ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/10887/26 Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М.
Провадження № 22-ц/817/863/26 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
У Х В А Л А
12 жовтня 2026 р. м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лихого Богдана Петровича про відвід головуючої Хоми М.В., суддів Гірського Б.О., Костіва О.З. від участі в розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2026 року, ухвалене суддею Черніцькою І.М. у справі №607/10887/26 за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про продовження дії обмежувального припису,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Тернопільського апеляційного суду перебуває зазначена цивільна справа.
18 вересня 2026 року адвокат Лихий Б.П. вступив у справу як представник ОСОБА_1 . Цього ж дня у судовому засіданні було оголошено склад колегії суддів: головуюча ОСОБА_3 , судді Гірський Б.О., Костів О.З., а розгляд справи відкладено на 14:00 год. 25 вересня 2026 року.
21 вересня 2026 року адвокат Лихий Б.П. подав заяву про відвід зазначеної колегії суддів. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 22 вересня 2026 року відвід визнано необґрунтованим та заяву передано для вирішення іншому судді. Ухвалою судді Тернопільського апеляційного суду Храпак Н.М. від 24 вересня 2026 року у задоволенні заяви про відвід відмовлено.
25 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» адвокат Лихий Б.П. подав повторну письмову заяву про відвід цього ж складу суду. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 25 вересня 2026 року заяву в частині доводів про порушення порядку формування складу суду 18 вересня 2026 року, заміну судді Храпак Н.М. на суддю Гірського Б.О. та відсутність електронного підпису на документах автоматизованого розподілу залишено без розгляду; в іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Крім того, під час судового засідання 25 вересня 2026 року адвокат Лихий Б.П. неодноразово заявляв усні відводи колегії суддів, пов`язуючи їх з процесуальними діями та рішеннями суду і порядком ведення судового розгляду. Чергове заявлення такого відводу було визнано зловживанням процесуальними правами, заяву залишено без розгляду та до адвоката Лихого Б.П. застосовано захід процесуального примусу у вигляді попередження.
У судовому засіданні 25 вересня 2026 року оголошено перерву до 11:30 год 16 жовтня 2026 року.
30 вересня 2026 року адвокат Лихий Б.П. через підсистему «Електронний суд» подав чергову письмову заяву про відвід колегії суддів, посилаючись на пункти 4, 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Відвід заявлено з таких підстав:
1) ігнорування судом стану здоров`я представника та продовження судового засідання після 17:00 год., відмову у відкладенні розгляду справи і наданні перерв, що спричинило погіршення його стану здоров`я та необхідність виклику екстреної медичної допомоги;
2) незаконне залишення без розгляду усної заяви про відвід колегії суддів, заявленої у судовому засіданні 25 вересня 2026 року;
3) несвоєчасне вирішення заявленого у цьому ж судовому засіданні відводу секретаря судового засідання Панькевич Т.І. та продовження окремих процесуальних дій до його вирішення;
4) обмеження права на ознайомлення з матеріалами справи: заявник посилається на подану 25 вересня 2026 року заяву про ознайомлення, телефонну розмову з працівником апарату суду, резолюцію головуючої «Не заперечую» та відмову оголосити перерву для ознайомлення безпосередньо у день судового засідання;
5) обмеження права на надання пояснень і дослідження доказів, відмову у долученні окремих письмових пояснень та доказів, переривання виступу представника і відхилення його зауважень;
6) незгоду з висновками ухвали від 25 вересня 2026 року, якою відсутність кваліфікованого електронного підпису на документах автоматизованого розподілу не визнано новою самостійною підставою для відводу;
7) розгляд поданої 25 вересня 2026 року письмової заяви про відвід у порядку письмового провадження до початку призначеного на цей день судового засідання та подальше з`ясування головуючою у судовому засіданні, чи має представник інші відводи;
8) твердження про порушення порядку визначення складу суду, незаконність заміни судді Храпак Н.М. на суддю Гірського Б.О., суперечності у даних автоматизованої системи документообігу суду (АСДС) щодо перебування судді Храпак Н.М. у відпустці, відсутність КЕП на документах автоматизованого розподілу, попередню участь судді Храпак Н.М. у розгляді цієї справи та вирішення нею заяви про відвід 24 вересня 2026 року;
9) відмову у проведенні онлайн-трансляції судового засідання та сукупність наведених заявником обставин, яку він оцінює як прояв системної упередженості колегії суддів.
Оцінивши зміст заяви про відвід, матеріали справи та наведені заявником доводи, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді.
Частиною четвертою статті 36 ЦПК України прямо встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України до дій, які залежно від конкретних обставин можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, віднесено, зокрема, подання заяви для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу та інші аналогічні дії, спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Якщо подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, суд відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України має право залишити її без розгляду.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року зазначив, що особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено протилежне, а при застосуванні об`єктивного критерію необхідно встановити, чи існують факти, які можуть породжувати об`єктивно виправдані сумніви у безсторонності суду.
Щодо повторно заявлених підстав відводу та зловживання процесуальними правами.
Доводи щодо порядку формування складу суду 18 вересня 2026 року, заміни судді Храпак Н.М. на суддю Гірського Б.О., даних АСДС про перебування судді Храпак Н.М. у відпустці та її включення до складу колегій в інших справах цього ж дня, відсутності КЕП на документах автоматизованого розподілу, попередньої участі судді Храпак Н.М. у розгляді цієї справи та вирішення нею заяви про відвід 24 вересня 2026 року вже були наведені адвокатом Лихим Б.П. у заяві про відвід від 25 вересня 2026 року та отримали процесуальну оцінку суду.
До попередньої заяви від 25 вересня 2026 року заявником, зокрема, додавалися документи щодо автоматизованого розподілу у справах №607/2448/26 та №601/72/26, документи перевірки електронних підписів на результатах автоматизованого розподілу, а також протоколи судових засідань.
Отже, повторне посилання у заяві від 30 вересня 2026 року на ці ж документи та надання вже оціненим обставинам іншого юридичного тлумачення не утворює нової підстави для відводу.
Твердження заявника про те, що суд в ухвалі від 25 вересня 2026 року неправильно оцінив відсутність КЕП як додаткове обґрунтування, а не як нову підставу, фактично є незгодою з мотивами та висновками постановленої судом ухвали і не наділяє заявника правом вимагати повторного вирішення вже розглянутого питання шляхом заявлення нового відводу.
Колегія суддів враховує і те, що після попереднього вирішення цих питань адвокат Лихий Б.П. у судовому засіданні 25 вересня 2026 року неодноразово заявляв відводи з мотивів незгоди з процесуальними діями суду. Таку процесуальну поведінку вже було визнано зловживанням процесуальними правами та до адвоката застосовано попередження.
Отже, адвокату ОСОБА_4 як професійному представнику було достеменно відомо як про зміст попередніх судових рішень, так і про межі належного використання інституту відводу.
Верховний Суд в ухвалі від 07 серпня 2024 року у справі №755/11824/17 (провадження №61-10589ск24), перевіряючи застосування заходу процесуального примусу за неодноразове заявлення відводів, погодився з оцінкою апеляційного суду, який визнав третю заяву про відвід зловживанням процесуальними правами, хоча заявник доповнював попередні доводи новими твердженнями щодо процесуальних дій суду. Вирішальним було те, що заяви за своєю суттю залишалися аналогічними та використовувалися для повторного оспорювання процесуальних дій і вже вирішених питань.
В ухвалі від 16 березня 2020 року у справі №295/846/17 (провадження №61-2357ск20) Верховний Суд погодився із залишенням без розгляду неодноразово заявлених відводів, коли така процесуальна поведінка була спрямована на штучне ускладнення процесу, затягування та перешкоджання розгляду справи. Подібний підхід застосовано Верховним Судом і в ухвалі від 05 листопада 2024 року у справі №705/4763/22, де при оцінці чергової заяви про відвід враховано сукупність попередньої процесуальної поведінки заявника.
За таких обставин, повторне порушення у заяві від 30 вересня 2026 року питань, які вже були предметом заяви від 25 вересня 2026 року та отримали судову оцінку, свідчить про використання права на відвід у цій частині не за його процесуальним призначенням. Тому повторне заявлення відводу з наведених підстав колегія суддів визнає зловживанням процесуальними правами, а заяву в цій частині залишає без розгляду на підставі частини п`ятої статті 39 та частини третьої статті 44 ЦПК України.
Щодо доводів про стан здоров`я адвоката Лихого Б.П. під час судового засідання 25 вересня 2026 року.
Колегія суддів не ставить під сумнів факт звернення адвоката Лихого Б.П. 25 вересня 2026 року за екстреною медичною допомогою. Наданий до заяви сигнальний лист містить відомості про надання йому медичної допомоги та запис про гіпертонічний криз.
Водночас, сам по собі медичний факт не свідчить про упередженість чи необ`єктивність складу суду і має оцінюватися у сукупності з фактичним перебігом судового засідання.
Твердження заявника про те, що судове засідання тривало 25 вересня 2026 року з 11:00 год., не відповідає дійсності та не узгоджується з протоколом судового засідання.
18 вересня 2026 року судове засідання у даній справі було відкладено до 14.00 год 25 вересня 2026 року, про що учасники справи були належним чином повідомлені.
25 вересня 2026 року в 11:28:34 секретарем було здійснено тестовий звукозапис, після чого о 11:28:41 відеозапис відключено. Звукозапис судового засідання увімкнено о 14:13:51, а відкриття судового засідання зафіксовано о 14:13:55.
З протоколу також вбачається, що о 17:01:48 адвокат Лихий Б.П. заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із закінченням робочого часу Тернопільського апеляційного суду.
У задоволенні даного клопотання о 17:02:57 було відмовлено.
Разом з тим, о 17:03:54 за клопотанням адвоката Лихого Б.П. про виниклу необхідність зробити санітарну перерву колегія суддів постановила оголосити п`ятихвилинну перерву, яка фактично тривала до 17:12:59.
Після перерви о 17:14:49 адвокат Лихий Б.П. заявив відвід колегії суддів, для вирішення якого суд о 17:18:14 видалився до нарадчої кімнати, резолютивну частину ухвали оголошено о 17:25:35.
Після повторного клопотання адвоката Лихого Б.П. про відкладення розгляду справи о 17:27:33 та його вирішення о 17:27:46 адвокат Лихий Б.П. заявив про його погане самопочуття, у зв"язку з чим уже о 17:28:07 колегія суддів постановила оголосити перерву з метою надання можливості адвокату адвокату Лихому Б.П. отримати медичну допомогу. Така перерва тривала до 18:09:51. Після поновлення судового засідання о 18:10:32 суд постановив оголосити перерву в розгляді справи до 11:30 год. 16 жовтня 2026 року.
Отже, протокол судового засідання спростовує твердження про те, що після виникнення обставин, які потребували надання медичної допомоги, суд ігнорував стан здоров`я представника або примушував його продовжувати участь у розгляді справи.
Навпаки, після повідомлення адвокатом Лихим Б.П. про погіршення стану здоров"я суд негайно оголосив перерву з метою надання можливості адвокату Лихому Б.П. отримати медичну допомогу, а після завершення надання йому медичної допомоги подальший розгляд справи було відкладено на іншу дату.
Сигнальний лист підтверджує факт надання медичної допомоги, однак не містить відомостей, які встановлювали б причинний зв`язок між погіршенням стану здоров`я адвоката Лихого Б.П. та процесуальними діями суду, а також не містить даних про те, що суд перешкоджав наданню медичної допомоги чи вимагав продовження участі представника після виникнення такого стану.
Посилання ж на попередні відмови у відкладенні розгляду справи або на незгоду з тривалістю судового засідання стосується процесуальної організації розгляду та прийнятих судом процесуальних рішень, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України саме по собі не може бути підставою для відводу.
Продовження розпочатого судового засідання після закінчення встановленого графіка роботи суду як установи не свідчить про порушення процесуального закону чи упередженість складу суду.
Процесуальне законодавство не встановлює фіксованої максимальної тривалості одного судового засідання та не передбачає безумовного обов`язку суду припинити розпочатий судовий розгляд виключно у зв`язку із закінченням встановленого графіка роботи суду як установи.
Крім цього, судове засідання 25 вересня 2026 року було призначено на 14.00 год, фактично розпочато о 14 год 13 хв, а тому тривалість цього судового засідання не була надмірною.
Щодо доводів про обмеження права на ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги і копії та одержувати копії судових рішень.
Матеріали справи свідчать, що 18 вересня 2026 року адвокат Лихий Б.П. через систему "Електронний суд" подав заяву про вступ у справу як представника Флисти В.П., подавши ордер №1498179 від 17 вересня 2026 року, та заяву про ознайомлення з матеріалами справи №607/10887/26 у приміщенні Тернопільського апеляційного суду або в електронному вигляді через підсистему "Електронний суд".
Заява адвоката Лихого Б.П. була задоволена та надано йому можливість ознайомитися з матеріалами справи.
18 вересня 2026 року адвокат Лихий Б.П. надав письмові пояснення, клопотання про долучення доказів, які не були подані до суду першої інстанції, загальним обсягом разом із додатками понад 100 аркушів, що свідчить про те, що він ознайомився з матеріалами справи.
18 вересня 2025 року після відкриття судового засідання та оголошення складу суду адвокат Лихий Б.П. повідомив, що у нього наявний відвід складу суду, але підстав для відводу він не зміг пояснити та просив відкласти судове засідання на іншу дату для підготовки письмового клопотання про відвід колегії суддів.
18 вересня 2025 року розгляд справи було відкладено на 14:00 год. 25 вересня 2026 року, про що адвокат Лихий Б.П. був обізнаний.
Отже, протягом часу з 18 до 25 вересня 2026 року представник мав можливість завчасно звернутися із повторною заявою про ознайомлення з матеріалами справи, якщо після попереднього ознайомлення 18 вересня 2026 року у нього виникла додаткова потреба для ознайомлення з матеріалами справи у письмовому вигляді в приміщенні Тернопільського апеляційного суду.
Разом з тим, заяву про ознайомлення з матеріалами справи у письмовому вигляді у приміщенні Тернопільського апеляційного суду адвокат Лихий Б.П. подав лише у день судового засідання 25 вересня 2026 року, реєстрація якої у канцелярії суду відбулася о 12:57 год., тобто незадовго до призначеного на 14:00 год. судового засідання.
При цьому, цього ж дня на розгляді суду перебувала подана адвокатом Лихим Б.П. письмова заява про відвід колегії суддів, сформована ним у підсистемі «Електронний суд» у ранковий час 25 вересня 2026 року. Така заява підлягала невідкладному процесуальному вирішенню у письмовому провадженні до початку судового засідання, оскільки подана поза його межами. Вирішення заяви про відвід об`єктивно потребувало відповідного процесуального часу та необхідності перебування матеріалів справи у розпорядженні колегії суддів. Після вирішення судом заявленого відводу у письмову провадженні, о 13 год 30 хв матеріали справи були передані у канцелярію суду для надання можливості адвокату Лихому Б.П. до початку судового засідання ознайомитися з матеріалами справи.
Зі змісту самої заяви про відвід вбачається, що подана 25 вересня 2026 року заява про ознайомлення була опрацьована, а головуючою на ній проставлено резолюцію «Не заперечую». Працівник апарату суду під час телефонної розмови повідомив представника, що матеріали підготовлені та він може прийти для ознайомлення, водночас звернувши увагу на близький час початку судового засідання. Такі обставини не свідчать про відмову суду у реалізації права на ознайомлення, а навпаки, підтверджують надання відповідного дозволу.
Колегія суддів також враховує, що адвокат Лихий Б.П. має зареєстрований Електронний кабінет у ЄСІТС та фактично користується ним для подання процесуальних документів.
Отже, він мав можливість ознайомлюватися з тими матеріалами електронної справи, які були доступні через відповідну підсистему ЄСІТС, та не був позбавлений можливості завчасно звернутися для ознайомлення з паперовими матеріалами справи.
Під час судового засідання 25 вересня 2026 року адвокат Лихий Б.П. неодноразово порушував питання про оголошення перерви для ознайомлення його з матеріалами справи, що відображено у протоколі.
Відмова суду переривати призначений розгляд справи з метою негайного ознайомлення представника з матеріалами саме у вибраний ним момент не є тотожною позбавленню права на ознайомлення.
За таких обставин, доводи про умисне позбавлення адвоката Лихого Б.П. права на ознайомлення з матеріалами справи об`єктивного підтвердження не знаходять.
Фактично заявник висловлює незгоду з порядком організації судового засідання та з процесуальним рішенням щодо ненадання додаткового часу для ознайомлення безпосередньо під час розгляду чи відкладення з цією метою розгляду справи на іншу дату, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу.
Щодо інших доводів, пов`язаних із процесуальними діями суду 25 вересня 2026 року.
Твердження про незаконність розгляду письмової заяви про відвід від 25 вересня 2026 року до початку судового засідання у порядку письмового провадження суперечить прямим приписам процесуального закону.
Так, частиною сьомою статті 40 ЦПК України передбачено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження, а за частиною восьмою цієї статті питання про відвід вирішується без повідомлення учасників справи, якщо суд не вважатиме за необхідне вирішувати його у судовому засіданні.
Тому розгляд поданої до початку засідання письмової заяви про відвід у письмовому провадженні не свідчить про будь-яке позапроцесуальне вирішення питання.
З`ясування головуючою після відкриття судового засідання, чи має представник інший відвід колегії суддів, мало характер уточнення його процесуальної позиції і саме по собі не може свідчити про провокування заявлення відводу або упередженість суду.
Не підтверджується і твердження про фактичне ігнорування заявленого відводу секретаря судового засідання.
З протоколу вбачається, що адвокат Лихий Б.П. заявив відвід секретарю Панькевич Т.І. о 14:19:36 та повторив його о 14:19:55; після з`ясування позицій учасників о 14:29:02 колегія суддів видалилася до нарадчої кімнати, а о 14:36:21 оголосила ухвалу за наслідками його вирішення.
Отже, питання про відвід секретаря було вирішене складом суду у цьому ж судовому засіданні.
Так само усна заява адвоката Лихого Б.П. про відвід колегії суддів, заявлена о 14:38:54-14:39:09, не залишилася без процесуального реагування: суд з`ясував думку інших учасників, після чого о 14:45:34 постановив залишити заяву про відвід без розгляду. Незгода заявника з таким процесуальним рішенням не перетворює його на обставину, що свідчить про упередженість суддів.
Доводи щодо відмов у долученні окремих документів і письмових пояснень, порядку дослідження доказів, тривалості та способу надання усних пояснень, відхилення зауважень, оголошення чи неоголошення перерв, а також інших дій головуючої під час ведення судового засідання за своєю суттю є оцінкою заявником процесуальних рішень та способу реалізації судом повноважень щодо керування ходом судового розгляду. Вони відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу.
Не свідчить про упередженість і відмова у проведенні онлайн-трансляції судового засідання. Частиною п`ятою статті 7 ЦПК України встановлено, що трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду; обов`язковою вона є лише у випадку, коли всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Сам факт відмови у відповідному клопотанні є процесуальним рішенням суду і не означає, що розгляд перестав бути відкритим чи що склад суду втратив безсторонність.
Отже, частина доводів заяви про відвід повторює вже розглянуті питання щодо формування складу суду та судді Храпак Н.М.; інша частина стосується процесуальних рішень і порядку ведення судового засідання; твердження про ігнорування стану здоров`я та позбавлення права на ознайомлення не узгоджуються з установленою хронологією подій та матеріалами справи. Тому їх сукупність не створює об`єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності суддів Хоми М.В., Гірського Б.О. та Костіва О.З.
Таким чином, колегія суддів залишає без розгляду саме повторні доводи про формування та заміну складу суду, документи автоматизованого розподілу і КЕП, відпустку та попередню участь судді Храпак Н.М., розгляд нею відводу й незгоду з відповідними висновками ухвали від 25 вересня 2026 року. Натомість заявлений відвід колегії суддів в частині доводів про ігнорування стану здоров"я адвоката Лихого Б.П. під час судового засідання 25 вересня 2026 року, порушення режиму робочого часу і примушування адвоката Лихого Б.П. в позаробочий час брати участь у судовому засіданні в стані, який потребував надання медичної допомоги; обмеження права для ознайомлення з матеріалами справи; інших доводів, пов"язаних із процесуальними діями суду 25 вересня 2026 року та їх сукупного впливу на безсторонність суддів перевірено по суті; у цій частині заявлений відвід є необґрунтованим.
Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні або раніше до наступного судового засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 44 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Визнати зловживанням процесуальними правами повторне заявлення представником ОСОБА_1 - адвокатом Лихим Богданом Петровичем відводу колегії суддів у складі головуючої Хоми М.В., суддів Гірського Б.О., Костіва О.З. та залишити заяву про відвід без розгляду в частині доводів щодо порядку визначення складу суду і заміни 18 вересня 2026 року судді Храпак Н.М. на суддю Гірського Б.О.; відомостей АСДС про перебування судді Храпак Н.М. у відпустці та її визначення членом колегій під час розподілу інших справ; відсутності КЕП на документах автоматизованого розподілу; участі судді Храпак Н.М. у попередньому розгляді цієї справи та вирішення нею заяви про відвід 24 вересня 2026 року; незгоди із висновками ухвали від 25 вересня 2026 року щодо цих обставин.
Заявлений відвід колегії суддів у складі головуючої Хоми М.В., суддів Гірського Б.О., Костіва О.З. визнати необґрунтованим в частині доводів про ігнорування стану здоров"я адвоката Лихого Б.П. під час судового засідання 25 вересня 2026 року, порушення режиму робочого часу і примушування адвоката Лихого Б.П. в позаробочий час брати участь у судовому засіданні в стані, який потребував надання медичної допомоги; обмеження права для ознайомлення з матеріалами справи; інших доводів, пов"язаних із процесуальними діями суду 25 вересня 2026 року.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лихого Богдана Петровича про відвід колегії суддів передати для вирішення питання про відвід іншому судді виключно в частині таких заявлених підстав для відводу: ігнорування стану здоров"я адвоката Лихого Б.П. під час судового засідання 25 вересня 2026 року, порушення режиму робочого часу і примушування адвоката Лихого Б.П. в позаробочий час брати участь у судовому засіданні в стані, який потребував надання медичної допомоги; обмеження права для ознайомлення з матеріалами справи; інших доводів, пов"язаних із процесуальними діями суду 25 вересня 2026 року як підстав для сумніву в неупередженості колегії суддів. Іншого суддю визначити у порядку частини першої статті 33 ЦПК України відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуюча Хома М.В.
Судді Гірський Б.О.
Костів О.З.