Справа № 354/1216/13-ц
Провадження № 22-ц/4808/1247/26
Головуючий у 1 інстанції Марчак Ю. І.
Суддя-доповідач Барков В. М.
У Х В А Л А
18 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого судді Баркова В. М.,
суддів Василишин Л. В.,
Бойчук І. В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Баркову В. М., суддям Бойчуку І. В., Василишин Л. В., у справі за позовом прокурора міста Яремче в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Яремчанської міської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання недійсним рішення Яремчанської міської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок у державну власність в особі Карпатського національного природного парку, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 адвоката Кудрицького Романа Петровича на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2024 року,
у с т а н о в и в:
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2024 року позов прокурора міста Яремче в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Яремчанської міської ради про визнання недійсним рішення Яремчанської міської ради від 13 жовтня 2009 року, визнання недійсним договорів купівлі продажу, державних актів на право власності на земельні ділянки та про повернення земельних ділянок задоволено частково.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №576680 від 04 червня 2010 року, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Яремчанської міської ради від 13.10.2009 року №379-27/2009 на земельну ділянку площею 0,5000 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:008:0153, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,5000 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:008:0153, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку.
Зобов`язано ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 0,6700 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:008:0165, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку.
Зобов`язано ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 0,6500 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:008:0164, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку.
Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_2 , з Яремчанської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у користь держави судовий збір у розмірі по 114,7 грн. з кожного.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник особи, яка не брала участі в справі, але яка вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки - ОСОБА_5 адвокат Кудрицький Р. П. подав апеляційну скаргу.
Ухвалами Івано-Франківського апеляційного суду від 08 червня 2026 року та 22 червня 2026 року відповідно відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.
18 серпня 2026 року на адресу Івано-Франківського апеляційного суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Баркову В. М., суддям Бойчуку І. В., Василишин Л. В. Заява обґрунтована тим, що підставами для відводу даних суддів є порушення порядку визначення судді для розгляду справи, а також інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Заявник вважає, що в процесі розгляду даної справи мало місце порушення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, останніми змінами, внесеними рішенням Ради Суддів України від 22 травня 2026 року № 12, погодженим наказом ДСА України від 29 травня 2026 року № 220 та Засад використання автоматизованої системи документообігу Івано-Франківського апеляційного суду, затверджених Рішенням зборів суддів цього суду від 10.01.2025р. №2 в новій редакції зі змінами від 16.06.2025р. та змінами у редакції Ради зборів суддів №9 від 22.12.2025р., щодо порядку визначення суддів для розгляду справи, в тому числі визначенням 03 вересня 2026 року судді Бойчука І.В.
Також вказує, що апеляційний суд продовжив розгляд справи по суті без надання часу всім відповідачам на ознайомлення та підготовку заперечень стосовно поданої напередодні вечором 02 вересня 2026 року КНПП заяви про закриття апеляційного провадження.
Більш того, вказував, що суд продовжив розгляд справи по суті при поданні представником відповідача усного клопотання з проханням відкладення розгляду справи у зв`язку з небезпекою для життя і здоров`я представників - адвокатів, які брали участь в засіданні в режимі ВКЗ і знаходилися в м. Києві під час ворожих повітряних обстрілів міста 03 вересня 2026 року.
Тому на підставі вищенаведеного відповідач ОСОБА_1 просить відвести від розгляду головуючого суддю Барков В. М., суддів Бойчука І. В. та Василишин Л. В.
Перевіривши заяву, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу з таких підстав.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частин першої, другої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Колегія суддів вважає, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Баркова В. М., Бойчука І. В. та Василишин Л. В. не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України для відводу судді, оскільки основний довід заявника зводиться виключно до його незгоди з процесуальним рішенням судді щодо заміни складу суду та відмови у клопотаннях про відкладення розгляду справи.
Проте зазначені процесуальні дії були здійснені відповідно до вимог закону та зумовлені об`єктивними, поважними причинами - перебуванням суддів-членів колегії у відпустках, що підтверджується відповідними наказами голови суду.
Відповідно до частини першої статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Так, 28 травня 2026 року системою автоматизованого розподілу справа № 354/1216/13-ц, провадження №22-ц/4808/1247/26за позовом прокурора міста Яремче в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Яремчанської міської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання недійсним рішення Яремчанської міської ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок у державну власність в особі Карпатського національного природного парку, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 адвоката Кудрицького Романа Петровича на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2024 року розподілена судді доповідачу Баркову В. М., у складі колегії суддів Василишин Л. В., Томин О. О.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 08 червня 2026 року у даній справі відкрито апеляційне провадження.
Згідно з частиною одинадцятою статті 33 ЦПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Перебування суддів у відпустках об`єктивно унеможливлює їхню участь у розгляді справи.
Тому, з метою виконання вимог закону щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду у строк шістдесят днів, зміна складу колегії суддів відбувалася у регламентованому порядку.
