ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 907/1471/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет"
на рішення Господарського суду Закарпатської області
(суддя - Лучко Р.М.)
від 24.03.2026
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Ржепецький В.О., судді: Іванчук С.В., Міліціанов Р.В.)
від 28.05.2026
у справі №907/1471/25
за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради Закарпатської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет", Комунальної установи "Центр з обслуговування закладів освіти" Виноградівської міської ради Закарпатської області
про визнання недійсними угод та стягнення 97 350,00 грн,
за участю представників учасників справи:
прокуратури - Зарудяна Н.О.
позивача - не з`явилися
відповідача 1 - не з`явилися
відповідача 2 - не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Берегівська окружна прокуратура, діючи в інтересах держави в особі Виноградівської міської ради Закарпатської області, звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет" (далі - ТОВ "Карт Маркет") та Комунальної установи "Центр з обслуговування закладів освіти" Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання недійсними додаткових угод №2 від 07.09.2021 та №3 від 09.09.2021 до договору № 4/18 від 19.01.2021, укладених між ТОВ "Карт Маркет" та Комунальною установою "Центр з обслуговування закладів освіти" Виноградівської міської ради, а також про стягнення з товариства на користь Виноградівської міської ради Закарпатської області коштів у сумі 97 350,00 грн.
1.2. Позовні вимоги прокурора мотивовані недійсністю додаткових угод №2 від 07.09.2021 та №3 від 09.09.2021 до укладеного між відповідачами договору №4/18 від 19.01.2021, як таких, що укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з підвищенням означеними додатковими угодами без визначених законодавством підстав ціни товару в розмірі, що перевищує 10% встановленої в договорі про закупівлю ціни.
У зв`язку з наведеним прокурор зазначає, що розмір безпідставно (зайво) отриманих відповідачем-1 коштів від відповідача-2 як оплату вартості поставлених останньому протягом вересня-жовтня 2021 року бензину А-95 та дизельного палива, як різниця між фактично сплаченою покупцем їх вартістю та сумою, яку він повинен був сплатити без врахування зміненої зазначеними додатковими угодами ціни палива, становить 97 350,00 грн, які просить стягнути з відповідача-1 у справі на користь Виноградівської міської ради Закарпатської області як головного розпорядника бюджетних коштів Виноградівської міської територіальної громади, за чий рахунок відбувалося фінансування укладеного відповідачами договору.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2026 у справі №907/1471/25 позов задоволено: визнано недійсною додаткову угоду №2 від 07.09.2021 до договору №4/18 від 19.01.2021, укладеного між Комунальною установою "Центр з обслуговування закладів освіти" Виноградівської міської ради Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет"; визнано недійсною додаткову угоду №3 від 09.09.2021 до договору №4/18 від 19.01.2021, укладеного між Комунальною установою "Центр з обслуговування закладів освіти" Виноградівської міської ради Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет" на користь Виноградівської міської ради Закарпатської області 97 350,00 грн безпідставно отриманих коштів.
2.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що додаткові угоди № 2 від 07.09.2021 та № 3 від 09.09.2021 до договору закупівлі пального укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки зміна ціни товару не була належним чином підтверджена документами про коливання ринкових цін, а підвищення ціни за одиницю товару перевищило встановлену законом граничну межу у 10 % від початкової ціни договору. Внаслідок цього сторони безпідставно змінили істотні умови договору, що стало підставою для визнання зазначених додаткових угод недійсними. Оскільки їх виконання призвело до надмірної оплати поставленого пального за рахунок коштів місцевого бюджету, суд визнав безпідставно отриманими постачальником 97 350 грн та постановив стягнути цю суму на користь Виноградівської міської ради як органу, що представляє інтереси територіальної громади та забезпечує належне і ефективне використання бюджетних коштів.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2026 у справі №907/1471/25 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з тих самих мотивів, що і суд першої інстанції.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2026 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у справі №907/1471/25, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет" звернулось з касаційною скаргою, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
3.2. Підставами касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет" визначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №420/17618/21 (щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Також у касаційній скарзі товариство посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що не відповідають обставинам справи, не повністю з`ясували обставини, що мають значення для справи, не правильно застосували норми матеріального права.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу Берегівська окружна прокуратура проти вимог та доводів останньої заперечує, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відзив мотивовано тим, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають сталій практиці та нормам законодавства, оскільки укладені в порушення вимог частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" додаткові угоди підлягають визнанню недійсними. Також посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, що сформульований після прийняття постанови від 05.04.2023 у справі №420/17618/21, про незастосування якої зазначає скаржник, та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2026 у справі №924/698/23.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
19.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет" (постачальник) та Комунальною установою "Центр з обслуговування закладів освіти" Виноградівської міської ради Закарпатської області (покупець) за наслідками проведення закупівлі UA-2020-12-07-003289-a (звіт про результати процедури закупівлі від 30.12.2020) було укладено договір № 4/18 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у встановлений строк у власність покупця товар (партію товару): "код за ДК 021:201509130000-9 "нафта і дистиляти" (Бензин А-95 та Дизельне паливо)", згідно заявок покупця залежно від його потреби, а замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).
За змістом пунктів 1.2, 1.4 договору найменування (номенклатура, асортимент), ціна товару визначена у специфікації (додаток №1) до договору, що є його невід`ємною частиною. Відпуск товару з АЗС здійснюється за талонами (скретч-картками) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору його ціна становить 764 700,00 грн (з ПДВ) та може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Ціна та загальна вартість товару визначається у видаткових документах, що надаються постачальником покупцю (видаткові накладні, акти прийому-передачі). Ціна товару визначається з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, витрат на страхування, навантаження, розвантаження, сплату митних тарифів та усіх інших витрат.
Усі розрахунки за договором проводяться у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів покупцем на рахунок постачальника.
Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати поставлених партій товару на підставі рахунку-фактури та видаткової накладної протягом 30 календарних днів з моменту фактичного отримання товару за наявності реального фінансування (пункти 4.1-4.3 договору).
Відповідно до пункту 10.1 договору він набуває чинності з дня його підписання та проставлення ними своїх печаток (у разі їх використання) і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
Згідно з підписаним відповідачем додатку №1 до договору (специфікація) визначено найменування товару, що підлягає поставці за договором, його кількість та ціну, визначивши, зокрема, що предметом поставки є бензин А-95 в кількості 3000 літрів, ціною 23,90 грн за 1 літр (з ПДВ) на суму 71 700,00 грн та дизельне паливо в кількості 35 000 літрів, ціною 19,80 грн за 1 літр на суму 693 000,00 грн, загальною вартістю 764 700,00 грн.
Протягом строку дії договору між його сторонами були укладені такі додаткові угоди:
- додаткова угода №1 від 12.05.2021 про зміну (збільшення) ціни товару зі зменшенням обсягу закупівлі шляхом викладення додатку №1 до договору (специфікації) в новій редакції, за якою вартість 1 літра бензину А-95 (з ПДВ) становить 26,29 грн, а 1 літра дизельного палива (з ПДВ) 21,78 грн;
- додаткова угода №2 від 07.09.2021 про зміну (збільшення) ціни товару зі зменшенням обсягу закупівлі шляхом викладення додатку №1 до договору (специфікації) в новій редакції, за якою вартість 1 літра бензину А-95 (з ПДВ) становить 28,91 грн, а 1 літра дизельного палива (з ПДВ) 23,95 грн;
- додаткова угода №3 від 09.09.2021 про зміну (збільшення) ціни товару зі зменшенням обсягу закупівлі шляхом викладення додатку №1 до договору (специфікації) в новій редакції, за якою вартість 1 літра бензину А-95 (з ПДВ) становить 31,80 грн, а 1 літра дизельного палива (з ПДВ) 26,34 грн;
- додаткова угода №4 від 22.12.2021 про продовження терміну дії договору на термін, достатній для проведення процедури тендерних закупівель.
Вказані додаткові угоди №1 від 12.05.2021, №2 від 07.09.2021 та №3 від 09.09.2021 містять посилання на наявне коливання цін на ринку палива, що за позицією відповідача підтверджується долученими до позову та відзиву доказами листами ціновими довідками Закарпатської торгово-промислової палати №Ц-26/1, №Ц-26/2, №Ц-26/3 від 09.04.2021, № Ц-50/1, № Ц-50/2 та № Ц50/3 від 17.06.2021, №Ц-66/1, № Ц-66/2, № Ц-66/3 від 10.08.2021, які зазначені також і в самих додаткових угодах про зміну ціни бензину А-95 та дизельного палива.
