Ухвала № 137043074 у справі № 757/16969/16 від 02.06.2026

УХВАЛА

2 червня 2026 року

Справа № 757/16969/16-ц

провадження №2-ві/824/56/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого - судді Євграфової Є.П., суддів Левенця Б.Б. та Саліхова В.В. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментах та додаткових витрат

ВСТАНОВИВ

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі по 18 669 грн 72 коп., з кожного.

У іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із указаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суд через підсистему «Електронний суд».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 12 березня 2026 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючого - судді Євграфової Є.П., суддів Левенця Б.Б. та Саліхова В.В.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 травня 2026 року у складі колегії суддів: головуючого - судді Євграфової Є.П., суддів Левенця Б.Б. та Саліхова В.В. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року.

28 травня 2026 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Євграфової Є. П., Левенця Б.Б. і Саліхова В.В.

Заява про відвід обґрунтована тим, що заявником виявлений істотний доказовий дефект у копії спадкової справи № 549/2021, який полягає в тому, шо у заявах спадкоємців від 16.09.2022 до кола дітей та спадкоємців ОСОБА_5 включено осіб, зазначених як ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Водночас у наявних матеріалах відсутні будь-які документи, що посвідчують їхні особи, РНОКПП, свідоцтва про народження для підтвердження родинного зв`язку, а також заяви про прийняття чи відмову від спадщини або документи про представництво. Заявник наголошує, що оскільки його вимоги заявлені до спадкоємців у межах вартості спадкового майна, правильне визначення кола спадкоємців і часток безпосередньо впливає на межі відповідальності за зобов`язаннями спадкодавця перед кредитором.

Вказує, що незважаючи на зазначені обставини судова колегія вже фактично використовувала матеріали спадкової справи № 549/2021 як доказове джерело при формуванні висновків у справі без відображення в судових рішеннях належної перевірки повноти та достовірності цих матеріалів. Відтак вважає, що вказане ставить під сумнів неупередженість подальшої оцінки цих самих доказів, а саме при вирішенні поданих ним 27.05.2026 через підсистему «Електронний суд» процесуальних документів, серед яких заява про доказовий дефект № МВ-20260527-03 та клопотання № МВ-20260527-04 про витребування повної актуальної копії спадкової справи. Заявник вважає, що якщо питання про витребування повної актуальної копії спадкової справи № 549/2021 та перевірку документів, на підставі яких визначено коло спадкоємців, буде залишене без окремого письмового вирішення до постановлення рішення за наслідками апеляційного розгляду, питання про безсторонність складу суду фактично втратить практичний процесуальний сенс, оскільки рішення на той момент уже буде ухвалене цією ж колегією суддів.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 1 червня 2026 року заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Євграфової Є. П., Левенця Б. Б. та Саліхова В. В. визнано необґрунтованим, заяву про відвід суддів для вирішення в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Після проведення 1 червня 2026 року автоматизованого розподілу судової справи між суддями на виконання вимог статті 33 ЦПК України питання про відвід вирішується Київським апеляційним судом у складі судді Желепи О.В. без повідомлення учасників справи згідно положень частини восьмої статті 40 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши заяву про відвід головуючому судді (судді-доповідачу), суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення цієї заяви відсутні, оскільки доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості колегії суддів Київського апеляційного суду Євграфової Є. П., Левенця Б. Б. та Саліхова В. В.

Згідно з частиною другою статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

У цьому рішенні ЄСПЛ також зазначив, що згідно із суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Апеляційний суд виходить з того, що суддя вважається безстороннім, поки не доведено зворотного.

Крім того, сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.

Метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 ЦПК України. Зокрема, згідно із пунктом 5 частини першої цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У частині четвертій статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною вище обставиною саме заявником, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, для відводу колегії суддів Київського апеляційного суду Євграфової Є. П., Левенця Б. Б. та Саліхова В. В. заявником ОСОБА_1 не підтверджена.

Зміст заяви останнього про відвід колегії судді від розгляду цієї справи, на думку апеляційного суду, не свідчить про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Посилання Бєліка М.В. на відсутність відображення перевірки доказового джерела (матеріалів спадкової справи) у попередніх судових рішеннях (наприклад вирішення заяви про забезпечення позову) не може вважатись об`єктивною обставиною, що викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності колегії суддів під час майбутнього вирішення клопотань сторін, оцінці доказів або вирішення справи по суті, а є лише припущенням заявника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд, оцінивши наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що колегія суддів Київського апеляційного суду Євграфова Є. П., Левенець Б. Б. та Саліхов В. В. виявляють (чи будуть виявляти) особисту упередженість під час апеляційного провадження у цій справі. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

За об`єктивним критерієм судом апеляційної інстанції підлягає встановленню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність суддів. Вирішальним при цьому є те, чи є побоювання учасника справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.

В оцінці процесуальних відносин у цій справі апеляційний суд дійшов висновку про те, що повідомлені заявником обставини, з урахуванням положень статей 81, 84, 89 ЦПК України, межі та порядок перегляду справи апеляційним судом, не доводять існування об`єктивного критерію, за якого колегія суддів Євграфова Є. П., Левенць Б. Б. та Саліхов В. В.Підлягають відводу внаслідок необ`єктивності.

Водночас, апеляційний суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді (суддів) від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (суддів).

За таких обставин доводи Бєліка М.В. не свідчать про наявність підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України, для відводу суддів Київського апеляційного суду Євграфової Є. П., Левенця Б. Б. та Саліхова В. В. від участі у розгляді цивільної справи № 757/16969/16-цза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по аліментах та додаткових витрат, тому у задоволенні поданої заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись статтями 33, 36, 39, 40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого - судді Євграфової Є.П., суддів Левенця Б.Б. та Саліхова В.В. - відмовити.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О.В. Желепа