Ухвала № 141388873 у справі № 910/6359/24 від 11.11.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

"11" листопада 2026 р. Справа№ 910/6359/24 (910/12106/26)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Доманської М.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер" Литвиненка Сергія Сергійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 року

у справі №910/6359/24(910/12106/26) (суддя Мандичев Д.В.)

за позовом керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супер дизель"

про стягнення 3 040 000,00 грн.

в межах справи №910/6359/24

за заявою Фізичної особи-підприємця Сиволобова Максима Марковича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 року у справі №910/6359/24(910/12106/26) відмовлено керуючому санацією ТОВ "Растер" арбітражному керуючому Литвиненку С.С. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову до закінчення розгляду справи та повернуто заявнику відповідну заяву.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, керуючий санацією ТОВ "Растер" арбітражний керуючий Литвиненко С.С. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 року у справі №910/6359/24(910/12106/26) скасувати повністю, а справу в частині розгляду заяви ТОВ "Растер" про забезпечення позову та клопотання про відстрочення сплати судового збору за її подання направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

До того ж, скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Доманська М.Л.

Ухвалою суду від 12.10.2026 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою керуючого санацією ТОВ "Растер" арбітражного керуючого Литвиненка С.С. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 року у справі №910/6359/24(910/12106/26), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6359/24(910/12106/26).

22.10.2026 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/6359/24 (910/12106/26)/6526/26 від 21.10.2026 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 26.10.2026 по 30.10.2026 перебував у відпустці.

Ухвалою суду від 02.11.2026 року клопотання керуючого санацією ТОВ "Растер" Литвиненка С.С. про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишено без задоволення, апеляційну скаргу керуючого санацією ТОВ "Растер" Литвиненка С.С. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 року у справі №910/6359/24(910/12106/26) залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

09.11.2026 року через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали суду від 02.11.2026 року подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій повторно викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги.

Розглядаючи заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Так, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу положень пп. 7 п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 гривень.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 року, якою, зокрема, повернуто заявнику заяву про забезпечення позову, а відтак за подання даної апеляційної скарги за допомогою системи "Електронний суд" апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 2622,40 грн., який розраховано шляхом помноження 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн.) на коефіцієнт пониження розміру ставки судового збору (0,8).

Але, як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом, в порушення ст. 258 ГПК України, не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Натомість скаржником у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, поданої на виконання вимог ухвали суду від 02.11.2026 року, викладено повторне клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги до закінчення розгляду справи, за наслідками розгляду якого колегія суддів знайшла підстави для його задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4)заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Аналіз наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для (1) відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або (2) розстрочення сплати судового збору, (3) зменшення його розміру чи (4) звільнення сторони від сплати такого.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення / розстрочення / зменшення сплати судового збору.

Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.

Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов`язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України "Про судовий збір".

Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.

При цьому, ГПК України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі №420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

Таким чином, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 (ухваленій за результатами перегляду за виключними обставинами на підставі рішення ЄСПЛ "Король та інші проти України") докорінно змінила підхід до застосування статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" щодо юридичних осіб.

Так, у пункті 71 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду імперативно наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи не відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

Крім того, у пункті 69 постанови від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 констатовано, що розрахунок судового збору виключно на основі відсоткової ставки від ціни позову без урахування реального фінансового становища заявника (зокрема, за наявності доказів фактичної відсутності активів, доходів та банківських залишків) може становити надмірний тягар, який підриває саму суть права на доступ до суду.

Також суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 08.06.2026 у справі №910/18143/23, згідно з якою надання доказів відсутності залишку коштів на рахунках та неможливості здійснення платежів визнається обґрунтованою підставою для задоволення клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору.

Так, в обґрунтування повторно заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник зазначив, що станом на дату звернення з апеляційною скаргою у боржника обліковуються грошові кошти у розмірі 0,00 грн., що об`єктивно виключає можливість навіть часткової сплати судового збору, на підтвердження чого скаржник надав відповіді банківських установ та виписки по рахункам ТОВ "Растер", які містять інформацію щодо залишків коштів. Додатково, арбітражний керуючий вказав, що у межах справи №910/6359/24 останній від імені боржника веде близько десяти судових проваджень щодо стягнення дебіторської заборгованості, у кожному з яких виникає обов`язок сплати судового збору, тому сукупно ці суми є значними.

До того ж, як було встановлено судовою колегією в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 02.11.2026 року, скаржником до апеляційної скарги долучено копію ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2026 у справі №910/6359/24, відповідно до якої, зокрема, введено процедуру санації ТОВ "Растер" та призначено керуючим санації ТОВ "Растер" арбітражного керуючого Литвиненка С.С., а також матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльна відомість).

Колегія суддів приходить до висновку, що наведені доводи та мотиви у своїй сукупності в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги у справі заслуговують на увагу, а тому, виходячи з вимог ст.8 Закону України "Про судовий збір", таке клопотання підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга відповідає статті 258 ГПК України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Так, п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Скаржником в апеляційному порядку оскаржується передбачена п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 року у справі №910/6359/24(910/12106/26), якою, зокрема, повернуто заяву про забезпечення позову заявнику, а тому перегляд оскаржуваної ухвали суду першої інстанції підлягає до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Керуючись статями 234, 247, 255, 262, 263, 267, 268, 270, 271 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Відстрочити керуючому санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер" Литвиненку Сергію Сергійовичу сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 року у даній справі.

2.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер" Литвиненка Сергія Сергійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2026 року у справі №910/6359/24(910/12106/26).

3.Розгляд справи №910/6359/24(910/12106/26) здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4.Встановити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 26.11.2026 включно.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

М.Л. Доманська