На виконання умов договору постачальник протягом квітня-жовтня 2021 року поставив, а покупець прийняв бензин А-95 обсягом 1900 літрів на суму 52 640,00 грн та дизельне паливо обсягом 28 650 літрів на суму 711 011,00 грн, а саме:
- відповідно до видаткової накладної №СЧ-000964 від 07.04.2021 постачальником продано покупцю 300 літрів бензину А-95 за ціною 16,50 грн за 1 літр (без ПДВ) на суму 7170,00 грн (з ПДВ) та 3500 літрів дизельного палива за ціною 19,917 грн за 1 літр (без ПДВ) на суму 69 300,00 грн (з ПДВ), на загальну суму поставки 76 470,00 грн (з ПДВ), що підтверджується підписаною відповідачами видатковою накладною №СЧ-000964 від 07.04.2021;
- відповідно до видаткової накладної №СЧ-001540 від 14.05.2021 постачальником продано покупцю 300 літрів бензину А-95 за ціною 21,908 грн за 1 літр (без ПДВ) на суму 7887,00 грн (з ПДВ) та 3500 літрів дизельного палива за ціною 18,15 грн за 1 літр (без ПДВ) на суму 76 230,00 грн (без ПДВ), на загальну суму поставки 84 117,00 грн (з ПДВ), що підтверджується підписаною відповідачами видатковою накладною №СЧ-001540 від 14.05.2021;
- відповідно до видаткової накладної №СЧ-003745 від 08.09.2021 постачальником продано покупцю 2000 літрів дизельного палива за ціною 19,958 грн за літр (без ПДВ) на суму 47 900,00 грн (з ПДВ), що підтверджується підписаною відповідачами видатковою накладною №СЧ-003745 від 08.09.2021;
- відповідно до видаткової накладної №СЧ-003746 від 08.09.2021 постачальником продано покупцю 500 літрів бензину А-95 за ціною 24,092 грн за 1 літр (без ПДВ) на суму 14 455,00 грн (з ПДВ), що підтверджується підписаною відповідачами видатковою накладною №СЧ-003746 від 08.09.2021;
- відповідно до видаткової накладної №СЧ-003723 від 09.09.2021 постачальником продано покупцю 2840 літрів дизельного палива за ціною 21,950 грн за літр (без ПДВ) на суму 74 805,60 грн (з ПДВ), що підтверджується підписаною відповідачами видатковою накладною №СЧ-003723 від 09.09.2021;
- відповідно до видаткової накладної №СЧ-004458 від 18.10.2021 постачальником продано покупцю 6000 літрів дизельного палива за ціною 21,950 грн за літр (без ПДВ) на суму 158 040,00 грн (з ПДВ), що підтверджується підписаною відповідачами видатковою накладною №СЧ-004458 від 18.10.2021;
- відповідно до видаткової накладної №СЧ-004453 від 18.10.2021 постачальником продано покупцю 800 літрів бензину А-95 за ціною 24,092 грн за 1 літр (без ПДВ) на суму 23 128,00 грн (з ПДВ), що підтверджується підписаною відповідачами видатковою накладною №СЧ-004453 від 18.10.2021;
- відповідно до видаткової накладної №СЧ-004459 від 20.10.2021 постачальником продано покупцю 5810 літрів дизельного палива за ціною 21,950 грн за літр (без ПДВ) на суму 153 035,40 грн (з ПДВ), що підтверджується підписаною відповідачами видатковою накладною №СЧ-004459 від 20.10.2021;
- відповідно до видаткової накладної №СЧ-004460 від 20.10.2021 постачальником продано покупцю 5000 літрів дизельного палива за ціною 21,950 грн за літр (без ПДВ) на суму 131 700,00 грн (з ПДВ), що підтверджується підписаною відповідачами видатковою накладною №СЧ-004460 від 20.10.2021.
Зокрема, подані суду докази свідчать, що в оспорюваний прокурором період постачання вересень-жовтень 2021 року за видатковими накладними №СЧ-003745 від 08.09.2021, №СЧ-003746 від 08.09.2021, №СЧ-003723 від 09.09.2021, №СЧ-004458 від 18.10.2021, №СЧ-004453 від 18.10.2021, №СЧ-004459 від 20.10.2021, №СЧ-004460 від 20.10.2021 обсяг постачання бензину А-95 становив 1300 літрів на суму 37 583,00 грн, а дизельного палива 21 650 літрів на суму 565 481,00 грн.
Встановлено також, що покупцем здійснено оплату за отримане від постачальника паливо за договором в повному обсязі, на загальну суму 763 651,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №742 від 08.04.2021 (на суму 76 470,00 грн), №1238 від 17.05.2021 (на суму 77 583,00 грн), №1245 від 19.05.2021 (на суму 6534,00 грн), №2185 від 08.09.2021 (на суму 47 900,00 грн), №2184 від 08.09.2021 (на суму 14 455,00 грн), №2196 від 09.09.2021 (на суму 74 805,60 грн), №2607 від 20.10.2021 (на суму 158 040,00 грн), від 20.10.2021 (на суму 23 128,00 грн), №2666 від 04.11.2021 (на суму 284 735,40 грн).
Стверджуючи про безпідставність та незаконність внесених сторонами в договір змін в частині збільшення вартості палива та, відповідно, недійсність додаткових угод № 2 від 07.09.2021 та № 3 від 09.09.2021 до договору відповідно до статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор просить такі додаткові угоди визнати недійсними та в порядку застосування наслідків недійсності правочину шляхом реституції - стягнути з відповідача зайво сплачені відповідачем-2, як споживачем, грошові кошти за придбане у вересні та жовтні 2021 року включно пальне в загальній сумі 97 350,00 грн, які просить стягнути з відповідача-1 у справі на користь Виноградівської міської ради Закарпатської області як головного розпорядника бюджетних коштів Виноградівської міської територіальної громади, за чий рахунок відбувалося фінансування укладеного відповідачами договору.
Означена сума прокурором обрахована як різниця між фактично сплаченою позивачем вартістю пального (бензину А-95 та дизельного палива) за ціною, яка визначалася відповідно до недійсних додаткових угод до договору та встановленою відповідачами в додатку №1 до договору (з урахуванням внесених додатковою угодою № 1 від 12.05.2021) вартістю пального (1 літр бензину А-95 (з ПДВ) 26,29 грн та 1 літр дизельного палива (з ПДВ) 21,78 грн), яка повинна була оплачуватися відповідачем 2 на користь відповідача 1 з урахуванням недійсності внесених до договору подальших змін щодо збільшення вартості пального в розмірі, що перевищує 10% від початково визначеної в договорі його ціни.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, зокрема, виходили з того, що оспорювані додаткові угоди №№ 2 та 3 суперечать нормам Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки зміна ціни товару не була належним чином підтверджена документами про коливання ринкових цін, а підвищення ціни за одиницю товару перевищило встановлену законом граничну межу у 10 % від початкової ціни договору. Внаслідок цього сторони безпідставно змінили істотні умови договору.
5.4. Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 цього ж Кодексу, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
5.5. Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
5.6. Предметом розгляду у цій справі є вимоги про визнання недійсними додаткових угод №№ 2 та 3 до договору як таких, що суперечать положенням Закону України "Про публічні закупівлі", та стягнення надмірно сплачених коштів у зв`язку підвищенням ціни на товар, з огляду на що колегія суддів відзначає таке.
5.7. Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
5.8. Преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
У силу положень частини четвертої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Як зазначено в частині першій статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина четверта статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Разом з тим пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
5.9. Отже, зазначені положення Закону України "Про публічні закупівлі" дають підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22).
5.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачі уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" і на момент підписання договору погодили всі його істотні умови, зокрема, обсягу закупівлі, ціни предмета закупівлі, встановивши в додатку №1 до договору останню в розмірі 23,90 грн за 1 літр бензину А-95 (з ПДВ) та 19,80 грн за 1 літр дизельного палива (з ПДВ) та, в подальшому, в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшивши відповідну ціну 1 літра бензину А-95 до 26,29 грн (з ПДВ) та 1 літра дизельного палива до 21,78 грн (з ПДВ), тобто в межах встановленої Законом 10-відсоткової межі збільшення ціни (додаткова угода №1 від 12.05.2021 до договору).
Водночас, надалі протягом 07-09 вересня 2021 року до договору №4/18 від 19.01.2021 року сторонами укладено ряд додаткових угод, якими повторно збільшено ціну бензину та дизельного палива.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наслідком внесення сторонами змін до договору у вересні 2021 року стало збільшення ціни палива, а саме:
- додатковою угодою № 2 від 07.09.2021 відповідачами збільшено ціну 1 літра бензину А-95 з 26,29 грн до 28,91 грн (з ПДВ), а 1 літра дизельного палива з 21,78 грн до 23,95 грн (з ПДВ);
- додатковою угодою № 3 від 09.09.2021 відповідачами збільшено ціну 1 літра бензину А-95 з 28,91 грн до 31,80 грн (з ПДВ), а 1 літра дизельного палива з 23,95 грн до 26,34 грн (з ПДВ).
Підставою внесення означених змін в договір визначено цінові довідки Закарпатської торгово-промислової палати № Ц-50/1, № Ц-50/2 та № Ц50/3 від 17.06.2021, №Ц-66/1, № Ц-66/2, № Ц-66/3 від 10.08.2021, які зазначені також і в самих додаткових угодах № 2 від 07.09.2021 та № 3 від 09.09.2021 до договору про зміну ціни бензину А-95 та дизельного палива.
Судами встановлено, що надані ТОВ "Карт Маркет" цінові довідки Закарпатської торгово-промислової палати № Ц-50/1, № Ц-50/2, № Ц-50/3 від 17.06.2021 та № Ц-66/1, № Ц-66/2, № Ц-66/3 від 10.08.2021 не підтверджують саме коливання ціни товару на ринку у період між укладенням договору та внесенням змін до нього. Зазначені документи лише фіксують середні роздрібні ціни на окремі дати та не містять порівняльного аналізу зміни цін у відповідний період.
Верховний Суд у справі №924/698/23 щодо доказів коливання ціни зазначив, що належним доказом є не будь-яка довідка про рівень ціни, а документ, який містить інформацію про зміну ціни у динаміці та дозволяє визначити відсоток такого коливання.
Проте, за висновком судів обох інстанцій, надані довідки не відповідають цим критеріям, тому не можуть обґрунтовувати зміну істотних умов договору.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з договором від 19.01.2021 ціна бензину А-95 становила 23,90 грн за літр, дизельного палива - 19,80 грн за літр. Після укладення додаткової угоди № 2 ціна бензину зросла до 28,91 грн (+20,96 %), дизельного палива - до 23,95 грн (+20,96 %). Після укладення додаткової угоди № 3 ціна бензину становила вже 31,80 грн (+33 %), дизельного палива - 26,34 грн (+33 %), тобто дійшли висновку, що сукупне збільшення ціни значно перевищило встановлене законом обмеження.
Отже, у цій справі суди застосували положення статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, у якій прокурор також оскаржував додаткові угоди до договору, якими суттєво збільшено ціну за одиницю товару, що, як він вважав, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів та нівелювання результатів тендерної закупівлі.
5.11. Звертаючись з касаційною скаргою, товариство, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначило, що судами попередніх інстанцій застосовано положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №420/17618/21.
В контексті зазначених скаржником доводів, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначила, що зміна ціни товару у бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялися, то зміна ціни товару у бік збільшення у випадку збільшення ціни такого товару на ринку можлива лише, якщо це призвело до істотної зміни обставин у порядку статті 652 Цивільного кодексу України якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали би договір або уклали би його на інших умовах. Отже, за висновком Великої Палати Верховного Суду, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Як наслідок, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного адміністративного суду щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", викладеного у постанові від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21, на висновки якої посилається скаржник, згідно з яким сторони договору про закупівлю можуть вносити необмежену кількість разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10% за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
При цьому, висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" має універсальний характер та підлягає застосуванню до всіх правовідносин, які виникають при збільшенні ціни за одиницю товару за договором, укладеним відповідно до Закону.
До того ж у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду наголосила на відсутності підстав для відступу від свого попереднього висновку щодо застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Звідси актуальність і сталість зазначеної правової позиції підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.
5.12. З огляду на збільшення сторонами у додаткових угодах ціни за одиницю бензину та дизельного палива за відсутності доведення відповідного коливання ціни такого товару на ринку та загалом більше ніж на 10 % від первісної ціни суди попередніх інстанцій правильно виснували про невідповідність оспорюваних додаткових угод наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", що є наслідком визнання їх недійсними.
Крім того, суди встановили факт надмірної сплати бюджетних коштів у розмірі 97 350 грн та дійшли висновку, що сплачені кошти у розмірі 97 350 грн є безпідставно набутими та підлягають поверненню в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Вказане свідчить про правильність застосування судами попередніх інстанцій пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням сформованих і актуальних правових підходів Верховного Суду у спорах цієї категорії.
У свою чергу, наведеним спростовуються доводи скаржника, заявлені у відповідному контексті на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Інші доводи касаційної скарги товариства підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, направлені на переоцінку встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Згідно із статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.3. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.
7. Розподіл судових витрат
7.1. За загальним правилом статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт Маркет" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2026 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 у справі №907/1471/25 - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Кібенко
О. Мамалуй