Ухвала № 141391877 у справі № 873/116/25 від 05.11.2026

УХВАЛА

05 листопада 2026 року

м. Київ

cправа № 873/116/25 (873/122/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Погребняк В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

ПП "Адлєр": Грищенко О.М.,

ТОВ "Долинівське": Кобаль О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське"

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 11.12.2025

у справі № 873/116/25 (873/122/25)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське"

про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.09.2025 (третейський суддя Мамченко Ю.В.)

та заявою Приватного підприємства "Адлєр"

про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15.09.2025

у третейській справі №21/25

за позовом Приватного підприємства "Адлєр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст рішення третейського суду та заяв

1. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) від 15.09.2025 у третейській справі №21/25 (далі - Рішення) задоволено частково позов Приватного підприємства "Адлєр" (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське" (далі - Відповідач): стягнуто з Відповідача на користь Позивача 5459026,19 грн заборгованості та грошових коштів, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки товару №168/АДЛ/ЗЗР від 27.02.2023 (далі - Договір), а також 36336,00 грн третейського збору.

2. Позивач 17.09.2025 подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про видачу виконавчого документа про примусове виконання Рішення, посилаючись на невиконання його Відповідачем у добровільному порядку.

3. Відповідач 30.09.2025 подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про скасування Рішення через його прийняття за відсутності Відповідача, якого не було повідомлено належним чином про час і місце розгляду третейської справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

4. Позивач і Відповідач 27.02.2023 уклали Договір поставки, в пункті 9.2 якого домовилися про те, що всі вимоги, які виникають при його виконанні, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду №007-2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до регламенту Третейського суду, який є невід`ємною частиною третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tretsud.aub.org.ua. При цьому сторони підтвердили, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду та добре розуміють його положення. Умови Договору поставки, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення Договору поставки.

5. Позивач 01.09.2025 звернувся до Третейського суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості, пені, 30% річних, штрафу, інфляційних втрат і збитків на підставі Договору поставки.

6. Розпорядженням голови Третейського суду від 01.09.2025 за №21/25 відповідно до частини 2 статті 17 регламенту Третейського суду та третейського застереження, що містяться в договорах між Позивачем і Відповідачем, призначено на розгляд справи №21/25 третейського суддю Мамченко Ю.В. Оригінал зазначеного розпорядження приєднано до матеріалів третейської справи.

7. Ухвалою Третейського суду від 01.09.2025 (третейський суддя Мамченко Ю.В.) відкрито провадження у справі №21/25 за позовом Позивача до Відповідача, розгляд справи призначено на 15.09.2025 об 11:00.

8. Відповідно до статті 52 регламенту Третейського суду, затвердженого рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005, оформленим протоколом №2 (далі - Регламент), документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

9. 02.09.2025 зазначену ухвалу Третейського суду направлено на поштову адресу Відповідача рекомендованим листом за №042[телефон приховано], що підтверджується списком рекомендованих листів від 02.09.2025.

10. Матеріали третейської справи не містять доказів доставки Відповідачу вказаної ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду.

11. Згідно з відомостями про відстеження пересилання поштового відправлення рекомендований лист за №042[телефон приховано] прибув до відділення 12639 с. Долинівка (пересувне відділення за адресою та графіком надання послуг у населеному пункті) 05.09.2025, вручений Відповідачу в зазначеному відділенні 18.09.2025.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 заяву Відповідача задоволено, Рішення скасовано, у задоволенні заяви Позивача про видачу виконавчого документа про примусове виконання Рішення відмовлено.

13. Постановою Верховного Суду від 11.12.2025 зазначену ухвалу Північного апеляційного господарського суду скасовано, ухвалено нове рішення: відмовлено у задоволенні заяви Відповідача про скасування Рішення, задоволено заяву Позивача про видачу виконавчого документа на примусове виконання Рішення, стягнуто з Відповідача на користь Позивача судові витрати, видачу відповідних наказів доручено Північному апеляційному господарському суду.