18 червня 2026 року зміна складу суду була проведена для вирішення питання про призначення справи до розгляду з метою дотримання строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. У зв`язку із перебуванням судді Томин О. О. у відпустці з 16 червня по 17 липня 2026 року. Керівником апарату суду на підставі службової записки судді-доповідача, пункту 2.3.22 Положення про АСДС, пункту 4.1. Розділу 4 Засад використання автоматизованої системи документообігу Івано-Франківського апеляційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Івано-Франківського апеляційного суду №2 від 10.01.2025 року, ч.8 ст.33 ЦПК України було видано мотивоване розпорядження №314 від 18 червня 2026 року про призначення повторного автоматизованого розподілу справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 червня 2026 року суддю-члена колегії суддів Томин О. О. було замінено на суддю Луганську В. М.
03 вересня 2026 року зміна складу суду відбулася безпосередньо для розгляду справи по суті в судовому засіданні в яке з`явилися представники всіх учасників справи, оскільки суддя-член колегії суддів Луганська В. М. перебувала у щорічній відпустці з 17 серпня по 03 вересня 2026 року включно. Тому, для дотримання процесуальних строків розгляду справи керівником апарату суду було видано розпорядження № 636 від 03 вересня 2026 року на підставі службової записки судді-доповідача, пункту 2.3.22 Положення про АСДС, пункту 4.1. Розділу 4 Засад використання автоматизованої системи документообігу Івано-Франківського апеляційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Івано-Франківського апеляційного суду №2 від 10.01.2025 року, ч.8 ст.33 ЦПК України про призначення повторного автоматизованого розподілу. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2026 року суддю-члена колегії суддів Луганську В. М. було замінено на суддю Бойчука І. В.
Варто зазначити, що кожний повторний автоматизований розподіл судової справи було здійснено виключно на підставі розпоряджень керівника апарату суду у межах її безпосередніх повноважень та відповідно до пунктів 90-92 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Визначення складу колегії суддів здійснювалося автоматизованою системою документообігу суду за принципом випадковості з числа резервних суддів з урахуванням їхньої спеціалізації. Результатом кожної заміни судді, який не є суддею-доповідачем у справі, є відповідний протокол, що автоматично створювався автоматизованою системою згідно з пунктом 92 Положення про ЄСІТС. Це повністю виключає вплив людського фактора, стороннє чи будь-яке інше суб`єктивне втручання у процес правосуддя як з мого боку, так і з боку інших членів колегії.
Відкладення розгляду апеляційної скарги до моменту закінчення відпусток суддів первинно визначеного складу колегії суддів призвело б до штучного та безпідставного затягування судового процесу, а також до прямого порушення строків, імперативно встановлених статтею 371 ЦПК України. Наголошую, що невикористання правомірного механізму зміни складу суду за наявності розпоряджень керівника апарату свідчило б про невжиття судом заходів щодо розгляду справи протягом розумного строку та суперечило принципам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, заміна суддів була єдиним законним і процесуально допустимим засобом забезпечення безперервного та своєчасного правосуддя.
Відповідно до частини 4 статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Відтак, посилання заявника на те, що суддя в порушення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, з останніми змінами, внесеними рішенням Ради Суддів України від 22 травня 2026 року № 12, погодженим наказом ДСА України від 29 травня 2026 року № 220 провів заміну складу суду є вираженням його суб`єктивної процесуальної незгоди з оцінкою наданих суду доказів.
Таким чином, доводи заявника є безпідставними.
Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема у справах «Руїз Торіха проти Іспанії» та «Серявін та інші проти України», пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте це не може розумітися як вимога давати детальну відповідь на кожен аргумент сторони. Оцінка судом поданого документа, строк дії якого закінчився 01.08.2022, у контексті норм Постанови КМУ № 225 є процесуальною дією щодо дослідження доказів, а не свідченням упередженості.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43).
При цьому, у контексті об`єктивного критерію при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути обґрунтований з посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.
Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
Несприятливе сприйняття суду особами, які беруть участь у справі, з питань права, сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості. Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах. Припущення не є підставою, у даному випадку, для задоволення заяви про відвід.
Разом з тим, заявником, на підтвердження доводів упередженості судді під час розгляду даної справи належних та допустимих доказів не надано, а тому доводи, які ґрунтуються виключно на суб`єктивній оцінці заявника, не можуть бути підставою для відводу складу суддів Баркова В.М., Василишин Л. В., Бойчука І. В.
Змістовних доводів та підстав для відводу судді заявник не наводить.
Крім того, під час судового засідання в зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м. Києві було задоволено клопотання представника ОСОБА_6 адвоката Угрінчука Е. Р. та в засіданні оголошено перерву до 24 вересня 2026 року до 15 год. 30 хв. для забезпечення його безпеки.
Оскільки в заяві про відвід, підстав для відводу судді передбачених ст. 36 ЦПК України не наведено, обставин, які давали б підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість зазначених суддів також не вказано, колегія суддів вважає заявлений відвід необґрунтованим, а питання про відвід підлягає переданню на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу в порядку ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
Керуючись ст. 33, 36, 40, 259, 268 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
Заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Баркову В. М., суддям Бойчуку І. В., Василишин Л. В. визнати необґрунтованим.
Заяву про відвід колегії суддів передати для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з дня підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В. М. Барков
Л. В. Василишин
І. В. Бойчук