Справа № 214/12250/25
2-ві/214/6/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ковтун Н.Г. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Євтушенка Олексія Івановича від розгляду цивільної справи №214/12250/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики ,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики (розписками) (головуючий суддя Євтушенко О.І.).
7.09.2026 позивач ОСОБА_1 через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» подала заяву про відвід судді Євтушенка О.І. , яким зареєстрована судом 8.09.2026
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 8.09.2026 року, заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Євтушенка Олексія Івановича від розгляду цивільної справи №214/12250/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики (розписками) визнано необґрунтованою та передано до канцелярії суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, для подальшого розгляду заяви про відвід судді.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8.09.2026 р. заяву про відвід судді передано для вирішення судді Ковтун Н.Г.
Обґрунтовуючи заяву про відвід, заявник ОСОБА_1 зазначила, що суддя в ухвалі від 1.09.2026 про відмову у прийнятті визнання відповідачем заявлених позовних вимог. провів аналіз заявлених позовних вимог та висловив свої висновки, щодо обґрунтованості та законності частини позовних вимог, тобто наперед, на стадії попереднього судового засідання висловив свою думку щодо наявних позовних вимог, фактично діяв як адвокат відповідача та в його інтересах.
Ухвалою від 8.09.2026 суддя Євтушенко О.І. визнав заяву про відвід необґрунтованою та передав для розгляду іншим суддею.
Розглядаючи заяву про відвід суд зазначає наступне .
За змістом ч.ч.7,8 ст.40 ЦПК України, вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Враховуючи, що питання про відвід судді вирішується без повідомлення учасників, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідженням доводів, викладених у заяві про відвід судді, матеріалів справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (ч.1). Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч.2). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.3). Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4).
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Якщо у позивача по справі виникли сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді, то у нього, відповідно до наведеного, виникає право заявити судді відвід.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності визначається за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.
Однак поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Викладені в заяві про відвід доводи заявника за своєю суттю ґрунтуються на її незгоді з процесуальним рішенням суду.
Інститут відводу не є засобом оскарження судових рішень, з якими не погоджується учасник справи.
Суд вважає, що доводи позивача ґрунтуються виключно на її власній суб`єктивній оцінці, що не свідчить про упередженість головуючого судді, так приймаючи рішення про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову, суддя не виніс остаточного рішення, а вказав на те, що це не є висновком про задоволення чи відмову у задоволені окремих позовних вимог , та продовжив судовий розгляд зі стадії підготовчого провадження.
Об`єктивно обґрунтованих даних про те, що суддя Євтушенко О.І. прямо заінтересований у результаті розгляді справи, а також обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді відсутні.
Крім того, суду зазначає, що справа перебуває на розгляді суддів Євтушенка О.І. з грудня 2025 року, та протягом підготовчого засідання позивачкою подано дві заяви про відвід судді Євтушенко О.І., в задоволені яких раніше було відмовлено.
Таким чином, суд приходить до переконання, що заява про відвід є необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.36,39,40,247 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 7.09.2026 про відвід головуючого судді Євтушенка Олексія Івановича від розгляду цивільної справи №214/12250/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики (розписками) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ковтун Н.Г.