УХВАЛА
06 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 907/1471/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет"
на рішення Господарського суду Закарпатської області
(суддя - Лучко Р.М.)
від 24.03.2026
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Ржепецький В.О., судді: Іванчук С.В., Міліціанов Р.В.)
від 28.05.2026
у справі №907/1471/25
за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради Закарпатської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет", Комунальної установи "Центр з обслуговування закладів освіти" Виноградівської міської ради Закарпатської області
про визнання недійсними угод та стягнення 97 350,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2026 у справі №907/1471/25 позов задоволено: визнано недійсною додаткову угоду №2 від 07.09.2021 до договору №4/18 від 19.01.2021, укладеного між Комунальною установою "Центр з обслуговування закладів освіти" Виноградівської міської ради Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет"; визнано недійсною додаткову угоду №3 від 09.09.2021 до договору №4/18 від 19.01.2021, укладеного між Комунальною установою "Центр з обслуговування закладів освіти" Виноградівської міської ради Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет" на користь Виноградівської міської ради Закарпатської області 97 350,00 грн безпідставно отриманих коштів.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2026 у справі №907/1471/25 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2026 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у справі №907/1471/25, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет", судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Разом з тим у касаційній скарзі товариство посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що не відповідають обставинам справи, не повністю з`ясували обставини, що мають значення для справи, не правильно застосували норми матеріального права, проте скаржником не зазначено конкретної з підстав касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене та те, що у касаційній скарзі не зазначено конкретної з підстав касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у справі №907/1471/25 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- навести підстави касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій, які передбачено пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач В. Студенець