ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
"10" листопада 2026 р. Справа № 906/1163/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Хабарова М.В.
суддя Мамченко Ю.А.
суддя Кульчій І.М.
секретар судового засідання Щербак В.В.,
розглянувши заяву представника позивачів адвоката Погрібної С.О. про відвід колегії суддів: головуючій судді Хабаровій М.В., судді Мамченко Ю.А., судді Кульчій І.М. від розгляду справи №906/1163/25
за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент", Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.07.2026 у справі № 906/1163/25
за позовом 1) ОСОБА_2
2) ОСОБА_3
3) ОСОБА_1
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю" ВС Груп Менеджмент"
2) Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про стягнення компенсацій за примусово вилучені акції
за участі представників:
від позивачів - Погрібна С.О.
від відповідача-1 - Бужор А.Ю.
від відповідача-2 - не з`явились
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебуває справа №906/1163/25 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ТОВ "ВС Груп Менеджмент", АТ "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.07.2026 у справі № 906/1163/25.
Під час судового засідання 10.11.2026 представник позивачів адвокат Погрібна С.О. усно заявила відвід колегії суддів від розгляду справи №906/1163/25. Задля надання можливості останній подати до суду у письмовій формі заяву про відвід з наведенням обґрунтувань, колегія суддів у судовому засіданні оголосила перерву до 10.11.2026 о 14:00.
10.11.2026 через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від представника позивачів адвоката Погрібної С.О. про відвід колегії суддів: головуючій судді Хабаровій М.В., судді Мамченко Ю.А., судді Кульчій І.М. від розгляду справи №906/1163/25.
Обґрунтовуючи вказану заяву, остання вказує про наявність у неї сумнівів, які виникли в ході судового засідання 10.11.2026, щодо неупередженості суддів, їх спроможності вирішувати справу справедливо у відповідності до завдання та принципів господарського судочинства.
Зокрема, зазначає, що внаслідок неврахування апеляційними судом зловживання відповідачами своїми процесуальними правами щодо умисного затягування розгляду справи, останнім порушено строк апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.
Представник позивачів вважає, що у даній справі зібрано усі докази для того, щоб встановити, що ціна примусово вилучених акцій АТ "Житомиробленерго" є несправедливою, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача-1 про зупинення розгляду справи до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-207/2026(429/26).
Разом з тим, вказує, що репліки та запитання, які були поставлені суддями у судовому засіданні 10.11.2026 до представника позивачів, свідчать про їх намір зупинити розгляд справи за сумнівною конституційною скаргою товариства, яке має російський шлейф, та яке витрачає свої грошові кошти не на те, щоб відновити права міноритарних акціонерів, а на те, щоб покласти відповідальність за неякісний для міноритарних акціонерів спеціальний закон ще й на державу і тим самим уникнути відповідальності.
Також адвокат Погрібна С.О. звертає увагу на майновий стан членів колегії суддів, наявність запитань Громадської ради доброчесності щодо судді Кульчій І.М. та висновки ВККС щодо судді Мамченко Ю.А.
Вказує, що спори по свкіз-аутам є специфічними, і за 8 років існуючої проблеми, яка почалася з прийняття неякісного спеціального закону (№1983), Верховним Судом прийнято невелику кількість постанов у подібних спорах, однак вони мають бути враховані в обов`язковому порядку з врахуванням ролі Верховного Суду щодо тлумачення законодавчих норм, особливо якщо вони є неякісними.
Вважає, що окрім неякісності спеціального закону, що було підтверджено Верховним Судом у своїх постановах у справах №908/137/18 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020), №905/691/19 (постанова Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022) та відсутності адміністративного контролю за процедурою з боку виконавчої влади, міноритарні акціонери примусово втратили право власності на акції, відчужені на користь мажоритарних акціонерів без попереднього і повного відшкодування їх вартості. Разом з тим, мажоритарні акціонери, в тому числі і у даній справі, не проявили намір та бажання відновити порушені права власності міноритарних акціонерів, розпочата ще в 2020 році їхня недоброчесна поведінка продовжується.
Відтак вказує, що задоволення клопотання про зупинення розгляду даної справи буде свідчити про упередженість суддів, які свідомо або несвідомо будуть допомагати відповідачам затягувати розгляд цієї справи.
З огляду на вищевикладене та наявність сумнівів щодо упередженості колегії суддів: головуючої судді Хабарової М.В., судді Мамченко Ю.А., судді Кульчій І.М., представник позивачів адвокат Погрібна С.О. заявила останнім відвід від розгляду справи №906/1163/25.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви представника позивачів адвоката Погрібної С.О. про відвід колегії суддів від розгляду справи №906/1163/25, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду (рішення ЄСПЛ у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010).
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункти 50, 52).
Як вже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді є необхідним перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішені того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки, якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін справи.
Колегія суддів, розглянувши заяву представника позивачів адвоката Погрібної С.О. про відвід колегії суддів від розгляду справи №906/1163/25, не встановила підстав для її задоволення, враховуючи наступне.
Щодо доводів про порушення строків розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.07.2026 у справі №906/1163/25 та призначено її до розгляду на 22.09.2026.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2026 (головуючий суддя Гудак А.В., суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "ВС Груп Менеджмент" та АТ "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.07.2026 у справі №906/1163/25 та призначено їх до розгляду на 22.09.2026.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2026, з врахуванням п.7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, апеляційні скарги ТОВ "ВС Груп Менеджмент" та АТ "Житомиробленерго" прийнято до провадження раніше визначеною колегію суддів у складі: головуючий суддя Хабарова М.В., суддя Мамченко Ю.А., суддя Кульчій І.М.. Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги АТ "Житомиробленерго", ТОВ "ВС Груп Менеджмент" та ОСОБА_1 , які подані на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.07.2026 у справі №906/1163/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 клопотання АТ "Житомиробленерго" про відкладення розгляду справи №906/1163/25 задоволено. Відкладено розгляд апеляційної скарги на 06.10.2026.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2026, у зв`язку з усним клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи через оголошену повітряну тривогу у Житомирській та Рівненській областях, розгляд справи відкладено на 13.10.2026.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2026 відкладено розгляд справи на 10.11.2026.
Відповідно до ст. 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" усім суб`єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі Цихановський проти України (Tsykhanovsky v. Ukraine) суд зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ Смірнова проти України (Smirnov v. Ukraine, Application N36655/02), Карнаушенко проти України (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.
З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість з об`єктивних причин вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Щодо тверджень адвоката про упередженість суддів, у зв`язку із поставленими ними запитаннями та репліками під час судового засідання 10.11.2026, колегія суддів зазначає, що останні побудовані на суб`єктивному сприйнятті адвокатом процесуальної поведінки суддів та не свідчать про наявність об`єктивних обставин, які могли б поставити під сумнів їх неупередженість.
Відповідно до ч.1 ст.270 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
Згідно з ч.3 ст.198 Господарського процесуального кодексу України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.3-4,8 ст. 267 Господарського процесуального кодексу України суддя-доповідач з`ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень, встановлює, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи, а також вчиняє інші дії, пов`язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.
Аналізуючи вказані норми, суд зазначає, що останні передбачають необхідність активної процесуальної діяльності суду, спрямованої на з`ясування обставин справи, перевірку доводів учасників судового процесу та забезпечення належного апеляційного розгляду.
Так, у судовому засіданні 10.11.2026, головуючою суддею було повідомлено учасників справи про надходження від ТОВ "ВС Груп Менеджмент" клопотання про зупинення провадження та заслухано думку присутніх представників позивачів та відповідача-1 щодо заявленого клопотання.
У межах розгляду вказаного клопотання суддями ставилися запитання, зокрема представнику позивачів адвокату Погрібній С.О., з метою з`ясування обставин, що мають значення для встановлення наявності або відсутності підстав для зупинення провадження та отримання від неї необхідних пояснень для прийняття законного та обґрунтованого процесуального рішення.
Разом з тим, постановлення суддями запитань щодо вказаного, не свідчить про наперед сформованої остаточної позиції щодо заявленого клопотання або визначення наперед результату його розгляду. Навпаки, такі запитання спрямовані на всебічне з`ясування обставин, перевірку доводів учасників справи та встановлення наявності або відсутності передбачених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у відповідності до ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, дії колегії суддів, спрямовані на з`ясування позицій учасників справи, перевірку обставин, пов`язаних із заявленим клопотанням, та встановлення наявності або відсутності передбачених законом підстав для зупинення провадження, є реалізацією процесуальних повноважень суду та відповідають завданням господарського судочинства. Водночас, факт постановлення суддями відповідних запитань і висловлення процесуальних реплік не може розцінюватися як доказ наперед сформованої їх позиції, упередженості чи порушення принципу безсторонності суду.
Посилання представника позивачів на відомості щодо майнового стану суддів, які входять до складу колегії, наявність запитань Громадської ради доброчесності та висновки ВККС, у межах заявлення відводу в справі №906/1163/25 є безпідставними, оскільки останні не належать до обставин, визначених ст.35 Господарського процесуального кодексу України як підстави для відводу судді та не свідчать про наявність об`єктивно обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об`єктивності суддів.
Водночас представником позивачів не наведено належного обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними відомостями та наявністю будь-якої особистої заінтересованості суддів у результатах розгляду цієї справи, як і не зазначено, яким чином наведені обставини можуть впливати на об`єктивність та безсторонність колегії суддів під час здійснення правосуддя.
Інші доводи, наведені у заяві про відвід, фактично зводяться до незгоди представника позивачів із можливістю зупинення провадження у справі та містять припущення про те, що в разі задоволення відповідного клопотання це свідчитиме про упередженість колегії суддів, яка свідомо або несвідомо сприятиме затягуванню розгляду справи.
Разом з тим, можливість задоволення судом клопотання про зупинення провадження, за умови встановлення передбачених законом на те підстав, не може свідчити про упередженість суддів, оскільки вирішення такого питання належить до їхніх процесуальних повноважень та здійснюється відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, наведені доводи фактично виражають незгоду представника позивачів із можливим процесуальним рішенням суду, та не містять об`єктивних обставин, які б свідчили про упередженість суддів або викликали обґрунтований сумнів у їхній безсторонності.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що доводи, наведені у заяві представника позивачів адвоката Погрібної С.О. про відвід колегії суддів у справі №906/1163/25 свідчать про суб`єктивний характер міркувань заявника, які є безпідставними припущеннями і висновками, які не доведені належними та допустимими доказами.
Інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів у справі №906/1163/25 заявником не наведено.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про необґрунтованість заяви представника позивачів адвоката Погрібної С.О. про відвід колегії суддів: головуючій судді Хабаровій М.В., судді Мамченко Ю.А., судді Кульчій І.М. від розгляду справи №906/1163/25.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Керуючись ст.ст. 32, 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні заяви представника позивачів адвоката Погрібної С.О. про відвід колегії суддів: головуючій судді Хабаровій М.В., судді Мамченко Ю.А., судді Кульчій І.М. від розгляду справи №906/1163/25 відмовити.
2. Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Хабарова М.В.
Суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Кульчій І.М.