УХВАЛА
31 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 924/517/24 (924/112/26)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд"
про відвід судді Пєскова В. Г.
у справі № 924/517/24 (924/112/26)
за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" - арбітражного керуючого Кучерявого Д.В.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд"
про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022
у межах справи № 924/517/24
за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта"
про банкрутство
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Господарського суду Хмельницької області знаходиться справа № 924/517/24 (924/112/26) за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (далі - ТОВ "Моріта") - арбітражного керуючого Кучерявого Д. В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" (далі - ТОВ "Бізнес Тренд") про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022, яка розглядається в межах справи № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта" за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта").
06.05.2026 у межах даної справи № 924/517/24 (924/112/26) Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - ТОВ "Лівайн Торг") звернулося до суду з позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору про стягнення з ТОВ "Бізнес Тренд" на користь ТОВ "Лівайн Торг" заборгованості у сумі 85 500 000,00 грн.
25.05.2026 ухвалою Господарського суду Хмельницької області у справі №924/517/24(924/112/26) відмовлено у прийнятті позовної заяви ТОВ "Лівайн Торг", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, про стягнення заборгованості у сумі 85 500 000,00 грн за договором позики або поворотної фінансової допомоги з ТОВ "Бізнес Тренд" на користь ТОВ "Лівайн Торг" у справі № 924/517/24 (924/112/26) за позовом розпорядника майна ТОВ "Моріта" - арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. до ТОВ "Бізнес Тренд" про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги №3108-2022/М від 31.08.2022.
14.07.2026 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 17.07.2026) апеляційну скаргу ТОВ "Бізнес Тренд" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026 у справі № 924/517/24 (924/112/26) задоволено частково.
Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026 у справі №924/517/24 (924/112/26) скасовано.
Ухвалено нове судове рішення, яким повернуто позовну заяву ТОВ "Лівайн Торг", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, про стягнення заборгованості у сумі 85 500 000,00 грн за договором позики або поворотної фінансової допомоги №3108-2022/М від 31.08.2022 з ТОВ "Бізнес Тренд" на користь ТОВ "Лівайн Торг" у справі № 924/517/24 (924/112/26).
06.08.2026 (через підсистему "Електронний Суд") ТОВ "Бізнес Тренд" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 у справі № 924/517/24 (924/112/26) в частині ухвалення нового рішення про повернення позовної заяви ТОВ "Лівайн Торг" як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору; передати матеріали позовної заяви ТОВ "Лівайн Торг" до Господарського суду Хмельницької області для продовження розгляду питання про її прийняття до спільного розгляду у справі № 924/517/24 (924/112/26)
07.08.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С. В., Картере В. І.
24.08.2026 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження №924/517/24 (924/112/26) за касаційною скаргою ТОВ "Бізнес Тренд" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Хмельницької області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №924/517/24 (924/112/26).
У зазначеній ухвалі Верховного Суду суддя-доповідач Пєсков В. Г. розкрив інформацію про те, що з 04.06.1998 по 19.08.1998 він працював юрисконсультом І категорії договірного відділу договірно-правового управління Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", а з 20.08.1998 по 23.07.2002 - заступником начальника правового відділу договірно-правового управління вказаного товариства, а також представляв в суді інтереси ВАТ "Укрнафта" (в подальшому перейменовано на ПАТ "Укрнафта"), яке є ініціюючим кредитором у справі № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта", в межах якої розглядається справа № 924/517/24 (924/112/26) за позовом розпорядника майна ТОВ "Моріта" - арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. до ТОВ "Бізнес Тренд" про визнання недійсним Договору про надання фінансової допомоги № 3108-2022/М від 31.08.2022. Водночас, суддя Пєсков В. Г. зазначив, що на його думку, оскільки ПАТ "Укрнафта" не є стороною (учасником) у справі позовного провадження № 924/517/24 (924/112/26), ці обставини не здатні вплинути на ухвалення законного і обґрунтованого рішення у цій справі та не перешкоджають його участі у її розгляді, а отже, не створюють підстав для самовідводу відповідно до пункту 2 частини першої статті 35 ГПК України. Разом з цим, суддя Пєсков В. Г. розкрив вказану інформацію з метою надання можливості сторонам висловити власну позицію щодо зазначених обставин.
27.08.2026 ТОВ "Бізнес Тренд" звернулось до Верховного Суду з заявою про відвід судді Пєскова В. Г. у справі № № 924/517/24 (924/112/26) з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України.
Заявлений відвід обґрунтований тим, що (1) суддя Пєсков В. Г. упродовж 1998- 2002 років працював у ВАТ "Укрнафта" на юридичних посадах і представляв інтереси товариства в судах; (2) у справі № 924/517/24 ПАТ "Укрнафта" є ініціюючим кредитором, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Моріта" та має визнані вимоги на суму 232 222 733,42 грн; (3) позов розпорядника майна у справі № 924/517/24 (924/112/26) прямо обґрунтовує фраудаторність оспорюваного ланцюга правочинів шкодою, завданою кредиторам боржника, зокрема, ПАТ "Укрнафта", та пов`язує повернення активів до майнової сфери боржника із задоволенням вимог кредиторів; касаційне провадження стосується процесуального порядку вирішення правової долі того самого активу, який розпорядник майна прагне повернути до майнової сфери боржника для задоволення вимог кредиторів; (4) відсутність у ПАТ "Укрнафта" формального статусу учасника відокремленого провадження не усуває його конкретного майнового інтересу як кредитора в результаті оспорювання правочину боржника. На думку ТОВ "Бізнес Тренд", наведені обставини у своїй сукупності можуть породжувати легітимний сумнів у наявності достатніх гарантій безсторонності та сумнів у неупередженості судді Пєскова В. Г. та є підставою для відводу судді відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України.
Водночас, ТОВ "Бізнес Тренд" акцентує, що не ставить під сумнів особисту доброчесність судді Пєскова В. Г. та не стверджує про наявність фактичної упередженості, однак вважає, що стандарт об`єктивної безсторонності вимагає усунути не лише доведену упередженість, а й обставини, що можуть породжувати легітимний сумнів у неупередженості складу суду.
Розглянувши заяву ТОВ "Бізнес Тренд" про відвід судді Пєскова В. Г. у справі № 924/517/24 (924/112/26), Верховний Суд зазначає таке.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина перша статті 39 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі (пункти 183, 184 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 11-202сап21).
Судді повинні розглядати справи неупереджено, на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, незалежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чиєї сторони або з будь-якої причини. Неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Слово "неупереджений" передбачає відсутність упередженості, як реальної, так і суб`єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд виходить з того, що у розгляді кожної судової справи має бути досягнутий баланс між незалежністю суддів та загальним сприйняттям їх судового рішення як такого, що прийняте неупереджено. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії' від 26.10.1984, А, N 86).
З огляду на викладене, враховуючи, що суддя Пєсков В. Г. надавав правничу допомогу ПАТ "Укрнафта", яке є ініціюючим кредитором у справі №924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта", а позов розпорядника майна у справі №924/517/24(924/112/26) про визнання недійсним договору прямо обґрунтований шкодою, завданою кредиторам боржника, зокрема, ПАТ "Укрнафта", та необхідністю наповнення майнової маси боржника для задоволення вимог кредиторів, а також з метою виключення будь-якого законного сумніву в учасників справи та стороннього спостерігача щодо об`єктивності судді Пєскова В. Г. при розгляді справи № 924/517/24 (924/112/26), Верховний Суд дійшов висновку про задоволення заявленого відводу на підставі пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України.
Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" про відвід судді Пєскова В. Г. у справі № 924/517/24 (924/112/26) задовольнити.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Тренд" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 у справі № 924/517/24 (924/112/26) передати для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере