ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
29 липня 2026 року м. Одеса Справа № 916/3335/24(916/2347/26)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Павленко Н.А.
суддів - Лічмана Л.В., Філінюка І.Г.
дослідивши матеріали апеляційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 про повернення позовної заяви, постановлену суддею Гутом С.Ф. м. Одеса
по справі №916/3335/24(916/2347/26)
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол»
до відповідача - ОСОБА_1
про стягнення 4 486 400,0 грн,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2024 відкрито провадження у справі № 916/3335/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол». Визнано вимоги Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» у сумі 1 078 249,75 грн та витрати у сумі 26 646,40 грн, понесені у зв`язку із сплатою судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого. Введено процедуру розпорядження майном. Призначено розпорядником майна боржника ТОВ «Продмастол» арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича.
Постановою Господарського суду Одеської області від 15.05.2025 визнано банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол», відкрито відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» призначено арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича.
08 червня 2026 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражний керуючий Вернигора В.П. звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 4 486 400,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражного керуючого Вернигори В.П. про відстрочення сплати судового збору, позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражного керуючого Вернигори В.П. у справі №916/3335/24(916/2347/26) залишено без руху, запропоновано ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражному керуючому Вернигорі В.П. надати суду докази сплати судового збору у розмірі 53 836,80 грн, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Цією ж ухвалою суду роз`яснено ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражному керуючому Вернигорі В.П., що за змістом частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 08.07.2026 повернув позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражного керуючого Вернигори В.П., роз`яснив, що у відповідності до приписів частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражний керуючий Вернигора Володимир Петрович звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 про повернення позовної заяви у справі №916/3335/24(916/2347/26) та направити справу до Господарського суду Одеської області. Разом з апеляційною скаргою ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражним керуючим Вернигорою Володимиром Петровичем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
15.07.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЕСІКС безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 про повернення позовної заяви по справі №916/3335/24(916/2347/26), що відповідає приписам ч. 1 ст. 256 ГПК України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.07.2026, апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Лічмана Л.В., Філінюка І.Г.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 про повернення позовної заяви у справі №916/3335/24(916/2347/26) до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3335/24(916/2347/26) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
24.07.2026 матеріали справи №916/3335/24(916/2347/26) надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів встановила, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам, які визначені ст. 258 ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Приписами пп.7 п. 2-1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 про повернення позовної заяви у справі №916/3335/24(916/2347/26) було подано до Південно-західного апеляційного господарського суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС.
Таким чином, оскаржуючи ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026, апелянт мав би сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,8).
Однак апелянтом не надано доказів сплати судового збору, чим порушено вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
З огляду на означене, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги апелянту необхідно сплатити судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Разом з цим, звертаючись до Південно-західного апеляційного господарського суду, апелянтом було подано клопотання, в якому ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражний керуючий Вернигора Володимир Петрович просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 про повернення позовної заяви у справі №916/3335/24(916/2347/26) до ухвалення судового рішення.
Дане Клопотання обґрунтоване тим, що на момент подання апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Продмастол» перебуває у вкрай скрутному фінансовому стані, що унеможливлює сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Підприємницька діяльність ТОВ «Продмастол» фактично припинена з першого кварталу 2024 року. У боржника відсутні грошові кошти на банківських рахунках, що підтверджує його неспроможність здійснити оплату судового збору на момент звернення до суду з апеляційною скаргою.
Ліквідатор здійснює заходи, спрямовані на формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів, у тому числі шляхом пред`явлення позовів та оскарження судових рішень у межах справи про банкрутство. При цьому Кодекс України з процедур банкрутства не покладає на арбітражного керуючого (ліквідатора) обов`язку здійснювати особисту сплату судового збору за рахунок власних коштів під час вчинення процесуальних дій в інтересах боржника та його кредиторів.
Крім того, єдиним активом боржника є право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТБУД КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 39999436) щодо повернення грошових коштів у сумі 3 198 408,80 грн, підтверджене рішенням Господарського суду Одеської області від 07 травня 2026 року у справі № 916/3335/24 (916/3726/25). Проте зазначений актив не був реалізований за результатами трьох проведених аукціонів, у зв`язку з чим ліквідаційна маса не поповнилася, а грошові кошти, за рахунок яких могла б бути здійснена сплата судового збору, у боржника відсутні.
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Аналіз наведених положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для (1) відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір») або (2) розстрочення сплати судового збору, (3) зменшення його розміру чи (4) звільнення сторони від сплати такого.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення / розстрочення / зменшення сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов`язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України «Про судовий збір».
В той же час необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі № 910/14313/23).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначено, що: «сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала розгляд судом. Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено».
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
При цьому, ГПК України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі №420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зробила висновок щодо застосування норм частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», зазначивши, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору поширюються на осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір» (якою визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх судових інстанціях у силу закону відповідно до їх статусу або виходячи із чітко визначеного предмета спору), або у справах із предметом спору, не охопленим цією статтею.
В цій постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію (враховуючи майновий стан), але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Колегія суддів зазначає, що за приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
Судова колегія звертає увагу на пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 у справі №925/1293/19, де зазначено: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону №3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист».
Зі статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що:
1) законодавець, застосував конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначивши, що питання, зокрема, щодо звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення, розстрочення;
2) умови застосування диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Колегія суддів зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке саме собою є таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Так, на підтвердження майнового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» ліквідатором - арбітражним керуючим Вернигорою Володимиром Петровичем, надано довідки АТ «ПУМБ» станом на липень 2026 року про відсутність коштів на рахунках, саме залишок у сумі 31,00 грн на рахунку НОМЕР_1 та залишок у сумі на рахунку НОМЕР_1 . Також надано протоколи про результати аукціону №BRD001-UA-20260701-24606; №BRE001- UA-20260529-33905 та № BRD001- UA-20260618-28173.
Надані ліквідатором - арбітражним керуючим Вернигорою Володимиром Петровичем довідки та протоколи про результати аукціону самі по собі не відображають загальний майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол».
Перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідації не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.05.2020 у справі №917/1423/19).
У цій справі апелянтом не надано належних та допустимих доказів, які дають можливість оцінити комплексно реальний майновий стан боржника. Так, зокрема, не надано даних про ліквідаційну масу (відомостей про склад майна, його вартість, результати інвентаризації), фінансової звітності (балансу) за останні звітні періоди, відомостей про наявність чи відсутність дебіторської заборгованості та заходів щодо її стягнення, даних податкового органу щодо фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» (довідки про доходи чи їх відсутність, податкової звітності), а також довідки Державної податкової служби, яка підтверджує, що вказані рахунки боржника в АТ «ПУМБ» - це всі наявні у боржника рахунки. Крім цього ліквідатором не надано доказів вжиття заходів для отримання коштів на сплату судового збору.
Зокрема, звертаючись до Південно-західного апеляційного господарського суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, апелянтом не надано доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуального строку розгляду апеляційної скарги до ухвалення відповідного судового рішення.
Щодо майнового критерію заявника (через перебування боржника в процедурі банкрутства та необхідність витрат зі сплати судового збору у разі звернення до суду арбітражного керуючого від імені боржника) суд зазначає, що перебування боржника в процедурі банкрутства не звільняє його від сплати судового збору, а відповідні втирати належать до витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), відшкодування яких врегульовано положеннями статті 30 КУзПБ.
Відповідно до вимог частини четвертої цієї статті КУзПБ витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Згідно з частиною п`ятою статті 30 цього Кодексу кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Відповідно до частини шостої цієї статті КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Джерелом ж відшкодування відповідних витрат є боржник, якщо:
- у боржника достатньо коштів для здійснення відповідних виплат арбітражному керуючому;
- цільове призначення цих коштів не містить обмежень (зокрема, для розрахунків у межах здійснення боржником господарської діяльності: оплата поточних рахунків (комунальні послуги, оренда, зарплати працівникам тощо));
- у боржника відсутні перешкоди для розпорядження цими коштами (арешти, інші обтяження тощо).
В іншому випадку джерелом відшкодування витрат арбітражного керуючого є фонд, що створюється та фінансується визнаними у справі кредиторами боржника.
Аналогічні правові висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2025 у справі №904/11028/15 (904/5476/23).
За таких обставин, оскільки за суб`єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів статей 5, 8 Закону України «Про судовий збір» відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 по справі №916/3335/24(916/2347/26).
Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.
З урахуванням означеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 по справі №916/3335/24(916/2347/26) відповідно до ст. 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 по справі №916/3335/24(916/2347/26).
2. Залишити без руху апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 по справі №916/3335/24(916/2347/26).
3. Встановити ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастол» арбітражному керуючому Вернигорі Володимиру Петровичу строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги, шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 2662,40 грн;- протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.А. Павленко
Судді: Л.В. Лічман
І.Г. Філінюк