025 та 10.12.2025, оскільки згідно з протоколами представник третьої особи-2 на них не був присутній. Реальними та обґрунтованими місцевий господарський суд визнав витрати на загальну суму 14 000,00 грн, а саме на підготовку й подання письмових пояснень (4 000,00 грн); на участь у судових засіданнях 28.01.2026 та 01.04.2026 (по 4 000,00 грн); на збір доказів і підготовку клопотання про їх долучення (2 000,00 грн).

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у справі, не погодилась з рішенням суду першої інстанції та звернулась з апеляційною скаргою б/н від 04.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду, за змістом якої скаржник просить частково скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги третя особа ОСОБА_1 , власниця майна, яке було предметом продажу на торгах, послалась на те, що суд неправильно застосував ст. 203, 215, 216, 638, 650, 655, 656 ЦК України та Порядок №2831/5, оскільки згідно з позицією Верховного Суду, договір купівлі-продажу на електронних торгах укладається в момент визначення переможця, тобто акцепту його пропозиції, а протокол торгів є доказом укладення договору, у зв`язку з чим правочин виник 08.09.2025 одночасно з формуванням протоколу №645814. У той же час акт про проведені торги лише оформлює виконання договору, тому його відсутність не означає, що правочин не укладено.

Також ОСОБА_1 зазначає, що аукціон проведено того ж дня, в який Верховний Суд ухвалою у справі №461/3008/24 зупинив звернення стягнення на предмет іпотеки, що у свою чергу відповідає всім критеріям для визнання торгів недійсними, оскільки мало місце порушення закону, яке вплинуло на результат торгів і порушило права як позивача, так і власниці майна. Визнання торгів такими, що не відбулися, і їх недійсність є різними правовими категоріями. Незаконний аукціон не може мати правомірних наслідків у вигляді протоколу №646402 від 19.09.2025 про те, що торги не відбулися тому, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України. Позов про визнання торгів недійсними є належним та ефективним способом захисту в силу того, що абз. 3 п. 2 розділу X Порядку прямо передбачає повернення гарантійного внеску переможцю саме на підставі рішення суду про недійсність аукціону. Крім того, апелянтка вказує й на процесуальне порушення спричинене тим, що суд дійшов висновку, що правочину не існує, тобто фактично визнав відсутність предмета спору, проте не закрив провадження в цій частині за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, а відмовив у позові по суті. Тому за ст. 277 ГПК України апелянтка просить скасувати рішення в частині відмови та визнати аукціон недійсним, а мотивувальну частину щодо повернення внеску змінити так, щоб підставою повернення була саме недійсність аукціону.

Крім того ОСОБА_1 не погодилась додатковим рішенням та звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 частково та ухвалити нове рішення, яким додатково стягнути з ДП "Сетам" на користь ОСОБА_1 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за ознайомлення з процесуальними документами та консультації.

В обґрунтування апеляційної скарги на додаткове рішення ОСОБА_1 зазначає, що суд безпідставно звузив правничу допомогу до представництва та підготовки письмових документів та не врахував інші її види, пов`язані зі справою і підтверджені Актом від 06.04.2026, а саме ознайомлення адвоката з позовом, відзивом, відповіддю на відзив, поясненнями приватного виконавця, запереченнями, заявою про зміну предмета позову та клопотанням про долучення доказів, а також консультації клієнтки щодо кожного з цих документів на суму 14 000 грн.

У свою чергу, постанова ВС від 19.05.2022 у справі №824/152/21, на яку послався місцевий господарський суд, на думку апелянтки, не релевантна, бо стосується підготовки процесуальних документів, а не аналізу документів інших учасників. Крім того, за ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доводити неспівмірність витрат лежить на стороні, яка просить їх зменшити. Відповідач такого клопотання не подавав і заперечень щодо розміру витрат не заявляв, що зазначено і в самому рішенні. Тому суд першої інстанції, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не мав права зменшувати витрати з власної ініціативи.

ДП "Сетам", відповідач у справі, не погодилось з рішенням суду першої інстанції та звернулось з апеляційною скаргою б/н від 04.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду, за змістом якої скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги ДП «Сетам» зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи і неправильно застосував норми матеріального права.

Так, за даними системи електронних торгів, аукціон за лотом №583445 відбувся 08.09.2025, за результатами якого складено протокол №645814, в якому переможцем визнано ТОВ «Аларіма», яке в свою чергу мало сплатити кошти за придбаний лот в строк до 18.09.2025.

В подальшому переможець не сплатив остаточну вартість придбаного лоту, про що приватний виконавець Білецький І.М. повідомив торгуючу організацію 19.09.2025, у зв`язку з чим було сформовано протокол №646402 про те, що торги не відбулися через відмову від сплати вартості лота. Скаржник наголошує, що діяв виключно в межах функцій, визначених Порядком реалізації арештованого майна №2831/5. Підстави для зупинення аукціону перелічені в п. 2 розділу XI Порядку, і організатор зупиняє торги лише після надходження відповідної постанови виконавця із зазначенням номера лота, проте в строк до 19.09.2025 таких документів щодо лота №583445 до ДП «СЕТАМ» не надходило. Підстави для повернення гарантійного внеску Порядок визначає вичерпно, а саме зупинення аукціону з відмовою переможця від оплати відповідно до абз. 15 п. 1 розділу X Порядку, визнання аукціону таким, що не відбувся відповідно до абз. 2 п. 2 розділу X Порядку, за винятком випадків п. 3 цього розділу, набрання законної сили рішенням суду про визнання аукціону недійсним відповідно до абз. 3 п. 2 розділу X Порядку, а також припинення аукціону та зняття майна з реалізації відповідно до п. 5 розділу XI Порядку. Крім того, згідно з п. 3 розділу VIII та п. 3 розділу X Порядку переможцю, який не сплатив належну суму в установлений строк, гарантійний внесок не повертається, у зв`язку з чим, на думку скаржника, правові підстави для повернення позивачу гарантійного внеску відсутні, проте суд першої інстанції не врахував вказані обставини під час прийняття рішення.

Також, ДП "Сетам" не погодилось з вказаним вище додатковим рішенням та звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 частково та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 .

В обґрунтування апеляційної скарги ДП «СЕТАМ» на додаткове рішення скаржник посилається на ч. 13 ст. 129 ГПК України якою передбачено, що судові витрати третьої особи без самостійних вимог стягуються на її користь із тієї сторони, яку визначено за правилами цієї статті, залежно від того, чи підтримувала третя особа позов, чи заперечувала проти нього. ОСОБА_1 підтримувала позовні вимоги в повному обсязі, проте суд першої інстанції задовольнив лише вимогу про повернення ТОВ «Аларіма» гарантійного внеску в сумі 1 002 950,00 грн, а вказані правовідносини виникли виключно між позивачем і відповідачем. ОСОБА_1 до них жодного відношення не має, і повернення чи неповернення внеску не могло зачепити її прав чи інтересів. Тому, на думку скаржника, її витрати не пов`язані з розглядом справи, а це перший критерій розподілу судових витрат за п. 1 ч. 5 ст. 129 ГПК України. Отже, підстави для стягнення заявлених витрат з ДП «СЕТАМ» у суду немає.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2026, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іванова В.П., суддів Чапляна С.Є., Крижного О.М.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 11.05.2026 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 у справі № 910/12285/25 визначено склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іванова В.П., суддів Чапляна С.Є., Крижного О.М.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 у справі № 910/12285/25. Постановлено об`єднати апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 у справі № 910/12285/25 в одне апеляційне провадження.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2026, апеляційну скаргу Державного підприємства "Сетам" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іванова В.П., суддів Чапляна С.Є., Крижного О.М.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 18.05.2026 для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Сетам" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 у справі № 910/12285/25 визначено склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іванова В.П., суддів Чапляна С.Є., Крижного О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Сетам" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 у справі № 910/12285/25. Об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026, апеляційні скарги Державного підприємства "Сетам" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 справі № 910/12285/25 в одне апеляційне провадження та призначено їх до розгляду.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа розглядалась протягом розумного строку.

