Ухвала № 137926878 у справі № 904/1926/23 від 02.07.2026

УХВАЛА

02 липня 2026 року

м. Київ

Справа № 904/1926/23 (904/3646/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Погребняка В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

представники учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янське-Естейт" - Тютюнник В. А.;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" - Шеін І. В.;

Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - Харицька А. М., Куценко О. В.;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро" - Рубан О. Г.;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" - Целік В. В.;

Уповноважена особи засновників боржника - Федорко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" про відвід судді Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янське-Естейт"

до відповідачів: 1): Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро"

про визнання недійсним правочинів, вчинених боржником, та повернення майна на користь боржника

у межах справи № 904/1926/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж",

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/1926/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (далі - ТОВ "Боріваж").

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`янське-Естейт" (далі - ТОВ "Кам`янське-Естейт") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просив: визнати недійсними протокол 1-27/09/16 Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" (далі - ТОВ "Агротермінал Логістік") від 27.09.2016, визнати недійсними Акти прийому-передачі майна № 1, № 2, № 3 від 27.09.2016, укладені між ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Агротермінал Логістік"; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь ТОВ "Агротермінал Логістік" про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна та витребувати у ТОВ "Агротермінал Логістік" майно, яке було передане від ТОВ "Боріваж" на підставі Актів прийому-передачі майна № 1, № 2, № 3 від 27.09.2016.

10.03.2025 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1926/23(904/3646/24) позов задоволено частково; визнано недійсними акт прийому-передачі майна № 1, № 2, № 3 від 27.09.2016, укладені між ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Агротермінал Логістік"; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь ТОВ "Агротермінал Логістік" про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів, з причалом, розташований за адресою Одеська обл., Лиманський р., сщ/рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд № 5.

19.01.2026 постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 в частині задоволення позовних вимог скасовано. Ухвалено у цій частині нове рішення - про відмову у позові. В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 у справі № 904/1926/23 (904/3646/24) залишено без змін.

До Верховного Суду надійшли касаційні скарги на зазначену постанову суду апеляційної інстанції від: ТОВ "Кам`янське-Естейт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро" (далі - ТОВ "Дворічанське-Агро"), Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), ТОВ "Боріваж", ТОВ "Агротермінал Логістік".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 25.03.2026 між суддями касаційну скаргу ТОВ "Кам`янське-Естейт" передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Пєскова В. Г. - головуючий, Жукова С. В., Картере В. І.

Касаційні скарги ТОВ "Дворічанське-Агро", АТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Боріваж", ТОВ "Агротермінал Логістік" передано для розгляду цьому ж складу суду відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

08.04.2026 Верховний Суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за вказаними вище касаційними скаргами у справі № 904/1926/23 (904/3646/24), об`єднав касаційні скарги в одне касаційне провадження та призначив їх розгляд на 14.05.2026.

12.05.2026 у зв`язку з відрядженням судді Картере В. І. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/1926/23 (904/3646/24), за результатами якого зазначено справу передано на розгляд суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Пєскова В. Г. - головуючий, Жукова С.В., Погребняка В.Я.

14.05.2026 суд оголосив перерву в засіданні до 21.05.2026.

21.05.2026 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Кам`янське-Естейт" про відвід судді Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24).

21.05.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я. заяву ТОВ "Кам`янське-Естейт" про відвід судді Пєскова В. Г. визнано необґрунтованою; матеріали справи № 904/1926/23 (904/3646/24) передано на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви ТОВ "Кам`янське-Естейт" про відвід судді Пєскова В. Г.

27.05.2026 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В. І. відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Кам`янське-Естейт" про відвід судді Пєскова В.Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24).

01.06.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я. постановив ухвалу про призначення цієї справи до розгляду на 02.07.2026.

02.07.2026 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Боріваж", підписана представником цього товариства - адвокатом Целіком В. В., про відвід судді Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24).

Заява обґрунтована таким.

Представник ТОВ "Боріваж" - адвокат Целік В. В. зазначає, що після укладення 01.07.2026 договору про надання правничої допомоги та отримання від вказаного товариства завдання на супроводження і надання правничої допомоги у справі №904/1926/23 (904/3646/24) йому стали відомі обставини, які, на його думку, є підставою для відводу судді Пєскова В.Г. від розгляду цієї справи.

У заяві вказано, що голова Громадської спілки "Справедливий вибір" Целік В. В., який одночасно представляє інтереси ТОВ "Боріваж", звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Підставою для такого звернення, за твердженням заявника, стали обставини постановлення Верховним Судом ухвали від 25.05.2026 у справі № 43/216 (910/8962/25), з якої вбачається, що у вступній частині рішення до складу колегії було включено суддю Пєскова В.Г., тоді як резолютивну частину рішення підписав суддя Огороднік К.М., який, за твердженням заявника, не входив до складу колегії, визначеної автоматизованим розподілом.

Представник зазначає, що на офіційному сайті Верховного Суду відсутні відомості про повторний автоматизований розподіл справи, зміну складу суду чи інше процесуальне рішення, яке б пояснювало або легітимізувало заміну судді Пєскова В. Г. на суддю Огородніка К.М. На його переконання, така розбіжність може свідчити про можливе службове підроблення або втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду.

Також у заяві зазначено, що після оскарження бездіяльності слідчого ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.07.2026 уповноважену особу Державного бюро розслідувань зобов`язано внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та розпочати досудове розслідування.

На думку заявника, оскільки Целік В. В. одночасно представляє інтереси ТОВ "Боріваж" у цій справі та є заявником про можливе вчинення кримінального правопорушення, у якому порушується питання щодо дій головуючого судді Пєскова В.Г., це породжує об`єктивні сумніви у безсторонності та неупередженості судді під час розгляду справи за участю зазначеного товариства.

У судовому засіданні представниця ТОВ "Кам`янське-Естейт" погодилася із заявленим відводом, Уповноважена особа засновників боржника та представник ТОВ "Агротермінал Логістік" - заперечили, представники АТ КБ "ПриватБанк" і ТОВ "Дворічанське-Агро" - залишили вирішення цього питання на розсуд суду.

Розглянувши заяву ТОВ "Боріваж" про відвід судді Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24), колегія суддів дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Відповідно до частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, згідно з пунктом 5 частини першої цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність" у сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, й об`єктивного критерію, тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоби виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" (Bulut v. Austria) від 22.02.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. При цьому особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).

Верховний Суд враховує, що рішенням від 08.06.2017 № 34 Рада суддів України вирішила роз`яснити, що подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України. Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України (пункти 1, 2 рішення Ради суддів України № 34 від 08.06.2017).

Водночас колегія суддів враховує, що наведені у рішенні Ради суддів України від 08.06.2017 № 34 роз`яснення стосувалися звернення учасника судового процесу із заявою про вчинення суддею кримінального правопорушення, передбаченого статтею 375 Кримінального кодексу України, тоді як у цій справі заявник посилається на подання заяви щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366 та 376-1 Кримінального кодексу України. Разом із тим зазначене рішення Ради суддів України відображає загальний підхід до оцінки впливу самого факту звернення учасника судового процесу із заявою про можливе вчинення суддею кримінального правопорушення на питання безсторонності судді, який полягає в тому, що таке звернення саме по собі не породжує конфлікту інтересів та не свідчить про наявність обставин, які об`єктивно викликають сумнів у неупередженості судді під час розгляду конкретної справи.

Підставою для відводу судді Пєскова В. Г. зазначено обставини звернення голови Громадської спілки "Справедливий вибір" - Целіка В. В., який як адвокат представляє інтереси ТОВ "Боріваж" у цій справі, до правоохоронного органу із заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення, у якому порушується питання щодо дій судді Пєскова В. Г. в іншій справі, що, за доводами заявника, породжує об`єктивні сумніви у безсторонності та неупередженості судді під час розгляду справи за участю зазначеного товариства.

Водночас саме по собі звернення до правоохоронного органу чи внесення відомостей до ЄРДР не свідчить про підтвердження викладених у заяві обставин, не встановлює факту вчинення кримінального правопорушення та не може розцінюватися як доказ існування упередженості чи особистої заінтересованості судді у результаті розгляду конкретної справи.

При цьому колегія суддів також зауважує про відмінність суб`єктного складу справи №904/1926/23 (904/3646/24) зі справою № 43/216 (910/8962/25).

Заявником не наведено обставин, які б свідчили про існування передбачених статтею 35 ГПК України підстав для відводу судді, зокрема особистої заінтересованості судді у результаті розгляду справи, наявності будь-яких позапроцесуальних відносин із учасниками справи чи інших обставин, які за об`єктивним критерієм могли б викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Фактично доводи заяви ґрунтуються виключно на тому, що представник одного з учасників справи звернувся із заявою про можливе вчинення суддею кримінальних правопорушень. Однак визнання такої обставини достатньою підставою для відводу означало б можливість усунення судді від розгляду справи виключно шляхом подання учасником процесу відповідної заяви до правоохоронного органу, що не узгоджується з принципами незалежності суддів та недопустимості втручання у здійснення правосуддя.

Отже, заявлений відвід є необґрунтованим.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід судді має бути вирішено суддею, визначеним у порядку частини першої статті 32 ГПК України.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" про відвід судді Пєскова В. Г. від розгляду справи № 904/1926/23 (904/3646/24) визнати необґрунтованою.

Матеріали справи № 904/1926/23 (904/3646/24) передати на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" про відвід судді Пєскова В. Г.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

В. Погребняк