14. Постанову мотивовано тим, що Відповідач не довів і матеріалами справи не підтверджено наявність передбачених статтею 355 Господарського процесуального кодексу України та статтею 56 Закону України "Про третейські суди" підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання Рішення. Зокрема, Відповідач не довів, що при ухваленні Рішення Третейський суд вирішив питання про права та обов`язки певних осіб (окрім Позивача та Відповідача), які не є учасниками третейського розгляду в третейській справі №21/25 в розумінні положень Закону України "Про третейські суди". Водночас склад третейського суду, яким прийнято Рішення, визначено відповідно до вимог Закону України "Про третейські суди", Регламенту.

Вирішення процесуальних питань щодо виконання рішення третейського суду

15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 визнано наказ Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2025 у справі №873/116/25(873/122/25) про примусове стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за Договором у розмірі 5459026,19 грн таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості в розмірі 1726540,23 грн у зв`язку з його добровільним виконанням.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 05.03.2026, за заявою Відповідача відстрочено виконання Рішення до 15.09.2026.

Стислий зміст вимог заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами

17. Відповідач подав заяву про перегляд постанови Верховного Суду від 11.12.2025 за нововиявленими обставинами (далі - Заява), в якій просить скасувати зазначену постанову, ухвалити нову постанову про залишення без задоволення апеляційної скарги Позивача та залишення без змін ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025.

18. Заяву мотивовано тим, що Відповідач дізнався про особу третейського судді, яка ухвалила Рішення, 18.09.2025, а до того не володів відомостями про факт формування складу третейського суду, його персональний склад та підстави, за якими цей склад було сформовано.

19. 01.09.2026 Відповідач із відповідей на депутатські звернення дізнався, що: персональний склад третейського суду для розгляду конкретної справи визначається одноособовим дискреційним рішенням голови Третейського суду за відсутності будь-яких нормативно визначених критеріїв; регламент Третейського суду не передбачає процедури отримання згоди третейського судді на розкриття ним обставин, що є підставами для відводу, сторонам інформація про склад не надсилається; винагорода третейського судді є похідною від суми третейського збору та виплачується лише за умови, що справу розглянуто по суті та ухвалено рішення; Третейський суд не має організаційної та майнової самостійності від свого засновника - Асоціації українських банків; внутрішні акти Третейського суду встановлюють кваліфікаційний стандарт, нижчий за імперативну вимогу закону, а перевірити відповідність конкретного судді вимогам Закону Відповідачу відмовлено; облік розподілу справ між третейськими суддями та виплачених їм сум не ведеться, що виключає будь-яку перевірку; акти, якими регулюється діяльність Третейського суду, фактично недоступні, а список третейських суддів, чинний на дату призначення, не розкрито.

20. Відповідач стверджує, що перелічені обставини є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, адже вони не були встановлені судами під час розгляду справи, позаяк доказів щодо механізму формування складу третейського суду для розгляду третейської справи №21/25, гонорарної моделі та кваліфікації третейського судді у матеріалах справи не було.

21. Водночас такі обставини не були і не могли бути відомі Відповідачу, за його доводами, під час розгляду справи, адже Третейський суд заперечує наявність у нього статусу, який породжував би обов`язок надавати інформацію на запит приватної особи, а відомості вдалося отримати виключно завдяки депутатському зверненню; значна частина розкритих обставин міститься у внутрішніх актах Третейського суду, доступ до яких є ускладненим; Відповідач не був повідомлений про формування складу третейського суду і дізнався про особу третейського судді лише 18.09.2025.

22. Істотність перелічених обставин пов`язана з тим, що вони спростовують висновок про визначення складу третейського суду, який прийняв Рішення, відповідно до вимог Закону України "Про третейські суди", регламенту Третейського суду. На думку Відповідача, якби вони були відомі суду 11.12.2025, наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 350, пунктом 6 частини 1 статті 355 Господарського процесуального кодексу України, підлягала б окремому дослідженню з витребуванням доказів.

