Ухвала № 140079745 у справі № 354/1216/13 від 24.09.2026

Справа № 354/1216/13-ц

Провадження № 22-ц/4808/1247/26

Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л.

Суддя-доповідач Барков В. М.

У Х В А Л А

24 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів Василишин Л. В.,

Бойчук І. В.,

секретар Шемрай Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 адвоката Масюк Людмили Михайлівни про відвід судді Бойчуку І. В.,

в с т а н о в и в:

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2024 року позов прокурора міста Яремче в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Яремчанської міської ради про визнання недійсним рішення Яремчанської міської ради від 13 жовтня 2009 року, визнання недійсним договорів купівлі продажу, державних актів на право власності на земельні ділянки та про повернення земельних ділянок задоволено частково.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №576680 від 04 червня 2010 року, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Яремчанської міської ради від 13.10.2009 року №379-27/2009 на земельну ділянку площею 0,5000 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:008:0153, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,5000 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:008:0153, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку.

Зобов`язано ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 0,6700 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:008:0165, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку.

Зобов`язано ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 0,6500 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:008:0164, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку.

Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_2 , з Яремчанської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у користь держави судовий збір у розмірі по 114,7 грн. з кожного.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник особи, яка не брала участі в справі, але яка вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки - ОСОБА_5 адвокат Кудрицький Р. П. подав апеляційну скаргу.

Ухвалами Івано-Франківського апеляційного суду від 08 червня 2026 року та 22 червня 2026 року відповідно відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалами Івано-Франківського апеляційного суду від 18 та 21 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Баркову В. М., суддям Бойчуку І. В., Василишин Л. В. визнано необґрунтованим та відмовлено у задоволенні такої заяви.

В судовому засіданні 24 вересня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Масюк Л. М. заявила відвід судді Бойчуку І. В. в обґрунтування якого вказувала, що суддя Бойчук І. В. був членом колегії з розгляду апеляційної скарги адвоката Масюк Л. М. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Яремчанського міського суду від 17 грудня 2024 року за результатами якої судове рішення було прийняте не на користь скаржника ОСОБА_1 .Зазначала, що у даній справі суддею Бойчуком І. В. було надано оцінку основних доказів у справі, відтак вважає, що у судді Бойчука І. В. вже наявна сформована думка про справу, що унеможливить об`єктивно, неупереджено, без наперед спроектованого результату здійснювати розгляд справи за його участі.

Перевіривши заяву, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відводу судді Бойчука І. В. у даній справі з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (частини 1, 2 статті 40 ЦПК України).

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію («Пулар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року §32, Звіти 1996- ІІІ).

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості («Де Куббер проти Бельгії», 26 жовтня 1984 року, §26, Серія А, №86).

Суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і сторонам у процесі довіру («Пєрсак проти Бельгії», 01.10.1982 року, «Ветштайн проти Швейцарії», «Паскал проти України», 15.12.2011 року та інші).

Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу (самовідводу).

Пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Хоча колегія суддів не вбачає підстав для висновку про наявність у судді Бойчука І. В. особистої заінтересованості чи упередженості, однак з огляду на доводи заявника про можливе виникнення у сторін обґрунтованих сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості суду, а також з метою забезпечення довіри громадськості до судової влади, заява про відвід підлягає до задоволення з таких підстав.

З`ясовано, що суддя Бойчук І. В. приймав участь у складі колегії суддів під час розгляду даної справи за апеляційною скаргою адвоката Масюк Л. М. в інтересах відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Яремчанського міського суду від 17 лютого 2024 року, за результатами якої постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 січня 2025 року у задоволенні апеляційної скарги було відмовлено, а оскаржену ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Масюк Л. М. про поновлення пропущеного процесуального строку, залишено без змін.

З огляду на вищезазначене, колегія вважає за доцільне задовольнити заяву представника ОСОБА_1 адвоката Масюк Л. М. про відвід судді Бойчуку І. В.. задля усунення сумнівів в його неупередженості.

Відповідно до ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст. 33, 36, 40, 259, 268 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Масюк Людимили Михайлівни про відвід судді Бойчуку І. В. - задовольнити.

Справу передати на повторний автоматичний розподіл відповідно до статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 25 вересня 2026 року.

Судді В. М. Барков

Л. В. Василишин

І. В. Бойчук