Постанова № 141391892 у справі № 910/15641/25 від 28.10.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/15641/25

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,

розглянув у поряду письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026

у справі № 910/15641/25

за заявою: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд"

про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "І Джі Еф Трейдінг" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Хім-Трейд".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі № 910/15641/25 прийнято до розгляду заяву ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хім-Трейд", підготовче засідання призначено на 20.01.2026.

Від ТОВ (ТОВ) "Євроенерготрейд" надійшла заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хім-Трейд".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 приєднано заяву ТОВ "Євроенерготрейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хім-Трейд" для одночасного розгляду із заявою ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хім-Трейд" у справі № 910/15641/25, який відбудеться 24.02.2026. Присвоєно об`єднаній справі №910/15641/25.

Поряд з тим, ТОВ "Євроенерготрейд" заперечувало щодо заяви ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" про відкриття провадження у справі № 910/15641/25 про банкрутство ТОВ "Хім-Трейд", вказуючи про наявність спору про право, сплив строку позовної давності та заінтересованість ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" стосовно боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 відмовлено ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника; відкрито провадження у справі №910/15641/25 про банкрутство ТОВ "Хім-Трейд"; визнані грошові вимоги ТОВ "Євроенерготрейд" до боржника у розмірі 1 405 797 964,50 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Маковія В.М.

31.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "НФ Трейдінг Україна" також звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Хім-Трейд".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026, яка залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026, заяву ТОВ "НФ Трейдінг Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хім-Трейд" повернуто без розгляду на підставі статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ) та статті 118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

ТОВ "НФ Трейдінг Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хім-Трейд" за заявою ТОВ "Євроенерготрейд".

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.04.2026 постановив апеляційну скаргу ТОВ "НФ Трейдінг Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 не приймати до розгляду та повернути скаржнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України. Клопотання ТОВ "НФ Трейдінг Україна" про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без розгляду.

Апеляційний суд виходив з того, що станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 31.03.2026 ТОВ "НФ Трейдінг Україна" не є кредитором боржника, а питання про його права та обов`язки не вирішувались судом. Вказане свідчить про відсутність у ТОВ "НФ Трейдінг Україна" процесуальної дієздатності на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у цій справі.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ТОВ "НФ Трейдінг Україна" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026, справу направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Вважає, що висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на положенні чинного законодавства України, зроблені без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме у постановах Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20 та від 13.08.2025 у справі №913/375/23, що призвело до прийняття помилкового рішення про відмову в прийнятті до розгляду та поверненні апеляційної скарги ТОВ "НФ Трейдінг Україна".

ТОВ "НФ Трейдінг Україна" стверджує, що наявність у нього грошових вимог до ТОВ "Хім-Трейд" підтверджує його статус кредитора боржника, а отже, надає йому право на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі №910/15641/25. Зокрема, скаржник зазначає, що ним було подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хім-Трейд", а тому ухвала про відкриття провадження за заявою ТОВ "Євроенерготрейд" впливає на його права та інтереси.

Крім того скаржник доводить, що позиція суду апеляційної інстанції про повернення його апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України є неправомірною, безпідставною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

ТОВ "Євроенерготрейд" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "НФ Трейдінг Україна" просить залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 залишити без змін. Доводи касаційної скарги вважає необґрунтованими, оскільки скаржник не довів наявності порушеного його права, а також не довів, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 було вирішено питання про його права, інтереси чи обов`язки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення закріплені Конституцією України серед основних засад судочинства (пункт 8 частини першої статті 129).

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи визначено також серед основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ГПК України).

Отже, зазначені конституційні приписи, що закріплені також у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", реалізуються в порядку, передбаченому відповідними процесуальними нормами, зокрема в провадженні у справі про банкрутство - нормами КУзПБ та ГПК України.

Тож обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.

Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

За визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є: сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Сторонами у справі про банкрутство (неплатоспроможність), відповідно до положень статті 1 КУзПБ, є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут). Зазначений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство зазначена стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених КУзПБ, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство згідно з положеннями статей 1, 8, 39, частин другої, восьмої статті 45 КУзПБ мають право першочергово оскаржувати у судах апеляційної та касаційної інстанцій сторони у справі про банкрутство (боржник, ініціюючий кредитор, а також арбітражний керуючий від імені боржника та кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника), оскільки такі особи відповідно до закону наділені право- та дієздатністю для участі у розгляді судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Інші особи набувають можливість оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство за умови їх залучення судом під час підготовчого засідання або після набуття відповідного процесуального статусу учасника справи про банкрутство. При цьому наявність права оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (набуття відповідного статусу учасника справи про банкрутство) повинна встановлюватися судом у кожному такому випадку окремо. Зазначені висновки є релевантними до правовідносин, у яких виникає питання про встановлення статусу особи, яка має право на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23.

