СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
21 липня 2026 року м. Харків Справа №917/777/20(752/10606/18)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М.,
розглянувши апеляційну скаргу АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (вх.№1258 П) на рішення ухвалене Господарським судом Полтавської області у складі судді Білоусова С.М. 31.03.2025 (повний текст складений 31.03.2025) у справі №917/777/20(752/10606/18)
за позовом ОСОБА_1
до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в межах справи про банкрутство),
ВСТАНОВИВ:
25.05.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень від 29.11.2018 року) просив суд стягнути в солідарному порядку з Державного агентства автомобільних доріг України, назву якого змінено на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України з 31.01.2023 року, та Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на його користь матеріальну шкоду в розмірі 432503,48грн, моральну шкоду у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 , в розмірі 75957760грн, моральну шкоду у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 в розмірі 75957760грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 12.11.2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката Дмитрика Івана Івановича задоволено частково; апеляційну скаргу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України задоволено; рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 вересня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_5 до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України про відшкодування майнової та моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову; рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07 вересня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_6 до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про відшкодування майнової та моральної шкоди скасовано, матеріали справи в цій частині позовних вимог передано до Господарського суду Полтавської області, на розгляді якого перебуває справа №917/777/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.03.2025 у справі №917/777/20(752/10606/18) позов задоволений.
Ухвалено стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (36039, м. Полтава, вул. Чорновола, 22а, ідент. код 32017261) на користь ОСОБА_5 (громадянина Німеччини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 151915520грн моральної шкоди та 432503,48грн матеріальної шкоди.
05.06.2026 до Східного апеляційного господарського суду від АТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в системі "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга, в якій просить суд:
- поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2025 у справі №917/777/20(752/10606/18);
- відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України";
- скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2025 у справі №917/777/20(752/10606/18);
- ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити повністю або частково.
Альтернативно у разі неможливості ухвалити нове рішення за наявними у справі матеріалами направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду залучити до участі у справі АТ "ДАК "Автомобільні дороги України", як особу права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються судовим рішенням, а також забезпечити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та дослідженням доказів у судовому засіданні.
Апелянт вважає, що місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення. Апелянт зазначає, що оскаржуване рішення стосується його прав та обов`язків як засновника відповідача, при цьому він не був залучений до участі у справі.
Крім того, 08.06.2026 від апелянта надійшло клопотання, в якому просить суд:
- звільнити Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від сплати судового збору в повному обсязі;
- у разі відмови у звільненні від сплати судового збору зменшити його розмір до співмірного фінансового стану заявника;
або
- відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Також 08.06.2026 від АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надійшло клопотання, в якому просить суд на підставі статті 332 ГПК України:
- зупинити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2025 у справі №917/777/20(752/10606/18), на підставі якого виданий наказ 29.04.2026;
- зупинити виконавче провадження №79496182 від 04.11.2025, відкрите Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до закінчення апеляційного перегляду справи.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2026 справу №917/777/20(752/10606/18) передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/777/20(752/10606/18). Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", до надходження матеріалів справи.
23.06.2026 матеріали справи №917/777/20(752/10606/18) надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про звільнення, відстрочення або зменшення розміру судового збору за звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2025 у справі №917/777/20(752/10606/18).
Апеляційну скаргу АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2025 року у справі №917/777/20(752/10606/18) залишено без руху.
Постановлено апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки надати:
- докази сплати судового збору у розмірі 10572грн;
- клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги із зазначенням інших причин пропуску строку, аніж ті, що зазначені у клопотанні, яке додано до апеляційної скарги
протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається не поданою та повертається апелянту.
03.07.2026 від АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додані докази сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
14.07.2026 від ОСОБА_1 надійшли заперечення щодо клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження від 03.07.2026. В запереченнях вважає, що апелянтом не наведено наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з моменту ознайомлення апелянтом з матеріалами справи, а саме з 06.03.2026 до 05.06.2026. Наполягає на тому, що зазначені апелянтом причини пропуску строку не є поважними в розумінні процесуального закону.
20.07.2026 від АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надійшли заперечення на заперечення ОСОБА_1 щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі. У запереченнях наполягає на тому, що позивач помилково ототожнює процесуальний статус апелянта з особою, яка є звичайним учасником господарських відносин та був належним чином повідомлений про розгляд даної справи. Зауважує на тому, що АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не був залучений до участі у справі та не повідомлявся про її розгляд, чим фактично був позбавлений можливості реалізувати право оскаржити рішення у даній справі.
Вважає помилковою позицію позивача, що з моменту ознайомлення з матеріалами справи 06.03.2026 АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" мав можливість негайно подати апеляційну скаргу. Стверджує, що ознайомлення з матеріалами справи та оскаржуваним рішенням не означає автоматичне встановлення змісту його мотивувальної частини, обставин розгляду спору.
