Справа № 127/5436/24
Провадження № 22-ц/801/1969/2026
Категорія: 11
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.
Доповідач :Войтко Ю. Б.
УХВАЛА
03 липня 2026 року Справа № 127/5436/24 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з цивільних справ Войтка Ю. Б., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року у справі № 127/5436/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко Алли Миколаївни про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов`язання вчинити дії,
встановив :
До Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга позивача за первісним позовом ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2026 року.
Оскільки апеляційна скарга надійшла в суд апеляційної інстанції без матеріалів вказаної цивільної справи, потребувався певний проміжок часу для витребування самої справи, рішення у якій оскаржуються, з огляду на те, що без останньої неможливо вирішити питання про відкриття апеляційного провадження відповідно до вимог статей 357-359 ЦПК України.
За таких обставин, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 25 червня 2026 року, витребувана справа надійшла до суду апеляційної інстанції 01 липня 2026 року.
30 червня 2026 року представник відповідача за первісним ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала до апеляційного суду клопотання про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху, посилаючись на її невідповідність вимогам ЦПК України щодо сплати судового збору.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 30 червня 2026 року через систему «Електронний суд» подав заперечення на клопотання представника відповідача про залишення апеляційної скарги без руху, зазначивши у їх прохальній частині ряд клопотань, а саме :
1. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лучинович І. В. про залишення апеляційної скарги без руху.
2. У разі якщо суд дійде висновку про недостатність сплаченого судового збору - зменшити розмір судового збору з урахуванням його фактичного стану, характеру справи, права на захист, права на справедливий суд, доступу до правосуддя та значення справи для його права на житло.
3. Альтернативно - відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення за результатами апеляційного розгляду.
4. Альтернативно - розстрочити сплату судового збору на строк, визначений судом.
5. У разі незастосування зменшення, відстрочення або розстрочення - чітко визначити конкретну суму судового збору, яка підлягає доплаті, та надати йому строк для усунення недоліку без повернення апеляційної скарги.
Водночас ОСОБА_1 30 червня 2026 року через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі № 127/5436/24.
Ознайомившись із матеріалами витребуваної цивільної справи, апеляційною скаргою в частині оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року, апеляційний суд вважає, що така скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Щодо заявленого апелянтом клопотання про зменшення розміру судового збору з урахуванням його фактичного стану, відстрочку або розстрочку його сплати, то таке клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Положеннями статті 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону №3674-VI, суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Разом із тим, суд зауважує, що єдиною підставою для зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону (скаржника).
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Як роз`яснено у пункті 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» особа, яка заявляє клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру належних до сплати судових витрат, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Посилання на відсутність можливості сплатити судовий збір без надання переконливих доказів, не можуть бути підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону №3674-VI, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови відстрочення сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
За таких обставин, клопотання ОСОБА_1 не може бути задоволене судом, оскільки є необґрунтованим, надані на його підтвердження докази про наявність хронічних захворювань та проходження у зв`язку з цим відповідного обстеження та лікування, без надання доказів про те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає апеляційну скаргу, не можуть вважатись достатньою підставою для зменшення розміру судового збору, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко Алли Миколаївни, про визнання права власності на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири відмовлено повністю.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.
Усунуто перешкоди ОСОБА_2 у користуванні та розпорядженні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_1 .
Виселено ОСОБА_1 із квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Зобов`язано ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 ключі від запірних пристроїв квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано арешт у вигляді заборони відчуження, накладений на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2252100305101), що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Згідно з положеннями пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається із матеріалів справи позивач за первісним позовом ОСОБА_1 у лютому 2024 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А. М., з вимогами майнового та немайнового характеру про визнання за ним права на спірне нерухоме майно як спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 17 грудня 2020 року, укладеного між ним як представником ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , при цьому сплатив судовий збір за вказаними вимогами в сумі 10 282,50 грн (т. 1 а.с.40-41).
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 у травні 2024 року звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов`язання вчинити дії, який є немайновим, та з урахуванням заявлених ним вимог до сплати підлягав судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року в повному обсязі просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті спору, яким первісний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 додав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1 953 грн, що не відповідає встановленому законом розміру.
Згідно з пунктом 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн станом на 01.01.2024) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (15 140 грн станом на 01.01.2024).
Пунктом 2 частини другої статті 4 Закону визначено, що за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (1 211,20 грн станом на 01.01.2024).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Так, частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі через систему «Електронний суд», тому апеляційним судом при розрахунку судового збору застосовується положення частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Відтак розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року у цій справі з урахуванням понижуючого коефіцієнта складає 13 957,49 грн (9 208,84 + 1 211,20 + 1211,20) х 150% х 0,8.
Отже ОСОБА_1 відповідно до заявлених ним в апеляційній скарзі вимог про скасування рішення суду першої інстанції в повному обсязі необхідно доплатити судовий збір в сумі 12 004,49 грн (13 957,49 грн - 1 953 грн) за такими реквізитами: отримувач ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, банк Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок №[рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Положеннями частини першої та третьої статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи наведене, апеляційна скарга в частині оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року підлягає залишенню без руху із наданням ОСОБА_1 строку для усунення недоліків цієї скарги, шляхом подання до апеляційного суду документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 12 004,49 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання апеляційного скарги, відстрочку або розстрочку його сплати - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року в указаній справі - залишити без руху, надавши скаржнику строк сім днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.
В іншому випадку скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко