Номер провадження: 22-з/813/511/26
Справа № 947/21767/26
Доповідач Комлева О. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
14.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Комлевої О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Сєвєрової Є.С., поданої в межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 серпня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Одеській області Лічман Інни Миколаївни, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -
в с т а н о в и в:
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 серпня 2026 року закрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Одеській області Лічман І.М., ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2026 року цивільну справу розподілено колегії суддів: головуючий суддя - Таварткіладзе О.М., судді: Сєвєрова Є.С., Погорєлова С.О.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2026 року цивільну справу розподілено колегії суддів: головуючий суддя - Шевиріна Т.Д., судді: Сєвєрова Є.С., Погорєлова С.О.
01 жовтня 2026 року Логвінова К.Ю. звернулася до суду з заявою про відвід судді Сєвєрової Є.С.
В обґрунтування заяви зазначила, що суддя Сєвєрова Є.С. брала участь у розгляді справи №947/8435/21, по якій прийнято протиправне рішення, а тому повторна участь судді Сєвєрової Є.С. у розгляді цієї справи викликає обґрунтовані сумніви, оскільки сформувала власну правову позицію у її спорі, що свідчить про наявність обставин, які можуть викликати сумнів у її неупередженості та об`єктивності.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 жовтня 2026 року колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи в порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України, визначено суддю Комлеву О.С. для вирішення питання про відвід суддів.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши підстави заяви про відвід, приходжу до висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Так, відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Так, відвід судді Сєвєровій Є.С. заявлено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Разом з тим, вищенаведені заявником обставини, виходячи зі змісту ст. 36, 37 ЦПК України, не являються підставою для відводу судді.
При цьому ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Оскільки, наведені заявником обставини стосуються його незгоди із процесуальними рішеннями судді, тому не можуть бути підставами для відводу судді у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України і не вказують на упередженість або необ`єктивність судді у розгляді даної справи.
Крім того, слід звернути увагу також на те, що ЄСПЛ встановив два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб`єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об`єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього.
У контексті об`єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Несприятлива позиція суду, особами, які беруть участь у справі, з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості. Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах. Припущення не є підставою, у даному випадку, для задоволення заяви про відвід.
Дослідивши заяву про відвід встановлено, що доводи ОСОБА_1 про відвід судді фактично зводяться до незгоди заявника із процесуальним рішенням судді при розгляді іншої справи, по якій на думку ОСОБА_1 прийнято протиправне рішення, що в неї викликає обґрунтовані сумніви, у зв`язку з формованою суддею власною правовою позицією, що може викликати сумнів у її неупередженості та об`єктивності.
Проте в силу ч. 4 ст. 36 ЦПК України зазначені обставини не можуть бути підставою для відводу, оскільки суд розглядаючи конкретну справу надає оцінку обставинам та зібраним доказам та не бере до уваги позицію, яку сформував у іншій справі.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що заявником до заяви про відвід не додано жодного належного та допустимого доказу, на підставі якого можна зробити висновок про упередженість судді Сєвєрової Є.С. при розгляді даної цивільної справи, а твердження про упередженість судді є надуманими та мають характер припущень, тому не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід.
Оскільки, наведені заявником обставини стосуються його незгоди із процесуальним рішенням судді, вони не можуть бути підставами для відводу судді у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України і не вказують на заінтересованість судді у розгляді даної справи.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки заявником не надано доказів щодо заінтересованості судді, тому підстави для відводу судді, передбачені ч. 1 ст. 36 ЦПК України, відсутні.
Аналіз матеріалів справи показує, що заява про відвід судді не містить жодної об`єктивної підстави, яка б свідчила про необхідність відведення судді та не відповідає меті цивільного судочинства, оскільки в основу її покладені припущення щодо заінтересованості судді. Жодних конкретних обставин, які б могли свідчити про упередженість судді Сєвєрової Є.С. заява не містить.
З огляду на викладене, обґрунтованих доказів на підтвердження заявленого відводу про заінтересованість судді Сєвєрової Є.С. при розгляді даної справи, заявником до суду надано не було, а тому заявлений відвід є необґрунтованим.
Крім того, слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Сєвєрової Є.С., поданої в межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 серпня 2026 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Одеській області Лічман Інни Миколаївни, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева