ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/10887/26 Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/57/26 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
У Х В А Л А
13 жовтня 2026 р. м. Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Храпак Н.М. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лихого Богдана Петровича про відвід суддів Хоми М.В., Гірського Б.О., Костіва О.З. від участі у розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2026 року, за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про продовження дії обмежувального припису, -
ВСТАНОВИВ:
30 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" представник ОСОБА_1 - адвокат Лихий Б.П. подав заяву про відвід суддів Хоми М.В., Гірського Б.О. та Костіва О.З. від розгляду справи № 607/10887/26.
Відвід заявлено з таких підстав:
1) ігнорування судом стану здоров`я представника та продовження судового засідання після 17:00 год., відмову у відкладенні розгляду справи і наданні перерв, що спричинило погіршення його стану здоров`я та необхідність виклику екстреної медичної допомоги;
2) незаконне залишення без розгляду усної заяви про відвід колегії суддів, заявленої у судовому засіданні 25 вересня 2026 року;
3) несвоєчасне вирішення заявленого у цьому ж судовому засіданні відводу секретаря судового засідання Панькевич Т.І. та продовження окремих процесуальних дій до його вирішення;
4) обмеження права на ознайомлення з матеріалами справи: заявник посилається на подану 25 вересня 2026 року заяву про ознайомлення, телефонну розмову з працівником апарату суду, резолюцію головуючої «Не заперечую» та відмову оголосити перерву для ознайомлення безпосередньо у день судового засідання;
5) обмеження права на надання пояснень і дослідження доказів, відмову у долученні окремих письмових пояснень та доказів, переривання виступу представника і відхилення його зауважень;
6) незгоду з висновками ухвали від 25 вересня 2026 року, якою відсутність кваліфікованого електронного підпису на документах автоматизованого розподілу не визнано новою самостійною підставою для відводу;
7) розгляд поданої 25 вересня 2026 року письмової заяви про відвід у порядку письмового провадження до початку призначеного на цей день судового засідання та подальше з`ясування головуючою у судовому засіданні, чи має представник інші відводи;
8) твердження про порушення порядку визначення складу суду, незаконність заміни судді Храпак Н.М. на суддю Гірського Б.О., суперечності у даних автоматизованої системи документообігу суду (АСДС) щодо перебування судді Храпак Н.М. у відпустці, відсутність КЕП на документах автоматизованого розподілу, попередню участь судді Храпак Н.М. у розгляді цієї справи та вирішення нею заяви про відвід 24 вересня 2026 року;
9) відмову у проведенні онлайн-трансляції судового засідання та сукупність наведених заявником обставин, яку він оцінює як прояв системної упередженості колегії суддів.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 12 жовтня 2026 року визнано зловживанням процесуальними правами повторне заявлення представником ОСОБА_1 - адвокатом Лихим Богданом Петровичем відводу колегії суддів у складі головуючої Хоми М.В., суддів Гірського Б.О., Костіва О.З. та залишено заяву про відвід без розгляду в частині доводів щодо порядку визначення складу суду і заміни 18 вересня 2026 року судді Храпак Н.М. на суддю Гірського Б.О.; відомостей АСДС про перебування судді Храпак Н.М. у відпустці та її визначення членом колегій під час розподілу інших справ; відсутності КЕП на документах автоматизованого розподілу; участі судді Храпак Н.М. у попередньому розгляді цієї справи та вирішення нею заяви про відвід 24 вересня 2026 року; незгоди із висновками ухвали від 25 вересня 2026 року щодо цих обставин.
Заявлений відвід колегії суддів у складі головуючої Хоми М.В., суддів Гірського Б.О., Костіва О.З. визнано необґрунтованим в частині доводів про ігнорування стану здоров`я адвоката Лихого Б.П. під час судового засідання 25 вересня 2026 року, порушення режиму робочого часу і примушування адвоката Лихого Б.П. в позаробочий час брати участь у судовому засіданні в стані, який потребував надання медичної допомоги; обмеження права для ознайомлення з матеріалами справи; інших доводів, пов`язаних із процесуальними діями суду 25 вересня 2026 року.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Лихого Богдана Петровича про відвід колегії суддів передано для вирішення питання про відвід іншому судді виключно в частині таких заявлених підстав для відводу: ігнорування стану здоров`я адвоката Лихого Б.П. під час судового засідання 25 вересня 2026 року, порушення режиму робочого часу і примушування адвоката Лихого Б.П. в позаробочий час брати участь у судовому засіданні в стані, який потребував надання медичної допомоги; обмеження права для ознайомлення з матеріалами справи; інших доводів, пов`язаних із процесуальними діями суду 25 вересня 2026 року як підстав для сумніву в неупередженості колегії суддів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 жовтня 2026 року справу передано судді Храпак Н.М. для вирішення питання про відвід
Перевіривши доводи заяви про відвід суддів Хоми М.В., Гірського Б.О., Костіва О.З., вважаю, що підстав для задоволення відводу судді немає.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.
Згідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Щодо доводів про стан здоров`я адвоката Лихого Б.П. під час судового засідання 25 вересня 2026 року.
Вважаю, що сам по собі факт звернення адвоката Лихого Б.П. 25 вересня 2026 року за екстреною медичною допомогою не свідчить про упередженість чи необ`єктивність складу суду і має оцінюватися у сукупності з фактичним перебігом судового засідання.
Так, твердження заявника про те, що судове засідання тривало 25 вересня 2026 року з 11:00 год., не відповідає дійсності та не узгоджується з протоколом судового засідання.
18 вересня 2026 року судове засідання у даній справі було відкладено до 14.00 год 25 вересня 2026 року, про що учасники справи були належним чином повідомлені.
25 вересня 2026 року в 11:28:34 секретарем було здійснено тестовий звукозапис, після чого о 11:28:41 відеозапис відключено. Звукозапис судового засідання увімкнено о 14:13:51, а відкриття судового засідання зафіксовано о 14:13:55.
З протоколу також вбачається, що о 17:01:48 адвокат Лихий Б.П. заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із закінченням робочого часу Тернопільського апеляційного суду.
У задоволенні даного клопотання о 17:02:57 було відмовлено.
Разом з тим, о 17:03:54 за клопотанням адвоката Лихого Б.П. про виниклу необхідність зробити санітарну перерву колегія суддів постановила оголосити п`ятихвилинну перерву, яка фактично тривала до 17:12:59.
Після перерви о 17:14:49 адвокат Лихий Б.П. заявив відвід колегії суддів, для вирішення якого суд о 17:18:14 видалився до нарадчої кімнати, резолютивну частину ухвали оголошено о 17:25:35.
Після повторного клопотання адвоката Лихого Б.П. про відкладення розгляду справи о 17:27:33 та його вирішення о 17:27:46 адвокат Лихий Б.П. заявив про його погане самопочуття, у зв"язку з чим уже о 17:28:07 колегія суддів постановила оголосити перерву з метою надання можливості адвокату адвокату Лихому Б.П. отримати медичну допомогу. Така перерва тривала до 18:09:51. Після поновлення судового засідання о 18:10:32 суд постановив оголосити перерву в розгляді справи до 11:30 год. 16 жовтня 2026 року.
Отже, протокол судового засідання спростовує твердження про те, що після виникнення обставин, які потребували надання медичної допомоги, суд ігнорував стан здоров`я представника або примушував його продовжувати участь у розгляді справи.
Навпаки, після повідомлення адвокатом Лихим Б.П. про погіршення стану здоров`я суд негайно оголосив перерву з метою надання можливості адвокату Лихому Б.П. отримати медичну допомогу, а після завершення надання йому медичної допомоги подальший розгляд справи було відкладено на іншу дату.
Сигнальний лист підтверджує факт надання медичної допомоги, однак не містить відомостей, які встановлювали б причинний зв`язок між погіршенням стану здоров`я адвоката Лихого Б.П. та процесуальними діями суду, а також не містить даних про те, що суд перешкоджав наданню медичної допомоги чи вимагав продовження участі представника після виникнення такого стану.
Посилання ж на попередні відмови у відкладенні розгляду справи або на незгоду з тривалістю судового засідання стосується процесуальної організації розгляду та прийнятих судом процесуальних рішень, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України саме по собі не може бути підставою для відводу.
Продовження розпочатого судового засідання після закінчення встановленого графіка роботи суду як установи не свідчить про порушення процесуального закону чи упередженість складу суду.
Процесуальне законодавство не встановлює фіксованої максимальної тривалості одного судового засідання та не передбачає безумовного обов`язку суду припинити розпочатий судовий розгляд виключно у зв`язку із закінченням встановленого графіка роботи суду як установи.
Крім цього, судове засідання 25 вересня 2026 року було призначено на 14.00 год, фактично розпочато о 14 год 13 хв, а тому тривалість цього судового засідання не була надмірною.
Щодо доводів про обмеження права на ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги і копії та одержувати копії судових рішень.
Матеріали справи свідчать, що 18 вересня 2026 року адвокат Лихий Б.П. через систему "Електронний суд" подав заяву про вступ у справу як представника ОСОБА_1, подавши ордер №1498179 від 17 вересня 2026 року, та заяву про ознайомлення з матеріалами справи №607/10887/26 у приміщенні Тернопільського апеляційного суду або в електронному вигляді через підсистему "Електронний суд".
Заява адвоката Лихого Б.П. була задоволена та надано йому можливість ознайомитися з матеріалами справи.
18 вересня 2026 року адвокат Лихий Б.П. надав письмові пояснення, клопотання про долучення доказів, які не були подані до суду першої інстанції, загальним обсягом разом із додатками понад 100 аркушів, що свідчить про те, що він ознайомився з матеріалами справи.
18 вересня 2025 року після відкриття судового засідання та оголошення складу суду адвокат Лихий Б.П. повідомив, що у нього наявний відвід складу суду, але підстав для відводу він не зміг пояснити та просив відкласти судове засідання на іншу дату для підготовки письмового клопотання про відвід колегії суддів.
18 вересня 2025 року розгляд справи було відкладено на 14:00 год. 25 вересня 2026 року, про що адвокат Лихий Б.П. був обізнаний.
Отже, протягом часу з 18 до 25 вересня 2026 року представник мав можливість завчасно звернутися із повторною заявою про ознайомлення з матеріалами справи, якщо після попереднього ознайомлення 18 вересня 2026 року у нього виникла додаткова потреба для ознайомлення з матеріалами справи у письмовому вигляді в приміщенні Тернопільського апеляційного суду.
Разом з тим, заяву про ознайомлення з матеріалами справи у письмовому вигляді у приміщенні Тернопільського апеляційного суду адвокат Лихий Б.П. подав лише у день судового засідання 25 вересня 2026 року, реєстрація якої у канцелярії суду відбулася о 12:57 год., тобто незадовго до призначеного на 14:00 год. судового засідання.
При цьому, цього ж дня на розгляді суду перебувала подана адвокатом Лихим Б.П. письмова заява про відвід колегії суддів, сформована ним у підсистемі «Електронний суд» у ранковий час 25 вересня 2026 року. Така заява підлягала невідкладному процесуальному вирішенню у письмовому провадженні до початку судового засідання, оскільки подана поза його межами. Вирішення заяви про відвід об`єктивно потребувало відповідного процесуального часу та необхідності перебування матеріалів справи у розпорядженні колегії суддів. Після вирішення судом заявленого відводу у письмову провадженні, о 13 год 30 хв матеріали справи були передані у канцелярію суду для надання можливості адвокату Лихому Б.П. до початку судового засідання ознайомитися з матеріалами справи.
Зі змісту самої заяви про відвід вбачається, що подана 25 вересня 2026 року заява про ознайомлення була опрацьована, а головуючою на ній проставлено резолюцію «Не заперечую». Працівник апарату суду під час телефонної розмови повідомив представника, що матеріали підготовлені та він може прийти для ознайомлення, при цьому звернувли увагу на близький час початку судового засідання. Такі обставини не свідчать про відмову суду у реалізації права на ознайомлення, а навпаки, підтверджують надання відповідного дозволу.
Крім цього, слід врахувати, що адвокат Лихий Б.П. має зареєстрований Електронний кабінет у ЄСІТС та фактично користується ним для подання процесуальних документів.
Отже, він мав можливість ознайомлюватися з тими матеріалами електронної справи, які були доступні через відповідну підсистему ЄСІТС, та не був позбавлений можливості завчасно звернутися для ознайомлення з паперовими матеріалами справи.
Під час судового засідання 25 вересня 2026 року адвокат Лихий Б.П. неодноразово порушував питання про оголошення перерви для ознайомлення його з матеріалами справи, що відображено у протоколі.
Відмова суду переривати призначений розгляд справи з метою негайного ознайомлення представника з матеріалами саме у вибраний ним момент не є тотожною позбавленню права на ознайомлення.
За таких обставин, вважаю, що доводи про умисне позбавлення адвоката Лихого Б.П. права на ознайомлення з матеріалами справи об`єктивного підтвердження не знайшли.
Отже, заявник фактично висловив незгоду з порядком організації судового засідання та з процесуальним рішенням щодо ненадання додаткового часу для ознайомлення безпосередньо під час розгляду чи відкладення з цією метою розгляду справи на іншу дату, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу.
Щодо інших доводів, пов`язаних із процесуальними діями суду 25 вересня 2026 року.
Твердження про незаконність розгляду письмової заяви про відвід від 25 вересня 2026 року до початку судового засідання у порядку письмового провадження суперечить прямим приписам процесуального закону.
Так, частиною сьомою статті 40 ЦПК України передбачено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження, а за частиною восьмою цієї статті питання про відвід вирішується без повідомлення учасників справи, якщо суд не вважатиме за необхідне вирішувати його у судовому засіданні.
Тому розгляд поданої до початку засідання письмової заяви про відвід у письмовому провадженні не свідчить про будь-яке позапроцесуальне вирішення питання.
З`ясування головуючою після відкриття судового засідання, чи має представник інший відвід колегії суддів, мало характер уточнення його процесуальної позиції і саме по собі не може свідчити про провокування заявлення відводу або упередженість суду.
Не підтверджується і твердження про фактичне ігнорування заявленого відводу секретаря судового засідання.
Так, з протоколу вбачається, що адвокат Лихий Б.П. заявив відвід секретарю Панькевич Т.І. о 14:19:36 та повторив його о 14:19:55; після з`ясування позицій учасників о 14:29:02 колегія суддів видалилася до нарадчої кімнати, а о 14:36:21 оголосила ухвалу за наслідками його вирішення.
Отже, питання про відвід секретаря було вирішене складом суду у цьому ж судовому засіданні.
Крім цього, усна заява адвоката Лихого Б.П. про відвід колегії суддів, заявлена о 14:38:54-14:39:09, не залишилася без процесуального реагування: суд з`ясував думку інших учасників, після чого о 14:45:34 постановив залишити заяву про відвід без розгляду. Незгода заявника з таким процесуальним рішенням не перетворює його на обставину, що свідчить про упередженість суддів.
Доводи щодо відмов у долученні окремих документів і письмових пояснень, порядку дослідження доказів, тривалості та способу надання усних пояснень, відхилення зауважень, оголошення чи неоголошення перерв, а також інших дій головуючої під час ведення судового засідання за своєю суттю є оцінкою заявником процесуальних рішень та способу реалізації судом повноважень щодо керування ходом судового розгляду. Вони відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу.
Не свідчить про упередженість і відмова у проведенні онлайн-трансляції судового засідання. Частиною п`ятою статті 7 ЦПК України встановлено, що трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду; обов`язковою вона є лише у випадку, коли всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Сам факт відмови у відповідному клопотанні є процесуальним рішенням суду і не означає, що розгляд перестав бути відкритим чи що склад суду втратив безсторонність.
Таким чином, доводи заяви про відвід складу суду зводяться до незгоди заявника з процесуальним діями при апеляційному розгляді справи, що не є підставою для відводу суддів згідно із ч. 4 ст. 36 ЦПК України.
Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді, та ці аргументи мають витримати загальний тест щодо розумної переконливості (доведеності) для стороннього незацікавленого спостерігача, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Отже, твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини від 24.05.1989 у справі "Хаушильд проти Данії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі необхідно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Отже, особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного.
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності судді заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості суддів для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Об`єктивних підстав для відводу, передбачених статтями 36 та 37 ЦПК України, представник ОСОБА_1 - адвокат Лихий Б.П. не вказав.
Разом з тим, необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення.
Наведені обставини та правове обґрунтування свідчать про те, що викладені у клопотання про відвід сумніви стосовно неупередженості колегії суддів чи у її здатності об`єктивно розглянути апеляційну скаргу належним чином не доведені, та фактично зводяться з незгодою заявника до процесуальних дій суду, що свідчить про відсутність законних підстав для їх відводу.
Враховуючи наведене, вважаю, що у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Лихого Б.П. про відвід суддів Хоми М.В., Гірського Б.О., Костіва О.З. слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволені заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Лихого Богдана Петровича про відвід суддів Хоми М.В., Гірського Б.О., Костіва О.З. від участі в розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2026 року, за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про продовження дії обмежувального припису.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Тернопільського
апеляційного суду Н.М. Храпак