печерський районний суд міста києва
757/15723/26-ц
2-ві-46/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2026 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Єрмічова В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Литвинової Ірини Валеріївни від участі у розгляді справи № 757/15723/26-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківський прав,
УСТАНОВИВ:
У провадження судді Єрмічової В. В. надійшла заява про відвід головуючого судді Литвинової І. В. від участі у розгляді вказаної справи, мотивована тим, що, на думку заявника ОСОБА_1 , оскільки він не був своєчасно ознайомлений з матеріалами справи, на його звернення йому не було надано копій матеріалів, що, на переконання заявника, свідчить про порушення його права на справедливий суд, викликає сумнів у неупередженості судді та є підставою для відводу головуючого судді відповідно до статті 36 ЦПК України. Заявник ОСОБА_1 посилається на практику Європейського суду з прав людини, Бангалорські принципи поведінки суддів, положення Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повідомляє про подання ним дисциплінарної скарги щодо судді та висловлює припущення про існування заінтересованості суду у результатах розгляду справи.
Вивчивши заяву ОСОБА_1 , суддя дійшов такого висновку.
Згідно з положеннями пунктів 1-5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Тобто, суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений у статті 36 ЦПК України, що виключає можливість їх розширеного тлумачення.
Установлено, що доводи заяви фактично зводяться до незгоди заявника ОСОБА_1 з порядком здійснення процесуальних дій у справі, зокрема щодо отримання матеріалів справи, а також до припущень про можливу упередженість судді.
Разом з тим заявником ОСОБА_1 не наведено та не підтверджено належними і допустимими доказами існування обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість судді у результаті розгляду справи, наявність конфлікту інтересів, родинних чи інших зв`язків зі сторонами, попередню участь у справі в іншому процесуальному статусі або інших передбачених законом підстав для відводу.
Саме по собі твердження про ненадання копій матеріалів справи або несвоєчасне вирішення відповідних звернень, навіть за умови їх наявності, може бути предметом оцінки під час здійснення судового контролю, апеляційного перегляду або дисциплінарного провадження, однак не є безумовною підставою для висновку про відсутність неупередженості судді.
Посилання заявника ОСОБА_1 на відсутність у Єдиному державному реєстрі судових рішень окремої ухвали та висловлені припущення щодо існування «кругової поруки» між суддями не підтверджені жодними об`єктивними доказами та ґрунтуються виключно на суб`єктивному сприйнятті заявника.
Практика Європейського суду з прав людини, на яку посилається заявник, дійсно передбачає застосування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності суду. Разом із тим ЄСПЛ неодноразово зазначав, що побоювання сторони мають бути об`єктивно обґрунтованими, а не ґрунтуватися лише на припущеннях чи незгоді з процесуальними діями суду.
Подання заявником дисциплінарної скарги щодо судді також не є підставою для відводу, оскільки саме по собі не свідчить про упередженість судді чи наявність обставин, визначених ст. 36 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
З урахуванням означеного вище, суддя дійшов висновку, що обґрунтування, наведені у заяві про відвід, не є підставою для відводу судді у справі.
Керуючись статтями1-19, 36-40, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Литвинової Ірини Валеріївни від участі у розгляді справи № 757/15723/26-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківський прав.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Віта ЄРМІЧОВА