Позиції учасників справи

05.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП «Сетам», в якому апелянтка просила залишити без задоволення апеляційну скаргу ДП «СЕТАМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 у справі №910/12285/25, оскільки вважає, що скарга ґрунтується на вибірковому тлумаченні Порядку №2831/5, ігнорує обов`язковість ухвали Верховного Суду від 08.09.2025 у справі №461/3008/24 і безпідставно зводить спір до звичайної несплати ціни лота. Станом на дату оплати 18.09.2025 вже діяла ухвала Верховного Суду про зупинення звернення стягнення на предмет іпотеки та постанова виконавця від 11.09.2025 про зупинення виконання в цій частині. Отже, ТОВ «Аларіма» не сплатило кошти через об`єктивну правову перешкоду, а не з власної вини, тому вимога про сплату вартості лоту, реалізацію якого зупинив Верховний Суд, суперечить принципам добросовісності, правової визначеності, пропорційності та обов`язковості судових рішень. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що договір купівлі-продажу на торгах укладається в момент визначення переможця і підтверджується протоколом, а акт лише засвідчує виконання договору. Тому з 08.09.2025 між сторонами існував договір, виконання якого заблокувала ухвала Верховного Суду. Твердження ДП «СЕТАМ», що підстав зупиняти аукціон не було, апелянтка вважає таким, що суперечить хронології, оскільки протокол №646402 сформовано 19.09.2025, вже після ухвали Верховного Суду і постанови приватного виконавця. Крім того, абз. 15 п. 1 розділу X Порядку, на який посилається сам скаржник, прямо передбачає, що переможець може відмовитися від оплати після зупинення аукціону, у зв`язку з чим йому повертається гарантійний внесок. ОСОБА_1 зазначає, що ДП «СЕТАМ» не може отримувати вигоду з власної бездіяльності, а також утримання внеску означало б безпідставне збагачення, що суперечить ст. 3 ЦК України. Скаржник також не спростував висновку суду про легітимні очікування позивача. Водночас ОСОБА_1 наполягає, що внесок має бути повернуто насамперед через недійсність аукціону, при цьому посилаючись на те, що має місце порушення процедури проведення торгів, його вплив на результат торгів і порушення прав як ТОВ «Аларіма», так і самої боржниці як власниці майна.

12.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 461/10286/25, яка перебуває у провадженні Галицького районного суду м. Львова, яке згідно наданих під час судового засідання представником апелянтки усних пояснень було подано до Північного апеляційного господарського суду помилково, тому не розглядалось судом.

24.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від приватного виконавця Білецького І.М. надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому останній заперечує проти апеляційної скарги ОСОБА_1 і підтримує апеляційну скаргу ДП «СЕТАМ», посилаючись на те, що виконавче провадження НОМЕР_2 відкрите за одним виконавчим листом №461/3008/24, який містить дві вимоги, а саме про стягнення з ОСОБА_1 14 334 872,17 грн боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки. Майно, на його думку, реалізовувалося в межах стягнення грошового боргу, що не заборонено постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №522/10127/14-ц, оскільки ухвала Верховного Суду від 08.09.2025 зупинила виконання лише в частині звернення стягнення на предмет іпотеки. Тому, як стверджує виконавець, аукціон проведено правомірно, підстав автоматично його зупиняти не було, тому постанова про зупинення торгів до ДП «СЕТАМ» не направлялася правомірно. Щодо скарги ОСОБА_1 виконавець зазначає, що апелянтка зловживає процесуальними правами, оскільки приховала, що 07.12.2025 подала до Галицького районного суду м. Львова позов про визнання недійсними тих самих торгів і акта про реалізацію майна від 20.11.2025, провадження за яким було відкрито 10.12.2025. Таким чином ОСОБА_1 скористалась іншим ефективним способом захисту, а розгляд таких самих вимог господарським судом суперечив би правилам юрисдикції визначеної статтями 43, 44 ГПК України. Також виконавець зазначив, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що акт про проведені торги не складено, тому правочин не виник у зв`язку з чим неможливо його визнати недійсним.

Щодо скарги ДП «СЕТАМ» виконавець зазначає, що ТОВ «Аларіма» не сплатило ціну лота до 18.09.2025, тому за п. 3 розділу X Порядку гарантійний внесок не повертається. Абз. 16 п. 1 розділу X Порядку, на думку виконавця, не застосовується, оскільки аукціон офіційно не зупинявся. Доктрину легітимних очікувань суд першої інстанції, за його словами, застосував в обхід спеціальних норм Порядку, адже позивач як суб`єкт підприємницької діяльності добровільно взяв на себе ризики участі в торгах.

28.05.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Аларіма» надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП «СЕТАМ», в якому позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а також залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 у справі №910/12285/25. Товариство вважає, що доводи скаржника не спростовують ні встановлених судом обставин, ні його правових висновків. Твердження ДП «СЕТАМ», що підстав зупиняти аукціон не було, позивач вважає хибним, оскільки у день проведення торгів 08.09.2025 вже діяла ухвала Верховного Суду у справі №461/3008/24, яка зупинила звернення стягнення на предмет іпотеки «шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження». Ця ухвала набрала законної сили з моменту постановлення і є обов`язковою в силу ст. 8, 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів». Крім того, 11.09.2025 виконавець виніс постанову про зупинення виконання рішення в цій частині. Отже, станом на дату проведення торгів існували підстави для зупинення аукціону за п. 2 розділу XI Порядку №2831/5, на який посилається сам скаржник з огляду на існування рішення суду про зупинення реалізації та зупинення виконавчих дій. Таким чином, аукціон слід вважати зупиненим, а не таким, що не відбувся через відмову від оплати.

Відповідно, за абз. 15 (16) п. 1 розділу X Порядку переможець мав право відмовитися від оплати, а внесок має бути повернутий. ДП «СЕТАМ» у свою чергу намагається обґрунтувати відмову власною бездіяльністю тому, що не оформило зупинення проведення торгів належним чином. Щодо прострочення оплати позивач зазначає, що 10-денний строк спливав 18.09.2025, а заборона Верховного Суду та постанова виконавця виникли ще до цієї дати. Тому обов`язку платити не було, а оплата в період заборони суперечила б ухвалі Верховного Суду і створила б ризик втратит коштів без гарантії набути право власності, відтак п. 3 розділу VIII Порядку не застосовується. Утримання внеску в такій ситуації було б безпідставним вилученням коштів і суперечило б засадам розумності та справедливості передбаченим п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України і доктрині легітимних очікувань, яку суд першої інстанції застосував правильно з урахуванням практики ЄСПЛ у справах «Гайдук та інші проти України», «Копецький проти Словаччини».

19.07.2026 ОСОБА_1 подала до Північного апеляційного господарського суду відповідь на відзив приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М., в якому заперечила проти його доводів з підстав, викладених у поданих апелянткою апеляційних скаргах.

