Ухвала № 137002017 у справі № 757/16969/16 від 01.06.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 червня 2026 року

м. Київ

апеляційне провадження 22/824/9181/2026

Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П. (суддя-доповідач), Левенця Б. Б., Саліхова В. В.,

розглянув заяву ОСОБА_1

про відвід головуючого судді Євграфової Є. П., а також суддів Левенця Б. Б. та Саліхова В. В. від розгляду цивільної справи № 757/16969/16-ц Печерського районного суду міста Києва

за позовом ОСОБА_1

до ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про стягнення заборгованості по аліментах та додаткових витрат,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року позов задоволено частково.

ОСОБА_1 оскаржив вказане рішення суду шляхом подачі 12.03.2026 апеляційної скарги (первісна редакція) через підсистему «Електронний суд».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026, справу визначено для розгляду складу колегії суддів - Євграфова Є. П. (суддя-доповідач), Левенець Б. Б. та Саліхов В. В.

Матеріали справи, що витребувані судом апеляційної інстанції 13.03.2026, надійшли до Київського апеляційного суду 15.04.2026. За наслідками перевірки апеляційної скарги на відповідність вимогам ст. 356 ЦПК України, апеляційну скаргу 20.04.2026 залишено без руху у зв`язку із недотриманням скаржником вимог п. 2 ст. 4 ст. 356 ЦПК України, встановлено строк для подання доказів надсилання апеляційної скарги іншим учасникам, відповідно до вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України.

За інформацією АСЕД «Апеляція» ухвала від 20.04.2026 про залишення апеляційної скарги без руху 20.04.2026 о 15:05 направлена до ЄДРСР.

24.04.2026 ухвалою Київського апеляційного суду заявлений 23.04.2026 ОСОБА_1 відвід суддям Євграфовій Є. П., Левенцю Б. Б. та Саліхову В. В. - визнано необґрунтованим.

Передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів для вирішення в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27.04.2026 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії головуючого судді Євграфової Є. П., суддів Левенця Б. Б. та Саліхова В. В. відмовлено.

11.05.2026 ухвалою Київського апеляційного суду заявлений 24.04.2026 ОСОБА_1 відвід суддям Євграфовій Є. П., Левенцю Б. Б. та Саліхову В. В. - визнано необґрунтованим.

Передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів для вирішення в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12.05.2026 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії головуючого судді Євграфової Є. П., суддів Левенця Б. Б. та Саліхова В. В. відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14.05.2026 у складі колегії суддів: судді-доповідача Євграфової Є. П., суддів Левенця Б. Б. та Саліхова В. В. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Ухвалою цієї ж колегії суддів від 15 травня 2026 року у пов`язаному провадженні № 22-з/824/534/2026 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

18 травня 2026 року до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Євграфової Є. П., Левенця Б. Б. та Саліхова В. В. та передачу на розгляд іншому складу суду, визначеному у порядку, встановленому законом.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19.05.2026 заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Євграфовій Є. П., Левенцю Б. Б. та Саліхову В. В. - визнано необґрунтованим.

Передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів для вирішення в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21.05.2026 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії головуючого судді Євграфової Є. П., суддів Левенця Б. Б. та Саліхова В. В. відмовлено.

28 травня 2026 року до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Євграфової Є. П., Левенця Б. Б. та Саліхова В. В. та передачу на розгляд іншому складу суду, визначеному у порядку, встановленому законом.

На обґрунтування заяви зазначає, що судова колегія вже фактично використовувала матеріали спадкової справи № 549/2021 як доказове джерело при формуванні висновків у справі без відображення в судових рішеннях належної перевірки повноти та достовірності цих матеріалів. Заявник звертає увагу на виявлений ним істотний доказовий дефект у копії зазначеної спадкової справи, який полягає в тому, що у заявах спадкоємців від 16.09.2022 до кола дітей та спадкоємців ОСОБА_5 включено осіб, зазначених як ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Водночас у наявних матеріалах відсутні будь-які документи, що посвідчують їхні особи, РНОКПП, свідоцтва про народження для підтвердження родинного зв`язку, а також заяви про прийняття чи відмову від спадщини або документи про представництво. Заявник наголошує, що оскільки його вимоги заявлені до спадкоємців у межах вартості спадкового майна, правильне визначення кола спадкоємців і часток безпосередньо впливає на межі відповідальності за зобов`язаннями спадкодавця перед кредитором. Також указує на подані ним 27.05.2026 через підсистему Електронний суд процесуальні документи, серед яких заява про доказовий дефект № MB-20260527-03 та клопотання № MB-20260527-04 про витребування повної актуальної копії спадкової справи. Заявник вважає, що подальша оцінка цього доказового джерела тією самою колегією суддів до вирішення питання про витребування актуальних матеріалів свідчить про упередженість суду та ставить під сумнів об`єктивність розгляду апеляційної скарги на рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року.

Колегія суддів вважає заявлений відвід необґрунтованим з огляду на повну відсутність передбачених процесуальним законом підстав для усунення складу суду від розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі (частина 1 статті 37 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булут проти Австрії» (Bulut v. Austria) від 22.02.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).

ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про неупередженість та необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Не є підставами для відводу судді (суддів) заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом цієї чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень у інших справах.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Аналізуючи заяву ОСОБА_1 про відвід через призму наведених критеріїв, колегія суддів зазначає, що доводи заявника повністю зводяться до його суб`єктивних припущень щодо майбутнього процесу оцінки судом матеріалів спадкової справи № 549/2021 та висловлення незгоди з тим, що колегія суддів у своїх попередніх висновках спиралася на наявні в матеріалах докази без деталізації процедури їх повної перевірки. Проте внутрішнє переконання суду щодо належності, допустимості, достовірності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності формується виключно за результатами їх безпосереднього дослідження під час ухвалення кінцевого судового рішення по суті спору, як це передбачено статтею 89 ЦПК України. Наявність або відсутність у матеріалах спадкової справи ідентифікаційних документів окремих осіб чи певних доказових дефектів є безпосереднім предметом дослідження при розгляді апеляційної скарги по суті, а не свідченням особистої заінтересованості чи упередженості суддів під час підготовки справи.

Окремо колегія суддів наголошує, що перебування на стадії розгляду клопотання заявника про витребування додаткових доказів, у тому числі повної актуальної копії спадкової справи, та невинесення щодо нього миттєвої процесуальної ухвали не може трактуватися як умисне обмеження права на доказування чи прояв упередженості. Процесуальний алгоритм вирішення клопотань про витребування доказів реалізується судом апеляційної інстанції в межах підготовки справи до розгляду або безпосередньо у судовому засіданні після заслуховування думок усіх учасників справи, що унеможливлює дострокове формування будь-яких упереджених висновків.

Імперативними положеннями частини четвертої статті 36 ЦПК України чітко встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Фактичне незадоволення заявника поточним станом руху його клопотань про витребування додаткових доказів та його суб`єктивні побоювання щодо ухвалення рішення без їх повного урахування цілковито охоплюються поняттям незгоди з процесуальною діяльністю суду. Процесуальний закон прямо забороняє використовувати інститут відводу як інструмент висловлення незгоди з порядком та строками розгляду клопотань чи способом дослідження та оцінки доказів, а також як засіб прихованого тиску на суд з метою отримання бажаного проміжного результату до фактичного розгляду справи по суті.

Оскільки, заявником не наведено, а судом не встановлено як суб`єктивних, так і об`єктивних ознак упередженості та необ`єктивність суддів Євграфової Є. П., Левенця Б. Б. та Саліхова В. В. або інших підстав, визначених ст. ст. 36, 37 ЦПК України, заявлений ОСОБА_1 відвід слід визнати необґрунтованим.

Питання про відвід колегії суддів відповідно до вимог частини 3 статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Євграфової Є. П., Левенця Б. Б. та Саліхова В. В. - визнати необґрунтованим.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів для вирішення в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Є. П. Євграфова

Б. Б.Левенець

В. В. Саліхов