Справа № 127/17560/26
Провадження № 22-з/801/130/26
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Сало Т. Б.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року Справа № 127/17560/26 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Голоти Л.О., Панасюка О.С., секретар Кулішко Б.А., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
встановив:
На розгляді суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено. Судовий збір компенсовано за рахунок держави.
Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2026 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 15 вересня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2026 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2026 року залишено без змін.
16 вересня 2026 року від ФОП ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просить ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.
В обґрунтування заяви ФОП ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем разом із відзивом на апеляційну скаргу було подано до суду попередній орієнтовний розрахунок судових витрат в сумі 5 000 грн. На підтвердження витрат до даної заяви додається акт наданих послуг, договір про надання правничої допомоги, платіжні інструкції, як підтвердження того, що відповідач сплатив надані за договором про надання правової допомоги послуги у розмірі 5 000 грн за розгляд даної справи в суді апеляційної інстанції. Умови укладеного з відповідачем договору про надання правової допомоги передбачали проведення оплати після завершення судового розгляду за фактичну кількість годин і ухвалення рішення по справі.
24 вересня 2026 року від ОСОБА_2 надійшли заперечення на вказану заяву, в яких він просить відмовити ФОП ОСОБА_1 у стягненні з нього 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Альтернативно, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткової компенсації професійної правничої допомоги, просить істотно зменшити заявлений розмір витрат з урахуванням фактично підтвердженого обсягу робіт, їх складності, необхідності та достовірно встановленого часу.
Заперечення мотивовані тим, що Акт №3 наданих послуг датований 29 липням 2026 року, тобто тим днем, коли суд першої інстанції ухвалив рішення. На цю дату апеляційної скарги ще не було подано, апеляційне провадження не було відкрито, відзив не існував, а апеляційне засідання ще не відбулося. Суперечність є істотною з огляду на самі умови договору, а саме пункт 4.1 передбачає складення за результатами наданої допомоги акта з описом послуг, а Додаток №3 визначає підписаний сторонами акт підтвердження факту надання послуг. Отже, вказаний акт не дає можливості достовірно встановити факт і час виконання саме заявлених апеляційних робіт. Право відповідача та адвоката погодити між собою ставку в розмірі 2 000 грн за годину є беззаперечним, проте приватна домовленість клієнта й адвоката сама по собі не створює безумовного обов`язку процесуального опонента компенсувати весь гонорар. Сума 5 000 грн математично ґрунтується на твердженні про 2,5 години фактичної роботи, тому час у цій справі є складовою самого розрахунку. В Акті №3 підготовка процесуальних документів, відзиву на апеляційну скаргу та участь у судових засіданнях об`єднані в один рядок із загальною тривалістю 2,5 години. З документа неможливо встановити, який час віднесено до кожної конкретної дії та коли вона виконувалася. Ця невизначеність посилюється тим, що сам акт датований 29 липнем 2026 року, тобто до виникнення апеляційного провадження. Відзив має невеликий обсяг і переважно повторює раніше сформовані доводи сторони відповідача. Платіжна інструкція від 16 вересня 2026 року підтверджує переказ у розмірі 5 000 грн від ФОП ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_3 , однак не усуває ключової суперечності щодо факту та часу погодинно обчислених робіт.
У судове засідання, призначене на 29 вересня 2026 року, учасники справи не з`явилися.
24 вересня 2026 року від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просив розглянути заяву представника ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за його відсутності, на підставі наявних у матеріалах справи документів та поданих ним письмових заперечень.
29 вересня 2026 року від представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката Пилипенка О.С. надійшла заява, в якій він просить здійснювати розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі та участі відповідача.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 270 та ст. 372 ЦПК України, беручи до уваги заяви учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у відсутність належним чином повідомлених учасників справи.
Розглянувши заяву ФОП ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У ч. 1 ст. 133 ЦПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За результатами апеляційного перегляду апеляційні скарги ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду - без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 просила стягнути із позивача на її користь судові витрати на правничу допомогу. При цьому зазначила, що оскільки вона не порушувала прав позивача, а спір виник виключно внаслідок неправомірної поведінки та прострочення самого позивача, всі судові витрати у справі мають бути покладені на позивача. В свою чергу, розмір витрат відповідача на забезпечення професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в даній справі орієнтовно складає 5 000 грн та підлягає стягненню з відповідача. Докази понесення стороною витрат будуть надані до суду у відповідності до норм ЦПК України протягом 5 днів з дня ухвалення рішення суду.
16 вересня 2026 року, тобто протягом визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України строку, ФОП ОСОБА_1 подано докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, а саме:
1) Договір про надання правничої (правової) допомоги від 29 вересня 2025 року, укладений між адвокатом Пилипенком О.С. та ФОП ОСОБА_1 , відповідно до п.3.1 якого за правову (правничу) допомогу, передбачену в п.1.2 договору, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) розмірі визначному додатками до цього договору (а.с.187).
2) Додаток №3 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 29 вересня 2025 року «Розмір винагороди (гонорар) адвоката та умови і порядок розрахунків», у якому сторони погодили, що вартість однієї години роботи адвоката за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції по справі №127/17560/26 (підготовка процесуальних документів, відзив на апеляційну скаргу, участь у судових засіданнях) становить 2 000 грн.
У вказаному додатку зазначено, що загальна сума винагороди складається з суми вартості всіх наданих послуг за даним договором, які узгоджені сторонами в Акті наданих послуг. Факт наданих послуг підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг, що є безумовною підставою для сплати винагороди (пункти 1, 4) (а.с.188).
3) Акт №3 наданих послуг від 29 липня 2026 року, відповідно до якого загальна вартість наданих адвокатом Пилипенком О.С. послуг ФОП ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції по справі №127/17560/26 становить 5 000 грн. Адвокатом витрачено у загальному 2,5 години, при цьому вартість 1 години адвоката становить 2 000 грн (а.с.188 на звороті).
4) Платіжну інструкцію від 16 вересня 2026 року про сплату ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 коштів по рахунку №01/15-09/26 від 15 вересня 2026 року у розмірі 5 000 грн (а.с.189).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Зі змісту заперечень Заболотного Б.В. слідує, що він фактично не заперечує факт понесення ФОП ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу при апеляційному перегляді даної справи.
При цьому ОСОБА_2 звертає увагу на те, що Акт №3 наданих послуг підписаний між адвокатом Пилипенком О.С. та ФОП ОСОБА_1 29 липня 2026 року, тобто в день ухвалення рішення судом першої інстанції.
Апеляційний суд виходить з того, що у Додатку №3 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 29 вересня 2025 року сторони погодили, що вартість однієї години адвоката становить 2 000 грн, а факт наданих послуг підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг.
На момент складення Акту №3 ОСОБА_2 ще не звернувся із апеляційною скаргою на судові рішення у даній справі (що мало місце 10 серпня 2026 року).
Відтак, не зрозумілим є, як сторони могли 29 липня 2026 року підтвердити факт надання послуг адвокатом клієнту в суді апеляційної інстанції, зважаючи на те, що апеляційної скарги станом на вказану дату не існувало.
Разом з тим, не зважаючи на вказані розбіжності, факт надання у подальшому послуг адвокатом Пилипенком О.С. відповідачу при апеляційному перегляді є беззаперечним.
Судове засідання при апеляційному перегляді тривало 20 хвилин, у якому приймав участь адвокат Пилипенко О.С. (представник відповідача).
Також адвокатом Пилипенком О.С. було підготовлено відзив на апеляційну скаргу, який за своїм змістом є незначним та відтворює позицію, викладену у відзиві на позов, а також подано заяви процесуального характеру (про ознайомлення з матеріалами справи, про проведення судового засідання в режим відеоконференції).
А відтак, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з обставин даної справи та зважаючи на заперечення ОСОБА_2 щодо розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень.
Керуючись ст. 137, 141, 270, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді Л.О. Голота
О.С. Панасюк