Справа № 761/22623/25
Провадження № 6/761/643/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді: Осаулова А.А.
при секретарі судових засідань: Путрі Д.В.
позивача та його представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва заяви Солом`янського відділу ДВС в м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та відповідача ОСОБА_3 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, орган опіки та піклування Солом`янської районної державної адміністрації в м.Києві про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
В травні 2026 р. Солом`янський відділ ДВС в м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просив змінити спосіб та порядок виконання у справі №761/22623/25 (виконавче провадження НОМЕР_1) (з врахуванням змін, внесених постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2026 року по справі № 761/22623/25). Визначити спілкування матері ( ОСОБА_3 ) з дитиною ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у дистанційному (on-line) форматі шляхом відеозв`язку через доступні засоби електронної комунікації (Zoom, Google Meet, Viber, Telegram, WhatsApp або інші погоджені сторонами засоби зв`язку) за раніше встановленим графіком зустрічей, а саме кожної першої і третьої суботи місяця з 10.00 год. до 17.00 год.
Заява мотивована тим, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали № 761/22623/25 від 18.08.2025 виданої Шевченківським районним судом міста Києва про: тимчасово до набрання рішенням суду про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів у даній справі законної сили, забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей матері ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без присутності батька ОСОБА_1 , кожної першої і третьої суботи місяця з 10.00 год. до 17.00 год. за місцем проживання матері по АДРЕСА_1 або в інших місцях за взаємною згодою, бажанням матері і дитини. Перші чотири зустрічі матері ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , провести за участю спеціаліста-психолога Органу опіки та піклування Солом`янської районної державної адміністрації в м. Києві. Зобов`язати ОСОБА_1 забезпечити надання дитини ОСОБА_4 для зустрічі дитини з матір`ю у встановлений судом графік побачень.
06.05.2026 на адресу Відділу надійшло клопотання представника боржника «про вжиття заходів до захисту прав та інтересів малолітньої дитини в ході здійснення виконавчих дій, шляхом вжиття процесуальних дій до зміни способу виконання судового рішення». В своїй заяві (у формі клопотання) представник боржника фактично просить державного виконавця звернутися до суду з метою заміни особистих зустрічей за певною адресою на зустрічі в режимі on-line (Viber, WhatsApp, Telegram). Державний виконавець дійшов висновку, що наведені у клопотанні доводи є обґрунтованими та такими, що свідчать про наявність обставин, які істотно ускладнюють подальше виконання судового рішення у визначений судом спосіб. Так, під час проведення виконавчих дій за участю сторін, дитини та залученого психолога спостерігається виражене небажання дитини контактувати з матір`ю у форматі особистих зустрічей, ознаки емоційного напруження, тривожності та страху.
Державний виконавець зазначає, що подальше виконання судового рішення у формі безпосередніх особистих зустрічей (off-line) за наявних обставин може завдати шкоди психологічному та емоційному стану дитини, а також фактично унеможливлює належне виконання рішення у спосіб, визначений судом. У даному випадку встановлення дистанційного формату спілкування дозволить забезпечити виконання судового рішення, зберегти контакт дитини з матір`ю та водночас мінімізувати ризик психологічного травмування дитини.
Відповідач ОСОБА_3 подала заперечення на заяву, зазначає, що державний виконавець фактично просить змінити зміст судового рішення, а не спосіб виконання. Вважає, що неможливість виконання судових рішень виникла виключно через бездіяльність боржника та державного виконавця. Фактично не забезпеченого жодного повного виконання судових рішень щодо зустрічей матері та дитини
В травні 2026 р. відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просила: змінити спосіб і порядок виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року у справі № 761/22623/25, зміненої постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у справі №761/22623/25, а саме: Зобов`язати ОСОБА_1 забезпечувати фактичне надання (передачу) дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері - ОСОБА_3 - для зустрічей у встановлений судом графік; Зобов`язати ОСОБА_1 , його представника - адвоката Кшевецьку І.В., а також інших осіб, які діють в його інтересах, залишати місце виконання судового рішення під час зустрічей матері з дитиною та не перешкоджати їх проведенню. Встановити зустрічі матері ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності батька та/або його представників: кожної першої та третьої суботи місяця з 10:00 до 17:00: кожного вівторка з 16:00 до 09:00 четверга; після закінчення уроків у навчальному закладі; за місцем проживання матері або в інших місцях, визначених матір?ю самостійно: Надати матері право самостійно забирати дитину з навчального закладу, гуртків, концертів, культурних та спортивних заходів для проведення часу з дитиною відповідно до встановленого графіку; Заборонити боржнику, його представникам та іншим особам (особливо бабусі ОСОБА_5 ): чинити перешкоди у спілкуванні матері з дитиною; формувати негативне ставлення дитини до матері; втягувати дитину у конфлікт між дорослими; чинити психологічний тиск на дитину та матір; використовувати дитину як інструмент конфлікту. Надати матері - ОСОБА_3 - право провести з дитиною спільний відпочинок тривалістю від одного до двох тижнів у літній період 2026 року (у серпні або в інший період літніх канікул), за рахунок матері, у безпечному місці відпочинку в Україні або за її межами, без присутності батька чи його представників.
Заява мотивована тим, що боржник не виконує ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18.08.2025 року, постанову Київського апеляційного суду від 12.02.2026 року. Вважає, що неможливість виконання судових рішень виникла виключно через бездіяльність боржника та державних виконавців. З моменту відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 за постановою від 26.12.2025 р. жодного фактичного виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 18.08.2025 року, постанови Київського апеляційного суду від 12.02.2026 року не відбулось. Звертає увагу, що відкрито кримінальні провадження щодо невиконання судових рішень, постановлено ухвали слідчих суддів про внесення відомостей до ЄРДР, систематично подаються скарги на дії державних виконавців під час примусового виконання зазначених судових рішень.
Вказане стало підставою для звернення до суду з заявою.
Протокольною ухвалою суду від 16.07.2026 р. заяви Солом`янського відділу ДВС в м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та відповідача ОСОБА_3 об`єднано до спільного розгляду.
В судовому засіданні держвиконавець Солом`янський відділ ДВС в м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України свою заяву підтримав, просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 свою заяву підтримала, просила її задовольнити, заперечила щодо задоволення заяви Солом`янського відділу ДВС в м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Позивач ОСОБА_6 та його представник заяву Солом`янського відділу ДВС в м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України підтримали, заперечили щодо задоволення заяви ОСОБА_3 .
Вислухавши пояснення присутніх учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року заяву представника відповідача про забезпечення позову у цивільній справі № 761/22623/25 задоволено частково. Тимчасово до набрання рішенням суду про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів законної сили, забезпечено позов шляхом встановлення зустрічей матері ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без присутності батька ОСОБА_1 , виключно за бажанням дитини кожної першої і третьої суботи місяця з 10.00 до 17.00 за місцем проживання матері по АДРЕСА_1 або в інших місцях за взаємною згодою, бажанням матері і дитини. Зобов`язано ОСОБА_1 забезпечити надання дитини ОСОБА_4 для зустрічі дитини з матір`ю у встановлений судом графік побачень (а.с. 57-58).
Постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2026 р., ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року - змінено, викладено її резолютивну частину в наступній редакції: «Заяву ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі № 761/22623/25 ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, Орган опіки та піклування Солом`янської районної державної адміністрації в м. Києві, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено частково. Тимчасово до набрання рішенням суду про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів у даній справі законної сили, забезпечено позов шляхом встановлення зустрічей матері ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без присутності батька ОСОБА_1 , кожної першої і третьої суботи місяця з 10.00 год. до 17.00 год. за місцем проживання матері по АДРЕСА_1 або в інших місцях за взаємною згодою, бажанням матері і дитини. Перші чотири зустрічі матері ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , провести за участю спеціаліста-психолога Органу опіки та піклування Солом`янської районної державної адміністрації в м. Києві. Зобов`язано ОСОБА_1 забезпечити надання дитини ОСОБА_4 для зустрічі дитини з матір`ю у встановлений судом графік побачень.
Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Отже, при вирішенні питання про встановлення нового способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення раніше встановленим способом.
Задоволення відповідної заяви є можливим лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі №693/426/17 (провадження №61-6283св19).
У постанові Верховного Суду від 4 травня 2020 року в справі №2-1927/11 (провадження №61-48245св18) викладено правовий висновок, згідно якого спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. Отже, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення суду не передбачає зміну рішення суду по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення суду. Тобто, слід розрізняти способи захисту цивільного права, передбачені статтею 16 ЦК України, та способи і порядок виконання рішення суду, що суди й здійснили.
При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті (постанова Верховного суду України від 25 листопада 2015 року у справі №6-1829цс15, постанова Касаційного господарського суду від 11 квітня 2018 року у справі №904/1478/15).
На стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.
Звернувшись до суду із заявою про зміну способу виконання вказаного рішення, Солом`янський відділ ДВС фактично просить викласти вказану частину резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 12.02.2026 р., в іншій редакції, а саме визначити спілкування матері ( ОСОБА_3 ) з дитиною ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у дистанційному (on-line) форматі шляхом відеозв`язку через доступні засоби електронної комунікації (Zoom, Google Meet, Viber, Telegram, WhatsApp або інші погоджені сторонами засоби зв`язку) за раніше встановленим графіком зустрічей, а саме кожної першої і третьої суботи місяця з 10.00 год. до 17.00 год.
Проте, таких вимог при розгляді справи не заявлялося, тому вимоги відділу ДВС про зміну способу виконання судового рішення фактично змінюють судове рішення по суті та самостійно змінюють заходи забезпечення позову, з якими відповідач ОСОБА_3 зверталась до суду 18 серпня 2025 року з відповідною заявою.
Вимоги державного виконавця у контексті поданої заяви не можна вважати ані зміною порядку, ані способу виконання рішення суду.
При цьому, такого ж висновку суд дійшов щодо заяви ОСОБА_3 про зміну способу і порядку виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року у справі № 761/22623/25, зміненої постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у справі №761/22623/25, оскільки ОСОБА_3 у поданій заяві в одній частині фактично дублює зміст резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у справі №761/22623/25, а в іншій частині просить доповнити новими заходами забезпечення позову, такими як: «встановлення зустрічей кожного вівторка з 16:00 год. до 09:00 четверга», «після закінчення уроків у навчальному закладі», «надання матері можливості самостійно забирати дитину з навчального закладу, гуртківці, концертів, культурних та спортивних заходів для проведення часу з дитиною»; «надати матері права провести з дитиною спільний відпочинок тривалістю від одного до двох тижнів у літній період 2026 року (у серпні або в інший період літніх канікул), за рахунок матері, у безпечному місці відпочинку в Україні або за її межами, без присутності батька чи його представників.».
При цьому, встановлення нових заходів забезпечення позову або заміна одного заходу забезпечення позову іншим підлягає окремому розгляду в порядку ст.ст.149-153, 156 ЦПК України та не підлягають розгляду під час вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судових рішення на підставі ст. 435 ЦПК України.
У справі «Глоба проти України» (рішення від 05 липня 2012 року, заява № 15729/07, §§ 26, 27) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. також рішення ЄСПЛ від 07 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, § 84).
Таким чином, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Подібні правові висновки Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного господарського суду виклав у пункті 13 постанови від 30 серпня 2018 у справі № 916/4106/14 та підпункті 8.12 пункту 8 постанови від 25 вересня 2020 у справі № 924/315/17.
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд у своєму рішенні встановив відповідні заходи забезпечення позову та навів обґрунтування необхідності вжиття саме таких заходів забезпечення позову.
Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення та створюються передумови для виникнення «колізії» судових рішень [див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року в справі № 442/3663/20 (провадження № 61-6501св21)].
Варто звернути також увагу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та Солом`янського відділу ДВС, що у справі №761/22623/25 на теперішній час встановлені заходи забезпечення позову на підставі: 1) ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року у справі № 761/22623/25, зміненої постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у справі №761/22623/25 та 2) ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року, яка залишена змін постановою Київського апеляційного суду від 16.04.2026 р, якою тимчасово до набрання рішенням суду про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів законної сили забезпечено позов шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_1 не чинити матері - ОСОБА_3 перешкоди у контакті з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом спілкування матері з дочкою засобами телефонного та будь-якого іншого зв`язку, що не передбачає особистого фізичного контакту, без присутності батька.
При цьому, захід забезпечення позову за ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року щодо спілкування матері з дочкою засобами телефонного та будь-якого іншого зв`язку, що не передбачає особистого фізичного контакту, без присутності батька фактично дублює зміст заяви Солом`янського відділу ДВС в м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
На підставі викладеного, заяви Солом`янського відділу ДВС в м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.05.2026 року та відповідача ОСОБА_3 від 18.05.2026 року про зміну способу і порядку виконання ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 18.08.2025 року, зміненої постановою Київського апеляційного суду від 12.02.206 року у цивільній справі №761/22623/25, - необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
ухвалив:
заяви Солом`янського відділу ДВС в м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.05.2026 року та відповідача ОСОБА_3 від 18.05.2026 року про зміну способу і порядку виконання ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 18.08.2025 року, зміненої постановою Київського апеляційного суду від 12.02.206 року у цивільній справі №761/22623/25, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: А.А.Осаулов