Судові рішення

Постанова № 140868286 у справі № 910/10854/23 від 01.10.2026

Постанова від 01.10.2026 у господарській справі № 910/10854/23 (категорія «Майнові спори, стороною в яких є боржник»). Суд: Північний апеляційний господарський суд, суддя Остапенко О.М.

Справа№ 910/10854/23 (у рішенні: 910/10854/23 (910/10336/25))
СудПівнічний апеляційний господарський суд
СуддяОстапенко О.М.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяМайнові спори, стороною в яких є боржник
Дата ухвалення01.10.2026
Надійшло до реєстру23.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140868286

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. Справа№ 910/10854/23 (910/10336/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін в режимі відеоконференції:

від позивача: ліквідатор Іванченко А.В.

від відповідача: Гранкіна А.В.

розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс" арбітражного керуючого Іванченко Анастасії Валеріївни на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2026

у справі №910/10854/23(910/10336/25) (суддя Омельченко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс" в особі

ліквідатора арбітражної керуючої Іванченко Анастасії Валеріївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь"

про стягнення коштів

в межах справи №910/10854/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АБС ТЕХ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 року у справі №910/10854/23(910/10336/25) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ліквідатор ТОВ "Академбудсервіс" арбітражний керуючий Іванченко А.В. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/10854/23(910/10336/25) та ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 26.05.2026 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ліквідатора ТОВ "Академбудсервіс" арбітражного керуючого Іванченко А.В. на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 року у справі №910/10854/23(910/10336/25), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10854/23(910/10336/25).

04.06.2026 супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/10854/23(910/10336/25)/3396/26від 03.06.2026 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 09.06.2026 року апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Академбудсервіс" арбітражного керуючого Іванченко А.В. на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/10854/23 (910/10336/25) залишено без руху у зв`язку з не зазначенням мотивів про незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, нових обставин, що підлягають встановленню, доказів, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції та сформульованих вимог апеляційної скарги, з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, та доказів на підтвердження відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів відповідачу - ТОВ "Автомагістраль-Південь" з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

19.06.2026 року через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 09.06.2026 року подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено нову редакцію апеляційної скарги, докази її направлення відповідачу та докази сплати судового збору у розмірі 41481,47 грн.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 19.06.2026 по 23.06.2026, суддя Сотніков С.В. з 16.06.2026 по 29.06.2026 та Отрюх Б.В. з 22.06.2026 по 26.06.2026 перебували у відпустці.

Після виходу колегії суддів з відпустки, ухвалою суду від 30.06.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Академбудсервіс" арбітражного керуючого Іванченко А.В. на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 року у справі №910/10854/23 (910/10336/25), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 16.07.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

07.07.2026 року через систему "Електронний суд" від скаржника надійшло клопотання про участь в судовому засіданні 16.07.2026 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

У поданому 09.07.2026 суду відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Автомагістраль-Південь" просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою суду від 13.07.2026 року задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Академбудсервіс" арбітражного керуючого Іванченко А.В. та призначено проведення судового засідання 16.07.2026 року у справі №910/10854/23 (910/10336/25) в режимі відеоконференції.

До дати судового засідання від ліквідатора ТОВ "Академбудсервіс" арбітражного керуючого Іванченко А.В. надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 16.07.2026 розгляд справи відкладено на 03.09.2026 в режимі відеоконференції на підставі положень ст. 216 ГПК України.

26.08.2026 року через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Автомагістраль-Південь" Гранкіної А.В. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні 03.09.2026 року та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 31.08.2026 дане клопотання було задоволено.

Судове засідання, призначене на 03.09.2026 року, не відбулось у зв`язку із оголошенням тривалої повітряної тривоги у місті Києві.

Після усунення обставин, що зумовили неможливість розгляду справи, ухвалою суду від 03.09.2026 року розгляд справи призначено на 01.10.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Позивач в особі ліквідатора в судовому засіданні 01.10.2026 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 року у справі №910/10854/23 (910/10336/25) та ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

01.10.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у даній справі - скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою суду від 10.02.2025 року, перебуває справа №910/10854/23 про банкрутство ТОВ "Академбудсервіс", провадження у якій відкрито ухвалою суду від 21.08.2023 року за заявою ТОВ "АБС ТЕХ". Повноваження ліквідатора здійснює арбітражний керуючий Іванченко А.В.

У серпні 2025 року ТОВ "Академбудсервіс" в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Іванченко А.В. звернулось до суду у межах справи №910/10854/23 про банкрутство з позовом до ТОВ "Автомагістраль-Південь" про стягнення коштів, в якому, з урахуванням прийнятої судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, просило стягнути з відповідача на користь позивача 1 173 681,00 грн. заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежними виконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами 29.07.2020 Договором №290720АА про надання послуг техніки.

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог оскаржуваним рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 року у справі №910/10854/23(910/10336/25) у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача стосовно наявної заборгованості не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Позивач з даним рішенням не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в апеляційному порядку законність винесення прийнятого рішення, судова колегія вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування такого рішення суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29.07.2020 року між ТОВ "Академбудсервіс" (далі - "Виконавець") та ТОВ "Автомагістраль-Південь" (далі - "Замовник") укладено Договір №290720АА про надання послуг техніки (далі - "Договір"), за умовами п. 1.1. якого Виконавець приймає на себе обов`язки з надання послуг (надалі-техніка), для виконання робіт Замовником, а Замовник замовляє та оплачує надані Виконавцем послуги на умовах визначених цим Договором.

Для надання послуг техніки, що є предметом цього Договору, Виконавець надає техніку зазначену в додатках до цього договору (п.1.2. Договору).

Згідно п.2.2. Договору за результатами наданих послуг Виконавець складає відповідний Акт здачі-приймання робіт (надання послуг). Фактичний об`єм та загальна вартість наданих за цим Договором послуг визначається на підставі підписаних Сторонами Актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та/або Специфікації (п. 2.3. Договору).

Крім того, п.4.1. Договору Сторони передбачили, що вартість послуг, що є предметом даного Договору, визначається за Домовленістю Сторін, вираховується в змінах та відображається в Акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг). Замовник зобов`язується проводити оплату за надані послуги у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця, вказаний в Розділі 9 Договору, протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дня підписання обома Сторонами відповідного Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг).

Як стверджує позивач, на виконання умов вказаного договору у 2020-2021 роках ТОВ "Академбудсервіс" було надано ТОВ "Автомагістраль-Південь" послуги з перевезення вантажів, фрезерування дорожнього покриття та будівельної техніки на загальну суму 13 689 391,00 грн., а відповідач, в свою чергу, за надані послуги за розрахувався частково, сплативши на користь позивача кошти на суму 12 515 710,00 грн., як наслідок залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 1 173 681,00 грн.

На підтвердження заявлених позовних вимог суду надано:

- копію Договору №290720AA від 29.07.2020 про надання послуг техніки;

- копію Специфікації №1 від 29.07.2020 до Договору від 29.07.2020 №290720АА про надання послуг техніки;

- копію виписки по рахунку НОМЕР_1 ТОВ "Академбудсервіс" в АТ КБ "Приватбанк";

- копію Претензії вих. № 229-910/10854 від 09.06.2025 (оригінал доказу знаходиться у Позивача);

- копії списку "10854" згрупованих відправлень "Укрпошта Базовий", накладної № 0505319658151, квитанції про сплату послуг поштового зв`язку та опису вкладення в цінний лист № 0505319658151 від 09.06.2025;

- роздруківку з веб-сайту АТ "Укрпошта" з інформацією щодо відстеження поштового відправлення № 0505319658151;

- податкові накладні та реєстр податкових накладних за період з 29.07.2020 по 31.12.2021.

Крім того, судом першої інстанції було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та ухвалою суду від 02.09.2025 року витребувано у відповідача первинні документи, що є доказом виконання робіт (надання послуг, передання майна), які вказані в податкових накладних; витребувано у Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків належним чином завірену копію Акту планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Автомагістраль-Південь" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 по 30.09.2023 з додатками до нього (в тому числі: належним чином завірені копії Договору № 290720АА від 29.07.2020 року зі всіма додатками до нього, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), специфікацій, накладних, товаротранспортних накладних, рахунків-фактури, актів звірки, що укладені між ТОВ "Автомагістраль-Південь" (код ЄДРПОУ: 34252469) та ТОВ "Академбудсервіс" (код ЄДРПОУ: 42013298); витребувано у Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків виписку щодо Отриманих ТОВ "Автомагістраль-Південь" (код ЄДРПОУ: 34252469) ПН/РК з Єдиного реєстру податкових накладних з наступними параметрами: Дата реєстрації ПН/РК в ЄРПН з 29.07.2020 по 31.12.2021; ІПН Продавця 42[телефон приховано]; Податковий номер Продавця 42013298; Статус ПН/РК - "Усі"; витребувано у Державної податкової служби України виписку щодо отриманих ТОВ "Автомагістраль-Південь" (код ЄДРПОУ: 34252469) ПН/РК з Єдиного реєстру податкових накладних з наступними параметрами: Дата реєстрації ПН/РК в ЄРПН з 29.07.2020 по 31.12.2021; ІПН Продавця 42[телефон приховано]; Податковий номер Продавця 42013298; Статус ПН/РК - "Усі".

Відповідач - ТОВ "Автомагістраль - Південь" у відповідь на ухвалу суду від 02.09.2025 направив суду 19.09.2025 відзив на позов разом з додатками, зокрема й актами наданих послуг за договором № 290720АА від 29.07.2020 року на суму 10 008 731,00 грн. та платіжними інструкціями ТОВ "Автомагістраль-Південь" на суму 12 515 710,00 грн. У відзиві також зазначив, що заперечує проти позовних вимог ТОВ "Академбудсервіс" у повному обсязі. Пояснив, що за даними бухгалтерського обліку компанії відсутня будь-яка інформація щодо наявної дебіторської заборгованості ТОВ "Автомагістраль-Південь" перед ТОВ "Академбудсервіс". Вважає, що позивачем не додано жодного належним чином оформленого документу, який би підтверджував виникнення зазначеної заборгованості, зокрема, але не виключно видаткової накладної, акту виконаних робіт/наданих послуг, акту звірки тощо, за якими потенційно могла б виникнути заборгованість. Також зауважив, що ТОВ "Автомагістраль-Південь" сплатив Позивачеві суму наданих послуг, зазначених у податкових накладних, про що свідчать відповідні платіжні доручення, долучені до відзиву.

24.09.2025 від Державної податкової служби України надійшла відповідь на ухвалу суду про витребування доказів, а саме інформація з Єдиного реєстру податкових накладних стосовно отриманих ТОВ "Автомагістраль-Південь" (код згідно з ЄРПН 34252469) податкових накладних/розрахунків коригування складених та зареєстрованих ТОВ "Академбудсервіс" (код згідно з ЄРПН 42013298) із періодом реєстрації з 29.07.2020 по 31.12.2021.

Крім того, 01.10.2025 від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на виконання вимог ухвали суду від 02.09.2025 надійшов лист, з якого вбачається, що Міжрегіональним управлінням була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Автомагістраль-Південь" за період з 01.10.2019 року по 30.09.2023 року та складено акт від 04.04.2024 №1024/Ж5/31-00-07-02-01-20/34252469. Оскільки за результатами перевірки не було встановлено порушення податкового законодавства по взаємовідносинам між ТОВ "Автомагістраль-Південь" і ТОВ "Академбудсервіс", копії первинних бухгалтерських документів, укладених між зазначеними підприємствами не отримувались. Враховуючи зазначене, копії первинних документів, а саме: договір № 290720АА від 29.07.2020, акти здачі-прийняття робіт, товарно-транспортні накладні, акт звірки та інше, укладених між ТОВ "Автомагістраль-Південь" та ТОВ "Академбудсервіс", в Міжрегіональному управлінні відсутні. Також надано виписку отриманих ТОВ "Автомагістраль-Південь" ПН/РК від ТОВ "Академбудсервіс" з Єдиного реєстру податкових накладних в електронному вигляді.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача на корить позивача заборгованості за Договором №290720АА про надання послуг техніки від 29.07.2020 року.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, правовідносини, що виникли між сторонами спору, за своєю суттю та правовою природою є відносинами з надання послуг, які регулюються нормами глави 63 Цивільного кодексу України.

Зокрема, згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Досліджуючи обставини справи з метою перевірки тверджень позивача про фактичне надання послуг за Договором у розмірі 13 689 391,00 грн., судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи містять податкові накладні, що складені та належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно із якими сума отриманих відповідачем протягом 2020-2021 років послуг за Договором № 290720АА від 29.07.2020 року складає 13 689 391,00 грн., у тому числі 4 757 008,00 грн. за період серпень-листопад 2020 року та 8 932 383,00 грн. за період квітень-вересень 2021 року.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Тому, податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони(замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Такий висновок сформовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 910/23097/17.

Верховний Суд у постанові від 03.06.2022 року у справі №922/2115/19 зазначив, що оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує, як покупець, податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

За результатами перегляду справи в касаційному порядку, Верховний Суд у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду, ураховуючи наведене, не вбачає підстав для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.08.2020 року у справі №922/2081/19 як такого, що пов`язаний з встановленими обставинами у конкретній справі (про те, що податкові декларації підтверджують лише порядок оподаткування господарської операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції), але вважає за доцільне його конкретизувати: податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що позивачем були подані суду наявні у нього докази щодо вчинення відповідачем юридично значимих дій з оподаткування господарських операцій за Договором, а саме: реєстрація податкових накладних та формування ним податкового кредиту за такими господарськими операціями.

Інформація з Єдиного реєстру податкових накладених стосовно отриманих ТОВ "Автомагістраль-Південь" податкових накладених/розрахунків коригування складених та зареєстрованих ТОВ "Академбудсервіс" із періодом реєстрації з 29.07.2020 року по 31.12.2021 року в розмірі 13 689 391,00 грн. підтверджується Листом Державної податкової служби №14702/5/99-00-04-02-01-05 від 24.09.2025 року, який було надано до суду на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 02.09.2025 року.

Таким чином, факт надання позивачем послуг за Договором №290720АА від 29.07.2020 року на суму 13 689 391,00 грн. підтверджується належними та допустимим доказами.

Вказані обставини було визнано відповідачем, який, як покупець, сформував податковий кредит за фактом поставки товару на підставі отриманих податкових накладних.

Зареєстровані в ЄРПН податкові накладні позивача у сукупності з іншими доказами у справі підтверджують здійснення між сторонами господарських операцій та надання позивачем відповідних послуг.

Реєстрація позивачем податкових накладних і формування відповідачем відповідного податкового кредиту з ПДВ свідчать про прийняття ним результатів відповідних господарських операцій для цілей податкового обліку та підтверджують визнання відповідачем факту отримання відповідних послуг за договором.

Відображення відповідачем податкового кредиту за відповідними операціями свідчить про використання ним результатів господарських операцій за договором у власній господарській діяльності.

Твердження відповідача про те, що право на податковий кредит є правом, а не обов`язком платника податку, саме по собі не спростовує факту реєстрації податкових накладних. Відсутність у матеріалах справи відомостей про включення чи невключення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідача не спростовує факту належної реєстрації податкових накладних, яка підтверджена офіційною інформацією ДПС України.

При цьому, посилаючись на обставину невикористання податкового кредиту, відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на її підтвердження.

Крім того, відповідачем також не спростовано факту отримання від позивача послуг за договором, не надано повного комплекту первинних документів та не підтверджено належними доказами повне виконання своїх зобов`язань за договором.

Водночас, здійснення відповідачем часткових оплат додатково підтверджує існування між сторонами реальних господарських відносин та отримання відповідачем послуг за договором.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення належним чином не дослідив зазначені обставини та не відобразив їх у судовому рішенні.

В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції не було надано належної оцінки реєстру податкових накладних, з яких вбачається, що позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 13689391,00 грн.

Так, приймаючи оскаржуване рішення, суд дійшов помилкового висновку про відсутність заборгованості відповідача за договором, пославшись виключно на окремі платіжні доручення, однак не встановив реальний стан взаєморозрахунків між сторонами та не здійснив повного зіставлення даних податкових накладних, актів наданих послуг, платіжних документів, відомостей Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) і фактичного руху коштів між сторонами.

Розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем за договором, складений на підставі наявних у матеріалах справи доказів, свідчить про наявність у відповідача непогашеного залишку заборгованості перед позивачем за договором. Зокрема, загальна сума зареєстрованих податкових накладних за період з 14.04.2021 року по 15.09.2021 року становить 8 932 383 грн., сума підтверджених оплат 6 408 702 грн., залишок заборгованості станом на 07.10.2021 року становив 2 523 681 грн.

У подальшому відповідачем було здійснено часткове погашення боргу, зокрема: 17.12.2021 року 300 000 грн; 24.12.2021 року - 200 000 грн; 29.12.2021 року - 700 000 грн; 29.12.2022 року - 150 000 грн. Після здійснення зазначених платежів залишок непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем за договором станом на 30.12.2022 року становить 1 173 681,00 грн., які заявлено позивачем у межах даного спору.

Однак, суд першої інстанції зазначені обставини належним чином не дослідив та не відобразив у судовому рішенні, визнавши доведеним повне виконання відповідачем зобов`язань лише на підставі окремих платіжних доручень, а саме: №45147 від 20.05.2021, №45403 від 25.05.2021, №45822 від 01.06.2021, №46681 від 15.06.2021, №47592 від 01.07.2021, №47783 від 02.07.2021.

Твердження про те, що зазначені платежі були здійснені саме як оплата послуг за податковими накладними №15 від 10.05.2021 на суму 371 472 грн., №46 від 17.05.2021 на суму 415080 грн., №10 від 07.06.2021 на суму 435120 грн. є необґрунтованим, оскільки наведені відповідачем у відзиві платіжні доручення не містять посилань саме на ці податкові накладні.

При цьому, суд першої інстанції не встановив, які саме податкові накладні погашались зазначеними платежами відповідача, чи покривали ці платежі всі надані позивачем послуги, чи існували у відповідача залишки непогашених зобов`язань, чи відповідає загальний обсяг оплат відповідача загальному обсягу відображених у ЄРПН господарських операцій між сторонами.

Фактично, суд обмежився вибірковим дослідженням окремих доказів без аналізу їх сукупності. Таким чином, суд першої інстанції порушив вимоги ст.86 ГПК України, оскільки не надав оцінки всім доказам у їх сукупності та не встановив фактичний стан взаєморозрахунків сторін за договором на підставі усіх наявних у справі доказів.

Колегія суддів бере до уваги, що відповідач визнав направлення до суду не усіх актів надання послуг за Договором № 290720АА від 29.07.2020 року, про що було зазначено у відзиві на позовну заяву.

З наданих відповідачем актів надання послуг за Договором №290720АА від 29.07.2020 вбачається, що сума отриманих ним від позивача послуг складає 10 008 731,00 грн., у тому числі 4 604 819,00 грн. - за період з 03.08.2020 по 28.10.2020 та 5 403 913,00 грн. - за період з 14.04.2021 по 15.09.2021.

Водночас, зазначений у цих актах розмір отриманих від позивача послуг не співпадає ані з обсягом послуг, вказаних у Реєстрі податкових накладних з Позивачем (13689391,00 грн), ані з сумою коштів, перерахованих відповідачем на рахунок позивача у вигляді оплати послуг за Договором (12 515 710,00 грн.).

Додатково на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем здійснено порівняльний аналіз поданих сторонами в матеріали справи актів надання послуг та податкових накладних і документів щодо оплати послуг за договором, який відображено у вигляді таблиці.

В результаті проведеного аналізу встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на 01.05.2021 була відсутня.

За даними ДПС України з Єдиного реєстру податкових накладних, протягом травня 2021 року позивачем були зареєстровані податкові накладні за операціями з відповідачем на загальну суму 2 767 272 грн., що відповідачем не заперечується.

Водночас, згідно з випискою з банківського рахунку позивача, протягом травня 2021 року відповідач сплатив за Договором 400 000 грн., що визнається відповідачем.

Отже, заборгованість відповідача за надані позивачем у травні 2021 року послуги станом на 31.05.2021 року становила 2 367 272 грн.

За даними ДПС України з Єдиного реєстру податкових накладних, протягом червня 2021 року позивачем були зареєстровані податкові накладні за операціями з Відповідачем на загальну суму 931 728 грн., що відповідачем не заперечується.

Згідно з випискою з банківського рахунку позивача, протягом червня 2021 року відповідач сплатив за Договором 450 000 грн., що визнається відповідачем.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача за надані позивачем у травні-червні 2021 року послуги за Договором станом на 30.06.2021 року становила 2 849 000 грн.

За даними ДПС України з Єдиного реєстру податкових накладних, протягом липня 2021 року позивачем були зареєстровані податкові накладні за операціями з відповідачем на загальну суму 2 892 859 грн., що відповідачем не заперечується.

Згідно з випискою з банківського рахунку позивача, протягом липня 2021 року відповідач сплатив за Договором 2500000 грн, що визнається відповідачем.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача за надані позивачем у травні-липні 2021 року послуги за Договором станом на 31.07.2021 року становила 3 241 859 грн.

За даними ДПС України з Єдиного реєстру податкових накладних, протягом серпня 2021 року позивачем були зареєстровані податкові накладні за операціями з відповідачем на загальну суму 1 837 872 грн., що відповідачем не заперечується.

Водночас, згідно з випискою з банківського рахунку позивача, протягом серпня 2021 року відповідач сплатив за Договором 1 400 000 грн, що визнається відповідачем.

Отже, заборгованість відповідача за надані позивачем протягом травня-серпня 2021 року послуги, станом на 31.08.2021 року становила 3 679 731 грн.

За даними ДПС України з Єдиного реєстру податкових накладних, протягом вересня 2021 року позивачем були зареєстровані податкові накладні за операціями з відповідачем на загальну суму 243 950 грн., що відповідачем не заперечується.

Водночас, згідно з випискою з банківського рахунку позивача, протягом вересня 2021 року відповідач сплатив за Договором 1 400 000 грн., що визнається Відповідачем.

Отже, заборгованість відповідача за надані позивачем протягом травня-вересня 2021 року послуги, станом на 30.09.2021 становила 2 523 681 грн.

Згідно з випискою з банківського рахунку позивача, протягом грудня 2021 року відповідач сплатив за Договором 1200000 грн, що визнається відповідачем.

Отже, заборгованість відповідача за надані позивачем протягом травня-вересня 2021 року послуги, станом на 31.12.2021 року становила 1 323 681 грн.

Згідно з випискою з банківського рахунку позивача, у грудні 2022 року відповідач сплатив за Договором 150 000 грн., що визнається відповідачем.

Отже, заборгованість відповідача за надані позивачем протягом травня-вересня 2021 року послуги, станом на 31.12.2022 року становила 1 173 681 грн.

Таким чином, на підставі проведеного аналізу вбачається наявність у відповідача залишку боргу у розмірі 1 173 681,00 грн.

Відповідачем, в свою чергу, не було доведено, а судом першої інстанції не встановлено виконання договору відповідачем в повному обсязі, позаяк докази оплати договору в повному обсязі відсутні.

Таким чином, податкові накладні №15 від 10.05.2021 року на суму 371 472,00 грн.; №46 від 17.05.2021 на суму 450 000,00 грн. та №10 від 07.06.2021 року на суму 435 000,00 грн., про сплату яких було зазначено місцевим господарським судом, є неоплаченими, як наслідок, борг відповідача перед позивачем за Договором складає 1 173 681,00 грн.

Доводи відповідача про те, позивачем не надано до суду актів наданих послуг від 10.05.2021, 11.05.2021, 13.05.2021, 17.05.2021, 19.05.2021, 24.05.2021, 26.05.2021, 07.06.2021, 01.07.2021 за Договором, є вибірковими та не враховують інших наявних у справі доказів виконання Договору, зокрема зареєстрованих позивачем податкових накладних, інших актів виконаних робіт, наданих самим відповідачем, часткової оплати вартості послуг, а також порівняльного аналізу звірки податкових накладних, актів виконаних робіт і документів щодо оплати послуг за Договором, які у своїй сукупності підтверджують факт надання позивачем відповідних послуг.

Під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити наступне.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

У визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Таку правову позицію висловив Верховний Суду у постанові від 30.09.2021 у справі №922/3928/20.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt").

Вищенаведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у своїй постанові від 30.11.2021 року по справі №910/21182/15(910/16832/19).

За ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, переглянувши в апеляційному порядку законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням вважає, що надані позивачем та наявні у справі докази у їх сукупності на підтвердження заявлених позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази на підтвердження протилежних доводів відповідача щодо необґрунтованості таких вимог.

Господарський суд міста Києва наведених вище фактичних обставин справи, які встановлені судом апеляційної інстанції, не врахував, чим допустив неповне дослідження обставин справи та невірне застосування норм матеріального і процесуального права, що, в свою чергу, призвело до ухвалення помилкового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку наявним у справі доказам, обставинам справи і доводам скаржника та встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм права під час прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

В силу положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи апеляційним господарським судом, а відтак наявні підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно із частинами 1, 4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового про задоволення позовних вимог, витрати скаржника у розмірі 14 084,17 грн. по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 21 126,26 грн. - за подання апеляційної скарги, згідно приписів ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача шляхом їх стягнення на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс" арбітражного керуючого Іванченко Анастасії Валеріївни на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/10854/23 (910/10336/25) задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 року у справі №910/10854/23(910/10336/25) скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" (65058, м. Одеса, вул. Решата Аметова, буд. 21, код ЄДРПОУ 34252469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Академбудсервіс" (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, оф. 403, код ЄДРПОУ 42013298) 1 173 681,00 грн. заборгованості, 14 084,17 грн. судового збору за подання позовної заяви та 21 126,26 грн. - за подання апеляційної скарги.

5.Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

7.Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 23.10.2026 року

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

С.В. Сотніков

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.11.2026 Ухвала № 141304675 Господарський суд міста Києва
28.10.2026 Постанова № 141143528 Північний апеляційний господарський суд
27.10.2026 Ухвала № 140949890 Північний апеляційний господарський суд
26.10.2026 Ухвала № 140910988 Північний апеляційний господарський суд
20.10.2026 Ухвала № 140871203 Касаційний господарський суд Верховного Суду
15.10.2026 Ухвала № 140611504 Касаційний господарський суд Верховного Суду
13.10.2026 Ухвала № 140532290 Господарський суд міста Києва
07.10.2026 Ухвала № 140425196 Касаційний господарський суд Верховного Суду
30.09.2026 Постанова № 140228352 Північний апеляційний господарський суд
24.09.2026 Ухвала № 140018274 Північний апеляційний господарський суд
21.09.2026 Ухвала № 139926799 Північний апеляційний господарський суд
18.09.2026 Ухвала № 139930907 Касаційний господарський суд Верховного Суду
16.09.2026 Постанова № 140190063 Касаційний господарський суд Верховного Суду
16.09.2026 Постанова № 140190062 Касаційний господарський суд Верховного Суду
14.09.2026 Ухвала № 139928113 Господарський суд міста Києва
14.09.2026 Ухвала № 139701038 Північний апеляційний господарський суд
10.09.2026 Ухвала № 139634414 Касаційний господарський суд Верховного Суду
10.09.2026 Ухвала № 139634413 Касаційний господарський суд Верховного Суду
07.09.2026 Ухвала № 139549903 Північний апеляційний господарський суд
03.09.2026 Ухвала № 139537503 Північний апеляційний господарський суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 34252469. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг