УХВАЛА
01 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/3837/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Власова Ю. Л. та Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Резниченко Ольги Євгенівни (далі - ФОП Резниченко О.Є.)
на рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2026 та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026
за позовом LEGO Holding A/S (ЛЕГО Холдінг А/C)
до: 1) Фізичної особи-підприємця Резниченко Фросини Пантеліївни ,
2) ФОП Резниченко О.Є.,
3) Фізичної особи-підприємця Резниченко Петра Івановича,
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Юніон Груп"
про заборону здійснення використання позначень, вилучення та знищення товарів, стягнення доходу отриманого в результаті протиправної діяльності у розмірі 7 225,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
ФОП Резниченко О.Є. звернулася до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 зі справи № 916/3837/24.
Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження оскаржуваних судових рішень.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у цій справі ухвалена 06.05.2026 (повний текст складено 11.05.2026), а тому строк на її оскарження закінчився 01.06.2026 згідно з частиною першою статті 288 названого Кодексу.
Касаційна скарга надійшла ж до Верховного Суду 15.06.2026, що підтверджується відбитком вхідного штампу Суду.
При цьому як свідчать матеріали поданої касаційної скарги, вона була направлена скаржником на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через кур`єрську службу доставки "Двадцять п`ять годин".
Діяльність кур`єрських служб з надання послуг доставки поштових відправлень регулюється Законом України "Про поштовий зв`язок" та здійснюється у відповідності з положеннями Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" поштовий зв`язок - це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій. Оператор поштового зв`язку (оператор) - це суб`єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку.
Статтею 13 цього Закону визначено, що оператори поштового зв`язку надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку.
Правила надання послуг поштового зв`язку регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" (далі - Правила).
Так, згідно з пунктом 58 Правил під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля.
Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.
Пунктом 62 Правил передбачено, що підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є, зокрема розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.
Законом України "Про поштовий зв`язок" також визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.
Тобто з огляду на зазначене, в день приймання поштового відправлення працівник поштового зв`язку зобов`язаний проставити відбиток календарного штемпеля.
Суд зауважує, що з доданої до касаційної скарги накладної кур`єрської служби доставки вбачається, що відправлення № 9165 було прийняте у м. Одеса 01.06.2026 (відправник: адвокат Логовський В.В.) та спрямоване на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: м. Київ, вул. Копиленка, 6.
Однак зазначене відправлення доставлено на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду лише 15.06.2026, тобто через 15 днів після прийняття на відправку, що викликає розумні сумніви у правильності зазначеної дати відправки.
Разом з тим на доданій до скарги накладній кур`єрської служби доставки відсутній відбиток календарного штемпеля, що міг би підтверджувати дату відправлення кореспонденції, також фіскальний чек або інший розрахунковий документ на оплату кур`єрської доставки до скарги не додано.
Отже, вказана накладна кур`єрської служби за відсутності відбитку календарного штемпеля та розрахункового документа, який би містив дату здійснення поштової операції, не може підтверджувати подання касаційної скарги саме 01.06.2026.
Подібний підхід щодо оцінки належного відправлення касаційної скарги кур`єрською доставкою викладений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 22.02.2022 у справі № 420/254/20 та в ухвалах від 16.06.2023 у справі №910/17544/20, від 20.09.2023 у справі № 916/1746/22, від 20.12.2023 у справі №617/1395/20.
Суд враховує також ту обставину, що касаційна скарга ФОП Резниченко О.Є. підписана адвокатом - Логовським В. В., який має зареєстрований Електронний кабінет в системі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується відповіддю № [номер приховано] від 15.06.2026, сформованою засобами підсистеми Електронний суд, та який мав можливість направити касаційну скаргу через Електронний суд, однак не зробив цього.
З урахуванням наведеного дата, яка зазначена в накладній кур`єрської доставки не може бути визнана Судом датою подання до Верховного Суду касаційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026, оскільки не підтверджена жодними належними доказами, а тому датою звернення ФОП Резниченко О.Є. з касаційною скаргою у цій справі є 15.06.2026 згідно з вхідним штампом Верховного Суду "Скриня", тобто поза межами встановленого строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.
При цьому, звертаючись з клопотанням про поновлення строку на подання касаційної скарги, представник скаржника - адвокат Логовський В.В. посилається лише на дату складення повного тексту, а саме: 11.05.2026, однак інших обґрунтувань щодо причин звернення з касаційною скаргою 15.06.2026 у клопотанні скаржник не наводить.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлений законом, у цьому разі ГПК України.
Беручи до уваги положення частини першої статті 119 ГПК України, вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника, та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що скаржником не наведено належних обґрунтувань та не додано доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпунктів 1 і 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позов у цій справі було подано у 2024 році про: заборону здійснення використання позначень, вилучення та знищення товарів, стягнення доходу, отриманого в результаті протиправної діяльності у розмірі 7225,00 грн.
Приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, враховуючи викладене, судовий збір за подання цієї касаційної скарги мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з урахуванням вимог вказаних норм Закону як за дві немайнових та одну майнову вимоги у розмірі 18 168, 00 грн {(3 028,00*2+3028,04)*200%}.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. {Частина перша статті 291 цього Кодексу у редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023}.
Відповідно до частини сьомої статті 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Однак до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії іншим сторонам у цій справі у визначеному частиною сьомою статті 42 ГПК України порядку.
Неповідомлення учасника справи в установленому процесуальним законом порядку про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху.
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки, а саме:
- надати докази на підтвердження подання касаційної скарги саме 01.06.2026, що свідчило б про її подання в межах процесуальних строків, передбачених частиною першої статті 288 ГПК України або ж навести Суду інші причини пропуску строку на касаційне оскарження, за їх наявності, та надати докази на їх підтвердження;
- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 18 168 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", із зазначенням обов`язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга) та
докази надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим сторонам у цій справі у визначеному частиною сьомою статті 42 ГПК України порядку.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги або відмову у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Резниченко Ольги Євгенівни на рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 зі справи № 916/3837/24 залишити без руху.
2. Надати Фізичній особі - підприємцю Резниченко Ользі Євгенівні строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз`яснити Фізичній особі - підприємцю Резниченко Ользі Євгенівні, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова