Постанова № 141388738 у справі № 910/12285/25 від 02.11.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р. Справа№ 910/12285/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іванова В.П.

суддів: Крижного О.М.

Чапляна С.Є.

розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

в межах апеляційних скарг Державного підприємства "Сетам" та ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 (повний текст складено та підписано 13.04.2026) у справі № 910/12285/25 (суддя Нечай О.В.)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 (повний текст складено 24.04.2026) у справі № 910/12285/25 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіма"

до Державного підприємства "Сетам"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича

2) ОСОБА_1

про визнання недійсним електронного аукціону та зобов`язання повернути гарантійний внесок в сумі 1 002 950,00 грн,

ВСТАНОВИВ :

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 у справі № 910/12285/25 задоволено: рішення скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним електронного аукціону та в частині розподілу судового збору з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позову, а в іншій частині змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 задоволено, додаткове рішення змінено; апеляційні скарги Державного підприємства "Сетам" на рішення від 01.04.2026 та на додаткове рішення від 24.04.2026 залишено без задоволення. Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, цією постановою не вирішувалося.

21.10.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 б/н від 20.10.2026 (вх. № 3821/26 від 21.10.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12285/25, в якій заявник просить стягнути з Державного підприємства "Сетам" на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 40 000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.10.2026 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в межах справи № 910/12285/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючого судді (суддя-доповідач) Іванова В.П., суддів Чапляна С.Є., Крижного О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/12285/25, розгляд заяви постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено строк для подання заперечень/пояснень у письмовій формі на заяву у строк протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали суду.

Копію ухвали від 26.10.2026 надіслано учасникам справи. Позивач, відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 у встановлений строк заперечень щодо заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подали, клопотання про зменшення таких витрат не заявили та доводів на спростування їх обґрунтованості, необхідності чи співмірності не навели.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції вважає, що заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У заяві про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 просить стягнути з ДП «Сетам» на свою користь 40 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

На підтвердження понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в матеріалах справи містяться такі докази:

- договір від 30.10.2025, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Поліщуком С.В. (далі - Договір);

- акт до Договору від 24.07.2026 на суму 40 000,00 грн;

- ордер на надання правничої допомоги серії АА № 1588979 від 30.10.2025

Із наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідно до п.п. 4.2, 4.3 Договору сторони погодили, що винагорода адвоката визначається з розрахунку 4 000,00 грн за годину роботи адвоката. Остаточний розмір винагороди адвоката визначається в акті приймання-передачі наданих правничих послуг, який підписується адвокатом та клієнтом.

Зі змісту наданого ОСОБА_1 . Акту до Договору від 24.07.2026 вбачається, що адвокатом було надано ОСОБА_1 таку правничу допомогу:

- підготовка та подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 01.04.2026 (2 години - 8000 грн);

- підготовка та подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2026 (1 година - 4000 грн);

- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу ДП «Сетам» на рішення Господарського суду м. Києва від 01.04.2026 (1 година - 4000 грн);

- підготовка та подання відповіді на відзив приватного виконавця Білецького І.М. на апеляційні скарги ОСОБА_1 та ДП «Сетам» (1 година - 4000 грн);

- підготовка та подання відповіді на відзив приватного виконавця Білецького І.М. на апеляційні скарги ОСОБА_1 та ДП «Сетам» (1 година - 4000 грн);

- підготовка та подання пояснень щодо заперечень приватного виконавця Білецького І.М. (викладені у відповідь на його заперечення від 21.07.2026) (1 година - 4000 грн);

- підготовка та подання пояснень на заперечення приватного виконавця Білецького І.М. (у відповідь на його заперечення від 23.07.2026) (1 година - 4000 грн);

- участь у судовому засіданні 19.02.2026 та в судовому засіданні 27.07.2026 (2 години - 8000 грн).

Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Відповідно до частини тринадцятої статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. ОСОБА_1 підтримувала позовні вимоги, її апеляційні скарги задоволено, а апеляційні скарги ДП «Сетам», проти яких вона заперечувала, залишено без задоволення. Отже, стороною, на яку покладаються витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, є відповідач.

Водночас сама по собі обставина, що 4 000,00 грн нараховані за підготовку та подання апеляційної скарги на додаткове рішення про розподіл судових витрат, не є підставою для виключення цих витрат із розподілу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 виходила з того, що відсутні правові підстави позбавляти учасника права на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надану під час апеляційного перегляду додаткового рішення про судові витрати, якщо за результатами такого перегляду наявні підстави для їх розподілу. У цій справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення задоволено, тому зазначені 4 000,00 грн не підлягають виключенню лише з тієї причини, що вони понесені у зв`язку з оскарженням додаткового рішення.

Згідно з наданими доказами на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу матеріалами справи не підтверджуються витрати в розмірі 4 000,00 грн, нараховані за представництво інтересів ОСОБА_1 у судовому засіданні 19.02.2026, оскільки апеляційне провадження у справі № 910/12285/25 було відкрито лише ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2026.

Натомість участь адвоката Поліщука С.В. у судовому засіданні 27.07.2026 підтверджується протоколом судового засідання від 27.07.2026, тому витрати у цій частині є підтвердженими. Разом з тим в Акті від 24.07.2026 двічі дослівно зазначено одну й ту саму послугу - «підготовка та подання відповіді на відзив приватного виконавця Білецького І.М. на апеляційні скарги ОСОБА_1 та ДП «Сетам»» - вартістю 4 000,00 грн кожна. Матеріалами справи підтверджено подання одного такого документа - відповіді на відзив приватного виконавця Білецького І.М. від 19.07.2026. Окремого другого документа або іншої самостійної послуги тотожного змісту матеріали справи не містять, тому 4 000,00 грн за дубльовану позицію не підлягають розподілу. Обсяг і зміст інших підготовлених адвокатом процесуальних документів (апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу ДП «Сетам», відповідь на відзив і пояснення у відповідь на заперечення приватного виконавця) підтверджуються матеріалами справи, а витрачений на них час відповідає їх обсягу.

Отже, виходячи з критеріїв, визначених частиною п`ятою статті 129 ГПК України, загальних засад справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає, що заявлені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу є пов`язаними з розглядом справи, підтвердженими та обґрунтованими в частині 32 000,00 грн (40 000,00 грн за вирахуванням 4 000,00 грн за участь у судовому засіданні 19.02.2026 та 4 000,00 грн за дубльовану в Акті від 24.07.2026 позицію щодо підготовки і подання відповіді на відзив приватного виконавця Білецького І.М.).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ДП «Сетам» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 32 000,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.

Приватний виконавець Білецький І.М. у відзиві на апеляційні скарги заявив про понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 20 000,00 грн та зазначив, що докази їх розміру подасть протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Такі докази у встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України строк не подано, тому відповідно до цієї норми заява приватного виконавця про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишається без розгляду. Колегія суддів також зазначає, що апеляційну скаргу ДП «Сетам», яку підтримував приватний виконавець, залишено без задоволення, апеляційні скарги ОСОБА_1 , проти яких він заперечував, задоволено, а стягнення витрат третьої особи з іншої третьої особи частиною тринадцятою статті 129 ГПК України не передбачено.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/12285/25 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Сетам" (Україна, 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6; ідентифікаційний код: 39958500) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 32 000 (тридцять дві тисячі) грн 00 коп.

У задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 відмовити.

Заяву приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції залишити без розгляду.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені статтями 286 - 291 ГПК України.

Головуючий суддя В.П. Іванов

Судді О.М. Крижний

С.Є. Чаплян