Оскільки суддя-доповідач перебувала у відпустці, то питання щодо руху апеляційної скарги вирішується у перший день виходу судді з відпустки.
Розглянувши заявлене апелянтом клопотання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою від 03.07.2026, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Як установлено та зазначено вище, оскаржуване рішення ухвалено Господарським судом 31.03.2025. Апелянт звернувся зі скаргою 05.06.2026.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Відповідно до статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Так, згідно з положеннями ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Апелянт як в апеляційній скарзі, так і у поданому клопотанні від 03.07.2026 зазначає, що довідався про оскаржуване рішення 06.03.2026 року під час ознайомлення з матеріалами справи, оскільки він не був залучений до участі у справі.
Отже, відповідно наведених вище положень процесуального закону апелянт мав подати апеляційну скаргу протягом 20 днів від дати 06.03.2026 (дати, коли він ознайомився з матеріалами справи та повним текстом оскаржуваного рішення суду першої інстанції).
Натомість апеляційна скарга подана 05.06.2026, тобто через 3 місяці з дати ознайомлення апелянта з повним текстом оскаржуваного рішення.
В обґрунтування причин пропуску строку апелянт вказує на те, що дата 06.03.2026 є датою первинного виявлення факту судового рішення, а не моментом повного усвідомлення його змісту та правових наслідків. Апелянт зазначає, що йому був необхіден час для аналізу законодавства, практики Верховного Суду, матеріалів справи про банкрутство. Апелянт посилається на те, що всі ці дії він не міг вчинити протягом "скорочених строків".
Дослідивши такі доводи апелянта, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статті 42 ГПК України встановлено обов`язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили звернення до суду у визначений законом строк.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали лише від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
У справі "Устименко проти України" (рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 ГПК України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. Про відповідне зазначено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №922/3604/21.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.04.2021 у справі №902/560/20, від 25.01.2021 у справі №911/224/20.
Як звернув увагу Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06).
Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі №910/186/21.
Східний апеляційний господарський суд відхиляє як безпідставні аргументи апелянта про те, що ознайомлення з рішенням 06.03.2026 є лише первинним, йому необхіден був час для вивчення законодавства та опрацювання матеріалів справи.
Суд вважає доводи апелянта про те, що він не був залучений до участі у справі, тому з моменту ознайомлення зі змістом оскаржуваного рішення йому необхіден був більший час для підготовки апеляційної скарги, аніж для осіб, які були учасниками такого провадження.
Суд зауважує на тому, що такі доводи не ґрунтуються на нормах процесуального закону, який містить чітко визначений строк для подання апеляційної скарги 20 днів з моменту отримання повного тексту судового рішення.
Як установлено та зазначено вище, апелянт ознайомився з як з повним текстом оскаржуваного рішення так і з матеріалами справи саме 06.03.2026. Апелянт не навів та не довів, що станом на 06.03.2026 йому не були надані всі матеріали справи щодо даного позовного провадження, або, що він ознайомився не з повним текстом рішення та його мотивувальною частиною.
Східний апеляційний господарський суд зауважує на рівності перед законом всіх учасників судового процесу і на тому, що є установлений законом для всіх строк подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, який становить 20 днів.
Посилання апелянта на те, що дії з підготовки апеляційної скарги не могли бути ним вчинені у "скорочені строки" не відповідають принципам рівності перед законом. Крім того, саме застосування апелянтом поняття "скорочений строк" є неправомірним, оскільки такий строк не є скороченим саме для апелянта він визначений законом для всіх учасників процесу.
Сама по собі незгода апелянта з визначеним законом строком для подання апеляційної скарги не змінює норму закону щодо такого строку.
Наведені апелянтом причини пропуску строку для звернення з апеляційною скаргою не є непереборними обставинами та є наслідком суб`єктивної поведінки апелянта та такими, що залежать саме від його волі та його дій, тому не визнаються судом поважними причинами пропуску строку.
Східний апеляційний господарський суд зазначає, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами.
Таким чином, заявником апеляційної скарги не наведено обставини, які зумовлені та пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від його волі та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
За положеннями ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційної скаргою АТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "ДАК "Автомобільні дороги України", то відсутні правові підстави для розгляду клопотання апелянта про зупинення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2025 у справі №917/777/20(752/10606/18), на підставі якого виданий наказ 29.04.2026 та зупинення виконавчого провадження №79496182 від 04.11.2025, відкритого Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до закінчення апеляційного перегляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 119, 234, 242, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2026 року у справі №917/777/20(752/10606/18).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя О.В. Плахов
Суддя М.М. Слободін