21.07.2026 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький І.М. подав до Північного апеляційного господарського суду заперечення на відповідь на відзив, подану ОСОБА_1 , в яких просив відхилити доводи, викладені у відповіді на відзив скаржниці, як необгрунтовані та такі, що суперечать змісту ухвали Верховного Суду від 08.09.2025 та фактичним обставинам справи.

22.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо заперечень приватного виконавця Білецького І.М., в яких апелянтка просила відхилити їх як необгрунтовані та суперечливі.

23.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду приватного виконавця Білецького І.М. надійшли заперечення на пояснення представника ОСОБА_1 , в яких виконавець просив відхилити пояснення як необгрунтовані.

24.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення на заперечення приватного виконавця Білецького І.М., в яких апелянтка просила відхилити їх доводи в повному обсязі.

24.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про надання доказів понесених витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного оскарження рішення, в якій просила стягнути з відповідача на її користь витрати на правничу допомогу.

26.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду приватного виконавця Білецького І.М. надійшли додаткові пояснення та заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в яких просив апеляційний суд залишити апеляційну скаргу останньої без задоволення.

Явка представників у судове засідання

У судове засідання 20.10.2026 з`явився представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 в повному обсязі та заперечив проти апеляційних скарг ДП «Сетам», представник третьої особи 2, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 в повному обсязі та заперечив проти апеляційних скарг ДП «Сетам», а також представник третьої особи 1, який підтримав апеляційну скаргу ДП «Сетам» та заперечив проти задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив суд, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки явка представника відповідача у судове засідання обов`язковою не визнавалась, усі учасники справи про дату, час та місце судового засідання 20.10.2026 повідомлені належним чином, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційних скарг по суті у даному судовому засіданні за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 22.10.2024 у справі №461/3008/24, з урахуванням ухвали Галицького районного суду міста Львова від 31.01.2025 про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 13 000 152,22 грн за договором позики від 12.02.2016, зареєстрованим у реєстрі за № 250, та договором про внесення змін до договору позики від 23.06.2018, зареєстрованими в реєстрі за № 1347, посвідчених приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком Ю.Р.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно - нежитлові приміщення адміністративного будинку, загальною площею 128,5 кв.м., а саме: нежитлові підвальні приміщення та приміщення першого поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 13.06.2015 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тимків І.М., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 657783446101, в рахунок погашення за договором позики від 12.02.2016, зареєстрованим в реєстрі за № 250, та договором про внесення змін до договору позики від 23.06.2018, зареєстрованим в реєстрі за № 1347, посвідченими приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком Ю. Р., заборгованості у розмірі 13 000 152,22 грн, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 12 590,01 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 25.06.2025 у справі №461/3008/24 апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 22.10.2024 змінено шляхом викладу другого, третього та четвертого абзаців резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 14 334 872,17 грн боргу за Договором позики від 12.02.2016 та Договором про внесення змін до Договору позики від 23.06.2018, посвідчених приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком Ю. Р. в реєстрі за №250 і №1347 відповідно, що складається з:

- 8 021 999,59 грн - основна сума боргу за договором позики;

- 1 424 536,75 грн - прострочені проценти за ставкою 20 % за користування позикою за період від 12.02.2016 до 23.06.2018;

- 3 727 482,54 грн - прострочені проценти за ставкою 10 % за користування позикою за період від 23.06.2018 до 12.02.2023;

- 1 160 853,29 грн - інфляційні втрати, нараховані на проценти за користування позикою, за період від 12.03.2016 до 24.02.2022.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 14 334 872,17 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення адміністративного будинку загальною площею 128,5 кв.м., а саме: нежитлові підвальні приміщення та приміщення 1-го поверху будинку АДРЕСА_1 , які на підставі Договору дарування, посвідченого 13.06.2015 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тимків І.М., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 657783446101, належать на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу цього предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій у межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 34 633,19 грн в якості різниці судових витрат, які понесли сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. від 18.07.2025 за виконавчим листом від 18.07.2025 № 461/3008/24 було відкрито виконавче провадження № 78660589, в межах якого приватний виконавець звернув стягнення на предмет іпотеки.

На офіційному веб-сайті ДП "Сетам" за посиланням https://setam.net.ua/auction/578811 було оприлюднено інформацію про проведення 08.09.2025 електронного аукціону № 578811 (лот № 583445) з реалізації арештованого майна боржника у виконавчому провадженні. Предметом продажу визначено нежитлове приміщення адміністративного будинку загальною площею 128,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Стартова ціна реалізації становила 20 059 000,00 грн; розмір гарантійного внеску - 1 002 950,00 грн; строки проведення аукціону з 09:00 до 18:05 08.09.2025. Організатором аукціону виступало ДП "Сетам", відповідальною посадовою особою у виконавчому провадженні приватний виконавець Білецький І.М.

Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2025 відкрито касаційне провадження у справі №461/3008/24, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2025 у справі №461/3008/24 клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень задоволено. Зупинено виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 22.10.2024 та постанови Львівського апеляційного суду від 25.06.2025 у справі №461/3008/24 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки до закінчення їхнього перегляду у касаційному порядку.

За результатами аукціону системою ДП "Сетам" було автоматично сформовано протокол №645814 проведення електронних торгів по лоту №583445 від 08.09.2025, яким ТОВ "Аларіма" визначено переможцем із ціновою пропозицією 20 059 000,00 грн.

Водночас, зважаючи на постановлення Верховним Судом ухвали від 08.09.2025 у справі №461/3008/24, позивач відмовився від підписання протоколу проведення електронних торгів та від внесення плати за лот.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. від 11.09.2025 у виконавчому провадженні НОМЕР_2, на підставі ухвали Верховного Суду від 08.09.2025 у справі №461/3008/24, було зупинено виконання рішення Галицького районного суду міста Львова від 22.10.2024 у справі №461/3008/24 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

19.09.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. сформовано Лист №17582631194 про несплату ТОВ "Аларіма" за лот №583445, який направлено ДП "Сетам".

19.09.2025 ДП "Сетам" було сформовано Протокол № 646402 проведення електронного аукціону (торгів), зі змісту якого вбачається, що торги за лотом № 583445 не відбулися на підставі відмови від сплати належної грошової суми.

Учасниками справи також не заперечується, що приватний виконавець звертався до Верховного Суду із заявою про роз`яснення ухвали від 08.09.2025, у задоволенні якої відмовлено з посиланням на те, що ухвала не допускає варіабельності тлумачення, та з клопотанням про скасування зупинення виконання, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 05.11.2025. У постановах про відкладення проведення виконавчих дій від 29.09.2025 та 13.10.2025 приватний виконавець посилався на ухвалу Верховного Суду від 08.09.2025 як на перешкоду для передачі предмета іпотеки іпотекодержателю. Постановою Верховного Суду від 12.11.2025 касаційний перегляд у справі № 461/3008/24 завершено та виконання судових рішень поновлено. 20.11.2025 приватним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки за заявою іпотекодержателя про залишення предмета іпотеки за собою відповідно до статті 49 Закону України «Про іпотеку». Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 10.12.2025 відкрито провадження у справі № 461/10286/25 за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними цих торгів та акта від 20.11.2025.

Позивач зазначив, що протокол №645814 не був підписаний представником ТОВ "Аларіма", оскільки на момент його формування вже діяла ухвала Верховного Суду від 08.09.2025 у справі №461/3008/24 про зупинення виконання судових рішень та заборону реалізації предмета іпотеки. Крім того, позивач зауважив, що відповідач, як організатор електронних торгів, зобов`язаний був припинити проведення аукціону, а утримання гарантійного внеску учасника аукціону в таких умовах є безпідставним, суперечить чинному законодавству та порушує майнові права позивача.

З огляду на порушення відповідачем та третьою особою-1 порядку реалізації предмета іпотеки, позивач звернувся до суду з позовом та, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив визнати недійсним електронний аукціон від 08.09.2025 за лотом №583445 (аукціон № 578811), проведений ДП "Сетам", та зобов`язати ДП "Сетам" повернути на користь ТОВ "Аларіма" сплачений гарантійний внесок в сумі 1 002 950,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходив суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах (публічних торгах), конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" порядок реалізації майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Порядком реалізації арештованого майна затверджений наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 (далі - Порядок).

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення у покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів.

Відтак, процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом укладання договору купівлі-продажу.

Водночас, зі змісту ст. 655, 658 ЦК України, п.п. 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.

Організатор електронних торгів пропонує майно для продажу шляхом розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги, в якому визначається це майно (п.п. 3-10 розділу ІІІ Порядку). Тим самим організатор визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу - майно, яке продається організатором. Отже, до початку торгів як продавцю, так і потенційним покупцям (учасникам торгів) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

Учасники електронних торгів висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо лота. Переможцем електронного аукціону визнається учасник, від якого на момент завершення електронного аукціону надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу аукціону або через особливу ставку). Прийняття пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично засобами системи реалізації майна, шляхом формування протоколу (п.п. 2, 4 розділу V, п. 1 розділу VIII Порядку).

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Таким чином, за наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції.

Протокол електронних торгів підписується організатором (п. 2 розділу VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.

Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до п. 1 р. X Порядку.

Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги (аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц та від 22.06.2021 у справі № 200/606/18).

Згідно з п. п. 4 та 6 розділу Х Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати податку на додану вартість та винагороди за організацію та проведення електронного аукціону) на підставі протоколу про проведення електронного аукціону та платіжного документа, що підтверджує сплату податку на додану вартість та додаткової винагороди за організацію та проведення електронного аукціону (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведений електронний аукціон. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведений електронний аукціон у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Відповідно до п.п. 8 розділу Х Порядку акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Виходячи з аналізу наведених норм чинного законодавства та враховуючи правову природу процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуте стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто є правочином.

Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17, а також у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 910/8052/17, від 24.05.2018 у справі № 922/3537/17, від 31.07.2019 від 910/8302/18, від 29.08.2019 у справі № 212/12256/14-ц, від 20.11.2019 у справі № 925/796/18.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Згідно з ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 ЦК України).

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що за наслідками проведення електронних торгів за лотом №583445 19.09.2025 ДП "Сетам" було сформовано Протокол № 646402 проведення електронного аукціону (торгів), яким встановлено, що торги за лотом не відбулися на підставі відмови переможця від сплати належної грошової суми.

Оскільки акт про проведені електронні торги не був складений, правочин з продажу майна не є укладеним, що виключає можливість визнання електронного аукціону від 08.09.2025 за лотом № 583445 (аукціон № 578811) недійсним.

Місцевий господарський суд звертає увагу позивача, що обраний ним спосіб захисту, в разі задоволення позову в цій частині, не забезпечить поновлення його порушеного права, а також не вплине на права та обов`язки інших осіб.

Відповідно пункту 2 розділу IV Порядку для участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на веб-сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком. Гарантійний внесок вважається сплаченим з моменту зарахування його на рахунок організатора.

Гарантійним внеском є грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних аукціонів, яку за одним лотом сплачує учасник електронного аукціону, крім випадків, передбачених цим Порядком, у розмірі 5%, ураховуючи стартову ціну лота, та яка є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону (пункт 1 розділу I Порядку).

Гарантійний внесок є способом забезпечення зобов`язань за результатами електронних торгів, має на меті стимулювати переможця аукціону до належного виконання своїх зобов`язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та до укладення договору їх купівлі-продажу.

Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу X Порядку гарантійний внесок переможця електронного аукціону зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону, крім різниці між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону, якщо майно реалізовано за ціною, нижчою від стартової, яка повертається переможцю протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно.

Якщо електронний аукціон не відбувся або майно знято з реалізації відповідно до пункту 5 розділу XI цього Порядку, гарантійний внесок підлягає поверненню учасникам цього електронного аукціону протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, за винятком випадків, передбачених пунктом 3 цього розділу (абзац 2 пункту 2 розділу X Порядку).

Пунктом 3 розділу X Порядку встановлено, що гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронного аукціону, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведення електронного аукціону позивач був визнаний переможцем торгів за лотом №583445, однак відмовився від внесення плати за лот, з огляду на діючу на момент проведення торгів заборону реалізації предмета торгів.

Так, ухвалою Верховного Суду від 08.09.2025 у справі №461/3008/24 зупинено виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 22.10.2024 та постанови Львівського апеляційного суду від 25.06.2025 у справі №461/3008/24 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки до закінчення їхнього перегляду у касаційному порядку. Вказана ухвала набрала законної сили 08.09.2025.

Задовольняючи частково клопотання ОСОБА_1, Верховний Суд зазначив про доцільність зупинення виконання рішення Галицького районного суду міста Львова від 22.10.2024 та постанови Львівського апеляційного суду від 25.06.2025 саме в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, до закінчення перегляду судових рішень у касаційному порядку.

При цьому, 11.09.2025 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький І.М. у виконавчому провадженні НОМЕР_2 зупинив виконання рішення Галицького районного суду міста Львова від 22.10.2024 у справі №461/3008/24 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, проведення електронного аукціону, незважаючи на наявну заборону реалізації предмета іпотеки, не було зупинене.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. При цьому практикою ЄСПЛ розроблено концепцію "легітимних (обґрунтованих) очікувань" у світлі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 43 рішення у справі "Пономарьов проти України"). Доктринально характеристика очікувань як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Легітимні очікування безпосередньо випливають із конституційної норми - частини 2 статті 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Захист за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції поширюється на випадки, коли особа має право заявити вимоги щодо відповідної власності, а не на захист права набути таку власність у майбутньому. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ поняття "майно" у частині 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Деякі інші права й інтереси, що становлять активи, теж можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" за певних обставин захистом статті 1 Першого протоколу до Конвенції може користуватися легітимне очікування успішної реалізації майнових прав (право вимоги).

Особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має "легітимне очікування" успішної реалізації її права вимоги у сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві. Останнє повинно давати змогу чітко визначити конкретний майновий інтерес особи, який, наприклад, має бути передбаченим у відповідних нормативних приписах або підтвердженим в іншому правовому акті, зокрема у судовому рішенні (див. для порівняння mutatis mutandis ухвали ЄСПЛ щодо прийнятності від 02.07.2002 у справі "Гайдук та інші проти України" (Gayduk and Others v. Ukraine), заяви №45526/99 та інші).

Очікування не буде легітимним, коли є спір щодо правильності тлумачення та застосування національного законодавства, і доводи заявника відхиляє національний суд (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Копецький проти Словаччини").

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів за плату.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивач розпочав реалізацію свого права на придбання майна шляхом участі в електронному аукціоні за лотом №583445 та мав легітимні очікування на задоволення своїх потреб шляхом придбання цього лота.

Водночас, до завершення процедури реалізації майна, Верховним Судом було встановлено заборону його реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, до закінчення перегляду судових рішень у касаційному порядку.

Тобто, об`єктивні перешкоди у набутті позивачем права власності на вказане майно виникли після реалізації ним свого права на участь в електронному аукціоні та після сплати ним гарантійного внеску.

Зважаючи на існування прямої заборони реалізації майна на електронному аукціоні, завершення вже розпочатих торгів прямо суперечить ухвалі Верховного Суду від 08.09.2025 у справі №461/3008/24.

Натомість, сплата визначеної вартості майна, в даному випадку, не гарантує позивачеві реалізацію права на придбання майна, а також створює перешкоди у подальшій реєстрації та реалізації права власності на нерухоме майно.

Позивач заявив вимогу про повернення сплаченого ним гарантійного внеску за учать у торгах, на яких реалізовувалось майно, що не могло бути реалізованим.

Гарантійний внесок, виступаючи як засіб платежу щодо послуг організатора аукціону, водночас має на меті стимулювати переможця аукціону до належного виконання своїх зобов`язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та до укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до абз. 16 п. 1 розділу Х Порядку у разі зупинення електронного аукціону (за винятком зупинення через наявність технічних підстав) після завершення електронного аукціону переможець має право відмовитись від сплати за придбане на електронному аукціоні майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок.

Підставою для зупинення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (п. 2 розділу ХІ Порядку).

Враховуючи зміст ухвали Верховного Суду від 08.09.2025 у справі №461/3008/24 та постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. від 11.09.2025 у виконавчому провадженні НОМЕР_2, оскільки виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки було зупинене після початку процедури торгів, позивач не міг очікувати безперешкодного набуття права власності на предмет торгів.

До спірних правовідносин має бути застосований підхід "легітимних очікувань", оскільки позивач мав намір придбати майно, реалізацію якого було зупинено після початку торгів, а тому місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачеві сплаченого ним гарантійного внеску.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції під час ухвалення додаткового рішення.

06.04.2026 представником ОСОБА_1 сформовано в системі "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового рішення, яка 07.04.2026 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Зі змісту наданого ОСОБА_1 . Акту до Договору від 06.04.2026 вбачається, що адвокатом було надано ОСОБА_1 таку правничу допомогу:

- ознайомлення з наданими ОСОБА_1 матеріалами (позов ТОВ "Аларіма"), надання консультації (1 год, 4 000,00 грн);

- підготовка та подання до суду письмових пояснень (1 год, 4 000,00 грн);

- ознайомлення з відзивом ДП "Сетам", надання консультації (0,5 год, 2 000,00 грн);

- ознайомлення з відповіддю на відзив ТОВ "Аларіма", надання консультації (0,5 год, 2 000,00 грн);

- ознайомлення з поясненнями третьої особи - приватного виконавця Білецького І.М., надання консультації (0,5 год, 2 000,00 грн);

- ознайомлення з запереченнями ТОВ "Аларіма" на пояснення третьої особи, надання консультації (0,5 год, 2 000,00 грн);

- ознайомлення з заявою ТОВ "Аларіма" про зміну предмета позову, надання консультації (1 год, 4 000,00 грн);

- підготовка до участі та участь в судовому засіданні 19.11.2025 (1 год, 4 000,00 грн);

- ознайомлення з наданим позивачем клопотанням про долучення доказів, надання консультації (0,5 год, 2 000,00 грн);

- підготовка до участі та участь в судовому засіданні 10.12.2025 (1 год, 4 000,00 грн);

- ознайомлення з наданими позивачем запереченнями, надання консультації (0,5 год, 2 000,00 грн);

- підготовка до участі та участь в судовому засіданні 28.01.2026 (1 год, 4 000,00 грн);

- збір доказів та підготовка клопотання про долучення доказів, їх подання до суду (0,5 год, 2 000,00 грн);

- підготовка до участі та участь в судовому засіданні 01.04.2026 (1 год, 4 000,00 грн).

Під час ухвалення додаткового рішення місцевий господарський суд виходив з принципу відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення в порядку передбаченому п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 13 ст. 129 ГПК України витрати третьої особи без самостійних вимог стягуються залежно від того, підтримувала вона позов чи заперечувала.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 підтримувала позовні вимоги в повному обсязі, при цьому виконала вимоги ст. 124 ГПК України, вказавши попередній розрахунок на суму 25 000 грн, а також подала належні докази відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 подала договір з адвокатом Поліщуком С.В. від 30.10.2025, за яким година роботи коштує 4 000 грн, а також акт від 06.04.2026 на суму 42 000 грн.

Так, місцевий господарський суд зазначив, що за ст. 126, 129 ГПК України розмір витрат має бути доведений, документально обґрунтований, реально необхідний і співмірний зі складністю справи, витраченим часом, обсягом робіт та ціною позову, при цьому пославшись на практику викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, в якій зазначено, що домовленості адвоката з клієнтом не є обов`язковими для суду при розподілі витрат, суд оцінює, чи були витрати фактично понесені та чи були вони необхідні. Також суд першої інстанції послався на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 згідно якої суд може не присуджувати всі витрати на правничу допомогу як за запереченням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись ч. ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, але має конкретно вказати, які саме витрати не відшкодовуються і чому.

Суд відмовив у відшкодуванні в частині 20 000 грн за вісьмома позиціями акту до договору, пов`язаних з ознайомленням з позовом, відзивом, відповіддю на відзив, поясненнями виконавця, запереченнями, заявою про зміну предмета позову та клопотанням про долучення доказів, а також консультаціями щодо них.

Посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №824/152/21, місцевий господарський суд виходив з того, що аналіз документів і консультації є складовою підготовки процесуальних документів. Тож вони мають охоплюватися вартістю реальних дій, які суд може оцінити, тобто підготовки заяв, пояснень, клопотань і заперечень. Постійний аналіз документів інших учасників суд першої інстанції не визнав окремою правничою допомогою, яка підлягає розподілу. Крім того, витрати на правничу допомогу у сумі 8 000 грн за участь у засіданнях 19.11.2025 та 10.12.2025 місцевий господарський суд не визнав, оскільки згідно з відповідними протоколами судових засідань представник ОСОБА_1 на вказаних засіданнях не був присутній.

Реальними та обґрунтованими суд першої інстанції визнав витрати на суму 14 000 грн, а саме щодо підготовки письмових пояснень (4 000 грн), участь у засіданнях 28.01.2026 та 01.04.2026 (по 4 000 грн), збір доказів і клопотання про їх долучення (2 000 грн). Суд першої інстанції під час ухвалення додаткового рішення врахував, що відповідач заперечень щодо розміру судових витрат не подав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови

Імперативними приписами статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, заслухавши пояснення представників учасників справи, зазначає наступне.

Щодо правової природи електронних торгів та моменту вчинення правочину

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц та від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, продаж майна на електронних торгах є укладенням договору купівлі-продажу. Моментом його укладення є визначення переможця торгів, тобто автоматичний акцепт його цінової пропозиції шляхом формування протоколу. Протокол є доказом укладення договору. Акт про проведений електронний аукціон, який складається лише після повного розрахунку переможця (пункти 4, 6, 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5), стосується лише виконання вже укладеного договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реалізація майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу, однак не погоджується з тим, що такий правочин не є укладеним через нескладення акта про проведений електронний аукціон. Цей висновок суперечить наведеній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, на яку послався під час ухвалення оскаржуваного рішення суд першої інстанції, а також статтям 638, 650, 655 ЦК України, пунктам 2, 4 розділу V та пункту 1 розділу VIII Порядку, відповідно до яких акцепт цінової пропозиції переможця здійснюється автоматично шляхом формування протоколу, а подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.

Отже, правочин, вчинений на електронному аукціоні від 08.09.2025 за лотом № 583445, виник з моменту формування протоколу № 645814 від 08.09.2025, яким ТОВ «Аларіма» визначено переможцем із ціновою пропозицією 20 059 000,00 грн. Наступне визнання організатором торгів такими, що не відбулися, через несплату переможцем ціни лота стосується виконання вже укладеного правочину, а не його укладення, і не означає, що правочину немає. Така обставина не позбавляє заінтересованих осіб права оспорювати правочин з підстав, визначених статтями 203, 215 ЦК України.

Відтак висновок суду першої інстанції про неможливість визнання електронного аукціону недійсним через відсутність укладеного правочину ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій частині є обґрунтованими. З цих самих підстав колегія суддів відхиляє доводи приватного виконавця Білецького І.М. про те, що правочин у завершеній формі не виник, та його посилання на пункт 8 розділу X Порядку, оскільки акт про проведений електронний аукціон підтверджує виникнення права власності покупця на придбане майно, а не факт укладення договору.

З огляду на висновок про наявність укладеного правочину доводи ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України самостійного значення для вирішення спору не мають.

Щодо підстав для визнання електронного аукціону недійсним

Відповідно до статей 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, зокрема зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства. Вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, суд має встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства під час їх проведення, чи вплинули ці порушення на результати торгів і чи порушено права та законні інтереси особи, яка їх оспорює. Такий підхід є усталеним у судовій практиці (постанова Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16, постанова Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/11252/22). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 також зазначила, що продаж майна на публічних торгах є правочином, тому оспорювати слід саме його, а вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може розглядати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу.

Колегія враховує, що аукціон проведено і його результати оформлено щодо предмета іпотеки, звернення стягнення на який зупинив Верховний Суд ухвалою від 08.09.2025 у справі № 461/3008/24. Вказану ухвалу Верховного Суду виконано постановою приватного виконавця від 11.09.2025 у виконавчому провадженні № 78660589.

Ухвала Верховного Суду від 08.09.2025 набрала законної сили з моменту її постановлення і є обов`язковою для всіх органів державної влади, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на всій території України (стаття 129-1 Конституції України, стаття 18 ГПК України, стаття 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Отже, з 08.09.2025 будь-які дії, спрямовані на завершення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, зокрема оформлення результатів аукціону, суперечили обов`язковому судовому рішенню.

Колегія суддів враховує, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України наявність підстав недійсності оцінюється на момент вчинення правочину. У цій справі ухвалу Верховного Суду постановлено того самого дня, 08.09.2025, коли сформовано протокол № 645814. Електронний аукціон є процедурою, яка тривала з 09:00 до 18:05 цього дня, а акцепт цінової пропозиції переможця відбувся в момент її завершення. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення і діяла в день завершення аукціону. Приватний виконавець щонайменше з 05.08.2025 знав про відкриття касаційного провадження у справі № 461/3008/24 та витребування її матеріалів, однак не вжив заходів для з`ясування результатів розгляду клопотання про зупинення виконання до завершення торгів. Його наступні дії, а саме постанова від 11.09.2025 про зупинення виконання, звернення до Верховного Суду за роз`ясненням ухвали та з клопотанням про скасування зупинення, у задоволенні яких відмовлено, свідчать, що виконавець сам виходив з поширення судового зупинення на спірні торги. За таких обставин колегія суддів виходить з того, що правочин вчинено в період дії ухвали Верховного Суду від 08.09.2025, і ця обставина учасниками справи, які стверджують протилежне, не спростована.

Відповідно до пункту 2 розділу XI Порядку рішення суду про зупинення реалізації арештованого майна є підставою для зупинення електронного аукціону. За абзацом шістнадцятим пункту 1 розділу X Порядку переможець у такому разі має право відмовитися від сплати за майно з поверненням гарантійного внеску. Тому несплата позивачем ціни лота була наслідком судової заборони, а не ухилення переможця від виконання зобов`язань. Протокол № 646402 сформовано без урахування зупинення реалізації майна, тож він не може легалізувати правочин, вчинений усупереч обов`язковому судовому рішенню (стаття 129-1 Конституції України, стаття 18 ГПК України). Інакше незаконний аукціон породжував би правові наслідки торгів, що не відбулися, зокрема втрату переможцем гарантійного внеску та право стягувача залишити за собою предмет іпотеки. Це суперечило б частині першій статті 216 ЦК України, за якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Отже, визнання аукціону недійсним є належним і ефективним способом захисту прав позивача і власника майна ОСОБА_1 і, в свою чергу, відповідно до абзацу третього пункту 2 розділу X Порядку є підставою для повернення переможцю гарантійного внеску протягом трьох робочих днів з дня надходження до організатора судового рішення, що набрало законної сили.

Колегія суддів відхиляє доводи приватного виконавця про те, що аукціон проводився в межах незупиненої частини виконання рішення про стягнення грошового боргу за одним виконавчим листом, а тому ухвала Верховного Суду на спірні торги не поширювалася. Верховний Суд зупинив виконання судових рішень саме в частині звернення стягнення на нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, просп. Шевченка, 7, шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, тобто заборонив той спосіб реалізації цього майна, який і було застосовано. Предметом аукціону № 578811 було саме це майно, а приватний виконавець постановою від 11.09.2025 сам зупинив виконання рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки у виконавчому провадженні № 78660589, у межах якого проводилися торги. За таких обставин об`єднання в одному виконавчому документі вимог про стягнення боргу та про звернення стягнення на предмет іпотеки не змінює змісту судової заборони і не звільняло виконавця та організатора торгів від обов`язку її виконати.

Посилання ДП «СЕТАМ» на те, що до 19.09.2025 воно не отримувало постанови виконавця про зупинення аукціону, не спростовує незаконності торгів. Відсутність належної взаємодії між виконавцем та організатором торгів не може покладати на учасника аукціону та власника майна негативні наслідки продовження реалізації, забороненої судом, і не надає правомірного характеру протоколу № 646402, сформованому вже після постановлення ухвали Верховного Суду та винесення виконавцем постанови від 11.09.2025.

Таким чином, електронний аукціон від 08.09.2025 проведено та його наслідки оформлено з порушенням обов`язкового судового рішення та пункту 2 розділу XI Порядку. Це порушення безпосередньо вплинуло на результат торгів, оскільки за умови дотримання зупинення судом аукціон підлягав зупиненню, переможець не міг бути визначений, а ціна продажу сформована. Отже, сам результат торгів, тобто визначення ТОВ «Аларіма» переможцем та формування протоколу № 645814 став можливим лише внаслідок цього порушення, яке надалі зумовило й оформлення протоколу № 646402 про несплату переможцем ціни лота. Ним порушено права позивача, який втратив можливість правомірно реалізувати результати торгів і отримати гарантійний внесок, а також законні інтереси ОСОБА_1 як власника майна, щодо якого проводилися торги. Отже, наявні підстави для визнання електронного аукціону недійсним.

Щодо доводів приватного виконавця про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами

Колегія суддів не вбачає підстав для висновку про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами у зв`язку з розглядом Галицьким районним судом м. Львова цивільної справи № 461/10286/25 за її позовом про визнання прилюдних торгів недійсними. Склад учасників і предмет цих справ не є тотожними - у справі № 910/12285/25 вимогу про визнання недійсним електронного аукціону заявило ТОВ «Аларіма» у спорі з ДП «СЕТАМ», який належить до господарської юрисдикції, а ОСОБА_1 бере в ній участь як третя особа без самостійних вимог, тоді як у цивільній справі вона є позивачем і, серед іншого, оспорює акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 20.11.2025. Подання третьою особою апеляційної скарги на рішення, яке зачіпає її права як власника майна, є реалізацією права, передбаченого статтею 254 ГПК України, і не може розцінюватися як недобросовісна поведінка у розумінні статей 43, 44 ГПК України. Крім того, ОСОБА_1 сама повідомила Галицький районний суд міста Львова про розгляд цієї справи, подавши клопотання про зупинення провадження у справі № 461/10286/25 (копія якого помилково надійшла й до суду апеляційної інстанції), що спростовує твердження про приховування нею паралельного провадження.

Колегія суддів відхиляє також довід приватного виконавця про суперечливу поведінку ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням нею залишку коштів у виконавчому провадженні. Відповідно до частини шостої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику незалежно від його волевиявлення, тому надання боржником реквізитів для такого перерахування є не схваленням торгів, а сприянням виконанню виконавцем його обов`язку. Дії з передачі предмета іпотеки іпотекодержателю, оформлені актом від 20.11.2025, вчинені після спірного аукціону, не є предметом розгляду в цій справі, і їх правомірність оцінюється у справі № 461/10286/25. Тому колегія суддів не робить висновків щодо дійсності цього акта, а отримання боржником коштів не означає визнання нею правомірності електронного аукціону від 08.09.2025.

Щодо інших доводів приватного виконавця

Приватний виконавець зазначає, що він, будучи одним із продавців на електронних торгах, залучений до справи як третя особа, а не як відповідач, що, на його думку, є самостійною підставою для відмови в позові про визнання аукціону недійсним.

Колегія суддів погоджується з тим, що за висновками Великої Палати Верховного Суду (постанови від 05.06.2018 у справі № 910/856/17, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18) продавцями на електронних торгах є організатор торгів, який укладає договір, та виконавець, який виконує його в частині передання майна, а покупцем є переможець. Водночас колегія суддів не вбачає в цьому перешкоди для вирішення спору по суті. Позивач як переможець торгів сам є стороною правочину. Вимога про визнання недійсним аукціону пред`явлена до його організатора, який відповідно до пунктів 4, 5 розділу X Порядку укладає договір, сформував протоколи № 645814 та № 646402 і утримує гарантійний внесок. Приватний виконавець залучений до участі у справі ухвалою про відкриття провадження, користувався всіма правами учасника справи, подав відзив, пояснення та заперечення по суті спору, тобто його право на судовий захист реалізовано. Довід про неналежний склад відповідачів заявлено не відповідачем, а третьою особою, і лише на стадії апеляційного перегляду, тоді як залучення співвідповідача відповідно до статті 48 ГПК України здійснюється за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а суд апеляційної інстанції таким повноваженням не наділений. За таких обставин відмова в позові з цієї підстави суперечила б завданню господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених прав (стаття 2 ГПК України).

Довід про те, що позивач та ОСОБА_1 не оскаржили дій приватного виконавця в порядку статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», а тому ці дії є правомірними, колегія суддів відхиляє. Визнання торгів недійсними є самостійним способом захисту цивільних прав (стаття 16 ЦК України, абзац третій пункту 2 розділу X Порядку), застосування якого закон не ставить у залежність від попереднього оскарження дій виконавця. ТОВ «Аларіма» не є стороною виконавчого провадження, а ОСОБА_1 обрала оскарження наслідків реалізації майна в окремому провадженні. Відсутність скарги на дії виконавця не створює презумпції їх правомірності для цілей вирішення цивільно-правового спору про дійсність правочину.

Довід про те, що позивач не оскаржив рішення суду, а третя особа не може за власною скаргою забезпечити йому кращий результат, колегія суддів відхиляє. Право третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на апеляційне оскарження рішення прямо передбачено статтею 254 ГПК України і не залежить від того, чи оскаржила рішення сторона, на боці якої вона виступає. ОСОБА_1 як власник майна, реалізованого на спірних торгах, має власний юридичний інтерес у визнанні їх недійсними, а позивач у судовому засіданні 20.10.2026 підтримав її апеляційну скаргу в повному обсязі.

Посилання приватного виконавця на пункт 3 розділу XI Порядку, за яким наслідком зупинення аукціону є його відновлення, а не визнання недійсним, не спростовує висновків колегії суддів. У цій справі зупинення аукціону належним чином оформлено не було - 19.09.2025, у період дії судового зупинення, торги визнано такими, що не відбулися, а після поновлення виконання постановою Верховного Суду від 12.11.2025 аукціон не відновлювався і переможцю не надавався залишок строку для розрахунку. Отже, передбачена Порядком процедура не була дотримана саме продавцями, що підтверджує, а не спростовує порушення порядку реалізації майна.

Щодо повернення гарантійного внеску

Гарантійний внесок є способом забезпечення зобов`язань переможця електронних торгів і має на меті стимулювати його до повного розрахунку за придбане майно (пункт 1 розділу I Порядку). Пункт 3 розділу X та пункт 3 розділу VIII Порядку, на які посилаються ДП «СЕТАМ» та приватний виконавець, передбачають неповернення гарантійного внеску переможцю, який не вніс належної суми у встановлений строк, тобто є наслідком ухилення переможця від виконання правомірно укладеного договору.

У цій справі строк для оплати лота спливав 18.09.2025, а 11.09.2025 приватний виконавець на виконання ухвали Верховного Суду постановив зупинити виконання рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, до закінчення строку розрахунку виникла юридична перешкода для завершення примусової реалізації майна. Несплата позивачем решти ціни за таких умов не є простроченням переможця у розумінні пункту 3 розділу X та пункту 3 розділу VIII Порядку, тому ці норми до спірних правовідносин не застосовуються.

Водночас колегія суддів не погоджується з мотивами суду першої інстанції, який обґрунтував повернення гарантійного внеску лише абзацом шістнадцятим пункту 1 розділу X Порядку та концепцією «легітимних очікувань» позивача. Оскільки електронний аукціон від 08.09.2025 підлягає визнанню недійсним, поряд з абзацом шістнадцятим пункту 1 розділу X Порядку належною правовою підставою для повернення позивачеві гарантійного внеску є насамперед абзац третій пункту 2 розділу X Порядку, за яким у разі набрання законної сили судовим рішенням щодо визнання електронного аукціону недійсним гарантійний внесок підлягає поверненню переможцю електронного аукціону протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідного рішення на адресу організатора. Саме цю підставу ДП «СЕТАМ» навело у своїй апеляційній скарзі серед випадків повернення гарантійного внеску, тому доводи скаржника про відсутність правових підстав для повернення позивачеві 1 002 950,00 грн є необґрунтованими.