У справі, що розглядається, апеляційний суд встановив, що оскарженою ухвалою від 31.03.2026 відмовлено ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника; відкрито провадження у справі № 910/15641/25 про банкрутство ТОВ "Хім-Трейд"; визнані грошові вимоги ТОВ "Євроенерготрейд" до боржника у розмірі 1405797 964,50 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Маковія В.М.

Відтак, право на оскарження ухвали від 31.03.2026 належить кредиторам-заявникам - ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" та ТОВ "Євроенерготрейд", боржнику та розпоряднику майна боржника.

При цьому судом встановлено, що станом на дату постановлення ухвали від 31.03.2026 ТОВ "НФ Трейдінг Україна" не є кредитором боржника, а питання про його права та обов`язки ухвалою суду першої інстанції не вирішувались.

Отже, ТОВ "НФ Трейдінг Україна", яке не набуло статусу кредитора боржника у справі про банкрутство, а питання про його права та обов`язки не вирішувались ухвалою суду першої інстанції, не може вважатися учасником справи про банкрутство та не має процесуальної дієздатності, визначеної законодавством про банкрутство щодо оскарження ухвали місцевого суду про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відтак, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги такої особи, оскільки розгляд апеляційних скарг на процесуальні рішення у межах провадження у справі про банкрутство має свої особливості (не властиві позовному провадженню), які пов`язують, в окремих випадках, право на апеляційне оскарження судових рішень у процедурах банкрутства з набуттям особою скаржника статусу учасника справи про банкрутство.

У цих висновках Суд звертається до висновків, сформульованих Верховним Судом у подібних правовідносинах щодо застосування положень пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України, викладених у постановах від 11.06.2020 у справі №916/3200/17, від 07.04.2026 у справі № 910/13321/22.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі про повернення без розгляду апеляційної скарги ТОВ "НФ Трейдінг Україна" на оскаржувану ним ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 на підставі положень пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України.

Дійшовши цього висновку, колегія суддів відхиляє протилежні аргументи скаржника, зокрема й аргументи про позбавлення його права на судовий захист.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява № 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II).

У рішенні ж Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, № 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, № 212-A, с. 15, п. 31).

При цьому, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до особи заявника при зверненні до суду (право апеляційного оскарження), що в даному випадку кореспондується також із нормами КУзПБ.

Невиконання ж заявником вищезазначених вимог чинного законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду і повернути апеляційну скаргу заявнику.

Крім того, у касаційній скарзі ТОВ "НФ Трейдінг Україна" посилається на окремі правові висновки Верховного Суду щодо права особи на апеляційне оскарження судового рішення, зокрема у випадку, якщо така особа не брала участі у справі, але вважає, що судовим рішенням вирішено питання про її права, інтереси чи обов`язки.

Водночас наведені скаржником посилання не спростовують законності ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026, оскільки скаржник не довів подібності правовідносин у наведених ним справах із правовідносинами у справі №910/15641/25. Саме по собі цитування загальних висновків Верховного Суду щодо права на апеляційний перегляд не є достатнім для скасування оскаржуваної ухвали. Для застосування відповідної практики Верховного Суду скаржник має показати, що фактичні обставини, процесуальний статус учасників, предмет оскарження та правове питання у наведених справах є подібними до обставин цієї справи. Натомість ТОВ "НФ Трейдінг Україна" фактично використовує практику Верховного Суду вибірково та без урахування конкретного процесуального контексту.

За таких обставин посилання ТОВ "НФ Трейдінг Україна" на практику Верховного Суду має формальний характер і не підтверджує наявності підстав для скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026. Отже, наведена скаржником судова практика не є релевантною до спірних правовідносин, не спростовує висновків апеляційного суду та не підтверджує порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене доводи скаржника щодо неправомірності оскаржуваної ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на оскаржувану ним в апеляційному порядку ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваного судового рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у справі №910/15641/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К. М.

Судді Жуков С.В.

Картере В.І.