Ухвала № 140053526 у справі № 643/6269/24 від 23.09.2026

Справа № 643/6269/24

н/п 4-с/953/38/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,

боржника - ОСОБА_1

розглянув скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного управління Міністерства юстиції - Рудна Ірина Сергіївна, стягувач - ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

Зміст скарги

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою в якій просить:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Київського ВДВС у м. Харкові Рудної Ірини Сергіївни щодо поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80092310;

- скасувати постанову головного державного виконавця Київського ВДВС у м. Харкові Рудної Ірини Сергіївни від 14.07.2026 року про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80092310;

- зобов`язати державного виконавця Рудну Ірину Сергіївну зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80092310 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" до закінчення мого проходження військової служби;

- зобов`язати державного виконавця Рудну Ірину Сергіївно скасувати (зняти) арешт з усіх банківських рахунків боржника ОСОБА_1 ;

- зобов`язати державного виконавця Рудну Ірину Сергіївну припинити стягнення з заробітної плати (грошового забезпечення) та негайно направити офіційне повідомлення (лист) про припинення стягнення та скасування відповідної постанови на адресу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Скарга мотивована таким:

- боржник є військовослужбовцем та продовжує безперервно проходити військову службу, безпосередньо залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії зіткнення в зоні ведення бойових дій;

- через перебування на бойових позиціях боржник фізично, технічно та юридично позбавлений можливості добровільно виконувати рішення суду;

- на утримані боржника перебуває батько, який під час захисту України отримав важке поранення, внаслідок чого йому встановлено І групу інвалідності. Боржник є єдиним сином та єдиною особою, яка надає підтримку батькові;

- наведене є підставою для зупинення виконавчого провадження відповідно до ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Позиція інших учасників

Державний виконавець подав до суду відзив на скаргу, в якій заперечив проти її задоволення з таких підстав:

-27.01.2026 ухвалена постанова про відкриття виконавчого провадження, а 21.04.2026 - про зупинення виконавчого провадження. 14.07.2026 виконавець вині постанову про поновлення вчинення виконавчих дій;

-проходження військової служби не унеможливлює вчинення виконавчих дій та застосування заходів примусового виконання рішення.

Процесуальні дії

Суд прийняв скаргу до провадження та призначив її до розгляду. Розгляд скарги відкладався, зокрема, до 23.09.2026.

23.09.2026 у судове засідання з`явився боржник. Державний виконавець та стягувач не з`явились. Державний виконавець повідомлений належним чином через електронний суд, позиції щодо суті скарги не висловив. Стягувач у судове засідання не з`явився. Про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Був присутній у попередньому засіданні, в якому вказав, що не заперечує проти задоволення скарги.

Відповідно до частини другої статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, враховуючи належне повідомлення усіх учасників виконавчого провадження, дійшов висновку про можливість розгляду скарги за відсутності державного виконавця та стягувача. Суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість скарги та задовольнив її частково з таких підставах.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд

Щодо строку на звернення до суду зі скаргою

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №466/948/19 (провадження № 61-16974св19) міститься висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Оскаржуваний акт державний виконавець склав 14.07.2026, а до суду зі скаргою боржник звернулась 20.07.2026, тобто в межах строку, передбаченого статтею 447 ЦПК України.

Щодо обґрунтованості скарги

З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду від 03.10.2024 у цій справі позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором позики у розмірі 5 600 доларів США та судовий збір.

14.07.2026 державний виконавець постановою у ВП № 80092310 поновив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 643/6269/24 від 26.12.2025.

Згідно з мотивувальною частиною постанови 21.04.2026 була винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій. Проходження боржником військової служби за призовом під час мобілізації не є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, в такому випадку вчинення виконавчих дій підлягає зупиненню лише за умов, коли дана обставина унеможливлює проведення виконавчих дій.

Відповідно до копії довідки ВЧ НОМЕР_1 від 16.07.2026 № 3311 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі під час проведення загальної мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 з 18.04.2022 по теперішній час.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Указана норма передбачає можливість зупинення виконавчого.

Здійснення виконавчих дій у межах відповідного виконавчого провадження як завершальної стадії судового розгляду справи полягає у реалізації судових рішень на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Державний виконавець за результатами послідовного застосування норм Закону України "Про виконавче провадження" повинен забезпечити прийняття правомірних і неупереджених рішень, оформлених належним чином, а інші учасники виконавчого провадження зобов`язані не перешкоджати вчиненню виконавчих дій та не зловживати наданими їм правами. При цьому чинним законодавством гарантована можливість оскарження дій чи бездіяльності державних виконавців як один із механізмів контролю за належним виконанням судових рішень (постанова Верховного Суду від 12.10.2020 у справі № 902/731/17).

Відповідно до ч. 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

З матеріалів справи (з оскаржуваної постанови) вбачається, що виконавче провадження було зупинено постановою виконавця 21.04.2026 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" (як зазначає сам виконавець у відзиві).

Державний виконавець, поновлюючи виконавче провадження постановою від 14.07.2026, не вказав про усунення обставин, що були підставою для зупинення виконавчого провадження, що є умовою для продовження примусового виконання рішення. Таких доказів та пояснень також не надано суду, а тому вказані дії та оскаржувана постанова не можуть бути визнані правомірними і, відповідно, остання підлягає скасуванню. Державний виконавець не навів обставини, які зумовили зупинення виконавчого провадження 21.04.2026 та відповідно усунення цих обставин, щоб дало можливість поновити виконавче провадження (тобто обставини, що унеможливлювала вчинення виконавчих дій відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" або ж відсутність такої взагалі і на момент зупинення виконавчого провадження).

Щодо решти вимог боржника, то такий не оскаржував постанови державного виконавця про накладення арешту на кошти та не надав такої, а тому вимоги щодо скасування арешту та зобов`язання припинити стягнення не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на встановлення обставин часткової обґрунтованості скарги, суд дійшов висновку про задоволення скарги в частині вимог про визнання дії державного виконавця щодо поновлення вчинення виконавчих дій, у виконавчому провадженні № 80092310, скасування постанову від 14.07.2026 про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80092310 та зобов`язання державного виконавця усунути порушення. У решті в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 259 - 261, 447 - 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця Київського ВДВС у м. Харкові Рудної Ірини Сергіївни щодо поновлення вчинення виконавчих дій, у виконавчому провадженні № 80092310.

Скасувати постанову головного державного виконавця Київського ВДВС у м. Харкові Рудної Ірини Сергіївни від 14.07.2026 про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80092310.

Зобов`язати державного виконавця Рудну Ірину Сергіївну або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80092310 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

У решті скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги. У разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 24.09.2026.

Суддя Роман ВІТЮК