ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
16.06.2026 м.Дніпро Справа № 904/3426/24 (904/2629/25)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А., суддів Соп`яненко О.Ю. та Золотарьової Я.C., розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали
апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 у справі № 904/3426/24 (904/2629/25) (суддя Мартинюк С.В.), повний текст складено 09.09.2025
за позовом ТОВ "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича
до ОСОБА_1 , Херсонська область, Генічеський район, смт. Рикове
про визнання недійсним договору та повернення транспортного засобу
в межах справи про банкрутство №904/3426/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро", м.Харків
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ ГРУП УКРАЇНА", м. Дніпро
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
22.05.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від ТОВ "ЕМ ГРУП УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Саутенко Сергія Олеговича надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1242/2023/3921581 від 07.07.2023 та повернення майна банкруту.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 у справі № 904/3426/24 (904/2629/25) позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу №1242/2023/3921581 від 07.07.2023 року, укладений між ТОВ «Ем Груп Україна» (49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи 39836678) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Зобов`язано ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) повернути ТОВ «Ем Груп Україна» (49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи 39836678) транспортний засіб TOYOTA COROLLA, VIN НОМЕР_2 , 2008 року випуску, який був відчужений на підставі Договору купівлі-продажу транспортного засобу №1242/2023/3921581 від 07.07.2023 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Груп Україна» (49051, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи 39836678) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 250, 62 грн.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (Вх. № 50710 від 08.06.2026) звернулася ОСОБА_1 , в якій просить:
1. Поновити строк на апеляційне оскарження рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 у справі № 904/3426/24 (904/2629/25).
2. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
3. Скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 у справі № 904/3426/24 (904/2629/25) у повному обсязі.
4. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
5. Зупинити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 у справі № 904/3426/24 (904/2629/25) до закінчення апеляційного розгляду справи.
6. Визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Поносити строк на апеляційне оскарження з підстав відсутності належного повідомлення апелянта про складання повного тексту рішення суду.
Також до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, клопотання про звільнення від сплати судового збору, а вразі відмови - про зменшення або відстрочення його сплати та клопотання про зупинення виконання рішення суду.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 апеляційна скарга передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Джепа Ю.А. (суддя-доповідач), судді: Соп`яненко О.Ю., Фещенко Ю.В.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 15.06.2026, для вирішення питання про розгляд клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, та у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Фещенко О.Ю. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1 (зі змінами), призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/3426/24 (904/2629/25).
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді -Джепи Ю.А, суддів: Соп`яненко О.Ю. та Золотарьова Я.С.
В обгрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, а в разі відмови - про зменшення або відстрочення його сплати, скаржниця зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою, пенсію не отримує, постійного доходу не має, проживає за рахунок соціальної допомоги та підтримки родичів. На банківські рахунки накладено арешт в межах виконавчого провадження.
З огляду на вимоги скаржницею, викладені в апеляційній скарзі, сума судового збору, яка повинна бути сплачена нею за подання даної апеляційної скарги, становить 7 875,93 грн.
У відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені також і Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2020 року у справі №420/1582/19, від 17 вересня 2020 року в справі №460/3138/19).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Суд звертається до правової позиції, викладеної в ухвалі Верховного Суду від 15 липня 2024 року по справі №917/1920/21, щодо доказів, якими може бути підтверджено майновий стан сторони, з якої вбачається наступне:
"Суд зазначає, що положення статтей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд, у постановах від 21.10.2022р. у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022р. у справі №905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів."
Положення Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням, у порядку статті 86 ГПК України та дотриманням статтей 73, 76- 79 ГПК України.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставою для відстрочення сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи.
Окрім цього, Великою Палатою Верховного Суду у ухвалі від 20 квітня 2023 року у справі №990/13/223 зазначено наступне: "Із доданих до апеляційної скарги виписки по картці/рахунку з АТ КБ "ПриватБанк" від 16 січня 2023 року та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 22 березня 2023 року № 0210-23-00229 за період з I по IV квартал 2022 року можна визначити, що скаржник не отримував доходів. Проте цих документів не достатньо для висновку визначити й визнати майновий стан скаржника таким, щоб звільнити його від сплати судового збору. З цих документів також не можна визначити, що у скаржника немає інших доходів. Посилання скаржника на відсутність у нього рухомого майна, не є тим фактом, що сам по собі та в сукупності зі згаданими вище документами може слугувати підставою для звільнення скаржника від виконання вимог процесуального закону щодо форми і порядку подання апеляційної скарги в цій справі".
Враховуючи викладене, суд наголошує, що питання звільнення, відстрочення чи розтермінування сплати судового збору є процесуальним правом суду, а не обов`язком, і може застосовуватися як виняток за умови безумовного та документального підтвердження скрутного майнового стану.
На підтвердження скрутного матеріального стану скаржниця, додає копію виписки по банківській картці за період 07.07.2023-14.11.2025, копію листа Пенсійного фонду України від 11.07.2024, про те, що станом на 11.07.2024 вона не перебуває на обліку в органах ПФУ України, як отримувач пенсії, та копію довідки від 10.08.2022 про взяття її на облік як внутрішньої переміщеної особи.
Натомість, апеляційний суд мав дослідити питання співвідношення розміру судового збору із сумою річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.
Крім того, як свідчать положення наведеної вище актуальної та послідовної судової практики, представлення заявником лише відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків є недостатнім для визначення майнового стану скаржника таким, щоб звільнити його від сплати судового збору.
З огляду на це, Центральний апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання скаржниці про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру чи відстрочення, дійшов висновку, що зазначені нею обставини не є безумовними підставами для звільнення його від сплати судового збору, не свідчать про її скрутне фінансове становище та не підтверджують неможливість сплати нею судового збору у визначеному розмірі за подання апеляційної скарги у цій справі.
З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи відстрочення його сплати.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що оскаржуване рішення у встановленому порядку не отримувала, про його існування стало відомо лише у другій половині жовтня 2025 року.
Відповідно до статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Скаржницею не подано доказів існування об`єктивних перешкод подати апеляційну скаргу раніше, а підстави, вказані нею у заяві, визнаються апеляційним судом неповажними.
Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів, зазначає, що клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.
Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 у справі № 904/3426/24 (904/2629/25), слід запропонувати скаржниці вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, скаржниці слід у строк, що визначений цією ухвалою, подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору у сумі 7875,93 грн та вказати інші підстави для розгляду клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 234, 256, 258, 259, 262, 263, 271 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення (зменшення або відстрочення) від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
2. Встановити скаржниці десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- надати докази сплати судового збору в розмірі 7 875, 93 грн;
- вказати інші підстави поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.
3. Роз`яснити скаржниці, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.
4. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Ю.А. Джепа
Судді: О.Ю. Соп`яненко
Я.С. Золотарьова