З огляду на викладене резолютивна частина рішення суду першої інстанції щодо зобов`язання ДП «СЕТАМ» повернути позивачеві гарантійний внесок є правильною, а доводи апеляційної скарги ДП «СЕТАМ» її не спростовують. Мотивувальна частина рішення в цій частині підлягає зміні шляхом викладення її в редакції цієї постанови без зміни результату вирішення відповідної позовної вимоги.

Щодо апеляційних скарг на додаткове рішення

Відповідно до частини тринадцятої статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 підтримувала позовні вимоги в повному обсязі. За наслідками апеляційного перегляду позовні вимоги ТОВ «Аларіма» задоволено повністю, у зв`язку з чим витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача без застосування пропорції, визначеної частиною четвертою статті 129 ГПК України.

Колегія суддів відхиляє доводи ДП «СЕТАМ» про те, що витрати ОСОБА_1 не пов`язані з розглядом справи з посиланням на пункт 1 частини п`ятої статті 129 ГПК України, оскільки предметом спору є, зокрема, вимога про визнання недійсним електронного аукціону, на якому реалізовувалося належне ОСОБА_1 майно, а наслідки вирішення спору безпосередньо стосуються її прав як власника цього майна. Отже, участь ОСОБА_1 у справі та понесені нею витрати на правничу допомогу пов`язані з розглядом справи.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів зазначає, що за частиною другою статті 126 ГПК України розподілу підлягають витрати не лише на представництво в суді, а й на іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 та частини першої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань є самостійними видами правничої допомоги, за які сплачується гонорар.

Ознайомлення адвоката із заявами по суті справи та процесуальними документами інших учасників справи і консультування клієнта щодо їх змісту були пов`язані саме з цією справою, необхідні для визначення позиції третьої особи і підтверджені Актом від 06.04.2026 з детальним описом робіт. Висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 824/152/21, стосується аналізу документів як складової підготовки позовної заяви чи відзиву, вартість якого охоплюється вартістю відповідного документа, а тому не є релевантним до спірних правовідносин, у яких такі послуги надавалися окремо і не дублювали вартості підготовлених адвокатом документів.

Колегія суддів враховує, що відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність здійснюється за клопотанням іншої сторони, яка й доводить неспівмірність, тоді як при розподілі витрат за частиною п`ятою статті 129 ГПК України суд з власної ініціативи може не покладати на іншу сторону лише ті витрати, які не пов`язані з розглядом справи, не були необхідними або є необґрунтованими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19). Як встановив суд першої інстанції, відповідач заперечень щодо розміру заявлених ОСОБА_1 витрат не подав. Витрати на ознайомлення з документами інших учасників справи та консультації пов`язані з розглядом цієї справи, були необхідними для формування позиції третьої особи і підтверджені актом, тому підстав виключати їх за частиною п`ятою статті 129 ГПК України у суду першої інстанції не було.

Водночас ОСОБА_1 не оскаржує відмову суду першої інстанції у відшкодуванні 8 000,00 грн витрат на участь у судових засіданнях 19.11.2025 та 10.12.2025, у яких її представник присутній не був, а в апеляційній скарзі просить додатково стягнути витрати за ознайомлення з документами та консультації в сумі 14 000,00 грн. Переглядаючи додаткове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги (стаття 269 ГПК України), колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають покладенню на ДП «СЕТАМ», є витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 28 000,00 грн (14 000,00 грн, визнаних судом першої інстанції, та 14 000,00 грн, заявлених в апеляційній скарзі). Решта витрат у розмірі 14 000,00 грн залишається за ОСОБА_1 . Ця сума складається з 8 000,00 грн за участь у судових засіданнях 19.11.2025 та 10.12.2025, відмову у відшкодуванні яких ОСОБА_1 не оскаржує, та 6 000,00 грн за ознайомлення з документами і консультації, стягнення яких в апеляційній скарзі не заявлено, а суд апеляційної інстанції не може вийти за межі її вимог.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 277 ГПК України).

Суд першої інстанції неправильно застосував статті 203, 215, 638, 650, 655 ЦК України та положення Порядку, дійшовши помилкового висновку про відсутність укладеного правочину та неможливість визнання електронного аукціону недійсним. Тому апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 підлягає задоволенню, а рішення в частині відмови у визнанні недійсним електронного аукціону від 08.09.2025 за лотом № 583445 (аукціон № 578811) та в частині покладення на позивача судового збору в розмірі 3 028,00 грн підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення. У частині зобов`язання ДП «СЕТАМ» повернути гарантійний внесок рішення підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови, а резолютивна частина рішення в цій частині залишається без змін.

Апеляційна скарга ДП «СЕТАМ» на рішення від 01.04.2026 не спростовує висновку про наявність підстав для повернення позивачу гарантійного внеску, а тому задоволенню не підлягає.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення від 24.04.2026 підлягає задоволенню, а додаткове рішення зміні в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу, що покладаються на ДП «СЕТАМ». Апеляційна скарга ДП «СЕТАМ» на додаткове рішення задоволенню не підлягає.

Судові витрати

Відповідно до частин першої, четвертої статті 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду позовні вимоги ТОВ «Аларіма» задоволено повністю, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 028,00 грн, покладений судом першої інстанції на позивача, підлягає стягненню з ДП «СЕТАМ».

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 сплачений нею судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 25 297,32 грн покладається на ДП «СЕТАМ».

Судовий збір за подання апеляційної скарги ДП «СЕТАМ» на рішення від 01.04.2026 покладається на скаржника.

Судовий збір за подання апеляційних скарг на додаткове рішення про розподіл судових витрат Законом України «Про судовий збір» не передбачений, тому питання про розподіл судового збору в цій частині не виникає.

Заяви ОСОБА_1 (з доказами, поданими 24.07.2026) та приватного виконавця Білецького І.М. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, колегія суддів цією постановою не вирішує. Питання про розподіл цих витрат підлягає вирішенню додатковою постановою в порядку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 277, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 у справі № 910/12285/25 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 у справі № 910/12285/25 скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним електронного аукціону та в частині покладення на позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн і ухвалити в цій частині нове рішення.

3. Визнати недійсним електронний аукціон від 08.09.2025 за лотом № 583445 (аукціон № 578811), проведений Державним підприємством «СЕТАМ» (Україна, 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6; ідентифікаційний код 39958500).

4. Стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» (Україна, 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6; ідентифікаційний код 39958500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАРІМА» (Україна, 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 2а; ідентифікаційний код 43690533) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

5. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 у справі № 910/12285/25 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Резолютивну частину рішення в цій частині залишити без змін.

6. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 у справі № 910/12285/25 задовольнити.

7. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 у справі № 910/12285/25 змінити, виклавши пункти 2 і 3 його резолютивної частини в такій редакції:

« 2. Стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» (Україна, 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6; ідентифікаційний код 39958500) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн 00 коп.

3. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн покласти на ОСОБА_1 ».

В іншій частині додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 у справі № 910/12285/25 залишити без змін.

8. Апеляційні скарги Державного підприємства «СЕТАМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 у справі № 910/12285/25 залишити без задоволення.

9. Стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» (Україна, 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6; ідентифікаційний код 39958500) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 25 297 (двадцять п`ять тисяч двісті дев`яносто сім) грн 32 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026.

10. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Державного підприємства «СЕТАМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 покласти на Державне підприємство «СЕТАМ».

11. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання цієї постанови.

12. Матеріали справи № 910/12285/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.11.2026.

Головуючий суддя В.П. Іванов

Судді О.М. Крижний

С.Є. Чаплян