УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 127/5436/24
провадження № 61-12389ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 29 травня 2026 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду
від 21 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Степаненко Алла Миколаївна, про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житлом, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
25 вересня 2026 року ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», подав
до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 вересня 2026 року у цій справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання
про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги
та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду
в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі
з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», однак доказів надсилання ОСОБА_2 копії поданої касаційної скарги та документів, що до неї додаються, заявником не надано.
Верховний Суд звертає увагу ОСОБА_1 , що у розпорядженні суду відсутні документи, які можуть підтвердити, що адвокат Лучинович І. В. представляє інтереси ОСОБА_2 чи надає або надавала йому правову допомогу під час розгляду цієї справи, тому докази направлення Лучинович І. В. касаційної скарги
з додатками до неї не є виконанням вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України.
За частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За таких обставин ОСОБА_1 необхідно надати до суду докази надсилання копії касаційної скарги ОСОБА_2 з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України та частини сьомої статті 43 ЦПК України.
Також відповідно до пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
Прохальна частина касаційної скарги не відповідає вимогам статті 409 ЦПК України, оскільки вимоги прохальної частини касаційної скарги викладені не чітко, зокрема запропоновано різні варіанти розгляду касаційної скарги, що суперечить вимогам статті 409 ЦПК України.
Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково
і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема
за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої
та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі
чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Оскільки прохальна частина касаційної скарги не відповідає вимогам статті
409 ЦПК України, заявнику необхідно направити на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи,
у якій уточнити вимоги її прохальної частини таким чином, щоб вона відповідала вимогам статті 409 ЦПК України, з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України та частини сьомої статті 43 ЦПК України.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України
до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не додано до касаційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, але заявлено клопотання про звільнення
від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Вказане клопотання мотивоване тим, що його майновий стан не дозволяє йому
в повній мірі виконати вимоги щодо здійснення оплати касаційної скарги. Крім того, звертає увагу суду на його стан здоров`я, яке потребує лікування та додаткових витрат.
Розглядаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, суд приходить до висновку, що воно задоволенню
не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом,
але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених
у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи,
або звільнити від їх сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу,
є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє
в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець,
яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати
на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 906/308/20 (провадження № 12-58гс23) зробила висновок з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» про те, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення
чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5,
або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом,
а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення
від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою
про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення
у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
На підтвердження свого скрутного матеріального становища ОСОБА_1 додав
до касаційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня
2025 року до грудня 2026 року, довідку з Пенсійного фонду України Форми ОК-5
та довідку Пенсійного фонду України про відсутність індивідуальних відомостей
про особу.
Верховний Суд звертає увагу ОСОБА_1 , що надані ним докази на підтвердження його реального майнового стану у своїй сукупності не свідчать про скрутне матеріальне становище, а лише підтверджують факт відсутності доходу.
При цьому заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового його стану (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо, наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану), який перешкоджає виконати йому вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором, а зазначені у клопотанні обставини та надані
на їх підтвердження докази, зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2025 року до грудня 2026 року, довідку з Пенсійного фонду України Форми ОК-5 та довідку Пенсійного фонду України про відсутність індивідуальних відомостей про особу не характеризують у повній мірі майновий стан ОСОБА_1 .
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану
за своїм внутрішнім переконанням.
Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать
про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Ураховуючи те, що заявником не надано належних доказів на підтвердження реального його майнового стану, тому підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
За таких обставин ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 29 травня 2026 року залишити без змін, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 вересня 2026 року у цій справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада
2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(у редакції, чинній на момент подання позовної заяви 2024 рік) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 3 028,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою
до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»
за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється
у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Під час подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, за подання касаційної скарги загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 18 609,98 грн (9 208,84 + 1 211,20 + 1211,20) х 200 % х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): [рахунок приховано], ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ,
що свідчить про його сплату.
Таким чином, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки ОСОБА_1 не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати
ОСОБА_1 строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 вересня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк