Ухвала № 139671492 у справі № 904/1926/23 від 03.09.2026

УХВАЛА

03 вересня 2026 року

м. Київ

Справа № 904/1926/23 (904/3646/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Погребняка В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

представники учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янське-Естейт" - Тютюнник В. А.;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" - Шеін І. В.;

Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - Харицька А. М., Куценко О. В.;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро" - Рубан О. Г.;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" - Лозовський В.М.;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Перспективи ЮА" - Осипов О. О.;

Уповноважена особи засновників боржника - Федорко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за касаційними скаргами 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янське-Естейт"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро"; 3) Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж"; 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2026

у справі № 904/1926/23 (904/3646/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янське-Естейт"

до відповідачів: 1): Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро"

про визнання недійсним правочинів, вчинених боржником, та повернення майна на користь боржника

у межах справи № 904/1926/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж",

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

24.04.2023 Господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (далі - ТОВ "Боріваж"); визнав грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - ПрАТ "СК "Інгосстрах"), яке надалі замінено на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам`янське-Естейт" (далі - ТОВ "Кам`янське-Естейт"), у розмірі 26 840,00 грн судового збору (1 черга задоволення), 60 300,00 грн. суми авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга задоволення), 46 032 384,44 грн суми основного боргу (4 черга задоволення); увів мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

Короткий зміст позовних вимог

ПрАТ "СК "Інгосстрах", правонаступником якого є ТОВ "Кам`янське-Естейт", звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів 1) ТОВ "Боріваж", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" (далі - ТОВ Агротермінал Логістік"), в якому просило:

- визнати недійсними протокол 1-27/09/16 загальних зборів ТОВ Агротермінал Логістік" від 27.09.2016;

- Акт прийому-передачі № 1, Акт прийому-передачі № 2, Акт прийому-передачі № 3 до Протоколу 1-27/09/16 загальних зборів ТОВ "Агротермінал Логістік" від 27.09.2016;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь ТОВ "Агротермінал Логістік" про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна;

- витребувати у ТОВ "Агротермінал Логістік" майно, яке було передане від ТОВ "Боріваж" на підставі зазначених Актів.

Позивач зазначав, що у зв`язку з настанням 12.08.2016 страхового випадку за договором страхування кредитів ним здійснено страхове відшкодування на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", Банк) у розмірі 47 018 323,79 грн. внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до ТОВ "Боріваж".

ТОВ "Боріваж" до вересня 2016 року було власником морського перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів та іншого рухомого майна. Однак 27.09.2016, після виникнення у нього зобов`язань перед позивачем, на підставі протоколу загальних зборів ТОВ "Агротермінал Логістік" та актів приймання-передачі ТОВ "Боріваж" передало зазначене нерухоме та рухоме майно до статутного капіталу ТОВ "Агротермінал Логістік". На підставі цих актів за останнім зареєстровано право власності на відповідне нерухоме майно.

Позивач вважав, що такі дії призвели до істотного зменшення активів ТОВ "Боріваж" та унеможливили або ускладнили погашення його заборгованості перед позивачем як кредитором. За твердженням позивача, спірні рішення та правочини були вчинені з метою виведення майна з власності боржника та на шкоду кредитору, а тому мають ознаки фраудаторних правочинів.

Позиція відповідача-1 ТОВ "Боріваж"

Ліквідатор ТОВ "Боріваж" підтримав позовні вимоги та вважав їх обґрунтованими.

Позиція відповідача-2 ТОВ "Агротермінал Логістік"

Відповідачем-2 просив в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначав, що позивачем належним чином не обґрунтовано, яким саме чином оскаржувані протокол загальних зборів ТОВ "Агротермінал Логістік" та Акти прийому-передачі до нього порушують права позивача; водночас стверджував про обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав.

ТОВ "Агротермінал Логістік" подало також заяву про застосування позовної давності.

Відповідач-2 обґрунтовував заяву про застосування позовної давності, тим, що оспорюваний Протокол 1-27/09/16 від 27.09.2016 загальних зборів учасників ТОВ "Агротермінал Логістік", Акти прийому-передачі №№ 1, 2, 3 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вчинені 27.09.2016, внаслідок чого у той же день відповідні відомості про зміну власника морського перевантажувально-складського комплексу зернових вантажів з причалом було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і саме з цієї дати ПрАТ "СК "Інгосстрах", яке підтвердило, що про існування оскаржуваного протоколу, актів приймання-передачі та рішення про державну реєстрацію позивач дізнався з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто з відкритих джерел, міг дізнатися про порушення свого права.

Фактичні обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

05.04.2016 ПрАТ "СК "Інгосстрах" (страховик) та АТ КБ "ПриватБанк" (страхувальник) уклали договір договір страхування кредитів № 16/04/05-01К (далі - Договір страхування кредитів) з такими умовами:

- предметом договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані із збитками Страхувальника кредитодавця внаслідок непогашення або неповного погашення позичальником кредиту та нарахованих за ним відсотків (пункт 1.1);

- Страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку відшкодувати страхувальнику завдані збитки у межах суми в порядку і на умовах передбачених цим Договором, а Страхувальник зобов`язується своєчасно сплатити страховий платіж та виконувати інші умови цього Договору (пункт 1.2);

- предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані зі збитками, які завдані страхувальнику внаслідок невиконання (або неналежного виконання позичальниками вказаними в Додатку №1 до Договору своїх обов`язків передбачених кредитними договорами між Страхувальником та Позичальниками (надалі - Кредитні договори) щодо своєчасного повного повернення ними кредитів Застрахованими по цьому договору є кредитні договори згідно Додатку № 1 до Договору." (пункт 2.1);

- у разі настання страхового випадку Страховик зобов`язаний виплатити Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі, який дорівнює розміру прямого збитку, понесеного Страхувальником, але не більше розміру страхової суми, передбаченої у Додатку № 1 до Договору, щодо відповідних Позичальника та Кредитного договору (пункт 4.2).

31.08.2016 між ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТОВ "Боріваж" укладено Угоду про добровільне погашення, згідно з якою:

- Боржник визнає, що його заборгованість перед кредитором на момент укладення даної угоди стосовно виплати 22.08.2016 страхового відшкодування АТ КБ "ПриватБанк" по кредитному договору №Б038 Г/С від 28.12.2006 становить 47 018 323,79 грн;

- Боржник гарантує, що протягом 3 (трьох) років з моменту укладення цієї Угоди до 31 серпня 2019 року, заборгованість перед Кредитором, вказана в п. 1 цієї Угоди, буде погашена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитора;

- Кредитор заявляє, що з моменту підписання цієї угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до Боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Угоди.

- Кредитор гарантує, що після підписання цієї угоди та до настання терміну, вказаного в п. Угоди, він не застосовуватиме до Боржника ніяких заходів стягнення.

- Боржник і Кредитор заявляють, що ні в процесі укладення цієї угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

Аналогічні умови про добровільне погашення заборгованості між ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТОВ "Боріваж" були укладені 05.07.2016 на суму 47 020 555,56 грн, 09.06.2016 на суму 94 006 111,11 грн, 28.01.2016 на суму 62 837 247,17 грн, 29.07.2016 на суму 47 008 108,66 грн.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний код господарської діяльності ТОВ "Боріваж" - 52.24 -транспортне оброблення вантажів (основний).

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті компанії, ТОВ "Боріваж" надає послуги з приймання, переробки (очищення), сушіння, зберігання, відвантаження та портового експедирування, включаючи митне оформлення, для здійснення експортної операції зернових (ячмінь, пшениця, ріпак, соя, горох, соняшник, кукурудза та ін.). Термінал розташований у смт. Нові Білярі Одеського р-ну Одеської обл. в акваторії Аджалицького лиману порту Южний.

ТОВ "Боріваж" було власником зазначеного терміналу до вересня 2016 року.

27.09.2016 відповідно до протоколу №1-27/09/16 Загальних зборів ТОВ "Агротермінал Логістік" збільшено статутний капітал ТОВ "Агротермінал Логістік" за рахунок додаткових внесків до статутного капіталу, зокрема, у вигляді належного ТОВ "Боріваж" на праві власності нерухомого майна вартістю 221 655 077,59 грн, а саме: морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом, розташований за адресою: Одеська обл., Лиманський р., сщ/рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд № 5.

На дату вибуття об`єкту нерухомого та рухомого майна із власності ТОВ "Боріваж", останнє мало непогашену кредиторську заборгованість перед ПрАТ "СК "Інгосстрах" на підставі права зворотної вимоги (регресу) у розмірі 297 890 346,29 грн.

Відповідно до даних Протоколу №1-27/09/16 від 27.09.2016 загальних зборів учасників ТОВ "Агротермінал Логістік" вартість нерухомого майна ТОВ "Боріваж", яке було передано до статутного капіталу ТОВ "Агротермінал Логістік" становить 221 655 077,59 грн, вартість рухомого майна (транспортних засобів) - 326 274,32 грн та вартість іншого рухомого майна - 2 138 176,09 грн.

27.09.2016 на підставі Акту прийому-передачі № 1, Акту прийому-передачі № 2, Акту прийому-передачі № 3 відповідно до протоколу №1-27/09/16 Загальних зборів ТОВ "Агротермінал Логістік" від 27.09.2016 ТОВ "Боріваж" в особі директора Федорова В.К. передало, а ТОВ "Агротермінал Логістік" в особі директора ОСОБА_1 прийняло майно в якості внеску до статутного капіталу.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь ТОВ "Агротермінал Логістік", номер запису про право власності/довірчої власності: 16602415 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів, з причалом, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24[телефон приховано], розташований за адресою Одеська обл., Лиманський р., сщ/рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд №5, що проведена державним реєстратором (приватний нотаріус Крючкова Тамара Віталіївна) 27.09.2016 о 15:02:31.

02.04.2018 між ТОВ "Агротермінал Логістік" (орендодавець) та ТОВ "Боріваж" (орендар) укладено Договір № 02/04-18 оренди нерухомого та рухомого майна, за яким Орендодавець, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передає Орендареві, а Орендар приймає у тимчасове володіння та користування об`єкт оренди, визначений у цьому Договорі, на зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

10.03.2025 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1926/23(904/3646/24) позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсними Акти прийому-передачі майна № 1, № 2, № 3 від 27.09.2016, укладені між ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Агротермінал Логістік". Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь ТОВ "Агротермінал Логістік" номер запису про право власності/довірчої власності: 16602415 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів, з причалом Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24[телефон приховано], розташований за адресою Одеська обл., Лиманський р., сщ/рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд № 5, що проведена державним реєстратором: приватний нотаріус Крючкова Т. В., Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область 27.09.2016 о 15:02:31. У решті позову відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд в частині визнання недійсним Протоколу загальних зборів, актів прийому-передачі майна та скасування рішення про державну реєстрацію виходив із того, що відчуження ТОВ "Боріваж" об`єктів нерухомого та рухомого майна шляхом внесення до статутного капіталу ТОВ "Агротермінал Логістік" не відповідає критерію розумності та свідчить про безпідставне зменшення активів боржника (за рахунок яких отримувався прибуток у господарській діяльності) без отримання зворотного, економічно обґрунтованого ефекту.

Водночас суд зазначив, що визнання недійсним Протоколу №1-27/09/16 загальних зборів ТОВ "Агротермінал Логістік" про збільшення статутного капіталу цього товариства не вплине на права та обов`язки інших учасників господарських відносин, окрім учасників самого товариства та не призведе до ефективного захисту порушених прав кредиторів. З огляду на що відмовив у визнанні недійним Протоколу №1-27/09/16 загальних зборів ТОВ "Агротермінал Логістік".

У зв`язку з тим, що реєстрація права власності на нерухоме майно за ТОВ "Агротермінал Логістік" відбулася на підставі трьох документів - Актів №1, №2 та №3 прийому-передачі майна від 27.09.2016, суд виснував, що належним способом захисту в цьому випадку є визнання недійсними зазначених Актів із подальшим скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, що призведе до фактичного відновлення становища, що існувало до порушення.

Щодо вимоги про витребування майна суд зауважив, що позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, а тому він є неналежним позивачем в частині позовних вимог щодо витребування у ТОВ "Агротермінал Логістік" майна, яке було передано від ТОВ "Боріваж", що є самостійною підставою для відмови в частині позовних вимог.

Щодо позовної давності суд зазначив, що відповідач-2 не навів доказів наявного спору між ПрАТ "СК "Інгосстрах" та ТОВ "Боріваж", починаючи з 27.09.2016 за спірними Актами, тому суд не погодився із позицією ТОВ "Агротермінал Логістік", що позивач повинен був дізнатись про порушене право 27.09.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про існування оскаржуваного протоколу, актів приймання-передачі та рішення про державну реєстрацію.

Господарський суд Дніпропетровської області констатував, що за наявності державної реєстрації права власності за ТОВ "Агротермінал Логістік" об`єкта нерухомого майна, позивач міг довідатися про можливе порушення його прав. Проте, суд визнав за необхідне наголосити на тому, що позивач не має обов`язку щодо перевірки наявності реєстрації прав власності ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Агротермінал Логістік" на спірний об`єкт нерухомого майна.

Отже, за висновком суду, лише після відкриття 24.04.2023 провадження у справі про банкрутство ТОВ "Боріваж", визнання грошових вимог ПрАТ "СК "Інгосстрах" та набуття ПрАТ "СК "Інгосстрах" статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності, позивач достеменно довідався про порушення свого права (як кредитора) через наявність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ТОВ "Агротермінал Логістік" щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів, з причалом та отримав можливість звернутися з відповідною позовною заявою до суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

19.01.2026 постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 в частині задоволення позовних вимог скасовано. Ухвалено у цій частині нове рішення - про відмову у позові. В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 у справі № 904/1926/23 (904/3646/24) залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач як кредитор у справі про банкрутство ТОВ "Боріваж" має право оскаржувати правочини боржника, які вважає фраудаторними, з метою захисту своїх майнових інтересів та максимально можливого задоволення грошових вимог за рахунок майна боржника.

Суд встановив, що на дату вибуття спірного майна у ТОВ "Боріваж" існувала непогашена заборгованість перед ПрАТ "СК "Інгосстрах" у розмірі 297 890 346,29 грн, а також заборгованість перед АТ КБ "ПриватБанк" за кредитними договорами. Відповідно до висновку експерта № 857 на дату укладення оспорюваного правочину ТОВ "Боріваж" перебувало у стані надкритичної неплатоспроможності, а економічна мета укладення та виконання оспорюваних правочинів документально не підтверджена.

За оцінкою суду, відповідачі не довели наявності у боржника достатніх активів для розрахунків із кредиторами та отримання ним доходу від передачі майна ТОВ "Агротермінал Логістік". Навпаки, передача значної площі нерухомого та рухомого майна в обмін на корпоративні права, від яких ТОВ "Боріваж" не отримувало доходу, без доказів отримання дивідендів, свідчить про недобросовісність та нерозумність його поведінки. При цьому після передачі майна ТОВ "Боріваж" продовжило ним користуватися на підставі договору оренди та мало сплачувати ТОВ "Агротермінал Логістік" 80 500,00 грн щомісяця, внаслідок чого, крім вибуття майна загальною вартістю 224 129 528 грн, у боржника виникло додаткове грошове зобов`язання.

За висновком суду, такі дії не були спрямовані на отримання прибутку чи покращення майнового стану боржника, не мали економічного обґрунтування та призвели до безпідставного зменшення його активів, за рахунок яких могли бути задоволені вимоги кредиторів, без отримання належного зустрічного економічного ефекту.

Визнання недійсним протоколу № 1-27/09/16 загальних зборів учасників ТОВ "Агротермінал Логістік" суд апеляційної інстанції визнав неналежним способом захисту, оскільки це не вплине на права та обов`язки інших учасників господарських відносин і не забезпечить ефективного захисту прав кредиторів.

Щодо державної реєстрації права власності суд зазначив, що вона проведена на підставі, зокрема, актів № 1, № 2 та № 3 прийому-передачі майна від 27.09.2016, у зв`язку з чим належним способом захисту є визнання цих актів недійсними та скасування відповідного рішення державного реєстратора, що забезпечить відновлення становища, яке існувало до порушення.

У вимозі про витребування майна суд відмовив, оскільки право кредитора у справі про банкрутство на пред`явлення такого похідного позову про витребування майна на користь боржника нормами ГПК України та КУзПБ не передбачено. Крім того, за оцінкою суду, позивач не довів порушення свого права чи безпосереднього інтересу в цій частині.

Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у позову у зв`язку зі спливом позовної давності. Суд виходив із того, що з 06.10.2015 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень був загальнодоступним, а тому з 27.09.2016 позивач мав можливість дізнатися про передачу спірного майна ТОВ "Агротермінал Логістік". Доказів існування перешкод для отримання відповідної інформації та звернення до суду в межах позовної давності позивач не надав. Позов про визнання правочинів недійсними міг бути поданий не пізніше 28.09.2019, однак позивач звернувся до суду лише у 2024 році.

Колегія суддів також визнала недобросовісною поведінку позивача, зазначивши, що право ПрАТ "СК "Інгосстрах" на захист своїх інтересів як кредитора ТОВ "Боріваж" за угодою про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016 виникло з наступного дня після її укладення, тобто з 01.09.2016. Саме з цього часу позивач мав розумні підстави цікавитися майновим станом боржника, зокрема шляхом перевірки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас протягом майже семи років і десяти місяців позивач не цікавився результатами діяльності боржника та загальнодоступною інформацією про наявність у нього майна і коштів для погашення заборгованості, а також не звертався до суду з вимогами про її стягнення.

Доводи позивача про те, що про порушення свого права він достеменно дізнався лише після відкриття 24.04.2023 провадження у справі про банкрутство ТОВ "Боріваж", суд визнав необґрунтованими та такими, що не підтверджують поважності причин пропуску позовної давності.

Обізнаність позивача про відчуження майна суд додатково підтвердив тим, що за протоколом № 1-27/09/16 загальних зборів учасників ТОВ "Агротермінал Логістік" від 27.09.2016 рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок майнового внеску було прийнято, зокрема, за участю ТОВ "Боріваж", учасником якого був ОСОБА_2 (1%), який, у свою чергу, був учасником ПрАТ "СК "Інгосстрах". Це, на пеперконання суду, додатково підтверджує обізнаність позивача про відчуження спірного майна.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

Касаційна скарга ТОВ "Кам`янське-Естейт"

У касаційній скарзі ТОВ "Кам`янське-Естейт" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2026 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025.

ТОВ "Кам`янське-Естейт" зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував частину першу статті 261 ЦК України без врахування висновків Верховного суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 910/1138/19, постановах Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18, від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15 з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 16.11.2016 у справі № 487/10132/14-ц (провадження N 6-2469цс16), постановах Верховного Суду України від 12.07.2017 у справі № 369/6601/15-ц, від 05.07.2017 у справі № 357/16022/15-ц, постанові Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №910/2128/20 (910/16719/21).

За доводами скаржника, суд апеляційної інстанції встановив дату, з якої ПрАТ "СК "Інгосстрах" могло довідатися про те, що майно боржника перереєстровано на ТОВ "Агротермінал Логістік", проте не встановив дати, з якої позивач довідався саме про те, що його права порушені, а також не встановив з якого моменту у позивача виникло право на позов.

На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував, що після укладення Угод про добровільне погашення, боржник вніс нерухоме майно до статутного капіталу ТОВ "Агротермінал Логістік", але продовжив користуватися тим самим майном і поступово погашав заборгованість, що свідчить про те, що станом на 27.09.2016 ПрАТ "СК "Інгосстрах" не мало права звернутися до суду з позовом про визнання недійсним відповідних правочинів.

На думку ТОВ "Кам`янське-Естейт", володіння ОСОБА_3 пакетом акцій 0,000002 % від статутного капіталу ПрАТ "СК "Інгосстрах" у розмірі 146 080 000,грн (2,9216 грн) жодним чином не дають жодних підстав вважати останнього пов`язаним з ПрАТ "СК "Інгосстрах".

Скаржник зазначає, що висновок Центрального апеляційного господарського суду про те, що поведінка позивача була недобросовісною є неправильним та спростовується доказами у справі. При цьому, навіть якщо поведінка ПрАТ "СК "Інгосстрах" може видатися суду недобросовісною (хоча вона такою не є), така поведінка не повинна стати підставою для відмови у захисті іншим кредиторам у справі, таким як АТ КБ "ПриватБанк".

Також, за доводами скаржника, апеляційний суд не застосував правові висновки Верховного Суду, викладені у пункті 94.6 постанови від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21).

На думку ТОВ "Кам`янське-Естейт", відсутня усталена судова практика щодо питання відмови у задоволенні заяви про застосування позовної давності стороною фраудаторного правочину. Зазначене питання є важливе для подальшого удосконалення регулювання процедури банкрутства і допоможе додатково захистити кредиторів від дій недобросовісних боржників.

У касаційній скарзі ТОВ "Кам`янське-Естейт" послалося на статтю 302 ГПК України та зазначило про наявність у цій справі виключної правової проблеми, однак не обґрунтувало її та не заявило клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційна скарга ТОВ "Дворічанське-Агро", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові Перспективи ЮА"

У касаційній скарзі ТОВ "Дворічанське-Агро" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2026 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025.

ТОВ "Дворічанське-Агро" стверджує, що Центральний апеляційний господарський суд застосував статтю 261 ЦК України без врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.05.2024 у справі 910/2128/20 (910/16719/21), постанові Верховного Суду України від 12.07.2017 у справі № 369/6601/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, постанові Верховного Суду від 24.11.2021 № 905/2030/19 (905/2445/19).

За доводами скаржника суд апеляційної інстанції не врахував того, що позов про визнання недійсним правочину щодо відчуження майна боржника з підстав фраудаторності спрямований на захист прав та інтересів не тільки кредитора, який подав цей позов, але й захищає права та інтереси всіх кредиторів у справі про банкрутство та самого боржника. При цьому вважає, що висновок Центрального апеляційного господарського суду про недобросовісність позивача і висновок про те, що саме з цієї підстави суд вважає, що позивач пропустив строк позовної давності не враховує інтересів інших кредиторів у справі про банкрутство. Адже фраудаторним правочином шкода спричинена не лише позивачу але й іншим кредиторам.

ТОВ "Дворічанське-Агро" зазначає, що судами встановлена недобросовісна поведінка сторін фраудаторного правочин, тому заява про пропуск позивачем позовної давності також є недобросовісною.

На переконання скаржника, з урахуванням укладених угод про добровільне погашення заборгованості обов`язок сплатити позивачу борг виник у ТОВ "Боріваж" тільки 01.09.2019. До відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Боріваж" погасило більшу частину заборгованості перед позивачем.

Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк"

У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2026 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025.

АТ КБ "ПриватБанк" зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.09.2025 у справі №5016/2351/2012(18/58)(915/211/20) та від 24.01.2024 у справі №904/5417/18 (904/1082/23), від 12.03.2024 у справі №914/106/22, від 06.12.2023 у справі №911/1/20, від 26.02.2026 у справі № 766/2666/22.

АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що судом апеляційної інстанції було порушено вимоги статті 267 ЦК України та статті 236 ГПК України, оскільки не було враховано правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.09.2025 у справі № 5016/2351/2012(18/58)(915/211/20) та від 24.01.2024 у справі № 904/5417/18 (904/1082/23), відповідно до яких суд зобов`язаний надати належну правову оцінку тому, чи узгоджується з принципами справедливості, добросовісності та розумності посилання ТОВ "Агротермінал Логістік" як недобросовісного набувача спірного майна на сплив позовної давності за вимогами кредитора.

За доводами Банку, суд апеляційної інстанції:

- встановивши фраудаторність правочину, не перевірив, чи є посилання відповідача на позовну давність зловживанням правом;

- оцінив виключно поведінку позивача, проігнорувавши встановлену недобросовісність відповідачів, що суперечить підходу Верховного Суду щодо комплексної оцінки поведінки сторін; в порушення вимог частини першої статті 16 ЦК України та статті 43 ГПК України не дослідив питання того, чи є подання ТОВ "Агротермінал Логістік" як недобросовісним набувачем спірного майна, заяви про застосування позовної давності зловживанням правом;

- формально визначив початок строку з моменту відчуження майна, не врахувавши момент реального порушення прав кредитора та виникнення права на позов;

- не врахував періоди карантину та воєнного стану, які зупиняють перебіг позовної давності, проігнорувавши висновки щодо застосування частини першої статті 261, статті 263 ЦК України, викладених у постановах Верховного Суду від 26.02.2026 у справі №766/2666/22, від 12.03.2024 у справі №914/106/22, від 06.12.2023 у справі №911/1/20 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №910/18489/20.

АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що права ПрАТ "СК "Інгосстрах" як кредитора, були порушені оскаржуваними актами прийому-передачі майна до статутного капіталу з дати первісного не виконання ТОВ "Боріваж" своїх зобов`язань, а саме з 31.08.2018, тобто з моменту коли виникла необхідність у збільшені строку на повернення коштів. Проте, враховуючи зупинення перебігу строків позовної давності в період з 17.03.2020 по 04.09.2025, то станом на 16.08.2024 позовна давність для ПрАТ "СК "Інгосстрах" не сплила, що не було враховано судом апеляційної інстанції

Касаційна скарга ТОВ "Боріваж"

У касаційній скарзі ТОВ "Боріваж" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2026 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025.

ТОВ "Боріваж" вважає, що Центральним апеляційним господарським судом застосовано статтю 261 ЦК України без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, постановах Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21), від 24.11.2021 № 905/2030/19 (905/2445/19); постанові Верховного Суду України від 12.07.2017 у справі № 369/6601/15-ц.

На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для застосування позовної давності, формально обмежившись встановленням факту спливу відповідного строку, без належної оцінки поведінки відповідача з точки зору її добросовісності та відповідності вимогам статті 13 ЦК України.

ТОВ "Боріваж" вважає, що лише після відкриття 24.04.2023 провадження у справі про банкрутство ТОВ "Боріваж", визнання грошових вимог ПрАТ "СК "Інгосстрах" та набуття ним статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності, позивач достеменно довідався про порушення свого права (як кредитора) через наявність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ТОВ "Агротермінал Логістік" щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів, з причалом та отримав можливість звернутись з відповідною позовною заявою до суду.

Касаційна скарга ТОВ "Агротермінал Логістік"

У касаційній скарзі ТОВ "Агротермінал Логістік" просить:

- змінити постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2026, виключивши з її мотивувальної частини текст: "Отже, такі дії ТОВ "Боріваж" свідчать про недобросовісність поведінки боржника по відношенню до кредитора, так як вчинення боржником правочину, направленого на безоплатну передачу такого нерухомого та рухомого майна іншій особі, жодним чином не направлене на отримання ним прибутку, який міг би бути спрямований на виконання зобов`язань перед кредитором, а такі дії боржника не є економічно обґрунтованими та фактично позбавлені економічного змісту.

Враховуючи викладене, колегія суддів виснує про те, що відчуження ТОВ "Боріваж" об`єктів нерухомого та рухомого майна шляхом внесення до статутного капіталу ТОВ "Агротермінал Логістік" не відповідає критерію розумності та свідчить про безпідставне зменшення активів боржника (за рахунок яких отримувався прибуток у господарській діяльності) без отримання зворотного, економічно обґрунтованого ефекту.";

- в іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2026 залишити без змін.

ТОВ "Агротермінал Логістік" стверджує про те, що суд апеляційної інстанції не врахував правових позицій щодо відплатної природи формування статутного капіталу та трансформації права власності на майно у корпоративні права, викладених у постановах Верховного Суду від 13.06.2024 у справі № 924/9/21, від 11.12.2019 у справі № 638/19826/15-ц, та дійшов безпідставного висновку про нерівність вартості набутих корпоративних прав (виділеної частки у статутному капіталі) вартості майна, яке слугувало внеском, не врахувавши правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц.

Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу

Відзив Уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника (далі - Уповноважена особа учасників боржника) на касаційні скарги ТОВ "Дворічанське-Агро" та ТОВ "Боріваж"

Уповноважена особа учасників боржника просить відмовити у задоволенні касаційних скарг ТОВ "Дворічанське-Агро" та ТОВ "Боріваж". Вважає, що апеляційний суд правомірно застосував приписи статей 261 і 267 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки з моменту укладення Угоди про добровільне погашення ПрАТ "СК "Інгосстрах" набуло статусу заінтересованої особи щодо майнового стану боржника, його платоспроможності та складу активів, а з 27.09.2016 -мало можливість отримати інформацію з Державного реєстру та довідатись про передачу морського перевантажувально-складського комплексу зернових вантажів з причалом у власність ТОВ "Агротермiнал Логiстік" шляхом несення його до статутного капіталу підприємства.

Уповноважена особа з учасників боржника стверджує, що сам факт фраудаторності правочину не усуває автоматично дію правил про позовну давність і не означає, що кожне посилання відповідача на сплив строку є зловживанням правом. Вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про пропуск позивачем строку позовної давності щодо звернення із позовом у цій справі в повній мірі відповідає правовим позиціям Верховного Суду в частині порядку обчислення строків позовної давності, зокрема у справі про банкрутство.

Відзив Уповноваженої особи учасників боржника на касаційну скаргу ТОВ "Кам`янське-Естейт"

Уповноважена особа учасників боржника просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Кам`янське-Естейт". Вважає, зокрема, необґрунтованими доводи вказаного скаржника про необхідність обчислення позовної давності з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Боріваж", оскільки така позиція суперечить усталеній практиці Верховного Суду.

Окрім аргументів, раніше наведених у відзиві на касаційні скарги ТОВ "Дворічанське-Агро" та ТОВ "Боріваж", Уповноважена особа учасників боржника зазначає, що суд апеляційної інстанції не обмежився лише датою правочину як формальним критерієм, а виходив із сукупності обставин, встановлених у справі. Вважає, що у цій справі встановлене тривале зволікання позивача після отримання інформації про відчуження майна виключає висновок про недобросовісність реалізації відповідачем права на заяву про застосування позовної давності.

На переконання Уповноваженої особи учасників боржника, у цій справі наявні докази того, що позивач міг бути обізнаний про дії, які ним оскаржуються, задовго до визнання його кредитором. Саме ця обставина має визначальне значення для правильного застосування статті 261 ЦК України до даних правовідносин, оскільки з моменту внесення відповідного запису до Реєстру у позивача виникла об`єктивна можливість встановити зміну суб`єкта права власності та, відповідно, дізнатися про обставини, які, на його переконання, свідчать про порушення його прав.

На думку Уповноваженої особи, посилання на неоднакове застосування положень норм матеріального права у різних справах за неподібних правовідносинах, а також з різними встановленими обставинами, не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду, та не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм матеріального права.

Відзив Уповноваженої особи учасників боржника на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк"

Уповноважена особа учасників боржника просить відмовити у задоволенні касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк".

Уповноважена особа учасників боржника вважає, що аргументи касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" про неврахування судом апеляційної інстанції правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 24.09.2025 у справі №5016/2351/2012(18/58) (915/211/20) та від 24.01.2024 у справі №904/5417/18 (904/1082/23), від 12.03.2024 у справі №914/106/22, від 06.12.2023 у справі №911/1/20, від 26.02.2026 у справі №766/2666/22, є необґрунтованими, а висновки суду апеляційної інстанції, зроблено з належним чином дослідження спірних правовідносин та обставини вчинення позивачем дій, направлених на захист своїх інтересів, положень ЦК України щодо позовної давності.

Відзив АТ КБ "ПриватБанк" на касаційні скарги ТОВ "Боріваж", ТОВ "Кам`янське-Естейт"

04.05.2026 до Верховного Суду надійшов відзив АТ КБ "ПриватБанк" на касаційні скарги ТОВ "Боріваж", ТОВ "Кам`янське-Естейт", ТОВ "Дворічанське-Агро", в якому Банк повністю погодився з доводами цих скаржників.

Відзив АТ КБ "ПриватБанк" на касаційну скаргу ТОВ "Агротермінал Логістік"

АТ КБ "ПриватБанк" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Агротермінал Логістік". Зазначає, що аргументи скаржника фактично зводиться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо недобросовісності дій ТОВ "Боріваж" та відсутності економічної доцільності спірних правочинів. Водночас такі доводи прямо спрямовані на доведення відсутності підстав для задоволення позову по суті. У такому випадку, на переконання Банку, доводи ТОВ "Агротермінал Логістік" є взаємовиключними (заперечення позову виключає застосування позовної давності), не відповідають правовій природі інституту позовної давності та спрямовані на фрагментарну зміну мотивувальної частини судового рішення, що не передбачено процесуальним законом.

Відзив ТОВ "Агротермінал Логістік" на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк"

ТОВ "Агротермінал Логістік" просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України, а в разі залишення цього клопотання без задоволення - відмовити у задоволенні касаційної скарги. Вважає, зокрема, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, відхиливши позивача про необхідність розрахунку початку строку позовної давності з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство. Також зазначає, що суд не повинен був враховувати зупинення строків позовної давності внаслідок введення карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та введенням воєнного стану, оскільки позовна давність сплила до введення таких правових режимів.

Відзив ТОВ "Агротермінал Логістік" на касаційну скаргу ТОВ "Кам`янське-Естейт"

ТОВ "Агротермінал Логістік" просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Кам`янське-Естейт" у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України, а в разі залишення цього клопотання без задоволення - відмовити у задоволенні касаційної скарги. Зазначає, що доводи касаційної скарги полягають у тому, що судом апеляційної інстанції ухвалено постанову всупереч правовим позиціям Верховного Суду, які фактично ґрунтуються на фундаментальному висновку Верховного Суду у постанові від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012. Однак ТОВ "Агротермінал Логістік" вважає, що оскаржувана постанова винесена з урахуванням та застосуванням всіх наведених скаржником правових позицій.

ТОВ "Агротермінал Логістік" не погоджується з позицією ТОВ "Кам`янське-Естейт" про наявність у справі виключної правової проблеми.

Відзив ТОВ "Агротермінал Логістік" на касаційну скаргу ТОВ "Боріваж"

ТОВ "Агротермінал Логістік" просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Боріваж" у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України, а в разі залишення цього клопотання без задоволення - відмовити у задоволенні касаційної скарги. Зазначає, що суд апеляційної інстанції встановив та оцінив моменти об`єктивної можливості та фактичної обізнаності позивача про порушення прав, врахувавши правові позиції Верховного Суду, викладених у постановах від 09.10.2024 у справі № 201/9336/22, від 06.06.2023 у справі №922/3120/19, від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, від 30.06.2022 у справі № 922/2960/17 та від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012, врахувавши практику Верховного Суду у постановах від 09.10.2024 у справі № 201/9336/22, від 06.06.2020 у справі № 922/3120/19, від 30.06.2022 у справі № 922/2960/17 та від 11.02.2020 і від 17.03.2020 №10/5026/995/2012.

Відзив ТОВ "Агротермінал Логістік" на касаційну скаргу ТОВ "Дворічанське-Агро"

ТОВ "Агротермінал Логістік" просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Дворічанське-Агро" у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України, а в разі залишення цього клопотання без задоволення - відмовити у задоволенні касаційної скарги. Зазначає, зокрема, що наведені у касаційній скарзі доводи щодо позовної давності ролі недобросовісних дій відповідачів зводяться виключно до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції або вказівки на відсутність таких висновків (ігноруючи їх наявність та зазначення у мотивувальній частині) стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані лише на доведення необхідності переоцінки цих доказів саме в тому контексті, який, на думку позивача, підтверджує обґрунтованість заявлених позивачем доказів поважності причин пропуску позовної давності.

Відзив ТОВ "Кам`янське-Естейт" на касаційну скаргу ТОВ "Агротермінал Логістік"

ТОВ "Кам`янське-Естейт" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Агротермінал Логістік". Вважає, що виключення з постанови висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог та одночасне застосування позовної давності суперечить вимогам чинного законодавства та усталеній практиці Верховного Суду, та унеможливлює задоволення касаційної скарги ТОВ "Агротермінал Логістік"; вимога скаржника про виключення окремих абзаців мотивувальної частини постанови не відповідає способам судового захисту, передбаченим процесуальним законодавством України. На переконання ТОВ "Кам`янське-Естейт", якщо ТОВ "Агротермінал Логістік" вважає, що суд неправильно встановив обставини справи або дійшов помилкових висновків щодо правової природи правочину, то скаржник мав заявляти вимоги про зміну постанови, шляхом викладення мотивувальної частини в іншій редакції в повному обсязі, зокрема, просити суд відмовити в задоволені позовних вимог у зв`язку із необґрунтованістю позовних вимог.

Інші заяви та клопотання учасників справи

28.04.2026 до Верховного Суду від ТОВ "Кам`янське-Естейт" надійшла відповідь на відзив Уповноваженої особи учасників боржника.

28.04.2026 до Верховного Суду від Уповноваженої особи учасників боржника надійшла заява про залишення відповіді на відзив без розгляду.

30.04.2026 до Верховного Суду від ТОВ "Дворічанське-Агро" надійшли заперечення на відзив Уповноваженої особи учасників боржника.

Цього ж дня до Верховного Суду надійшло клопотання Уповноваженої особи учасників боржника про залишення заперечень ТОВ "Дворічанське-Агро" без розгляду.

12.05.2026 до Верховного Суду надійшли письмові пояснення Уповноваженої особи учасників боржника, а 13.05.2026 - письмові пояснення ТОВ "Агротермінал Логістік".

25.06.2026 АТ КБ "ПриватБанк" звернулося з клопотанням про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на пункт 5 частини другої статті 302 ГПК України.

На обґрунтування заявленого клопотання Банк, з урахуванням письмових пояснень від 01.07.2026, зазначає, що спір стосується визнання недійсними правочинів, які судами попередніх інстанцій оцінювалися як фраудаторні, оскільки вони були спрямовані на виведення основного активу ТОВ "Боріваж" на шкоду його кредиторам, однак суд апеляційної інстанції, погодившись із фраудаторним характером спірних дій, відмовив у позові виключно у зв`язку зі спливом позовної давності.

На думку Банку, у цій справі постає питання співвідношення інституту позовної давності із загальними засадами цивільного законодавства, забороною зловживання цивільними правами та необхідністю захисту кредиторів від фраудаторних правочинів. За доводами Банку, Верховний Суд неодноразово зазначав, що у випадку встановлення недобросовісної поведінки відповідача та його причетності до фраудаторного правочину заява про застосування позовної давності може оцінюватися судом як форма зловживання правом.

У цьому контексті АТ КБ "ПриватБанк" посилається зокрема, на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 24.01.2024 у справі № 904/5417/18 (904/1082/23), від 14.05.2024 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21) та інших.

Водночас заявник посилається на сформульований у постановах Верховного Суду від 11.12.2025 у справі № 913/567/20 (913/462/24) та від 14.05.2026 у справі № 5016/2351/2012(18/58) (915/211/20) підхід, за яким сам по собі факт фраудаторності правочину автоматично не усуває застосування позовної давності, а оцінка добросовісності відповідної процесуальної позиції має здійснюватися з урахуванням, зокрема, поведінки позивача та наявності поважних причин пропуску строку.

Разом із цим, як зазначає Банк, у постанові Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 910/2128/20 (910/16719/21) було зроблено висновок про несумісність заявлення недобросовісним набувачем активів боржника про сплив позовної давності з принципами справедливості, добросовісності та розумності та відмовлено у застосуванні позовної давності.

У зв`язку з цим АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що відсутність єдиного підходу до застосування статей 13, 16 та 267 ЦК України у спорах про оскарження фраудаторних правочинів створює ризик неоднакового застосування норм права та обумовлює необхідність формування Великою Палатою Верховного Суду узагальненого правового висновку щодо меж застосування позовної давності у таких спорах.

Як виключну правову проблему Банк визначає необхідність встановлення балансу між принципом правової визначеності, що забезпечується інститутом позовної давності, та завданнями процедур неплатоспроможності щодо захисту інтересів кредиторів і повернення до ліквідаційної маси майна, виведеного боржником шляхом фраудаторних правочинів. Зокрема, Банк порушує питання: чи може встановлена судом причетність відповідача до фраудаторного правочину сама по собі бути достатньою підставою для відмови у застосуванні позовної давності, чи для цього необхідне також встановлення поважних причин пропуску строку та належної поведінки позивача; а також чи допускається збереження юридичних наслідків правочину, який судом встановлено як фраудаторний і спрямований на виведення активів боржника на шкоду кредиторам, виключно з підстав спливу позовної давності.

АТ КБ "ПриватБанк" наголошує, що фраудаторні правочини у процедурах банкрутства нерідко виявляються вже після відкриття провадження у справі про банкрутство, проведення аналізу фінансового стану боржника та отримання арбітражним керуючим доступу до документації, а тому надання безумовного пріоритету спливу позовної давності, на думку Банку, може створити механізм легалізації недобросовісного виведення активів шляхом приховування відповідних операцій до закінчення позовної давності. У зв`язку із цим заявник вважає, що вирішення порушених питань матиме значення для значної кількості спорів у процедурах банкрутства та потребує формування Великою Палатою Верховного Суду єдиного підходу до меж застосування позовної давності у спорах про оскарження фраудаторних правочинів.

Уповноважена особа учасників боржника подала заперечення проти передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на відсутність передбачених частиною п`ятою статті 302 ГПК України підстав. Зазначила, що питання застосування позовної давності може бути вирішене Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у межах його повноважень. Наведені Банком постанови Верховного Суду, на її думку, не містять суперечливих правових підходів. Відмінності у результатах розгляду цих справ обумовлені конкретними фактичними обставинами, зокрема поведінкою сторін та наявністю чи відсутністю поважних причин пропуску позовної давності.

ТОВ "Агротермінал Логістік" направило до суду заперечення проти задоволення клопотання АТ КБ "ПриватБанк". Заявник зазначив, що наведені Банком постанови Верховного Суду не містять взаємовиключних правових висновків щодо застосування статей 13, 16 та 267 ЦК України, а різні результати розгляду справ зумовлені відмінностями у встановлених фактичних обставинах, зокрема поведінці позивачів і відповідачів, моменті обізнаності про порушення права та причинах пропуску позовної давності. На думку ТОВ "Агротермінал Логістік", у практиці Верховного Суду сформовано послідовний підхід, за яким сама фраудаторність правочину не є автоматичною підставою для незастосування позовної давності, а добросовісність заяви про її застосування та поважність причин пропуску строку оцінюються з урахуванням сукупності обставин конкретної справи. При цьому заявник звернув увагу на відмінності між цією справою та справами № 5016/2351/2012(18/58)(915/211/20), № 904/5417/18 (904/1082/23), № 910/2128/20 (910/16719/21), № 913/567/20 (913/462/24), на які посилається Банк. Відтак, на його думку, Банк не довів наявності глибоких і тривалих розходжень у судовій практиці чи виключної правової проблеми, а тому підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду немає.

ТОВ "Нові Перспективи ЮА", яке є правонаступником ТОВ "Дворічанське-Агро", звернулося з клопотанням про передачу цієї справи на розгляд судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, посилаючись на необхідність формування єдиної практики з питань застосування позовної давності до вимог про визнання фраудаторних правочинів недійсними.

До суду від Уповноваженої особи учасників боржника та ТОВ "Агротермінал Логістік" надійшли письмові заперечення на зазначене клопотання ТОВ "Нові Перспективи ЮА".

Разом з тим, до початку судового засідання до суду надійшла заява ТОВ "Нові Перспективи ЮА", відповідно до якої зазначене товариство просить залишити подане ним клопотання про передачу справи №904/1926/23 (904/3646/24) на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду без розгляду.

Верховний Суд залишає без розгляду клопотання ТОВ "Нові Перспективи ЮА" про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на відповідну заяву цього товариства, що узгоджується з принципом диспозитивності.

Позиція Суду

У цій справі позивач просив визнати недійсними правочини, вчинені боржником на шкоду його кредиторам, та застосувати наслідки їх недійсності.

Судами встановлено, що ТОВ "Боріваж" 27.09.2016 передало до статутного капіталу ТОВ "Агротермінал Логістік" належні йому об`єкти нерухомого та рухомого майна, зокрема морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом. У цей же день було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ "Агротермінал Логістік" за рахунок відповідного майнового внеску та зареєстровано перехід права власності на нерухоме майно.

Після відчуження майна ТОВ "Боріваж" продовжило ним користуватися на підставі договору оренди, укладеного з ТОВ "Агротермінал Логістік", зі сплатою орендної плати щомісяця. При цьому, як встановили суди, замість майна значної вартості боржник отримав корпоративні права, від яких доходу не отримував, а відчуження майна призвело до безпідставного зменшення його активів.

24.04.2023 Господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Боріваж" та визнав грошові вимоги ПрАТ "СК "Інгосстрах", у тому числі 46 032 384,44 грн основного боргу. Після набуття статусу конкурсного кредитора ПрАТ "СК "Інгосстрах" звернулося з позовом про визнання недійсними зазначених правочинів та повернення майна на користь боржника.

Суди попередніх інстанцій виснували про фраудаторний характер спірних правочинів, однак дійшли протилежних висновків щодо спливу позовної давності щодо заявлених вимог.

Щодо позовної давності судами встановлено, що спірні правочини щодо відчуження майна боржника вчинено 27.09.2016, у цей же день зареєстровано перехід права власності на нерухоме майно до ТОВ "Агротермінал Логістік".

Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не міг достеменно знати про порушення свого права лише з факту відчуження майна, а про відповідні обставини дізнався після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його конкурсним кредитором 24.04.2023. З огляду на це місцевий суд відмовив у застосуванні позовної давності.

Натомість суд апеляційної інстанції виходив із того, що інформація про перехід права власності була відкритою та доступною з Державного реєстру, а тому позивач міг дізнатися про відчуження майна саме 27.09.2016. Крім того, суд зазначив, що позивач мав бути обізнаний про відповідні обставини з огляду на пов`язаність учасників правочину: особа, яка була учасником позивача, одночасно була учасником ТОВ "Агротермінал Логістік".

Відтак апеляційний суд визначив початок перебігу позовної давності з 27.09.2016 та зазначив, що трирічний строк сплив 28.09.2019. Позов подано лише у 2024 році, тобто після спливу позовної давності.

При цьому суд апеляційної інстанції, визначаючи початок перебігу позовної давності, врахував також тривалу бездіяльність позивача: маючи значну заборгованість боржника, він протягом 2016- 2024 років не вживав заходів для з`ясування його майнового стану та не перевіряв загальнодоступну інформацію про належне боржнику майно.

Водночас суд апеляційної інстанції встановив причетність ТОВ "Агротермінал Логістік" до фраудаторного правочину, однак, застосувавши позовну давність за його заявою, дійшов висновку про відмову в позові.

На постанову суду апеляційної інстанції подано п`ять касаційних скарг.

Заявник касаційної скарги - ТОВ "Агротермінал Логістік" не оспорює висновків суду апеляційної інстанції щодо вирішення спору по суті, а просить виключити з мотивувальної частини оскаржуваної постанови окремі висновки суду апеляційної інстанції.

Натомість доводи інших скаржників - ТОВ "Кам`янське-Естейт", АТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Боріваж" та ТОВ "Дворічанське-Агро", правонаступником якого є ТОВ "Нові Перспективи ЮА", стосуються виключно незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо застосування позовної давності.

За визначенням, наведеним у статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність як правова категорія є наданим особі строком для реалізації звернення до суду за захистом права, яке порушується, оспорюється або не визнається. Під захистом прав розуміється сукупність дозволених законом певних дій, прийомів, способів, що використовуються особою, право якої порушено або може бути порушено чи оспорюється, з метою відновлення порушеного (оспорюваного) права, припинення правопорушення чи запобігання вчиненню правопорушення та відшкодування спричиненої шкоди.

Пред`явлення позову як форми захисту суб`єктивного права є одним з етапів здійснення матеріального права. Хоча позовна форма захисту цивільних прав є основною формою їх захисту в суді та в Цивільному кодексі України йдеться саме про позовну давність, проте встановлені законом строки застосовуються і до цивільно-правових вимог, які не оформляються у вигляді позову, зокрема у справах про банкрутство.

У вирішенні питання застосування позовної давності у справі про банкрутство необхідно керуватися нормами Цивільного кодексу України, глава 19 "Позовна давність" якого включена до книги першої "Загальні положення", а отже, її положення поширюються не лише на договірні, а й на інші цивільні правовідносини. Подібний за змістом висновок викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15, ухваленій у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (статті 257, 261 ЦК України).

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові за умови, що про її застосування заявлено стороною у спорі до ухвалення судом рішення (частина четверта статті 267 ЦК України).

Колегія суддів враховує, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропущення позовної давності саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17).

Закон не наводить переліку поважних причин, за наявності яких суд, незалежно від пропуску позовної давності може захистити порушене право, і покладає розв`язання цього питання безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог з урахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих сторонами доказів.

Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Колегія суддів враховує, що провадження у справах про банкрутство має суттєві відмінності від позовного провадження, в тому числі щодо кола учасників таких правовідносин. Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, стадійністю судового провадження.

Тож норми глави 19 ЦК України про позовну давність повинні застосовуватися у відносинах банкрутства із урахуванням цих особливостей розгляду, цілей правового регулювання, порядку провадження у справах про банкрутство, правового статусу учасників тощо.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.07.2025 у справі №922/2523/22.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У частині третій статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (частини перша та третя статті 16 ЦК України).

Застосування норм про позовну давність підпорядковується загальним засадам матеріального цивільного права, які мають фундаментальний характер і є нормами прямої дії, включаючи й загальні положення щодо справедливості, добросовісності та розумності як загального стандарту поведінки учасників цивільних правовідносин (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №758/10761/13-ц).

Суд апеляційної інстанції, у справі, що розглядається, керувався правовими висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, в якій зазначено, що вирішуючи питання щодо поважності причин пропущення позовної давності у спірних правовідносинах, суд, з огляду на положення статті 13 ЦК України ("Межі здійснення цивільних прав"), має враховувати добросовісність поведінки як позивача (заявника), так і відповідача протягом всього періоду з моменту виникнення права на захист порушеного права (права на позов) і до моменту звернення з позовом, зважаючи на характер спірних правовідносин між сторонами, особливості їх нормативного регулювання: надані сторонам права та покладені на них обов`язки тощо.».

Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджена недобросовісна поведінка відповідача-2 - ТОВ "Агротермінал Логістік", причетного до фраудаторного правочину.

В той же час, суд виснував, що з боку позивача також мала місце недобросовісна поведінка, оскільки позивач (кредитор), маючи боржника із розміром заборгованості у 200 мільйонів гривень, з 2016 по 2024 рік, тобто протягом 7 років і майже 10 місяців, жодного разу не поцікавився ні результатами діяльності боржника, ні загальнодоступною інформацією про боржника, зокрема чи наявне у нього майно та грошові кошти для погашення заборгованості перед кредиторами, як і не звертався із позовними заявами про звернення стягнення наявної заборгованості.

Звідси, колегія суддів суду апеляційної інстанції не визнала поважними причини пропущення позивачем позовної давності.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 24.01.2024 у справі №904/5417/18 (904/1082/23), від 14.05.2024 у справі №910/2128/20 (910/16719/21) та низці інших постанов цієї ж судової палати зазначено про те, у розглядуваному аспекті зазначене, зокрема, істотно послаблює позиції відповідачів, які є причетними до фраудаторного правочину і захищаються від позову про визнання такого правочину недійсним та похідних позовів посиланням на пропуск позовної давності позивачем, адже за змістом частини третьої статті 16 ЦК України у разі встановлення зловживання правом суд може відмовити особі у захисті. Положення стосується не тільки позивача, який просить про застосування певних способів захисту, а й відповідача, який захищається від позову шляхом висування тих чи інших заперечень (у тому числі заявляючи про пропуск позивачем позовної давності).

Разом з тим наведений правовий висновок не визначає критеріїв, за наявності яких реалізація відповідачем передбаченого законом права на заявлення про сплив позовної давності у спорі про визнання недійсним фраудаторного правочину набуває ознак зловживання правом.

Зокрема, потребує уточнення питання про те, чи є сама по собі встановлена судом причетність відповідача до вчинення фраудаторного правочину та його недобросовісність при вчиненні такого правочину достатніми підставами для висновку про зловживання правом у разі подання ним заяви про застосування позовної давності, чи для такої кваліфікації необхідно встановити додаткові обставини, які свідчать про недобросовісність поведінки відповідача саме при реалізації права на заявлення про сплив позовної давності.

Необхідність такого уточнення зумовлена тим, що право відповідача заявити про застосування позовної давності та наслідки спливу такого строку є самостійними правовими інститутами, а тому встановлення недобросовісності відповідача при вчиненні правочину саме по собі не означає автоматичної недобросовісності кожної його подальшої процесуальної дії. Водночас у спорах про конкурсне оспорення фраудаторних правочинів така оцінка має здійснюватися з урахуванням особливостей процедури банкрутства, мети конкурсного оспорення та наслідків, які матиме застосування або незастосування позовної давності для майнової сфери боржника і сукупності його кредиторів.

У цій справі суди попередніх інстанцій встановили обставини, які стали підставою для висновку про фраудаторний характер спірних правочинів та недобросовісність поведінки відповідача при їх вчиненні. Водночас за заявою цього ж відповідача судом апеляційної інстанції застосовано позовну давність, внаслідок чого у задоволенні вимог про визнання спірних правочинів недійсними та застосування наслідків у вигляді скасування рішення державного реєстратора відмовлено. Таким чином, перед судом касаційної інстанції постає питання не лише про правильність обчислення позовної давності, а й про межі допустимої реалізації відповідачем права на посилання на її сплив у ситуації, коли його недобросовісність та причетність до фраудаторного правочину встановлені судом.

Окрім того, суд апеляційної інстанції також врахував, недобросовісну, на його думку, поведінку і самого позивача, однак не може бути залишено поза увагою те, що спір розглядається в межах справи про банкрутство, а тому його наслідки виходять за межі індивідуального спору між позивачем та відповідачем. Повернення майна, яке вибуло з майнової сфери боржника внаслідок фраудаторного правочину, потенційно впливає на склад майнової маси боржника та можливість задоволення вимог усіх його кредиторів.

Отже, питання про межі добросовісної реалізації сторонами спору своїх прав у такому спорі потребує оцінки також з урахуванням конкурсної природи відповідного способу захисту.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі цієї справи на розгляд судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для уточнення наведеного вище правового висновку щодо критеріїв, за наявності яких заява відповідача про застосування позовної давності у спорі про конкурсне оспорення фраудаторного правочину може бути кваліфікована як зловживання правом, зокрема щодо достатності встановлення самої причетності відповідача до фраудаторного правочину та його недобросовісності при вчиненні такого правочину або необхідності встановлення додаткових обставин недобросовісності поведінки відповідача саме при реалізації права на заявлення про сплив позовної давності.

Що ж стосується клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то колегія суддів дійшла висновку про те, що порушене Банком питання співвідношення позовної давності та загальних засад цивільного законодавства, зокрема, принципів добросовісності, справедливості та розумності, у спорах про визнання недійсними фраудаторних правочинів та судова практика з цього приводу не свідчить про наявність виключної правової проблеми.

При цьому, на переконання колегії суддів, питання щодо критеріїв оцінки добросовісності реалізації відповідачем права на заявлення про застосування позовної давності у спорі про конкурсне оспорення фраудаторного правочину може бути вирішене в межах повноважень судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає наявності передбачених частиною п`ятою статті 302 ГПК України підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з чим таке клопотання АТ КБ "ПриватБанк" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 235, 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Перспективи ЮА" про передачу справи на розгляд судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду залишити без розгляду.

2. Клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду залишити без задоволення.

3. Справу № 904/1926/23 (904/3646/24) за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янське-Естейт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро", Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" передати на розгляд судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

В. Погребняк