23. Посилаючись на положення статей 14, 16, 17, 20 Закону України "Про третейські суди" Відповідач зазначає, що додаткової перевірки потребує те: чи взагалі мала місце передбачена Законом процедура звернення до третейського судді за згодою; чи входила Мамченко Ю.В. до списку третейських суддів Третейського суду.

24. Також Відповідач стверджує про порушення вимог статті 18, 19 Закону України "Про третейські суди" при призначенні Мамченко Ю.В. для розгляду третейської справи №21/25 без погодження сторонами її кваліфікації чи визначення такої кваліфікації у регламенті Третейського суду, а також за наявності заінтересованості третейського судді у розгляді справи по суті та ухваленні рішення у зв`язку з отриманням винагороди, похідної від суми третейського збору.

25. При цьому Відповідач посилається на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 09.05.2023 у справі №873/9/23, від 15.08.2023 у справі №873/97/23, від 12.09.2023 у справі №873/124/22, від 09.01.2024 у справі №873/472/23, від 09.05.2023 у справі №873/110/21.

26. У Заяві Відповідач просить витребувати матеріали третейської справи №21/25 у повному обсязі, включно з описом документів справи; оригінали або належним чином засвідчені копії: розпорядження голови Третейського суду від 01.09.2025 за №21/25 про призначення третейського судді у справі №21/25, з відомостями про порядок реєстрації таких розпоряджень; документа, яким третейська суддя Мамченко Ю.В. надала згоду на призначення у третейській справі №21/25 у порядку частини 2 статті 14 Закону України "Про третейські суди", та документа про повідомлення нею обставин, передбачених частиною 1 статті 20 зазначеного Закону; списку третейських суддів Третейського суду, чинного станом на 01.09.2025, з відомостями, передбаченими частиною 4 статті 8 Закону України "Про третейські суди", у тому числі про освіту та отриману спеціальність; документів, що підтверджують наявність у третейського судді Мамченко Ю.В. вищої юридичної освіти станом на 01.09.2025; положення про Третейський суд у редакції чинній станом на 01.09.2025; регламенту Третейського суду в редакціях, чинних станом на 27.02.2023 і станом на 01.09.2025; положення про витрати, пов`язані з вирішенням спору в Третейському суді у редакції, чинній станом на 01.09.2025; рішення (протоколу) ради Асоціації українських банків, яким затверджено список третейських суддів, чинний станом на 01.09.2025; документів, що підтверджують нарахування та виплату гонорару третейському судді у третейській справі №21/25, із зазначенням розміру та дати виплати; витягу з Єдиного реєстру громадських формувань щодо відомостей про Третейський суд станом на 01.09.2025.

27. Крім того, Відповідач 30.09.2026 подав клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 01.10.2026.

28. Також 30.09.2026 Відповідач подав додаткові пояснення у справі. Проте Верховний Суд відповідно до частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України не визнавав необхідним надання учасниками справи додаткових пояснень щодо певних питань. З огляду на таке справа підлягає розгляду в межах доводів і вимог Заяви.

29. 01.10.2026 Відповідач подав клопотання про долучення документів, у якому він просить врахувати під час розгляду копію відповіді народного депутата України Демченка С.О. на звернення вих. 1/01.09.2026 від 01.09.2026.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

30. Позивач у встановлений судом строк відзиву на Заяву не подав.

Позиція Верховного Суду

31. Предметом розгляду в цій справі є заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови, ухваленої Верховним Судом як судом апеляційної інстанції відповідно до частини 2 статті 25 і частини 2 статті 253 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду ухвали господарського суду першої інстанції щодо розгляду заяви Відповідача про скасування Рішення та заяви Позивача про видачу виконавчого документа про примусове виконання Рішення.

32. Верховний Суд неодноразово звертав увагу (зокрема у постановах від 31.08.2021 у справі №870/21/21, від 24.12.2019 у справі №870/45/19, від 18.11.2020 у справі №876/32/20), що з огляду на положення розділу VII Господарського процесуального кодексу України при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду та при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 Господарського процесуального кодексу України, та/або підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 355 Господарського процесуального кодексу України та статтею 56 Закону України "Про третейські суди".

33. При цьому згідно з частиною 4 статті 349 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.

34. Водночас з огляду на встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

35. Однією з підстав для скасування рішення третейського суду та відмови у видачі наказу на його примусове виконання є невідповідність вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято рішення (пункт 4 частини 2 статті 350, пункт 6 частини 1 статті 355 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічну підставу передбачено також у пункті 4 частини 3 статті 51, пункті 6 частини 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди", згідно з якими рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, а суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону.

36. Згідно з положеннями частини 1 статті 7, частини 1 статті 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про третейські суди" сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. В Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). В Україні можуть утворюватися та діяти, зокрема, постійно діючі третейські суди при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України об`єднаннях, асоціаціях суб`єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, у тому числі банків.

37. Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (частини 1 - 3 статті 16, частина 1 статті 17 Закону України "Про третейські суди").

38. Вимоги до третейських суддів встановлено статтею 18 Закону України "Про третейські суди", згідно з положеннями якої третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору. Третейськими суддями не можуть бути: особи, які не досягли повноліття, та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; особи, які не мають кваліфікації, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у регламенті третейського суду; особи, які мають судимість; особи, визнані в судовому порядку недієздатними; судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України. У разі одноособового вирішення спору третейський суддя постійно діючого третейського суду повинен мати вищу юридичну освіту.

39. Водночас відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про третейські суди" третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; на його прохання або за спільним рішенням сторін; у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ`єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення; у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов`язків третейського судді у конкретній справі; у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону; якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов`язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.

40. Правила третейського розгляду постійно діючим третейським судом визначаються регламентом третейського суду, який не повинен суперечити цьому Закону. З питань, не врегульованих регламентом третейського суду або третейською угодою у третейському суді для вирішення конкретного спору щодо правил третейського розгляду, третейський суд застосовує норми цього Закону та може визначити власні правила третейського розгляду лише в тій частині, що не суперечить принципам організації та діяльності третейського суду, які визначені цим Законом (стаття 28 Закону України "Про третейські суди").

41. При зверненні із заявою про скасування Рішення Відповідач не доводив обставин щодо невідповідності вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято Рішення, а посилався на іншу підставу для його скасування - вирішення питання про права та обов`язки Відповідача як особи, яка не брала участі у справі, обґрунтовуючи таку підставу посиланням на неналежне повідомлення про час і місце розгляду третейської справи.

42. Відмовляючи у задоволенні заяви Відповідача про скасування Рішення та задовольняючи заяву Позивача про видачу виконавчого документа про примусове виконання Рішення, Верховний Суд у постанові від 11.12.2025 визнав недоведеною наявність підстави скасування Рішення, про яку стверджував Відповідач. Водночас з огляду на положення частин 3, 4 статті 349, частини 3 статті 354 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд перевірив також наявність або відсутність інших підстав, передбачених статтями 350, 355 зазначеного Кодексу.

43. З урахуванням визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи та доводів сторін Верховний Суд дослідив наявні у справі докази та не встановив обставин, які б свідчили про наявність певних підстав для скасування Рішення, передбачених статтею 350 зазначеного Кодексу, зокрема, пунктом 4 частини 2 зазначеної статті.

44. Зокрема, Верховний Суд встановив, що Позивач і Відповідач у пункті 9.2 Договору поставки вчинили третейське застереження щодо розгляду всіх вимог, які виникають при його виконанні тощо в Третейському суді відповідно до Регламенту, який є невід`ємною частиною третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tretsud.aub.org.ua. При цьому сторони підтвердили, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду та добре розуміють його положення.

45. Відповідно до положень статті 17 Регламенту формування складу третейського суду в Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею. Якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви голова Третейського суду або заступник повинен призначити суддю.

46. У зв`язку зі зверненням Позивача 01.09.2025 до Третейського суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості, пені, річних тощо на підставі Договору поставки, розпорядженням голови Третейського суду від 01.09.2025 за №21/25 відповідно до частини 2 статті 17 регламенту Третейського суду та зазначеного третейського застереження призначено на розгляд справи №21/25 третейського суддю Мамченко Ю.В.

47. З урахуванням викладеного Верховний Суд у постанові від 11.12.2025 дійшов висновку, що склад третейського суду, яким прийнято Рішення, визначено відповідно до вимог Закону України "Про третейські суди", Регламенту Третейського суду.

48. Під час розгляду цієї справи за Заявою Відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Верховний Суд не здійснює перевірку правильності висновків, викладених у постанові від 11.12.2025, як таких крізь призму обставин, на які посилається Відповідач. При розгляді Заяви визначальною є не сама по собі наявність або відсутність підстав для скасування Рішення та відмови у виданні наказу на його примусове виконання, а з`ясування того, чи є наведені Відповідачем обставини, які, на його думку, свідчать про наявність таких підстав, нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

49. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

50. Водночас не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч.ч. 4, 5 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України).

51. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Подібний за змістом висновок наведено, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13.

52. До нововиявлених обставин у розумінні наведеної норми процесуального законодавства відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

53. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення (подібні за змістом висновки наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а, від 23.06.2021 у справі №9901/424/18, від 30.11.2021 у справі №915/2197/19, від 20.09.2024 у справі №924/681/22).

54. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже були оцінені господарським судом у процесі розгляду справи; яка ґрунтується на доказах, які не було своєчасно подано сторонами; на яку посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або яка могла бути встановлена судом чи учасником процесу за умови належної процесуальної активності.

55. Також не є нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення, якщо вони лише підтверджують факти, які вже існували і могли бути встановлені раніше, обставини та висновки щодо обставин справи (оцінка доказів), викладені в рішенні суду в іншій справі, зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

56. Процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинна відповідати як вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту й ефективністю рішень судів усіх інстанцій з метою реалізації принципу верховенства права, складовою частиною якого є принцип юридичної визначеності.

57. Саме через таку призму підлягають оцінці доводи Відповідача, наведені у Заяві.

58. Відповідач у Заяві, зокрема, наводить низку аргументів, які він вважає нововиявленими обставинами, що ґрунтуються безпосередньо на положеннях Регламенту: персональний склад третейського суду для розгляду конкретної справи відповідно до частини 2 статті 17 Регламенту визначається одноособовим дискреційним рішенням голови Третейського суду за відсутності будь-яких нормативно визначених критеріїв; Регламент не передбачає процедури отримання згоди третейського судді на розкриття ним обставин, що є підставами для відводу, сторонам про склад не надсилається. Відповідач стверджує, що дізнався про такі обставини лише 01.09.2026 з відповіді на депутатський запит, а до цього не міг дізнатися через фактичну недоступність актів, якими регулюється діяльність Третейського суду.

59. Верховний Суд відхиляє такі доводи Відповідача, оскільки за змістом пункту 9.2 Договору поставки Регламент є невід`ємною частиною третейської угоди сторін, а сторони підтвердили, що вони ознайомлені з Регламентом і добре розуміють його положення. Текст Регламенту розміщений на вказаному в пункті 9.2 Договору поставки сайті Третейського суду та його зміст, зокрема частину 2 статті 17, було враховано при ухваленні постанови Верховного Суду від 11.12.2025. Отже, зважаючи на загальну доступність тексту Регламенту та ознайомлення Відповідача з його змістом при підписанні Договору поставки, підстави для визнання викладених у ньому положень нововиявленими обставинами відсутні.

60. Також Відповідач як на нововиявлені обставини посилається на те, що Третейський суд не має організаційної та майнової самостійності від свого засновника - Асоціації українських банків; положення про Третейський суд встановлюють кваліфікаційний стандарт, нижчий за імперативну вимогу Закону України "Про третейські суди", а перевірити відповідність конкретного судді вимогам Закону Відповідачу відмовлено; згідно з відповідями Третейського суду винагорода третейського судді є похідною від суми третейського збору та виплачується лише за умови, що справу розглянуто по суті та ухвалено рішення; облік розподілу справ між третейськими суддями та виплачених їм сум не ведеться, що виключає будь-яку перевірку; список третейських суддів, чинний на дату призначення, не розкрито.

61. Посилаючись на фактичну недоступність актів, якими регулюється діяльність Третейського суду та в яких міститься значна частина перелічених обставин, можливість отримання відомостей із наведеного питання виключно завдяки депутатському зверненню, Відповідач стверджує, що дізнався про такі обставини лише 01.09.2026.

62. Щодо наведених доводів Верховний Суд наголошує, що згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України для визнання відповідних обставин нововиявленими має значення не лише те, що вони не були відомі заявнику, а й те, що на момент розгляду справи вони не могли бути йому відомі.

63. Під час розгляду заяви Відповідача про скасування Рішення та заяви Позивача про видачу виконавчого документа про примусове виконання Рішення Відповідач був обізнаний про наявність Рішення, персональний склад третейського суду, який ухвалив Рішення, а також порядок формування такого складу та розгляду третейської справи згідно з положеннями Регламенту.

64. З огляду на таке Відповідач, виявивши належну процесуальну активність, міг дізнатися про організаційні засади діяльності Третейського суду, існування певної гонорарної моделі, а також про список третейських суддів Третейського суду, кваліфікацію третейського судді, який ухвалив Рішення, тощо на момент первісного розгляду цієї справи господарським судом та, за потреби, порушити питання про витребування відповідних доказів.

65. Зокрема, у разі неможливості отримати та самостійно надати суду певні докази через ненадання відповідної інформації Третейським судом, Відповідач не був позбавлений на підставі статті 81 Господарського процесуального кодексу України подати клопотання про витребування необхідних доказів судом.

66. Тобто можливість Відповідача дізнатися про конкретні обставини, наведені ним у Заяві, та надати суду відповідні докази на їх підтвердження під час розгляду заяви про скасування Рішення залежала саме від прояву Відповідачем належної процесуальної активності та не була обмежена певними незалежними від нього причинами, які неможливо було подолати шляхом своєчасного застосування процесуальних механізмів.

67. Під час розгляду заяви про скасування Рішення Відповідач не скористався своїм правом на витребування відповідних доказів задля підтвердження наявності підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 4 частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди". Натомість Відповідач вжив заходів щодо одержання таких доказів уже після ухвалення постанови Верховного Суду від 11.12.2025, зокрема, шляхом ініціювання депутатського запиту та заявлення клопотання про витребування доказів у Заяві.

68. З урахуванням викладеного Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про витребування доказів, визначеного у Заяві, оскільки Відповідач усупереч вимогам частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції під час розгляду заяви про скасування Рішення та заяви про видання наказу на його примусове виконання з причин, що об`єктивно не залежали від Відповідача.

69. Водночас Верховний Суд вважає, що наведені у Заяві обставини не можна віднести до нововиявлених, оскільки вони не відповідають усім необхідним ознакам, встановленим статтею 320 Господарського процесуального кодексу України. Заява фактично спрямована на повторний розгляд справи з наведенням інших обставин, ніж були визначені у заяві про скасування Рішення і встановлені Верховним Судом під час її розгляду з огляду на наявні у справі докази, які водночас могли бути відомі Відповідачу на час такого розгляду, та доказах, які не були своєчасно ним подані. При цьому Відповідач стверджує про необхідність додаткової перевірки низки питань, про які він міг знати при поданні заяви про скасування Рішення та її розгляді, але порушив їх лише після ухвалення постанови Верховного Суду від 11.12.2025.

Висновки за результатами розгляду заяви

70. Звертаючись із Заявою, Відповідач не довів наявності нововиявлених обставин як підстави для скасування постанови Верховного Суду від 11.12.2025. Отже, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 325 Господарського процесуального кодексу України у задоволенні Заяви необхідно відмовити, а вказане судове рішення слід залишити в силі.

Керуючись статтями 234, 235, 269, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинівське" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 11.12.2025 у справі №873/116/25 (873/122/25).

2. Постанову Верховного Суду від 11.12.2025 у справі №873/116/25 (873/122/25) залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді С. Жуков

В. Погребняк